Ухвала

від 30.05.2025 по справі 911/270/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" травня 2025 р. Справа № 911/270/25

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК АНТ Україна» про відстрочку виконання рішення у справі

за позовом Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК АНТ Україна»

про стягнення 1 138 044, 22 грн боргу з орендної плати

установив:

Господарський суд Київської області (суддя Черногуз А.Ф.) рішенням від 25.03.2025 у справі № 911/270/25 задовольнив позов; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК АНТ Україна» (ідентифікаційний код 35866929) на користь Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (ідентифікаційний код 04363509) 1 138 044, 22 грн боргу з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2010; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК АНТ Україна» (ідентифікаційний код 35866929) на користь Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (ідентифікаційний код 04363509) 17 070, 66 грн витрат зі сплати судового збору.

25.04.2025, на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2025 у справі № 911/270/25, що набрало законної сили 24.04.2025, суд видав відповідні накази.

29.05.2025 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК АНТ Україна» (далі заявник) надіслало заяву про відстрочку виконання рішення, згідно змісту якої просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2025 у справі № 911/270/25 про стягнення 1 138 044, 22 грн боргу з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2010 на один рік до 24 березня 2026 року.

Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 29.05.2025, вказану заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Дослідивши матеріали поданої заяви на предмет наявності правових підстав для прийняття її до розгляду, судом враховано таке.

Згідно із ч. 1-3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Порядок розгляду заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення унормовано ст. 331 ГПК України, якою передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Водночас загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви визначені у ст. 170 ГПК України.

Верховний Суд в ухвалі від 28.11.2023 у справі № 910/1834/19 зазначив, що ч. 1 ст. 170 ГПК України встановлює вимогу до всіх письмових заяв, клопотань та заперечень, а тому, з урахуванням комплексного застосування норм права (ст. 169, 170 ГПК України), положення частин першої - третьої вказаної статті містять загальні вимоги щодо всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.

Відтак положення ст. 169 та 170 ГПК України належить застосовувати у взаємозв`язку, оскільки норми ст. 169 передбачають загальний перелік та порядок подачі заяв та клопотань, тоді як норми ст. 170 ГПК України форму та їх зміст.

Так, приписами ч. 1, 2 ст. 170 ГПК України унормовано, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Отже, законодавець встановив імперативну норму, за умовами якої під час подання заяви з процесуальних питань на стадії виконання судового рішення заявник зобов`язаний надати докази її надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

В порушення вимог, передбачених ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 170 ГПК України, заявником до заяви про відстрочку виконання рішення не додано доказів надсилання копії вказаної заяви та доданих до неї документів всім учасникам справи, а саме Вороньківській сільській раді Бориспільського району Київської області (далі позивач), тоді як згідно матеріалів справи у такого учасника справи наявний зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі ЄСІКС).

Положеннями ч. 6 ст. 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Із аналізу наведених положень процесуального законодавства випливає, що у позивача наявний обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІКС, тоді як останній такий обов`язок виконав, як наслідок, підстави для звільнення заявника від обов`язку надсилання копій заяви про відстрочку виконання рішення та доданих до неї документів такому учаснику справи відсутні.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Салов проти України» від 06.09.2005, «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відтак суд вважає за доцільне зазначити, що неповідомлення учасників справи про звернення з заявою порушує процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України, та позбавляє останніх надати заперечення або пояснення по суті поданої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 906/977/19.

Згідно із ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин, оскільки заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК АНТ Україна» про відстрочку виконання рішення подано без додержання вимог ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 170 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення такої заяви без розгляду.

Поряд з тим суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення без розгляду означеної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Повернути заяву про відстрочку виконання рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «ПК АНТ Україна» без розгляду.

Ухвала складена та підписана 30.05.2025, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена окремо від рішення суду до Північного апеляційного господарського суду згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко