Рішення від 27.05.2025 по справі 917/1639/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2025 Справа № 917/1639/24

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І.,

при секретарі судового засідання Голик В.М., розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВАТУТИНЕЦЬ-1», вул. Чорновола, 2 Б, м. Полтава, 36003 код ЄДРПОУ 35582353

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2

2) Департамент з питань реєстрації, вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 43156341

про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «ВАТУТИНЕЦЬ-1» від 16.08.2018 року; про скасування реєстраційної дії

за участю представників сторін:

від позивача Коряк І.Ю.;

від відповідача не з`явився;

від третьої особи 1): - не з`явився;

від третьої особи 2): - не з`явився.

Розглядається позовна заява ОСОБА_1 (позивачка) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ватутинець-1» (ОСББ, відповідач) про визнання недійсними рішення загальних зборів відповідача, оформленого протоколом №5 від 16.08.2018 (далі оспорюване рішення) та скасування реєстраційної дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на відсутність кворуму при проведенні загальних зборів ОСББ «Ватутинець-1» та недотримання порядку повідомлення її як співвласника багатоквартирного житлового будинку про дату проведення загальних зборів та їх порядок денний.

Також позивачка посилається на те, що оспорюваним рішенням було обрано головою правління ОСББ «Ватутинець-1» ОСОБА_2 (третю особу) всупереч вимогам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки зазначена особа не була власником квартири або нежитлового приміщення в будинку по АДРЕСА_3 .

Відповідач відзив на позов не надав.

Процесуальні дії суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 ухвала Господарського суду Полтавської області від 10.10.2024 у справі № 917/1639/24 про повернення позовної заяви скасована, а справа направлена до Господарського суду Полтавської області для розгляду.

Справа надійшла до Господарського суду Полтавської області 22.01.2025.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали справи № 917/1639/24 передані до розгляду судді Пушку І.І.

Ухвалою від 27.01.2025 суд залишив позовну заяву без руху з огляду на відсутність в матеріалах справи оригіналу позовної заяви та додатків. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

07.02.2025 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків разом з оригіналом позовної заяви від 27.09.2024 (з вхідним номером реєстрації Господарського суду Полтавської області № 1716/24 від 01.10.2024) та доданими до позовної заяви документами, у тому числі платіжного доручення про сплату судового збору, доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Згідно з ухвалою від 12.02.2025 суд відкрив провадження у справі № 917/1639/24 та прийняв позовну заяву до розгляду; постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначив на 11.03.2025; встановив учасникам процесу строки для подання заяв по суті спору.

Від представника позивача надійшло клопотання від 11.03.2025 про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та відкладення підготовчого засідання на іншу дату для надання можливості представнику ознайомитися з матеріалами справи для ефективного захисту позивачки в судовому процесі, яке задоволено судом.

Так, згідно з ухвалою від 11.03.2025 суд підготовче засідання у справі відклав; призначив підготовче засідання у справі на 01.04.2025 на 11:00; залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , встановивши останньому строк для подання пояснень по суті спору.

Копія зазначеної ухвали була отримана третьою особою 17.03.2025, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (том, 1, а.с.149).

П.5 ухвали 11.03.2025 судом було запропоновано третій особі протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали, надати суду пояснення по суті спору відповідно до ст. 168 ГПК України, в цей же строк направити копії пояснень іншим учасникам справи, докази направлення надати суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , у наданих письмових поясненнях (том 1, а.с. 150-154) проти позову заперечує, посилаючись на те, що юридична сила оспорюваного рішення була вичерпана 06.12.2020, оскільки в цей день були проведені загальні збори ОСББ «Ватутинець-1», на яких головою правління ОСББ замість нього було обрано ОСОБА_3 , тому вважає, що задоволення позову не призведе до ефективного поновлення прав позивачки на участь в управлінні ОСББ. Крім того, вважає, що позов подано з метою створення підстав для зупинення розгляду справи № 917/914/24, яка розглядається Господарським судом Полтавської області.

Вказані письмові пояснення були подані 31.03.2025, тобто за межами строку, встановленого ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2025.

Згідно з ч. 3 ст. 168 ГПК України до пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою, десятою статті 165 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 165 ГПК України копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч.6 ст. 165 ГПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Докази направлення копії цих письмових пояснень учасникам справи надані суду не були.

Згідно з ч. 2 ст.118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, пояснення третьої особи від 31.03.2025 залишаються без розгляду в порядку ч.2 ст.118 ГПК України.

Від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про зміну підстав позову від 01.04.2025 (вх. № 4318).

Від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від 14.04.2025 (вх. № 4909) про уточнення позовних вимог, а заявою від 15.04.2025 позивач уточнив, що він змінив предмет позову, шляхом доповнення його новою вимогою про скасування реєстраційної дії, додавши до заяви докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та докази направлення її копії учасникам справи.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, шляхом доповнення позовних вимог немайнового характеру новими вимогами немайнового характеру.

Відповідна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Згідно з ухвалою від 01.04.2025 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання в справі відклав на 15.04.2025 об 11:00 год.

До суду 01.04.2025 надійшло клопотання (вх.№4318) від Департаменту з питань реєстрації з проханням надіслати на їх адресу позовну заяву та рішення суду по справі №917/1639/24.

Ухвалою від 15.04.2025 суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент з питань реєстрації; підготовче засідання у справі відклав; призначив дату підготовчого засідання у справі на 29.04.2025 на 11:00 год; встановив третій особі строк для подання пояснень по суті спору.

Від третьої особи - Департаменту з питань реєстрації надійшли пояснення по справі (вх. № 5325 від 22.04.2025).

Від третьої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання від 23.04.2025 про долучення до матеріалів справи матеріалів по витратах на правову допомогу (вх. №5370).

Від позивача надійшло клопотання від 29.04.2025 про долучення до матеріалів справи додаткового доказу, а саме копії заяви ОСОБА_2 , на підставі якої проведена реєстраційна дія про зміну керівника за № 15881070011007291 від 07.08.2018 року разом з клопотанням про поновлення строку для подання доказів у справі.

Згідно з ухвалою від 29.04.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.05.2025) суд поновив позивачу строк подачі доказу по справі, доданого до клопотання від 29.04.2025; долучив до справи копію заяви ОСОБА_2 , на підставі якої проведена реєстраційна дія про зміну керівника за № 15881070011007291 від 07.08.2018 року; прийняв подану позивачем заяву про зміну предмета позову шляхом доповнення його новою вимогою; закрив підготовче провадження у справі № 917/1639/24; справу призначив до судового розгляду по суті на 27.05.2025 11:00 год; викликав представників учасників процесу у судове засідання, визнавши їх явку обов`язковою.

Про час та місце проведення засідання 27.05.2025 учасники процесу були повідомлені належним чином: представник позивача та третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні 29.04.2025 під розписку; відповідач та третя особа Департамент з питань реєстрації шляхом направлення ухвали суду від 29.04.2025 в електронному вигляді до електронних кабінетів.

В судовому засіданні 27.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

Позивачка є власницею квартири АДРЕСА_4 що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 14.04.2011, посвідченого нотаріально; витягом про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4 ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 05.05.2011, а також копією свідоцтва про шлюб від 05.02.2016, актовий запис № 22, яке свідчить про зміну прізвища ОСОБА_4 на Шемет (том 1, а.с.15-18).

16.08.2018 були проведені загальні збори ОСББ «Ватутинець-1», за адресою місцезнаходження багатоквартирного будинку м.Полтава, вул.Чорновола, 2б, оформлені протоколом №5, додатками до якого є листи письмового опитування з питань порядку денного (том 1, а.с.74-119).

Відповідно до змісту протоколу №5 рішення загальних зборів ОСББ «Ватутинець-1» від 16.08.2018, загальні збори проводилися з наступним порядком денним:

1.Обрання Голови, Секретаря зборів.

2.Звіт голови правління ОСББ ОСОБА_5 про фінансово-господарську діяльність Об`єднання за попередній період.

3.Вибори правління Об`єднання та голови.

4.Вибори ревізійної комісії Об`єднання та голови.

5.Про затвердження нової редакції Статуту Об`єднання.

6.Про відносини із сусіднім ОСББ «Чорновола 2Б».

7.Про затвердження переліку послуг з утримання будинку, кошторису витрат на утримання будинку та розміру внесків.

8.Інші питання.

Відповідно до змісту додатку №3 до протоколу №5 від 16.08.2018, в якому відображені підсумки голосування з питань порядку денного, на загальних зборах було зареєстровано 34 співвласника житлових та нежитлових приміщень, площа приміщень, які є у власності зареєстрованих на зборах співвласників складає 2 234 кв.м, що становить 41,53% від загальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку та 53,13% від загальної кількості співвласників приміщень будинку.

Також в додатку №3 до протоколу №5 від 16.08.2018 зазначено, що всього в будинку 60 житлових та 4 нежитлових приміщень, загальною площею 5 379,21 м.кв.

Позивачка участі в загальних зборах 16.08.2018 не брала, докази її повідомлення про проведення загальних зборів та порядок денний надані відповідачем не були.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

П.5 ухвали суду від 12.02.2025 про прийняття позовної зави до розгляду та відкриття провадження у справі суд, відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України, зобов`язав відповідача надати докази повідомлення позивачки про проведення загальних зборів співвласників ОСББ «Ватутинець-1», які відбулися 16.08.2018, але такі докази надані суду відповідачем не були.

В зв`язку з цим, суд визнає встановленим факт неповідомлення позивачки про проведення загальних зборів відповідача 16.08.2018.

На загальних зборах 16.08.2018 було прийнято рішення, оформлене протоколом №5 (оспорюване рішення), з питань 1-5 порядку денного: про визнання незадовільним звіту голови правління ОСОБА_5 , обрання правління ОСББ у кількості 5 осіб, обрання Головою правління ОСББ ОСОБА_2 , обрання ревізора ОСББ, затвердження нової редакції статуту ОСББ, що підтверджується змістом додатку №3 до протоколу № 5 (том 1, а.с.76-77).

Як свідчать підсумки голосування, відображені додатку №3 до протоколу № 5, рішення з питань 1-5 порядку денного були прийняті голосами «за», відповідно, 41, 39, 40, 39 та 36 співвласників ОСББ «Ватутинець-1».

За наслідком прийняття оспорюваного рішення від 16.08.2018, на підставі заяви ОСОБА_2 від 06.09.2018 про державну реєстрацію змін та відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 2, а.с. 15-20), була вчинена реєстраційна дія щодо вилучення з ЄДРПОУ відомостей про ОСОБА_5 та включено відомості про ОСОБА_2 як керівника ОСББ «Ватутинць-1». Про вчинення відповідної реєстраційної дії щодо змін керівника відповідача як юридичної особи свідчить запис №15881070011007291 від 07.09.2018 в ЄДРПОУ (том 1, а.с.198, зворот).

Господарським судом Полтавської області 31.10.2019 було ухвалено рішення у справі № 917/971/19 за позовом ОСОБА_6 до ОСББ «Чорновола 2б» про визнання недійсним та скасування рішень, припинення юридичної особи. Зазначеним рішенням, зокрема, визнано недійсним рішення, оформлене протоколом № 1 установчих зборів Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 , від 18.12.2016; припинено юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2б» (код ЄДРПОУ 41248723, 36000, м. Полтава, вул. В.Чорновола, 2Б).

Підставою для прийняття вказаного рішення стало встановлення судом факту, що на момент прийняття рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2Б» у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_3 вже було створено і діяло Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ватутинець-1» (відповідач).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ватутинець-1» брало участь у справі № 917/971/19 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2020 значене рішення залишено без змін.

Зазначені вище обставини були встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.02.2024 у справі № 917/1891/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 (том 1, а.с.120-127).

Вищезгаданим судовим рішенням від 07.02.2024 у справі № 917/1891/21 було визнане недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Ватутинець-1», оформлене протоколом від 06.12.2020 року №3/2020 яким, серед інших питань, було вирішено припинити повноваження голови правління ОСББ «Ватутинець-1» ОСОБА_2 та виключити його зі складу правління.

Враховуючи викладене, на момент подання позову продовжували існувати правові наслідки оспорюваного позивачкою рішення, оформленого протоколом №5 від 16.08.2018, зокрема, щодо обрання головою правління ОСББ «Ватутинець-1» ОСОБА_2 , в зв`язку з визнанням судом недійсним рішення загальних зборів відповідача від 06.12.2020 про припинення повноважень вказаної посадової особи ОСББ.

В зазначеному вище рішенні Господарського суду Полтавської області від 07.02.2024 у справі № 917/1891/21, з посиланням на обставини, які були раніше встановлені у справі №917/971/19, встановлено, що кількість квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 становить 60+174=234, загальна площа житлових та нежитлових приміщень у будинку становить 4 137+13 966,5=18 103,5 кв., кількість співвласників 262+64= 326.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.03.2025 у справі № 917/914/24 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСББ «Ватутинець-1», поновлено ОСОБА_2 на посаді голови правління ОСББ «Ватутинець-1». Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане судове рішення оскаржене в апеляційному порядку та не набрало законної сили.

Зазначені вище обставини щодо змісту вказаних вище судових рішень підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, які відповідно до ч.3 ст.75 ГПК України не потребують доказування.

Під час розгляду по суті заявлених позовних вимог судом приймається до уваги наступне.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу (далі ЦК) України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту й закону.

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11. 2001 № 2866-III (далі Закон № 2866-III) визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону № 2866-III).

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону № 2866-III, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 20 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Тобто спір між співвласником нерухомого майна - членом ОСББ та самим ОСББ, який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності ОСББ, є подібним до корпоративного спору та підлягає вирішенню господарським судом.

Відповідна правова позиція була викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 по справі № 473/2005/19.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 2866-III (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного рішення), об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання (ч.3 ст.4 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ч.1 ст.12 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (ч.1 ст.10 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, зокрема, право обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори (ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного рішення), співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників (ч. 3 ст. 14 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Щодо дотримання відповідачем встановленого законом порядку повідомлення позивачки про проведення загальних зборів судом приймається до уваги наступне.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (ч.4 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Зазначена вище норма Закону № 2866-III імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Відповідно до усталеної судової практики, під час розгляду спорів щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення таких зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Відповідачем не були надані суду докази повідомлення позивачки про проведення загальних зборів, які відбулися 16.08.2018.

Недотримання порядку повідомлення співвласника про скликання загальних зборів, встановленого ст. 6 Закону № 2866-III, є порушенням його права на управління об`єднанням, оскільки, як було встановлено судом, позивачка не брала участі у загальних зборах, які відбулися 16.08.2018.

Подібні висновки щодо застосування вимог статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», в частині повідомлення співвласників про скликання зборів, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 01.10.2020 у справі № 916/2556/19.

Водночас, суд звертає увагу, що участь співвласника в загальних зборах дає можливість реалізувати не тільки своє право голосу з питань порядку денного, але й право бути вислуханим та донести свою позицію з питань, які розглядаються загальними зборами, а також право висувати кандидатури до складу органів управління ОСББ та висловлювати свої міркування щодо кандидатур, які були запропоновані іншими учасниками зборів.

Верховним Судом сформована усталена судова практика, відповідно до якої позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Участь у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного, оскільки голосуванню передують обговорення відповідних питань, виступи учасників, що, за певних обставин, можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника.

Відповідно, можливою є ситуація, коли особа, голос якої сам по собі не міг би вплинути на результат голосування, своїм виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.

Такі висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17, від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, від 04.07.2023 у справі № 910/1748/22.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що право позивачки на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі в загальних зборах та в обговоренні питань порядку денного зборів було порушене відповідачем, оскільки ним не було здійснено повідомлення позивачки про такі збори та їх порядок денний у спосіб та в строки, визначені ч.4 ст.6 Закону № 2866-III.

Щодо наявності необхідної кількості голосів співвласників (кворуму) для прийняття оспорюваного рішення загальними зборами відповідача, судом приймається до уваги наступне.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (ч.7 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (ч.9 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Відповідно до норм, викладених в ст.6 Закону № 2866-III (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного рішення), кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

У постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 908/2085/21, від 18.10.2023 у справі № 924/1225/21 зроблено висновок про те, що Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не визначає кворуму установчих зборів, тобто найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 вказаного Закону).

Як було встановлено судом, з питань порядку денного, які були прийняті оспорюваним рішенням, голосували «за» від 36 до 41 співвласника, яким належать житлові та нежитлові приміщення площею, відповідно, від 2 799,8 кв.м до 3 098,4 кв.м. При цьому, при визначенні кількості голосів, необхідної для прийняття рішення, загальні збори виходили з наявності в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_6 житлових та 4 нежитлових приміщень, загальною площею 5 379,21 кв.м.

В той же час, з огляду на обставини, встановлені рішеннями Господарського суду Полтавської області, прийнятими по справах №№917/971/19, 917/1891/21, в яких ОСББ «Ватутинець-1» брало участь, відповідно, як третя особа та відповідач, та які не підлягають доказуванню, кількість квартир багатоквартирного будинку за адресою: м Полтава, вул. Чорновола, 2б становить 60+174=234, загальна площа житлових та нежитлових приміщень у будинку становить 4 137+13 966,5=18 103,5 кв.м, кількість співвласників 262+64= 326.

Суд звертає увагу, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у судовому рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами, або щодо особи, стосовно якої такі обставини встановлені.

Кількість квартир багатоквартирного будинку за адресою: м Полтава, вул. Чорновола, 2б житлових та нежитлових загальна площа приміщень вказаного будинку є не правовою оцінкою судом певних обставин, а фактом, який має значення для вирішення спору, та який був встановлений щодо ОСББ «Ватутинець-1» (відповідача) рішеннями суду, прийнятими по справах, в яких відповідач приймав участь.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5 ст.75 ГПК України).

Відповідні преюдиційні обставини щодо наявності в будинку за адресою: м Полтава, вул. Чорновола, 2б 234 квартир загальною площею 18 103,5 кв.м, які належать 326 співвласникам, не були спростовані шляхом подання доказів учасниками справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідний правовий висновок щодо стандарту доказування викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20.

Враховуючи викладене, суд констатує, що матеріалами справи підтверджується той факт, що оспорюване позивачкою рішення з усіх питань порядку денного було прийняте співвласниками, кількість яких складала менше половини загальної кількості співвласників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , та яким належить менше половини загальної площі квартир та нежитлових приміщень у вказаному будинку.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах, які приймалися по справі № 924/1225/21, а також у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20) зазначав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.

З урахуванням викладеного, судом встановлено як факт порушення права позивачки на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом позбавлення її можливості взяти участь в загальних зборах, які відбулися 16.08.2018 та в обговоренні питань їх порядку денного, в зв`язку з її неповідомленням належним чином про проведення таких зборів, так і факт прийняття на вказаних зборах оспорюваного рішення недостатньою кількістю голосів співвласників.

Зазначені вище обставини в їх сукупності є підставами для задоволення позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного рішення.

Суд також приймає до уваги, що за змістом ч.1 ст.14 Закону № 2866-III (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) саме співвласник майна багатоквартирного будинку має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, зокрема, право обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання, яким є правління ОСББ.

Зі змісту оспорюваного рішення вбачається, що ОСОБА_2 (третя особа) був обраний головою правління ОСББ як власник квартири АДРЕСА_7 .

Разом з тим, відповідно до змісту додатку №1 до протоколу №5 рішення загальних зборів відповідача від 16.08.2018, участь у загальних зборах приймала ОСОБА_7 як власниця квартири АДРЕСА_7 (том 1, а.с.79).

Як свідчать відомості з Державного реєстру речових прав станом на 09.10.2024, право власності на квартиру АДРЕСА_8 з 20.02.2018 зареєстроване за ОСОБА_8 (том 1, а.с.19-20), відповідно, саме вказана особа була власницею квартири АДРЕСА_7 як на момент прийняття оспорюваного рішення, так і на момент подання позову.

Наявна в матеріалах справи інформація з Державного реєстру речових прав станом на 09.10.2024 свідчить про відсутність державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (третьої особи) на будь-яке житлове або нежитлове приміщення в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначені обставини є самостійної підставою для визнання оспорюваного рішення недійсним як такого, що суперечить нормам ч.1 ст.14 Закону № 2866-III, в частині обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ «Ватутинець-1».

Стосовно ефективності обраного позивачкою способу захисту своїх порушених прав у спірних правовідносинах, судом приймається до уваги наступне.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).

Необхідність обрання саме ефективного способу захисту підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, яка вказала, що розглядаючи справу, суд має з`ясувати, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункти 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Згідно з п.2 ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону "Про виконавче провадження" щодо, зокрема:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

- скасування реєстраційної дії / запису в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами

Практика Верховного Суду щодо скасування реєстраційних дій / записів, вчинених на підставі недійсного рішення загальних зборів юридичної особи, є усталеною.

Так, Верховний Суд у п.47 постанові від 03.03.2020 у справі №922/2120/19 дійшов висновку про наявність підстав для задоволення похідної позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, встановивши наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Як було встановлено судом, на виконання оспорюваного рішення була вчинена реєстраційна дія щодо змін керівника відповідача як юридичної особи, про що свідчить запис №15881070011007291 від 07.09.2018.

Тому обраний позивачкою спосіб захисту у вигляді скасування відповідної реєстраційної дії, яка була вчинена на підставі оспорюваного рішення загальних зборів відповідача, призведе до реального відновлення її прав як співвласниці ОСББ, а тому є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція була викладена в п.п.103-115 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 лютого 2023 року у cправі № 904/3783/21, предметом розгляду по якій були вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ та скасування реєстраційних записів.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

З урахуванням викладених вище обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 1 січня набув чинності Закон України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3028 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позові заявлено дві немайнові вимоги: про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «ВАТУТИНЕЦЬ-1» від 16.08.2018 року; про скасування реєстраційної дії.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 6056,00 грн, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо поданого третьою особою ОСОБА_2 клопотання від 23.04.2025, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи матеріали по витратах на правничу (адвокатську) допомогу та врахувати витрати при винесенні рішення по справі, суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За таких обставин, третя особа мала подати зазначену заяву щодо відшкодування витрат на правову допомогу разом з поясненнями по суті спору.

Однак, судом констатовано, що письмові пояснення по суті спору були подані ОСОБА_2 за межами строку, встановленого ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2025, без клопотання про його поновлення; доказів направлення копії цих письмових пояснень учасникам справи надані суду не були. В зв`язку з чим, пояснення третьої особи від 31.03.2025 залишені судом без розгляду в порядку ч.2 ст.118 ГПК України.

За приписами п. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Згідно з ч.2 ст. 207 ГПК України, заяви та клопотання, які без поважних причин не були подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.

За таких обставин, клопотання ОСОБА_2 від 23.04.2025 щодо розподілу судових витрат подане несвоєчасно, тому залишається судом без розгляду.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ватутинець-1» (код ЄДРПОУ 35582353, вулиця Вячеслава Чорновола, будинок, 2б, м. Полтава, Полтавська область, поштовий індекс 36003) від 16.08.2018 року, оформлені протоколом №5 від 16.08.2018 року.

3. Скасувати реєстраційну дію про зміну керівника юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ватутинець-1» (код ЄДРПОУ 35582353, вулиця Вячеслава Чорновола, будинок, 2б, м. Полтава, Полтавська область, поштовий індекс 36003) від 07.09.2018 року за №15881070011007291.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВАТУТИНЕЦЬ-1», вул. Чорновола, 2 Б, м. Полтава, 36003 код ЄДРПОУ 35582353 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 6056,00 грн судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Повний текст рішення складений та підписаний 30.05.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.І. Пушко