Ухвала від 11.06.2025 по справі 947/28065/23

Номер провадження: 11-сс/813/1086/25

Справа № 947/28065/23 1-кс/947/6213/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 ОСОБА_7 та прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12023152150000023 від 12.02.2023 відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 991 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2025 рік, що становить 3000748 грн., з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України у разі внесення застави.

Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведеністю ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та можливістю застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_8 ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на непомірність та необґрунтованість розміру застави, визначеного слідчим суддею, оскільки підозрюваний працює головою Фермерського господарства «АГРО-КРАСНОПІЛЛЯ» з місячним фондом його заробітної плати в розмірі 8300 грн., в матеріалах справи відсутні виключні підстави для виходу за межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у ОСОБА_8 відсутні кошти та майно, яке може бути реалізоване.

Посилається, що майно з фермерського господарства також неможливо реалізувати, зокрема зі складу для зберігання сільськогосподарської продукції, так як документи були вилучені під час обшуку та них накладено арешт. Внаслідок проведення оцінки цього складу, визначався розмір завданих збитків.

Зазначає про необґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу якою застосувати відносно ОСОБА_8 домашній арешт в нічний період доби.

Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі з доповненнями посилається на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строків досудового розслідування, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 4075321 грн.

Позиції учасників судового провадження.

Заслухавши: суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюється обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_8 , у зв`язку з чим у цій частині відповідна правова оцінка апеляційним судом не надається.

Зважаючи на обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об`єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі доведеності його вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України).

При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України- впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

Покази свідків, які ще не допитані, або в додатковому допиті яких може виникнути необхідність, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого судового розгляду. Перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є необґрунтованим та безпідставним, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та наразі органом досудового розслідування перевіряється його систематичність дій та причетність до вчинення злочину.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Водночас судова колегія вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, а слідчим суддею в повній мірі враховані обставини, які вказують на необхідність застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, що сама по собі тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину не може бути підставою для застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…» (справи «Харченко проти України», «Шалімов проти України»).

Щодо доводів захисника підозрюваного про те, що розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 року, заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Зважаючи на корисливий характер вчиненого кримінального правопорушення, встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, майновий та сімейний стан підозрюваного, шкоду завдану кримінальними правопорушеннями, апеляційний суд вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави в розмірі 991 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3000748 гривень, буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув`язнення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді застави зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а наявність на даній стадії обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення та існування зазначених слідчим суддею ризиків, виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, який здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Сторонами захисту та обвинувачення не наведено інших доводів щодо існування обставин, які могли би бути підставою для скасування або зміні оскаржуваного судового рішення.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись статтями183,196,199,376,404,405,407,419,422,532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 ОСОБА_7 та прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12023152150000023 від 12.02.2023 відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4