Рішення від 21.06.2012 по справі 2-366/11

Справа №2-366/11

2/0418/211/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2012 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючої судді - Овчаренко Н.Г.,

при секретареві - Волошиній Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Закритого типу «Концерн «Весна`про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди.

В підтвердження уточнених позивних вимог позивач посилаються на те, що ухвалою Дніпропетровського господарського суду від 23.04.04 року позивач був призначений ліквідатором ППТП «Гарда».

Ліквідатор має право витребувати від юридичних осіб інформацію, необхідну для формування «ліквідаційної маси`та задоволення із неї вимог кредиторів.

Позивач став кредитором банкрота після здійснення роботи по стягненню з банкрота заборгованості перед аудиторською фірмою «Перша аудиторська контора», яка, в свою чергу цьому банкроту проводила роботи по відновленню бухгалтерського обліку і у них на руках залишились частина документів, що не були повернуті. На підставі цих документів були підстави вважати, що банкрот перебував в період 1999 року в договірних і господарських відносинах з відповідачем і що у відповідача було майно банкрота у вигляді дебіторської заборгованості перед банкротом.

Щоб виявити ці факти, позивач направив відповідачу запит від 20.09.04 року. Приблизно в середині вересня 2004 року відповідач надіслав відповідь, що він на 30.09.04 року не має договірних відношень з ППТП «Гарда».

Так як відповідь відповідача була сформована на період 2004 року, це не могло задовольнити позивача і він направив відповідачу другий запит, на який на початку листопада 2004 року прийшла відповідь відповідача, що запитані документи за період 1999 року 2004 року зберігаються 3 роки і що їх підприємство не має договірних відношень з банкротом. Позивач вважає, що такими відповідями відповідач неправомірно утримує дебіторську заборгованість перед банкротом.

Відповідач порушив ст.25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або про визнання його банкротом`права позивача, як кредитора та ліквідатора банкрота, причинив моральну шкоду, яку позивач оцінює на теперішній час в 28850 грн. , що складається з 15ти мінімальних заробітних плат, а саме 15х965 -14475 грн. Додатково збільшує позов на таку ж суму моральної шкоди за умисне невиконання відповідачем протокольної ухвали суду та не надав суду даних по колишнім працівникам так і інших відомостей.

Моральна шкода, завдана позивачу полягає в тому, що якби відповідач виконав вимоги закону та надав відомості, документи, підтвердив би свою заборгованість перед банкротом і перерахував в розпорядження ліквідатора гроші, що належали банкроту, то борги банкрота перед кредиторами були погашені, чого не відбулося через ненадання відомостей відповідачем.

Просить стягнути з відповідача на його користь 28850 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та, посилаючись на ті самі підстави, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що АТВТ «Концерн «Весна`в запереченнях на позов посилається на те, що позивачем не доведені ані протиправність діяння відповідача, ані наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні.

Позовна заява позивача містить різного роду міркування та припущення відносно того, що відповідач приховує інформацію про свої стосунки з боржником і не додав ні одного належного доказу.

Відповідач вважає, що позивач не виконав своїх функцій ліквідатора та не отримав від попередника ліквідатора Чікільдіна О.М. документів, пов`язаних із здійсненням ліквідаціонної процедури відносно боржника. Звернувшись до суду з позовом, позивач у такий спосіб намагається приховати свою бездіяльність та безвідповідальність при виконання обов`язків ліквідатора.

Безпідставним є звернення позивача до суду про витребування у відповідача документів, строк зберігання яких сплинув більше ніж 6 років тому і яким чином дані документи можуть свідчити про «моральні страждання`позивача.

Бездоказовим залишається і те, яким чином саме права ліквідатора порушені відповідачем і в чому саме полягають моральні страждання позивача.

Між тим, відповідач неодноразово заявляв як позивачу у листуванні так і на запит суду, що жодних правочинів між АТВТ «Концерн «Весна`та боржником ППТП «Гарда`ніколи не укладалось і жодних інших правочинів не існувало.

Відповідач вважає, що додані позивачем докази не мають відношення до предмету спору, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 28850 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Дніпропетровського господарського суду від 23.04.04 року позивач був призначений ліквідатором ППТП «Гарда».

Під час виконання обов`язків ліквідатора надіслав відповідачу запити про наявність дебіторської заборгованості відповідача перед боржником, на що отримав відповіді, в яких відзначалось, що жодних правочинів між АТВТ «Концерн «Весна`та боржником ППТП «Гарда`ніколи не укладалось і жодних інших правочинів не існувало.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не находить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, так як останній не надав суду належних доказів того, що винними діями відповідача йому спричинена моральна шкода, не навів доказів, які його права порушені і у чому полягає завдана відповідачем моральна шкода.

Відповідно до ст.1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили неправомірні рішеннями, дії чи бездіяльність відповідача та наявність його вини.

Позивач не довів того, що відповідач навмисне приховував інформацію щодо взаєморозрахунків з боржником. Вимоги позивача ґрунтуються на припущеннях та міркуваннях, що не може бути прийнято судом в якості належних доказів позову.

Керуючись ст. 23,1167 ЦК України, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Закритого Типу «Концерн «Весна`про відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.Г. Овчаренко