Ухвала від 03.07.2025 по справі 911/270/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/270/25

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" про відстрочення виконання рішення у справі №911/270/25

за позовом Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вороньків, вул Паркова, 2, ЄДРПОУ 04363509)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" (08363, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Сошників, вул. Іванова, буд. 3, ЄДРПОУ 35866929)

про стягнення 1138044, 22 грн. боргу з орендної плати

за участю представників:

від стягувача: не з`явився

від боржника: Андрєєв С.О.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/270/25 за позовом Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" про стягнення 1138044,22 грн. боргу з орендної плати.

Рішенням суду у справі №911/270/25 від 25.03.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" на користь Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області 1138044, 22 грн. боргу з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2010. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" на користь Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області 17070, 66 грн. витрат зі сплати судового збору.

25.04.2025 на виконання вказаного вище рішення суду видано відповідні накази.

16.06.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, за змістом якої боржник просить суд відстрочити виконання рішення у справі №911/270/25 на один рік до 24.03.2026.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.06.2025 дана заява була передана до розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 18.06.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" про відстрочення виконання судового рішення у справі №911/270/25 до розгляду та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 03.07.2025 о 10:45.

У судове засідання 03.07.2025 з`явився представник боржника.

Представник стягувача в судове засідання 03.07.2025 не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, неявка в судове засідання 03.07.2025 представника стягувача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду заяви, не перешкоджає розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" про відстрочення виконання рішення у справі №911/270/25, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаної заяви без його участі.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" про відстрочення виконання рішення у справі №911/270/25, дослідивши матеріали справи, спосіб та порядок виконання рішення суду, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Заява боржника про відстрочення виконання судового рішення у справі №911/270/25 від 25.03.2025 мотивована наступним:

- з початку збройної агресії рф відповідач припинив свою діяльність, оскільки у березні 2022 року ПУМБ було зупинено здійснення видаткових операцій по рахунку ТОВ «ПК АНТ Україна» з огляду на те, що в складі учасників ТОВ «ПК АНТ Україна» є громадянин рф. Відсутність будь-якої діяльності підтверджується випискою ПУМБ у м. Бориспіль за період з 17.07.2020 по 15.04.2025 від 13.05.2025 про рух коштів по рахунку. До цього періоду ТОВ «ПК АНТ Україна» своєчасно і в повному обсязі вносило орендні платежі;

- з початку збройної агресії рф ТОВ «ПК АНТ Україна» отримало статус ризикового контрагента, що виключило можливість укладення будь-яких господарських договорів під ризиком визнання їх нікчемними відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військової агресію російської федерації»;

- громадянин російської федерації ОСОБА_1 , який володіє часткою у розмірі 10% у статутному капіталі ТОВ «ПК АНТ Україна», що становить 5 250, 00 грн., не проживає на території російської федерації, не є платником податків в російській федерації, має посвідку на постійне проживання, видану Республікою Хорватія, де проживає на даний час з метою зміни громадянства і отримання громадянства Республіки Хорватія;

- відповідно до Постанови КМУ №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військової агресію російської федерації» відчуження частки, яка належить ОСОБА_1 також заборонено;

- виключення вказаного учасника зі складу учасників ТОВ «ПК АНТ Україна», щоб відновити діяльність підприємства, також підпадає під дію мораторію, встановленого Постановою КМУ, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №910/1418/23;

- строк проживання ОСОБА_2 в Хорватії дає можливість відмовитися від громадянства рф і отримати громадянство Хорватії, що надасть можливість виключити його зі складу учасників ТОВ «ПК АНТ Україна», відновити діяльність підприємства і виконати рішення;

- станом на 12.05.2025 усі рахунки ТОВ «ПК АНТ Україна» закрито ПУМБ в м. Бориспіль, що підтверджується довідкою BSI-07.8/17 від 13.05.2025. Рахунків в інших банках ТОВ «ПК АНТ Україна» не має;

- збройна агресія рф і встановлення мораторію є надзвичайною подією, яка виключає вину відповідача у виникненні спору.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно приписів частин 1 та 2 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Положеннями статті 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі N 11-рп/2012).

Відповідно до частин 1-5 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У контексті наведених норм суд зауважує, що відстрочення або розстрочення виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при цьому, такі обставини мають свідчити про неможливість виконання або істотне ускладнення виконання рішення суду.

Тобто, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення суду. Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

У зв`язку з тим, що відстрочення виконання рішення суду подовжує період відновлення порушеного права стягувача, з метою вирішення питання про наявність підстав та строку його надання, суд повинен враховувати виняткові підстави та допустимі межі надання відстрочення виконання судового рішення.

Частиною 4 статті 11 ГПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. по справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що право на суд захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтовано тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Отже, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочення або розстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Суд враховує, що клопотання про відстрочення виконання рішення суду має бути мотивованим, містити обгрунтування наявності виняткових обставин, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення підтверджених належними доказами.

Суд звертає увагу, що обставини на які посилається боржник в своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду, зокрема, неможливість на даний момент виключити зі складу учасників ТОВ «ПК АНТ Україна» громадянина рф ОСОБА_2 , що в свою чергу унеможливлює відновлення діяльності підприємства, з урахуванням положень статті 331 ГПК України, не є тими виключними обставинами, які є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до правової позиції викладеній у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 року, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Так, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Рішенням суду у цій справі стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" на користь Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області 1138044, 22 грн. боргу з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2010.

Обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення відповідача (боржника) або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Таким чином, надання відстрочення виконання рішення суду за таких обставин може призвести до необгрунтованого та невиправданого порушення балансу інтересів сторін та подальшого порушення боржником прав та інтересів стягувача у справі.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Із змісту заяви боржника про відстрочення виконання рішення суду, вбачається, що ним не доведено суду наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочення виконання рішення суду у цій справі.

Разом з цим, боржником не надано суду доказів, що підтверджують обставини, які, на думку боржника, є підставою для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, доказів отримання боржником статусу ризикового контрагента.

Суд також враховує, що військова агресія рф проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб`єктів господарювання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" про відстрочення виконання рішення у справі №911/270/25 від 25.03.2025.

Положеннями частини 7 статті 331 ГПК України визначено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК АНТ Україна" про відстрочення виконання рішення суду у справі №911/270/25 від 25.03.2025 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2025.

Суддя О.Г. Смірнов