Рішення

від 02.06.2025 по справі 922/2167/23

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2167/23 (922/753/25)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/2167/23 (922/753/25)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи, буд. 24, код ЄДРПОУ 32565419)

до відповідачів:

1) Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Сковороди Григорія (раніше вул. Пушкінська), буд. 46, код ЄДРПОУ ВП 43983495);

2) Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393);

про скасування рішення про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення та скасування податкового повідомлення-рішення,

в межах справи про банкрутство ТОВ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (справа № 922/2167/23)

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (далі по тексту - ТОВ ЛКМЗ) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача 1 - Головного управління ДПС у Харківській області та до відповідача 2 - Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- скасувати рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06 в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.12.2024 № 0680750411 про накладення штрафних санкцій на суму 167959,39 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.02.2025 № 0056490412 у повному обсязі на суму накладених штрафних санкцій - 167959,39 грн.

Також позивач у позові просить суд здійснити розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує з посиланням на те, що Головним управлінням ДПС у Харківській області (відповідачем 1) на підставі Акту камеральної перевірки від 15.11.2024 № 53078/20-40-04-11-04/32565419, яким встановлено несвоєчасну реєстрацію ТОВ «ЛКМЗ» (позивачем) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту ЄРПН) податкових накладних/ розрахунків коригування за червень 2022 року, травень, липень, жовтень 2023 року, січень, березень 2024 року, що є порушенням п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, було винесене податкове повідомлення-рішення від 02.12.2024 № 0680750411 (далі по тексту - ППР від 02.12.2024) про застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абз. 7 п. 1201.1 ст. 1201 ПК України та абз. 2, 5 п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на суму 167964,39 грн. Не погодившись із зазначеним ППР, позивач звернувся з відповідною скаргою до Державної податкової служби України (відповідача 2), яким прийнято рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06 (далі по тексту рішення від 05.02.2025) про скасування ППР від 02.12.2024 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 5,00 грн. В іншій частині ППР від 02.12.2024 залишено без змін. 25.02.2025 на адресу позивача поштою надійшло нове податкове повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 0056490412 (далі по тексту ППР від 10.02.2025), яким за несвоєчасну реєстрацію ТОВ «ЛКМЗ» (позивачем) в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування за червень 2022 року, травень, липень, жовтень 2023 року, січень 2024 року, що є порушенням п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, було застосовано до позивача штрафні санкції на підставі абз. 7 п. 1201.1 ст. 1201 ПК України та абз. 2, 5 п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на суму 167959,39 грн. Позивач вважає, що рішення від 05.02.2025 та ППР від 10.02.2025 не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Зазначає, що в його діях відсутня вина, адже несвоєчасна реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування була спричинена незалежними від позивача причинами, а саме: військова агресія РФ проти України та воєнні дії на території Харківської області, внаслідок яких ТОВ «ЛКМЗ» припинило роботу, більшість працівників товариства звільнилися, в тому числі співробітники, що виконували роботу, пов`язану з веденням бухгалтерського обліку та складанням податкової звітності, а решта працівників були змушені виїхати за кордон, та дотепер не повернулись і до виконання своїх обов`язків не приступили. На думку позивача, листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтверджується, що зазначені вище обставини з моменту їх початку - 24.02.2022 і до офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язкам, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких Форс-мажорних обставин (обставин непереборної си ли), а відтак, як вважає позивач, неможливість своєчасного виконання ним своїх податкових зобов`язань з 24.02.2022 внаслідок настання та дії обставин форс-мажору є підтвердженою та не потребує додаткового документального підтвердження.

Також, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що стосовно нього ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі № 922/2167/23 відкрито провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до боржника, а тому, з огляду на положення ст.ст. 39, 41 КУзПБ, вимоги відповідача 1 та відповідача 2 щодо сплати грошових зобов`язань, штрафів та інших фінансових санкцій, мають пред`являтися в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, оскільки зазначені вимоги є спірними та не відповідають вимогам чинного законодавства, адже з розрахунків штрафних санкцій вбачається, що відповідачами не було враховано введений з моменту відкриття справи про банкрутство (з 19.07.2023) мораторій на виконання боржником грошових зобов`язань. Контролюючий орган не може після відкриття провадження у справі про банкрутство нараховувати штрафні санкції за порушення виконання грошових зобов`язань, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, оскільки строк виникнення права вимоги щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій по податковим накладним №№ з/п 1-7 (з 30.06.2022 по 05.06.2023 відповідно) настав до відкриття справи про банкрутство ТОВ «ЛКМЗ», зазначені вимоги є конкурсними і на них розповсюджується дія мораторію щодо зупинення нарахувань штрафних санкцій за несвоєчасно реєстрацію податкових накладних. Введення мораторію зупинило виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли до дня введення мораторію, а отже, припинило заходи, спрямовані на їх забезпечення. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 922/2167/23(922/753/25) вказаний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в межах справи № 922/2167/23 про банкрутство ТОВ ЛКМЗ, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачам строк для подання до суду відзивів на позов та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк для подання до суду відповідей на відзиви та встановлено відповідачам строк для подання до суду заперечень на ці відповіді.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено всім учасникам справи в електронному вигляді до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів.

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Харківській області в межах встановленого судом строку надав відзив на позов, в якому не погоджується з доводами позивача, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з посиланням на те, що правомірність нарахованих штрафних санкцій узгоджується з практикою Верховного Суду у справах № 280/4484/23 та № 160/10740/23, що в силу положень ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає її використання та врахування іншими судами при застосуванні таких норм права пр прийнятті рішень. Відповідач 1 вважає безпідставними посилання позивача на розпочату з 24.02.2022 військову агресію РФ проти України як на підставу для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, оскільки за даними ІКС ДПС України, ТОВ «ЛКМЗ» у 2022-2024 роках надавало звітність з ПДВ з відображенням обсягів реалізації та здійснювало реєстрацію податкових накладних, що свідчить про продовження ним господарської діяльності. При цьому, як зазначає відповідач 1, позивач не звертався до ГУ ДПС у Харківській області з відповідною заявою згідно Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225. Також відповідач 1 у відзиві на позов зазначає, що заборона на застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дати введення мораторію, тобто до винесення Господарським судом ухвали від 19.07.2023 про порушення справи про банкрутство № 922/2167/23, і не поширюється на зобов`язання боржника, які вже фактично виконані з порушенням терміну та на поточні зобов`язання (які виникли після 19.07.2023). Боржник, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій, за іншими ж зобов`язаннями він має відповідати на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Штрафні санкції, зазначені в Акті камеральної перевірки, були застосовані за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а отже, як вважає відповідач 1, вони не пов`язані зі сплатою грошових зобов`язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дати введення мораторію, тому податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки, є законним та обґрунтованим. Вказаний відзив на позов був прийнятий судом до розгляду та долучений до матеріалів справи.

Відповідач 2 - Державна податкова служба України в межах встановленого судом строку надав відзив на позов, в якому не погоджується з доводами позивача в частині позовних вимог щодо скасування рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025, вважає їх неправомірними та не обґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що положеннями п.п. 56.1, 56.2 та 56.10 ст. 56 ПК України закріплено право платника податків на оскарження до суду рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, водночас, оспорюване рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки останнього шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, тому, на думку відповідача 2, підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 відсутні. Крім того, в контексті ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору, тому мотивація, спосіб її викладення, прийняття рішення в процесі адміністративного оскарження, визначеного нормами ПК України та Порядку № 1124, є досудовим порядком вирішення спору. За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією контролюючого органу. Внаслідок цього, як вважає відповідач 2, суд не може оцінювати повноту розгляду ДПС України скарги позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішення про результати її розгляду, з огляду на положення конституційного принципу розподілу влади, який заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Вказаний відзив на позов був прийнятий судом до розгляду та долучений до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв по суті справи та заяв чи клопотань з процедурних питань від учасників справи на адресу суду не надходило.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідачів, об`єктивно оцінивши надані сторонами до матеріалів позову докази, суд встановив таке.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що стосовно боржника - ТОВ ЛКМЗ (позивача у даній справі) ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі № 922/2167/23 було відкрите провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до боржника відповідно до положень ст. 41 КУзПБ, введено процедуру розпорядження майном боржника на 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бову Д.В. та визначено дату попереднього засідання суду у зазначеній справі.

У подальшому попереднє засідання суду у справі № 922/2167/23 відповідними ухвалами суду неодноразово відкладалось або оголошувались перерви через необхідність розглянути численні кредиторські вимоги до боржника, що, в свою чергу, було підставою для неодноразового продовження строку процедури розпорядження майном боржника та строку проведення попереднього засідання суду у вказаній справі. Зокрема, ухвалою суду від 26.03.2024 за клопотанням розпорядника майна, враховуючи необхідність додаткового часу для завершення процедури розпорядження майном боржника та розгляду кредиторських вимог до боржника, зважаючи на тривання воєнного стану, введеного на території України в зв`язку з військовою агресією РФ проти України, та на поточну безпекову ситуацію, що склалася в Україні, в т.ч. в місті Харкові та Харківській області, через систематичні обстріли ворожими військами і чинить загрозу життю, здоров`ю й безпеці учасників справи і суду, керуючись п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, було продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та строк проведення попереднього засідання суду на шість місяців до 10.10.2025 та відкладено попереднє засідання суду на 30.04.2024 о 13:20. Протокольною ухвалою суду від 30.04.2025 за клопотанням розпорядника майна було відкладено попереднє засідання суду на 14.05.2025 о 13:00 та протокольною ухвалою суду від 14.05.2025 було оголошено перерву в попередньому засіданні суду до 18.06.2025 о 12:00.

Таким чином, наразі процедура розпорядження майном у справі № 922/2167/23 не завершена та триває, боржника - ТОВ «ЛКМЗ» не визнано банкрутом, ліквідаційну процедуру стосовно нього не відкрито.

Предметом позову у справі, що розглядається, є позовні вимоги, заявлені в межах справи про банкрутство № 922/2167/23 особою, щодо якої порушено вказану справу про банкрутство - ТОВ «ЛКМЗ»: про скасування прийнятого Державною податковою службою України (відповідачем 2) рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06, яким залишено без змін ППР від 02.12.2024 № 0680750411 в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 167959,39 грн; та про скасування винесеного на підставі зазначеного рішення про результати розгляду скарги Головним управлінням ДПС у Харківській області (відповідачем 1) ППР від 10.02.2025 № 0056490412, яким застосовано до позивача штрафні санкції на суму 167959,39 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Питання щодо підвідомчості розгляду спорів за участю податкового органу було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19(905/1159/20).

Велика Палата Верховного Суду в указаній постанові зазначає, що ст. 7 КУзПБ як процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів фізичних осіб - боржників щодо їх майна, які раніше розглядалися у цивільних судах, а також віднесено до господарської юрисдикції ряд інших спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника (юридичної чи фізичної особи), зокрема й тих, які виникають з кредиторами - контролюючими органами щодо сплати податків та зборів. Абз. 4 ч. 2 ст. 7 КУзПБ передбачено, що у разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи. Такі повноваження суду характерні для адміністративного судочинства, яким розглядаються спори осіб із суб`єктами владних повноважень. Отже, законодавцем наділено господарські суди у справі про банкрутство повноваженнями щодо розгляду спору між боржником та суб`єктом владних повноважень за правилами офіційного з`ясування всіх обставин справи, характерними для розгляду адміністративних спорів (щодо виявлення та витребування доказів з ініціативи суду), що не передбачено загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, як зазначає Велика Палата Верховного Суду, вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправними та скасування рішень органу ДПС як майновий спір боржника підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду.

На підставі викладеного, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі заявлені до суду після відкриття стосовно позивача - ТОВ ЛКМЗ провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника (ухвала Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі № 922/2167/23), які на момент ухвалення цього судового рішення тривають, суд дійшов висновку, що спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство відповідно до положень ГПК України з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Щодо суті самого спору суд зазначає таке.

Відповідно до положень пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Функції контролюючих органів визначені ст. 191 ПК України, згідно з якою контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Статтею 20 ПК України встановлено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, зокрема пп. 20.1.4, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженого особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт, що підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та вручається або надсилається для підписання платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 цієї статті.

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом - Головним управлінням ДПС у Харківській області (відповідачем 1) на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу I, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ ПК України в порядку, визначеному п. 76.2 ст. 76 розділу ІІ ПК України, проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «ЛКМЗ» (позивачем) порядку реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість за період: червень 2022 року; травень, липень, жовтень 2023 року; січень, березень 2024 року.

За результатами вказаної перевіврки складено Акт камеральної перевірки від 15.11.2024 № 53078/20-40-04-11-04/32565419, з якого вбачається, що перевіркою було встановлено порушення ТОВ «ЛКМЗ» (позивачем) граничних термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" зазначеного Кодексу, щодо реєстрації в ЄРПН 24 податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, терміни реєстрації яких настали у період з червня 2022 року по березень 2024 року, а саме:

червень 2022 року:

- № 1 від 01.06.2022 на суму 1.559.236,59 грн, а також ПДВ на суму 0,00 грн, дата реєстрації 15.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 15 днів;

травень 2023 року:

- № 9 від 03.05.2023 на суму 219.189,83 грн, а також ПДВ на суму 43.837,97 грн, дата реєстрації 14.06.2023, граничний термін реєстрації 05.06.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 9 днів;

- № 17 від 04.05.2023 на суму 256.381,65 грн, а також ПДВ на суму 51.276,33 грн, дата реєстрації 14.06.2023, граничний термін реєстрації 05.06.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 9 днів;

- № 22 від 10.05.2023 на суму 118.800,00 грн, а також ПДВ на суму 23.760,00 грн, дата реєстрації 14.06.2023, граничний термін реєстрації 05.06.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 9 днів;

- № 27 від 11.05.2023 на суму 393.739,49 грн, а також ПДВ на суму 78.747,90 грн, дата реєстрації 14.06.2023, граничний термін реєстрації 05.06.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 9 днів;

- № 33 від 12.05.2023 на суму 528.004,51 грн, а також ПДВ на суму 105.600,90 грн, дата реєстрації 14.06.2023, граничний термін реєстрації 05.06.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 9 днів;

- № 34 від 12.05.2023 на суму 50.652,00 грн, а також ПДВ на суму 10.130,40 грн, дата реєстрації 14.06.2023, граничний термін реєстрації 05.06.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 9 днів;

липень 2023 року:

- № 66 від 04.07.2023 на суму 208.350,00 грн, а також ПДВ на суму 41.670,00 грн, дата реєстрації 13.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 192 дні;

- № 67 від 04.07.2023 на суму 166.667,00 грн, а також ПДВ на суму 33.333,40 грн, дата реєстрації 13.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 192 дні;

- № 68 від 05.07.2023 на суму 450.000,00 грн, а також ПДВ на суму 90.000,00 грн, дата реєстрації 13.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 192 дні;

- № 69 від 05.07.2023 на суму 45.800,00 грн, а також ПДВ на суму 9.160,00 грн, дата реєстрації 15.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 194 дні;

- № 70 від 05.07.2023 на суму 5.000,00 грн, а також ПДВ на суму 1.000,00 грн, дата реєстрації 15.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 194 дні;

- № 71 від 05.07.2023 на суму 54.400,00 грн, а також ПДВ на суму 10.880,00 грн, дата реєстрації 15.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 194 дні;

- № 72 від 05.07.2023 на суму 54.400,00 грн, а також ПДВ на суму 10.880,00 грн, дата реєстрації 15.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 194 дні;

- № 73 від 07.07.2023 на суму 420.000,00 грн, а також ПДВ на суму 84.000,00 грн, дата реєстрації 13.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 192 дні;

- № 74 від 10.07.2023 на суму 350.000,00 грн, а також ПДВ на суму 70.000,00 грн, дата реєстрації 13.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 192 дні;

- № 75 від 11.07.2023 на суму 2.000.000,00 грн, а також ПДВ на суму 400.000,00 грн, дата реєстрації 13.02.2024, граничний термін реєстрації 05.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 192 дні;

- № 76 від 17.07.2023 на суму 1.596.045,33 грн, а також ПДВ на суму 0,00 грн, дата реєстрації 13.02.2024, граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 179 днів;

- № 77 від 17.07.2023 на суму 554.626,10 грн, а також ПДВ на суму 0,00 грн, дата реєстрації 13.02.2024, граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 179 днів;

- № 78 від 17.07.2023 на суму 90.727,50 грн, а також ПДВ на суму 0,00 грн, дата реєстрації 13.02.2024, граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 179 днів;

жовтень 2023 року:

- № 50 від 30.10.2023 на суму -1.376,69 грн, а також ПДВ на суму -275,34 грн, дата реєстрації 20.11.2023, граничний термін реєстрації 18.11.2023, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 2 дні;

січень 2024 року:

- № 69 від 17.01.2024 на суму 1.498.943,09 грн, а також ПДВ на суму 299.788,62 грн, дата реєстрації 05.08.2024, граничний термін реєстрації 18.02.2024, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 169 днів;

березень 2024 року:

- № 2 від 07.03.2024 на суму -500,00 грн, а також ПДВ на суму -100,00 грн, дата реєстрації 01.04.2024, граничний термін реєстрації 24.03.2024, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 8 днів;

- № 1 від 13.03.2024 на суму -750,00 грн, а також ПДВ на суму -150,00 грн, дата реєстрації 01.04.2024, граничний термін реєстрації 30.03.2024, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації 2 дні.

Згідно з п. ІІІ Акту камеральної перевірки від 15.11.2024 № 53078/20-40-04-11-04/32565419, встановлені цим актом порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄПРН є підставою для покладення на ТОВ ЛКМЗ (позивача) відповідальності, передбаченої абз. 7 п. 1201.1 ст. 1201 ПК України та абз. 2, 5 п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" зазначеного Кодексу.

02.12.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області (відповідачем 1) на підставі зазначеного Акту камеральної перевірки винесено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від № 0680750411, яким згідно з абз. 7 п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, абз. 2, 5 п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" зазначеного Кодексу до ТОВ ЛКМЗ (позивача) за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штрафні санкції на загальну суму 167964,39 грн.

Положеннями п. 55.1 ст. 55 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПК України).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПК України).

Відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПК України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача - ТОВ «ЛКМЗ» в порядку п. 86.7 ст. 86 ПК України до контролюючого органу, який проводив перевірку, із запереченнями та додатковими документами і поясненнями, зокрема, але не виключно, з документами, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що могли б свідчити про наявність підстав для звільнення його від фінансової відповідальності відповідно до вимог ПК України.

Водночас, не погодившись з ППР від 02.12.2024 № 0680750411, позивач - ТОВ «ЛКМЗ» звернувся в порядку п. 56.2 ст. 56 ПК України до контролюючого органу вищого рівня - Державної податкової служби України (відповідача 2) зі скаргою від 12.12.2024 вих. № 304/563 (вх. ДПС від 12.12.2024 № 48375/6) про перегляд зазначеного ППР.

Контролюючим органом вищого рівня (Державною податковою службою України) за результатами процедури адміністративного оскарження ППР від 02.12.2024 № 0680750411 було прийняте рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06, яким встановлено, що ТОВ «ЛКМЗ» дотрималось встановлених законом термінів щодо реєстрації в ЄРПН розрахунків коригуваннях до податкових накладних за березень 2024 року, а саме: розрахунків коригування № 1 від 13.03.2024 та № 2 від 07.03.2024.

Зважаючи на викладене, зазначеним рішенням про результати розгляду скарги було скасоване раніше прийняте ППР від 02.12.2024 № 0680750411 в частині застосованих до ТОВ «ЛКМЗ» штрафних санкцій на суму 5,00 грн, та в іншій частині вказане ППР залишене без змін.

Тобто, фактично контролюючим органом вищого рівня було зменшено на 5,00 грн суму грошового зобов`язання (штрафних санкцій), встановленого раніше прийнятим ППР від 02.12.2024 № 0680750411.

На підставі рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06 Головним управлінням ДПС у Харківській області (відповідачем 1) було винесене та направлене позивачу нове ППР, а саме: ППР від 10.02.2025 № 0056490412, згідно з яким відповідно до абз. 7 п. 1201.1 ст. 1201 ПК України та абз. 2, 5 п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" зазначеного Кодексу застосовано до ТОВ ЛКМЗ (позивача) штрафні санкції на загальну суму 167959,39 грн. Вказане ППР отримане позивачем 25.02.2025, про що вказав позивач у позовній заяви та що підтверджується відповідною відміткою про отримання ТОВ «ЛКМЗ» вхідної кореспонденції на копії зазначеного ППР, наданій до матеріалів позову.

Відповідно до п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема якщо:

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (пп. 60.1.2);

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп. 60.1.3);

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.4);

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.5).

За змістом п. 60.3 ст. 60 ПК України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Згідно з п. 60.4 ст. 60 ПК України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

За змістом п. 60.5 ст. 60 ПК України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, зважаючи на отримання позивачем нового ППР (від 10.02.2025 № 0056490412), що містить зменшену суму грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 167959,39 грн, в силу вимог п. 60.4 ст. 60 ПК України, попереднє ППР (від 02.12.2024 № 0680750411) про застосування штрафних санкції на суму 167964,39 грн вважається відкликаним, у зв`язку з чим у позивача відсутній обов`язок зі сплати грошового зобов`язання за ППР від 02.12.2024 № 0680750411.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується також і зі зменшеною сумою штрафних санкцій, визначеною в рішенні про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06 та в новому ППР від 10.02.2025 № 0056490412, винесеному на підставі вказаного рішення, що стало причиною для подання позивачем до суду даного позову відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПК України.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/ послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця,- до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця,- до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу,- протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику,- протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з абз. 1-6 п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Згідно з абз. 7 п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, у разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Водночас, 27.05.2022 набрав чинності Закон України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким абз. 1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в такій редакції:

"69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті".

Відповідно до положень абз. 1 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України № 2260-IX від 12.05.2022 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024, що застосовуються з 3 вересня 2023 року) встановлено, що в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39, 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з абз. 3, 4 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України № 2260-IX від 12.05.2022 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024, що застосовуються з 3 вересня 2023 року), платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Таким чином, з 27.05.2022 платники податку, що не мають можливості своєчасно виконувати обов`язки з подання звітності та сплати податків, звільняються від відповідальності за умови виконання такого обов`язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, тобто такі платники податку отримали відтермінування виконання вказаних податкових обов`язків на зазначений період.

Натомість, платники податку, які мали можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, були звільнені від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, у випадку, коли дата складання податкових накладних/ розрахунків коригування припадала на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

В інших випадках реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування здійснюється з урахуванням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Разом з тим, 16.01.2023 набрав чинності Закон України № 2876-IX від 12.01.2023 «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі Закон № 2876 від 12.01.2023), яким доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, відповідно до яких на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України, а також зменшено розміри штрафів за їх порушення, встановлені п. 1201.1 ст. 1201 ПК України.

Зокрема, відповідно до п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з п. 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, враховуючи, що Закон № 2876 від 12.01.2023, яким доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90 набрав чинності з 16.01.2023, штрафи у розмірах, встановлених п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України застосовуються у разі порушення платником податку передбачених п. 89 цього підрозділу граничних строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН із датою складання, починаючи з 16.01.2023.

Крім того, Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, що набрав чинності 06.09.2022, передбачено, що в разі відсутності у платника податків можливості подати заяву на підтвердження можливості чи неможливості виконання ним своїх обов`язків та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ цього Порядку, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених ПК України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Як вже зазначалося вище, Актом камеральної перевірки від 15.11.2024 № 53078/20-40-04-11-04/32565419 було встановлено порушення ТОВ «ЛКМЗ» (позивачем) визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" зазначеного Кодексу граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, термін реєстрації яких настав у період з червня 2022 року по березень 2024 року.

У подальшому, рішенням про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06 було встановлено, що ТОВ «ЛКМЗ» дотрималось термінів реєстрації в ЄРПН по розрахунках коригування за березень 2024 року, у зв`язку з чим ППР від 02.12.2024 № 0680750411, винесене на підставі вказаного Акту камеральної перевірки, було скасоване в частині штрафних санкцій на суму 5,00 грн, а в іншій частині вказане ППР залишено без змін

Зважаючи на викладене було винесене нове ППР від 10.02.2025 № 0056490412 зі зменшеним розміром штрафних санкцій на загальну суму 167959,39 грн.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що позивач - ТОВ «ЛКМЗ» не звертався до контролюючих органів із заявою, передбаченою Порядком від 29.07.2022 № 225, щодо підтвердження неможливості виконання своїх зобов`язань з вчасної реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, що надало б можливість для звільнення позивача від відповідальності за неналежне виконання вказаних податкових обов`язків до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування видповідно до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Також, як вже зазначалося вище, позивач - ТОВ «ЛКМЗ» не надав суду доказів звернення в порядку п. 86.7 ст. 86 ПК України до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, із запереченнями та додатковими документами і поясненнями, зокрема, але не виключно, з документами, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що могли б свідчити про наявність підстав для звільнення його від фінансової відповідальності відповідно до вимог ПК України.

Більше того, факт неможливості реєстрації податкових накладних ТОВ «ЛКМЗ» у 2022-2024 роках спростовується наявними у справі матеріалами, адже позивачем були зареєстровані спірні податкові накладні та розрахунки коригування за період з червня 2022 року по березень 2024 року, хоча і з порушенням встановлених законом граничних термінів на строк від 2-х до 194-х днів.

Отже правові підстави для звільнення позивача - ТОВ «ЛКМЗ» від фінансової відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування відповідно до положень ПК України відсутні.

Щодо посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та на наявність форс-мажорних обставин, як на підставу для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань з реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, суд зазначає таке.

Існування на території України надзвичайних обставин, зокрема введення з 24.02.2022 у зв`язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та триває дотепер, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків й обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності між суб`єктами господарювання, дійсно є загальновідомим фактом.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який є загальним, Торгово-промислова палата України (далі по тексту - ТПП України) на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР та Статуту ТПП України визнала форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, та підтвердила, що зазначені обставини, починаючи із зазначеної дати (24.02.2022), до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Втім, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену, зокрема в постановах від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, відповідно до якої Верховний Суд визначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання.

Як вбачається зі змісту загального листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1, введення воєнного стану в Україні є форс-мажорною обставиною для суб`єктів господарської діяльності лише у випадку, якщо виконання договірного зобов`язання стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких обставин.

Також, відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Тобто, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору чи зобов`язань, передбачених нормами чинного законодавства) є відповідний сертифікат, виданий учаснику справи ТПП України або уповноваженою нею регіональною ТПП, із зазначенням в цьому сертифікаті ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Суд зазначає, що позивач не надав до матеріалів справи виданого ТПП України або уповноваженими нею регіональними ТПП сертифікату, який би засвідчив факт настання безпосередньо у ТОВ «ЛКМЗ» форс-мажорних обставин, що унеможливили своєчасну реєстрацію в ЄРПН спірних податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних.

Не надано позивачем до суду і жодного іншого доказу стосовно того, що протягом спірного періоду він був об`єктивно позбавлений можливості здійснити реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в межах передбачених законом граничних строків.

Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 не може бути належним доказом на підтвердження настання для позивача ТОВ «ЛКМЗ» в указаний період обставин непереборної сили, оскільки цей лист не містить відповідних ідентифікуючих ознак. ТПП України було видано вказаний лист без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією РФ проти України та неможливістю виконання ТОВ «ЛКМЗ» своїх зобов`язань щодо своєчасної реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.

Таким чином, позивачем ТОВ «ЛКМЗ» не доведено наявність форс-мажорних обставин, які б могли стати підставою для звільнення його на строк дії обставин непереборної сили (відтермінування) від виконання своїх податкових обов`язків, тому позивач безпідставно посилається на наявність підстав для звільнення його від відповідальності у зв`язку форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), у зв`язку з чим ці посилання відхиляються судом.

Зі змісту пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України вбачається, що податкове повідомлення-рішення є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків: 1) сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або 2) внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, є податковим боргом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За таких обставин, штрафні санкції, застосовані до ТОВ ЛКМЗ (позивача) на підставі Акту камеральної перевірки від 15.11.2024 згідно з ППР від 02.12.2024 та, в подальшому, згідно з ППР від 10.02.2025, є грошовим зобов`язанням у вигляді плати (штрафних санкцій) за порушення вимог податкового законодавства щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄПРН, тому суд відхиляє заперечення відповідача 1 в цій частині як безпідставні та необґрунтовані.

За приписами п. 56.10 ст. 56 ПК України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується:

днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 1081.2.2 пункту 108-1.2 статті 1081 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/ або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, з огляду на приписи п. 56.18 ст. 56 ПК України, грошове зобов`язання щодо сплати ТОВ ЛКМЗ (позивачем) накладених на нього контролюючим органом штрафних санкцій на загальну суму 167959,39 грн згідно з ППР від 10.02.2025 № 0056490412, яке оскаржується позивачем в судовому порядку, є неузгодженим до дня набрання законної сили даним судовим рішенням, у зв`язку з чим, в силу приписів пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, у позивача до настання зазначеної дати відсутній обов`язок щодо сплати нарахованих відповідачем 1 згідно з вказаним ППР штрафних санкцій на суму 167959,39 грн.

Стосовно розміру нарахованих до сплати позивачем штрафних санкцій на суму 167959,39 грн суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 41 КУзПБ унормовано, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

За приписами ч. 3 ст. 41 КУзПБ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 41 КУзПБ, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно з абз. 1 ч. 6 ст. 41 КУзПБ, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство (абз. 1 ч. 8 ст. 41 КУзПБ).

Встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів боржником - ТОВ «ЛКМЗ», тобто зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, запроваджено з 19.07.2023 відповідною ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 922/2167/23.

Податкові зобов`язання ТОВ «ЛКМЗ» з реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у загальній кількості 24 шт. виникли у період з червня 2022 року по березень 2024 року.

При цьому, граничні терміни реєстрації 7 із зазначених податкових накладних/ розрахунків коригування сплинули до дати відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, а саме: № 1 від 01.06.2022 - граничний термін реєстрації 30.06.2022, № 9 від 03.05.2023 - граничний термін реєстрації 05.06.2023, № 17 від 04.05.2023 - граничний термін реєстрації 05.06.2023, № 22 від 10.05.2023 - граничний термін реєстрації 05.06.2023, № 27 від 11.05.2023 - граничний термін реєстрації 05.06.2023, № 33 від 12.05.2023 - граничний термін реєстрації 05.06.2023, № 34 від 12.05.2023 - граничний термін реєстрації 05.06.2023.

Втім, граничні терміни реєстрації інших 17 податкових накладних/ розрахунків коригування сплинули після введення мораторію, а саме: № 66 від 04.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 67 від 04.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 68 від 05.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 69 від 05.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 70 від 05.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 71 від 05.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 72 від 05.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 73 від 07.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 74 від 10.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 75 від 11.07.2023 - граничний термін реєстрації 05.08.2023, № 76 від 17.07.2023 - граничний термін реєстрації 18.08.2023, № 77 від 17.07.2023 - граничний термін реєстрації 18.08.2023, № 78 від 17.07.2023 - граничний термін реєстрації 18.08.2023, № 50 від 30.10.2023 - граничний термін реєстрації 18.11.2023, № 69 від 17.01.2024 - граничний термін реєстрації 18.02.2024, № 2 від 07.03.2024 - граничний термін реєстрації 24.03.2024, № 1 від 13.03.2024 - граничний термін реєстрації 30.03.2024.

Разом з тим, лише 15.11.2024, тобто майже через 1,5 року після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію Головним управлінням ДПС у Харківській області було складено Акт камеральної перевірки № 53078/20-40-04-11-04/32565419, яким встановлено порушення ТОВ «ЛКМЗ» граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у кількості 24 шт. за період з червня 2022 року по березень 2024 року. Та, в подальшому, рішенням про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06 було встановлено, що ТОВ «ЛКМЗ» дотрималось термінів реєстрації в ЄРПН по розрахунках коригування за березень 2024 року, у зв`язку з чим ППР від 02.12.2024 № 0680750411, винесене на підставі вказаного Акту камеральної перевірки, було скасоване в частині штрафних санкцій на суму 5,00 грн, а в іншій частині вказане ППР залишено без змін, що стало підставою для винесення нового ППР від 10.02.2025 № 0056490412 зі зменшеним розміром штрафних санкцій на загальну суму 167959,39 грн.

Отже, штрафні санкції згідно з ППР від 10.02.2025 № 0056490412 на загальну суму 167959,39 грн за затримку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних були застосовані відповідачем 1 до позивача під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв`язку з невиконанням зобов`язань:

1) строк виконання яких настав до відкриття провадження у справі № 922/2167/23 про банкрутство ТОВ «ЛКМЗ» (7 податкових накладних та розрахунків коригування з граничним строком реєстрації в період з червня 2022 року по червень 2023 року на загальну суму 7287,08 грн), на які поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, що прямо суперечить приписам ч. 3 ст. 41 КУзПБ;

2) строк виконання яких настав після відкриття провадження у справі № 922/2167/23 про банкрутство ТОВ «ЛКМЗ» (17 податкових накладних та розрахунків коригування з граничним строком реєстрації в період з серпня 2023 року по лютий 2024 року на загальну суму 160672,31 грн), на які не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Вказані вище штрафні санкції за невчасне виконання зобов`язань, строк виконання яких настав до відкриття провадження у справі про банкрутство (7 податкових накладних з граничним строком реєстрації в період з червня 2022 року по червень 2023 року на загальну суму 7287,08 грн) не відносяться до переліку вимог, визначеного ч. 5 ст. 41 КУзПБ, на які дія мораторію не поширюється.

Також, ці штрафні санкції не можуть вважатися поточними вимогами, адже право на їх застосування виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство, натомість нараховані вони були, всупереч забороні застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, вже після відкриття провадження у справі про банкрутство та під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що відповідно до положень ч. 3 ст. 41 КУзПБ є неправомірним.

Суд зауважує, що відсутність законодавчої заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника на будь-яких стадіях провадження у справі про банкрутство та, відповідно, фактичне проведення такої перевірки, автоматично не свідчить про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо застосування до боржника штрафних санкцій у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

При цьому, застосовані Головним управлінням ДПС у Харківській області (відповідачем 1) до ТОВ «ЛКМЗ» шляхом винесення ППР від 10.02.2025 № 0056490412 штрафні санкції за затримку реєстрації 7 податкових накладних/ розрахунків коригування, строк реєстрації яких сплинув у період з червня 2022 року по червень 2023 року на загальну суму 7287,08 грн, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням та є заходом відповідальності (штрафною санкцією) за порушення податкового зобов`язання (несвоєчасна реєстрація накладних), на які поширюється дія мораторію, відтак вказані вимоги не можуть вважатися поточними.

Подібні за змістом висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 921/184/16-г/10, в якій суд дійшов висновку про те, що оскільки спірні вимоги нараховані за порушення податкових зобов`язань не є основним зобов`язанням, яке виникло упродовж дії процедури розпорядження майном та є санкцією за несвоєчасне виконання зобов`язання, термін виконання якого настав до дня порушення провадження у справі про банкрутство, висновки попередніх судових інстанцій про відхилення таких вимог є правомірними.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 0056490412 щодо накладених штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування, строк реєстрації яких настав до відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто у період з червня 2022 року по червень 2023 року, на загальну суму 7287,08 грн.

Стосовно посилання відповідача 1 - Головного управління ДПС у Харківській області на висновки Верховного Суду у справах № 280/4484/23 та № 160/10740/23, якими, начебто підтверджується правомірність нарахованих штрафних санкцій у повному обсязі, суд зазначає, що вказані справи розглядалися в порядку адміністративного судочинства без врахування норм КУзПБ, які є обов`язковими до застосування у спорах, в яких стороною є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а відтак висновки Верховного Суду у зазначених справах не підлягають до застосування у даній справі, що розглядається в межах справи про банкрутство ТОВ "ЛКМЗ" - № 922/2167/23.

Щодо штрафних санкцій на суму 160672,31 грн, застосованих Головним управлінням ДПС у Харківській області (відповідачем 1) до ТОВ «ЛКМЗ» шляхом винесення ППР від 10.02.2025 № 0056490412 за затримку реєстрації 17 податкових накладних/ розрахунків коригування, гранийний строк реєстрації яких сплинув у період з серпня 2023 року по лютий 2024 року, суд зазначає, що штрафні санкції в цій частині є заходом відповідальності за порушення основних податкових зобов`язань (несвоєчасну реєстрацію накладних), на які не поширюється дія мораторію, оскільки термін виконання таких основних зобов`язань настав після порушення провадження у справі про банкрутство, відтак ці вимоги є поточними, а тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 0056490412 щодо накладених штрафних санкцій в розмірі 160672,31 грн за несвоєчасну реєстрацію 17 податкових накладних/ розрахунків коригування з граничним строком реєстрації в період з серпня 2023 року по лютий 2024 року, є необґрунтованими та такими, що не знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних вимог про скасування прийнятого Державною податковою службою України (відповідачем 2) рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06 в частині залишення без змін ППР від 02.12.2024 № 0680750411 про накладення штрафних санкцій на суму 167959,39 грн, суд зазначає таке.

Стаття 56 ПК України є спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів. За змістом вказаної статті у платника податків є право на оскарження такого рішення в адміністративному та/або в судовому порядку.

Запроваджені зазначеною нормою способи оскарження рішень контролюючих (податкових) органів адміністративний та судовий повною мірою дають можливість платнику податків захистити свої порушені права. При цьому, обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Враховуючи викладене, оскільки спірне рішення, прийняте Державною податковою службою України (відповідачем 2) за результатами розгляду скарги ТОВ "ЛКМЗ" (позивача), є актом вирішення спору в досудовому порядку, таке рішення не є юридично значимим для позивача, адже, на відміну від податкового повідомлення-рішення, воно не створює жодних правових наслідків для позивача та не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже це рішення саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.10.2020 у справі № 810/5264/15, від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18, від 06.02.2020 у справі № 810/101/16, від 06.02.2020 у справі № 620/228/19.

З огляду на викладене, суд вважає, що визнання рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06 протиправним та його скасування, з урахуванням винесеного на підставі цього рішення податкового повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 0056490412 про застосування фінансових санкцій на суму 167959,39 грн, яке також оскаржується позивачем в межах даної справи, не призведе до відновлення порушеного права позивача, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2025 № 3386/6/99-00-06-03-01-06 в частині залишення без змін ППР від 02.12.2024 № 0680750411 про накладення штрафних санкцій на суму 167959,39 грн, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Позивачем у позовній заяві, поданій до суду засобами поштового зв`язку, заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (а саме: про скасування податкового повідомлення-рішення на суму накладених штрафних санкцій 167959,39 грн - до відповідача 1; про скасування рішення про результати розгляду скарги в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення на суму накладених штрафних санкцій 167959,39 грн - до відповідача 2) та сплачено за подання позову до суду судовий збір у розмірі 6056,00 грн, тобто у встановленому Законом розмірі. Сплачений позивачем судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що судом частково задоволено немайнову вимогу до відповідача 1 щодо накладених штрафних санкцій на суму 7287,08 грн, а в задоволенні немайнової вимоги до відповідача 2 відмовлено в повному обсязі, судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 131,37 грн покладаються на відповідача 1, а решта судових витрат зі сплати судового збору покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 42, 43, 73-74, 76-79, 86, 129, абз. 2 ч. 1 ст. 173, ст. 236-242 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.02.2025 № 0056490412 в частині накладених штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування, строк реєстрації яких настав у період з червня 2022 року по червень 2023 року, на загальну суму 7287,08 грн.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Сковороди Григорія (раніше вул. Пушкінська), буд. 46, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи, буд. 24, код ЄДРПОУ 32565419) витрати по сплаті судового збору в розмірі в розмірі 131,37 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

У зв`язку з відпусткою та відрядженням судді повний текст рішення складено та підписано 02.06.2025.

СуддяН.А. Новікова