Ухвала від 28.05.2025 по справі 908/1725/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

28.05.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1725/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Кондратьєва Н.А.

від відповідача: Грамчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Підприємства з іноземними інвестиціями у формі

Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат

на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.08.2024 р.

( суддя Мірошниченко М.В.)

у справі

за позовом:

Підприємства з іноземними інвестиціями у формі

Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат,

м. Київ

до відповідача:

Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Запоріжгаз,

м. Запоріжжя

про розірвання договору та стягнення 219 380,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Запоріжгаз , в якому просить: 1) розірвати договір приєднання № 0942005862dp016 від 01.01.2016 р.; 2) стягнути з Відповідача на користь Позивача суму безпідставно набутих грошових коштів 219 380,90 грн. у вигляді попередньої оплати за цим договором.

В обгрунтування позовних вимог, Позивач вказує, що 15.06.2022 р. війська держави-агресора - рф тимчасово окупували територію виробничих потужностей Позивача ( вторглися до адміністративної будівлі, інженерного корпусу, шахти Прохідницької, шахти Експлуатаційної інших цехів та приміщень ), які розміщені за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км, які є об`єктом надання послуг з розподілу природного газу за договором. Позивач вказує, що у зв`язку з вказаними обставинами ним було прийнято рішення про призупинення господарської діяльності з використанням майна, над яким втрачений контроль, та надіслано Відповідачу електронною поштою лист вих. № 06-22/19 від 15.06.2022 р., яким повідомлено, що у зв`язку з військовою агресією рф підприємство з 16.06.2022 р. припиняє закупівлю послуг за діючими договорами. Позивач вважає, що таким чином заявив Відповідачу про розірвання договору надання послуг з розподілу природного газу з 15.06.2022 р., а тому наявні підстави для розірвання договору в судовому порядку та повернення сплачених за договором грошових коштів у сумі 219 380,90 грн. у вигляді попередньої оплати за цим договором як безпідставно набутих Відповідачем згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України. Позов заявлено на підставі ст. ст. 15, 16, 509, 626, 629, 1212 ЦК України.

Як вказував Відповідач, він не проводив відключення об`єкту Споживача, а перестав нараховувати вартість наданих послуг після того, як припинив надавати ці послуги у зв`язку із відключенням від газопостачання об`єкту споживача ТОВ Оператор газотранспортної системи України ( Оператор газотранспортної системи ). До відзиву було дано доказ про дату зупинення ГРС ( газорозподільча станція ) м. Оріхів, у зв`язку з чим позивачу припинено послугу з розподілу природного газу 08.07.2022 р..

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.08.2024 р. у справі № 908/1725/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що правові підстави для розірвання спірного договору відсутні. При цьому, суд зазначив, що Відповідач придбав природний газ та здійснив його розподіл через ГРС м. Оріхів до відключення від газових мереж об`єкту Позивача послуги з розподілу природного газу. Різниця в оплаті за надані послуги з моменту припинення Відповідачем послуги з розподілу природного газу є переплатою за договором, а не безпідставно набутими грошовими коштами відповідно до ст. 1212 ЦК України. Із заявою про повернення переплати за договором Позивач до Відповідача не звертався, а тому його право на повернення переплати не порушено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про відсутність правових підстав для розірвання договору.

При цьому, Скаржник зазначає, що у зв`язку із захоплення військовими формування російської федерації безпосередньо території на якій знаходяться виробничі потужності ПрАТ «ЗЗРК», наявною загрозою життю співробітників ПрАТ «ЗЗРК» та неможливістю продовжувати виробничу діяльність в умовах окупації, з метою недопущення порушення законодавства України, керівництвом ПрАТ «ЗЗРК» було прийнято рішення про призупинення господарської діяльності Комбінату з використанням майна, над яким втрачений контроль, про що видано наказ по ПрАТ «ЗЗРК» № 130 від 15.06.2022 р.. Позивач направив АТ «Запоріжгаз» листа-заяву від 15.06.2022 р. № 06-22/19, в якому вказав, що у зв`язку з втратою контролю над виробничими потужностями ( об`єкт споживача п. 2.2. Типового договору ), іншим майном та документацією підприємства, в тому числі і мережами трубопроводів, з 16.06.2022 р. припиняє закупівлю послуг за всіма договорами з АТ «Запоріжгаз». Не зважаючи на заяву про припинення договору розподілу природного газу ( у відповідності з п.9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем), Відповідач надіслав Позивачу підписані зі своєї сторони акт надання послуг: за червень місяць 2022 року № ЗПЯ82007815 від 30.06.2022 р. на суму 143 310,35 грн. з ПДВ; за липень 2022 року № ЗПЯ82009585 від 31.07.2022 р. на суму 32 360,40 грн. з ПДВ, які Позивачем не підписані.

Водночас, Скаржник наголошує на тому, що договір укладався для отримання послуг з розподілу природного газу заявою ПрАТ «ЗЗРК» шляхом приєднання до Типового договору, тому заява про припинення закупівлі є заявою про розірвання договору. Відповідач не спростував та не довів належними і допустимими доказами суду першої інстанції неотримання ним листа Позивача від 15.06.2022 р. № 06-22/19 про припинення закупівлі послуг та необізнаності з приводу втрати ПрАТ «ЗЗРК» об`єкту Споживача - виробничих потужностей, що є обов`язковою умовою Типового договору (п. 2.2.).

Скаржник вважає, що договір укладався для отримання послуг з розподілу природного газу, тому заява про припинення закупівлі є заявою про розірвання договору.

Відтак, на думку Скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що Відповідач здійснив розподіл природного газу до пунктів призначення Споживача, і матеріали справи не містять зворотного, не відповідає обставинам справи. Матеріалами справи не підтверджується, що така послуга з 16.06.2022 р. та в липні 2022 року отримана Позивачем, але містяться докази того, що доступ у Позивача до об`єктів підключення був відсутній, що унеможливлює отримання послуги. Що також є порушенням принципу вірогідності доказів ( ст. 79 ГПК України ). Крім того, 29.06.2022 р. в ході бойових дій державою агресором рф було пошкоджено газопровід та на підставі призупинення дії договору постачання природного газу ПрАТ «ЗЗРК» ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» листом № 502 від 30.06.2022 р. видала доручення Відповідачу про примусове припинення транспортування природного газу 05.07.2022 р.. Але Відповідач зупинив розподіл нібито 08.07.2022, що підтверджується листом від 08.07.2022 р. та знайшло відображення в рішенні суду першої інстанції. Про припинення газорозподілу Відповідач не повідомляв Позивача. Більш того, припинивши розподіл газу, Відповідач припинив з липня 2022 року виставляти рахунки на оплату, про що не заперечував Відповідач та підтверджується відсутністю в матеріалах справи зазначених документів. Таким чином, Відповідач фактично припинив розподіл газу ще 30.06.2022, але не вважає отриману за липень 2022 року суму 143 310,34 грн. попередньої оплати переплатою за Типовим договором. Більш того, з 15.06.2022 р. послуга надавалась іншому підприємству, яке мало доступ до виробничих потужностей Позивача та зареєструвало підприємство в країні- агресорі. Вимоги щодо повернення коштів відповідно до ст.1212 ЦК України є наслідком розірвання договору. Хоча Відповідач відмовився повертати навіть ті кошти, які визнає як правомірну заборгованість перед Позивачем 110 949,94 грн.

Від Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Запоріжгаз надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що оскільки в матеріалах судової справи відсутні докази про отримання Відповідачем заяви про розірвання договору, також відсутній протокол накладення електронного цифрого підпису на заяву про розірвання договору розподілу газу, а заява яка подана позивачем до суду за своїм змістом не містить повідомлення про розірвання договору, а містить лише повідомлення про припинення закупівлі послуг, що прямо суперечить дім споживача по оплаті за розподіл природного газу , яка була здійсненя після дати на яку вказує позивач, як на дату публічного повідомлення, тому позивачем не доведено, що його право на розірвання договору розподілу газу є порушеним та підлягає захисту в судовому порядку. В цій частині, Відповідач вважає відсутній предмет спору, а позов подано передчасно.

Щодо грошових коштів у сумі 110 949,94 грн., Відповідач повідомив, що АТ "Запоріжгаз" визнає наявність на рахунку Позивача цієї суми, проте, звертає увагу на вимоги абз. 5 пункту 6.6 глави 3 розділу VI Типового договору розподілу природного газу у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги. Апелянт просить суд, та у своїх заявах до відповідача і власне Оператора ГРМ, повернути не переплату за Договором розподілу природного газу, а безпідставно набуті грошові кошти в порядку ст. 1212 ЦК України, у сумі яка за даними бухгалтерсього обліку позивача і Відповідача є відмінною, а саме: 219 380,90 грн. За таких обставин, АТ "Запоріжгаз" позбавлений юридичної можливості виконати вимоги Позивача, адже Оператором ГРМ були надані послуги за Договором, який недійсним в судовому порядку не визнавався, не є нікчемними в силу закону, заяви від споживача на розірвання договору не надходило. В силу викладеного, сума коштів, в розмірі 110 949,94 грн. зарахована АТ «Запоріжгаз» в рахунок оплати на наступний розрахунковий період на підставі достатньої та належної правової підстави, а саме: абз. 5 пункту 6.6 глави 3 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, тому відсутні правові підстави для повернення грошових коштів в порядку визначеному 1212 ЦК України. Грошові кошти в іншій частині заявлених позовних вимог, сплачені Позивачем та зараховані Відповідачем за фактично надані послуги з розподілу природного газу.

Щодо надання та отримання послуг з розподілу природного газу, Відповідач повідомив, що послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання. Тобто, оператор ГРМ, знаючи, що об`єкт Відповідача підключено до газорозподільної системи підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами АТ «Запоріжгаз», як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності - території Запорізької області. Відповідно до п. 9 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви- приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. Таким чином, об`єкт Відповідача вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживче обладнання опломбоване на газопроводі - вводі, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод. На об`єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від`єднання від мереж. Відтак, не можна розглядати поняття «розподілу газу» лише як доставку газу безпосередньо споживачу. Оскільки, розподіл природного газу це цілий комплекс дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних з підтриманням системи ГРМ в надійному та безпечному стані, що підтверджується складовими структури тарифу на послуги з розподілу природного газу, до розрахунку якого, згідно Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (постанова НКРЕКП №236 від 25.02.2016 р. із змінами).

Відповідач зазначає, що послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками оператора ГРМ (АТ «Запоріжгаз») щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ. В матеріалах судової справи відсутні докази звернення позивача із письмовою заявою на адресу відповідача з питань розірвання договору розподілу природного газу та вилучення об`єктів споживача. Таким чином, вартість послуги розподілу природного газу, зокрема за червень, липень 2022 р. є розрахунковою і не залежить від фактичного споживання Позивачем природного газу в поточному місяці 2022 р.. Відповідно до вимог пунктів 1-2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, законодавцем передбачена плата в рамках договору розподілу природного газу не за фізично розподілений природний газ, а за обсяг річної замовленої потужності.

На думку Відповідача - знаходження об`єктів Споживача на тимчасово окупованій території не свідчить про те, що даним об`єктом, за умови його фізичного підключення до газорозподільної системи, не споживався природний газ, тому відсутність у споживача можливості підтвердити факт споживання природного газу за спірний період не свідчить про те, що оператор ГРМ не надавав послуги з його розподілу у даному періоді.

Щодо доводів Апелянта про те, що "інформацію, що 01.07.2022 р., з використанням майна та виробничих потужностей ПрАТ «ЗЗРК» розташованих Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7км, було неправомірно зареєстроване «Общество с ограниченной ответственностью «Днепрорудненский железорудный комбинат» ( код 1222300033790, юридична адреса: рф, Краснодарський край, м. Краснодар, вул. Старокубанська, б. 114, оф. 632/1 ), то на переконання Відповідача, зазначені обставини є підставою для звернення до суду зокрема про стягнення шкоди з «Общество с ограниченной ответственностью «Днепрорудненский железорудный комбинат» та не впливають на правовідносини між позивачем та відповідачем у цій справі.

У відповіді на відзив, Позивач вказує на те, що суд першої інстанції при відсутності в матеріалах справи доказів на спростування отримання Відповідачем листа-заяви від 15.062022 р., не визнав доведеною обставину його направлення та отримання, а обмежився визначенням його невідповідності електронному документу.

Також, Позивач зазначає, що Відповідач не повертав вказані кошти при намаганні Позивача врегулювати це питання в досудовому порядку. Вже в судовому засіданні представник Відповідача вказав, що в позові це вже безпідставно набуті кошти. Між тим, в судовому рішенні відображено, що Відповідач не заперечує щодо наявності переплати у розмірі 110 949,94 грн. Однак, Відповідач не бажав повертати цю суму ні до судового розгляду, й не визнав її і при судовому розгляді справи. Таким чином, починаючи з червня 2022 року, дії Відповідача були направлені на неповернення коштів, як тих, що рахувалися в його обліку як переплата, та і спірних сум за період з 16.06.2022 р. по 30.06.2022 р. та липень 2022 року.

Позивачем не заперечується, що до послуги з розподілу входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів Споживача до газорозподільної системи, що означає наявність технічної можливості у будь-який час Споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання. Позивач, коли мав доступ до об`єктів газопостачання, сплачував за послугу з розподілу природного газу. Але з 16.06.2022 р. Позивач втратив доступ до об`єктів, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Матеріали справи не містять доказів, що Позивач мав таку можливість, обмежившись лише теоретичними викладенням, що за будь-яких обставин, навіть умов окупації військами країни-агресора, поки об`єкт технічно приєднаний, то плата за послуги нараховується. Позивач не заперечує, що послуга з розподілу природного газу ним споживалась, але тільки до 15.06.2022 р. - часу, коли він втратив доступ до всіх виробничих потужностей, документації та майна, включаючи мережі водо- та газопостачання. Висновки Відповідача, що знаходження об`єктів та тимчасово окупованій території, не свідчить про те, що даним об`єктом не споживався природний газ, нічим не підтверджені. Відповідач, крім викладення теорії, не надав до матеріалів справи ніяких доказів того, що природний газ після 15.06.2022 р. Позивачем споживався, а суд першої інстанції зробив висновки, не дослідивши докази обох сторін, внаслідок чого був порушений принцип вірогідності доказів. Факт неможливості споживання Позивачем з 16.06.2022 р. послуги розподілу природного газу в результаті втрати доступу, підтверджується наданими документами правоохоронних органів. Але матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач не поставляв послугу з розподілу природного газу підприємству країни-агресора з 16.06.2022 р. до 08.07.2022 р. - дати відключення за своїм рішенням.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1725/24.

Матеріали справи № 908/1725/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 р. призначено справу № 908/1725/24 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.08.2024 р. до розгляду у судовому засіданні на 28.05.2025 р..

Від представника Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 р. судове засідання у справі № 908/1725/24, призначене на 28.05.2025 р. вирішено провести з представником Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024р. вирішено передати справу № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвала аргументована тим, що ч. 2 ст. 131 "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон) передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті. Втім, за частиною першою цієї ж статті положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями. Аналогічні положення містить і частина перша статті 13 Закону "Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території". Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався. 06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Колегія суддів Верховного Суду у вказаній справі вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024р. у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону.

Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду справу № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 р..

У судовому засіданні 28.05.2025 р. було запропоновано для обговорення сторін питання щодо зупинення апеляційного провадження у цій справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Присутні у судовому засіданні: представник Позивача визнав наявними підстави для зупинення; представник Відповідача заперечив.

У судовому засіданні 28.05.2025 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини ухвали Центрального апеляційного господарського суду.

Апеляційний суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до ч.4 ст. 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів, єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики ( п. 4 ).

У відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ч. 4 ст. 236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку справи у подібних правовідносинах.

Ураховуючи викладене вище, зокрема ту обставину, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції встановив, що Відповідач придбав природний газ та здійснив його розподіл через ГРС м. Оріхів до відключення від газових мереж об`єкту Позивача послуги з розподілу природного газу, тобто на територію, яка була тимчасово окупована російською федерацією, та з огляду на те, що судове рішення Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23 матиме суттєве значення для вирішення справи, що переглядається, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі № 908/1725/23 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до прийняття відповідного рішення Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження за апеляційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.08.2024р. у справі № 908/1725/24 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 30.05.2025 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін