Ухвала від 29.05.2025 по справі 952/420/22

Справа № 952/420/22

провадження № 1-кп/624/53/25

УХВАЛА

29 травня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду с-ща Кегичівка, Берестинського району, Харківської області кримінальне провадження стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень Житомирської області, українця, громадянина України, не військовозобов`язаного, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОМ «ІВП «АСПО-1», інваліда ІІ групи безстроково, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,

- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

До Кегичівського районного суду Харківської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221400000079 за обвинувальнимактом стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Кримінальне провадження надійшло на розгляд цього складу Кегичівського районного суду Харківської області на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 18.03.2025, якою ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 16.01.2025 стосовно ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту скасовано та постановлено призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвалою суду від 12.05.2025 у вказаному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні висловив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на порушення, на його думку, наявні порушення вимог КПК України при складанні слідчим обвинувального акту, який був повернутий прокурору, оскільки такий обвинувальний акт повинен складати прокурор. Тому вважає, що обвинувальний акт складений неуповноваженою особою, а тому наявні всі підстави для повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні вважав за необхідне закрите підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту та просив відмовити у його задоволенні, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість вказаного клопотання. Зазначив, що ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 16.01.2025 цей обвинувальний акт за клопотанням захисника був повернутий прокурору з цих самих підстав. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.03.2025 ухвала Кегичівського районного суду Харківської області від 16.01.2025 була скасована та справа направлена на новий розгляд в суді першої інстанції. Однією з підстав скасування ухвали Кегичівського районного суду Харківської області від 16.01.2025 зазначено, що органом досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, оскільки, після відновлення досудового розслідування, фактично жодна слідча чи оперативно-розшукова дія не проводилась. Відновлення ж досудового розслідування було зумовлено необхідністю доручення слідчому скласти новий обвинувальний акт з метою усунення порушень вимог КПК України. До того ж після виконання вказаних процесуальних дій, обвинувальний акт було повторно затверджено прокурором та скеровано до суду. Тобто ухвалою Харківського апеляційного суду спростовані доводи сторони захисту. За вказаних обставин просив призначити справу до судового розгляду, вважає, що судовий розгляд слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, за участю сторін кримінального провадження.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Аналізуючи доводи захисника стосовно наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору та вирішуючи питання щодо їх обґрунтованості, суд виходить з наступного.

Виходячи зі змісту ст.ст. 291, 314 КПК України єдині процесуальні документи, що підлягають дослідженню судом під час підготовчого судового засідання є обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, відповідність яких вимогам кримінального процесуального закону має перевіряти суд.

При цьому, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню судового розгляду і не можуть бути усунені під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

У ст. 291 КПК України встановлюються такі вимоги щодо обвинувального акту - обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що одним з організаційно-розпорядчих питань, що вирішуються судом під час підготовчого судового засідання при визначені можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду, є питання відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального законодавства. При цьому оскільки вимоги до обвинувального акту встановлюються лише положеннями ст. 291 КПК України, то суд під час підготовчого судового засідання здійснює перевірку обвинувального акту на предмет відповідності тільки цим положенням.

Оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів про те, що обвинувальний акт, складений неповноважною посадовою особою та щодо відновлення досудового розслідування, суд звертає увагу на наступне.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, що до Кегичівського районного суду Харківської області прокурором втретє направлений для розгляду обвинувальний акт (редакція від 07 вересня 2022 року) з додатками у кримінальному провадженні № 42019221400000079 від 22 липня 2019 року за ч. 2 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_3 .

Ухвалою Красноградського районного суду від 12 листопада 2021 року вказаний обвинувальний був повернутий прокурору для усунення недоліків.

Красноградською окружною прокуратурою вказана ухвала була оскаржена до Харківського апеляційного суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 січня 2022 року були змінені підстави та ухвала суду першої інстанції залишена в силі.

На виконання ухвали Красноградського районного суду Харківської області від 12.11.2021, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 31.01.2022, слідчим та прокурором прийнято ряд процесуальних рішень, зокрема, постанову про визначення органу проведення досудового розслідування у формі досудового розслідування від 16.02.2022, постанову про групу слідчих від 16.02.2022, постанову про зупинення досудового розслідування від 18.03.2022, постанову про відновлення досудового розслідування від 20.06.2022, постанову відновлення досудового розслідування від 20.06.2022, постанову про зупинення досудового розслідування в порядку ст. 615 КПК України та постанову про відновлення досудового розслідування від 07.09.2022.

Ухвалою Красноградського районного суду від 09 травня 2023 року вказаний обвинувальний акт знову був повернутий прокурору для усунення недоліків.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційна скарга прокурора була задоволена та справа направлена до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

01 листопада 2023 року до Харківського апеляційного суду надійшло подання голови Красноградського районного суду Харківської області щодо направлення кримінального провадження №420192214000000079 від 22 липня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст. 366 КК України на розгляд іншого суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року справу № 952/420/22 направлено для подальшого розгляду до Кегичівського районного суду Харківської області.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 16.01.2025 обвинувальний акт редакція від 07 вересня 2022 року) з додатками у кримінальному провадженні № 42019221400000079 від 22 липня 2019 року за ч. 2 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_3 був повернутий прокурору.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.03.2025 ухвала Кегичівського районного суду Харківської області від 16.01.2025 скасована та справа направлена на новий розгляд в суді першої інстанції. Як зазначено в ухвалі суду, колегія суддів вважає за необхідне звернутися до практики Верховного Суду, зокрема висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеного у постанові від 15.04.2024 по справі № 753/25892/21, відповідно до якого сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акту, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акту у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду. Тобто, констатації підлягає факт дотримання органом досудового розслідування вказаних приписів, оскільки, після відновлення досудового розслідування, фактично жодна слідча чи оперативно-розшукова дія не проводилась. Відновлення ж досудового розслідування було зумовлено необхідністю доручення слідчому скласти новий обвинувальний акт з метою усунення порушень вимог КПК України про які зазначив суд першої інстанції. До того ж після виконання вказаних процесуальних дій, обвинувальний акт було повторно затверджено прокурором та скеровано до суду. Тобто стороною обвинувачення після повернення обвинувального акту було виконано лише ту сукупність процесуальних дій, які були необхідними для приведення цього акту у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, що узгоджується з висновками Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеного у постанові від 15 04 2024 року по справі № 753/25892/21 року.

Тобто, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що складання обвинувального акту в редакції від 07.09.2022 та його затвердження, а також відновлення досудового розслідування, судом вже досліджувався. Ухвалою суду від 16.01.2025 обвинувальний акт був повернутий прокурору, внаслідок невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України з цих же підстав про які зазначив в судовому засіданні захисник обвинуваченого. Однак, ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.03.2025, дане судове рішення скасоване для призначення нового судового розгляду.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, згідно положень ст.412 КПК України, на цій стадії судового провадження, без дослідження доказів у взаємозв`язку з іншими доказами, суд не вбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

З огляду на зазначене, оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акту вимогам КПК України.

Така правова позиція також міститься у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 520/8135/15-к.

Аналіз положень ст.ст. 314, 315 КПК України дає можливість суду зробити висновок, що основним завданням підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні є вирішення організаційно-розпорядчих питань, які пов`язані виключно з підготовкою справи до розгляду по суті з тією метою, щоб судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювався ефективно, оперативно та у відповідності до завдань кримінального провадження, що визначені у ст.2 КПК України. Тобто, під час підготовчого судового засідання, за винятком окремих випадків (надходження угоди у кримінальному провадженні або наявність чітко визначених підстав для закриття кримінального провадження), суд не має права досліджувати докази та на основі них встановлювати, підтверджувати чи спростовувати у будь-який спосіб обставини та факти, що викладені в обвинувальному акті, стосуються суті обвинувачення чи в будь-якій інший спосіб вдаватися до вирішення питань, які стосуються розгляду обвинувачення по суті.

Оцінка фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доказів та правової кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, здійснюються та вирішуються виключно на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судом рішенням.

Отже, із наданого суду обвинувального акту та доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, не вбачається суттєвих та очевидних підстав для його повернення прокурору. Даний обвинувальний акт містить усі відомості, що передбачені ч.2 ст.291 КПК України. Також, даний обвинувальний акт підписано слідчим, який його склав, із зазначенням дати складення, та затверджено прокурором із зазначенням дати затвердження.

До обвинувального акту додано усі необхідні додатки, що передбачені ч.4 ст.291 КПК України.

Суд вважає, що посилання сторони захисту на необхідність повернення обвинувального акту прокурору за таких підстав є необґрунтованим, оскільки зазначені обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту та не є перешкодою для призначення судового розгляду.

Одночасно суд звертає увагу на те, що підстави для повернення обвинувального акту не можуть тлумачитися та застосовуватися з надмірним формалізмом, оскільки останній може призвести не тільки до безпідставного повернення обвинувального акту, але і до затягування розгляду кримінального провадження, що також є неприпустимим для прав та інтересів обвинуваченого і потерпілого.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала беззаперечною підставою для його повернення прокурору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору та вважає що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Враховуючи, що підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, проти відкритого судового розгляду провадження учасники судового розгляду не заперечили, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, у відкритому судовому засіданні з участю прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого, захисника та свідків.

Під час підготовчого судового засідання судом вирішується питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Відповідно дост. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, та з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, суд вважає за необхідне доручити складання досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_3 органу пробації за місцем його реєстрації.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов, поданий Берестинською (Красноградською) окружною прокуратурою Харківської області в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Вивчивши поданий позов, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття його до спільного розгляду з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ст. 56 КПК України потерпілий має право протягом кримінального провадження на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Позов поданий з додержанням вимог ст. 128 КПК України, ст.ст. 175-177 ЦПК України та відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України підлягає розгляду разом з кримінальним провадженням.

Отже, враховуючи, що в даному провадженні судовий розгляд не розпочато, а прокурор вважає, що кримінальним правопорушенням Зачепилівській селищній раді Харківської області завдано шкоду, суд вбачає фактичні та правові підстави для прийняття до розгляду заявленого цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 31, 128, 183, 314-316, 371, 372, 395 КПК України, ст. 119 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Призначити до судового розгляду кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42019221400000079 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.191,ч.2ст.366КК України в залі Кегичівського районного суду Харківської області на 09 червня 2025 року на 15-00 годину.

Цивільний позов Берестинської (Красноградської) окружної прокуратури Харківської області поданий в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням прийняти до розгляду разом із кримінальним провадженням №42019221400000079 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Визнати Зачепилівську селищну раду Харківської області цивільним позивачем.

Визнати обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем.

Запропонувати цивільному відповідачу надати суду та копії цивільному позивачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали відзив на позов з наданням усіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення цивільного відповідача, якщо такі докази не надані цивільним позивачем, та документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити цивільному відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує цивільний позов за наявними матеріалами.

Встановити цивільному позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з наданням усіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується відзив, якщо такі докази не надані цивільним позивачем або цивільним відповідачем, та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Встановити цивільному відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь з наданням усіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення на відповідь, якщо такі докази ненадані цивільним позивачем або цивільним відповідачем, та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення на відповідь і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, з викликом: прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого, захисника та свідків.

Зобов`язати Шевченківський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області скласти та надати суду в строк до 09 червня 2025 року досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Забезпечення виконання ухвали в частині складання досудової доповіді доручити начальнику Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Роз`яснити представнику органу пробації, що його права і обов`язки визначені ст.72-1 КПК України, Законом України «Про пробацію».

Досудова доповідь повинна відповідати положенням ч. 3 ст. 9 Закону України «Про пробацію».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 30.05.2025.

Суддя ОСОБА_1