Постанова

від 14.05.2025 по справі 910/15123/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2025 р. Справа№ 910/15123/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончарук М.П., Грибенко А.Л.;

від відповідача: Тузова В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 (повний текст рішення складено 17.04.2025)

за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна»

про розподіл судових витрат

у справі №910/15123/24 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна»

до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення з відповідача залишок грошових коштів на банківському рахунку в розмірі 13 925 892,14 грн, 17 098 доларів США, 5 265 Євро 50 євроцентів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» 13 925 892, 14 грн, 17 098 доларів США, 5 265 Євро 50 євроцентів та витрати по сплаті судового збору в розмірі 178 409, 38 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» у встановлений процесуальний строк звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить змінити мотивувальну частину (обґрунтування розміру судових витрат) та резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/15123/24 шляхом зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 20 000 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та не обгруновано стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 50 000, 00 грн. Апелянт звертає увагу, що обсяг документів, підготовлений адвокатом не є великим, а справа не є складною.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господасрького суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та призначено до розгляду на 14.05.2025.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/1175/25 від 12.05.2025, у зв`язку перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.22., 2.3.43. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/15123/24.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 сформовано колегію суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 справу № 910/15123/24 прийнято до розгляду вищезазначеною колегією суддів.

13.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товарситва з обмеженою відповідальністю «Тавріда Електрик Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, додаткове рішення залишити без змін. Позивач зазначив, що апелянт не обгрунтував та не довів неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 14.05.2025 представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили додаткове рішення залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив додаткове рішення змінити шляхом зменшення витрат на правничу допомогу до 20 000, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 100 000, 00 грн.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивачем до матеріалів справи долучено копію укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (далі-клієнт) та Адвокатським бюро «Гончарук та партнери» (далі-адвокат) укладено договір №01/12 про надання правничої допомоги від 01.12.2024.

Відповідно до п. 1.1. договору, адвокат зобов`язується здійснювати представництво та надати інші правничої допомоги Клієнту щодо стягнення в судовому порядку з АТ «КБ «Приватбанк» (далі - боржник) залишку грошових коштів, що були розміщені клієнтом в установі банку боржника згідно договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.3003 року, на умовах і в порядку, на умовах і в порядку, що визначені ним договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, що необхідні для виконання цього договору.

За правничу допомогу, передбачену цим договором клієнт, сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі такими частинами:

1) за надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань щодо стягнення в судовому порядку з АТ «КБ «Приватбанк» залишку грошових коштів, що були розміщені Клієнтом в установі банку Боржника згідно договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.3003 року; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції під час здійснення господарського судочинства - 100 000 (сто тисяч) гривень (п 4.1 договору).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що сторони підтверджують, що при визначенні розміру гонорару було враховано складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта тощо.

Клієнт здійснює оплату гонорару адвоката за цим договором в безготівковому порядку на поточний рахунок адвоката не пізніше 10 календарних днів з дати ухвалення (постановлення) судового рішення судом відповідної інстанції (п. 5.1 договору).

Обґрунтовуючи витрати на правничу допомогу, представник позивача просив суд врахувати результати рейтингового дослідження національного ринку юридичних послуг, зокрема в частині вартості юридичних послуг (Середня погодинна ставка, 2024 рік), що проводилося виданням «Юридична газета» (https://yur-gazeta.com/publications/legal-business-in-ukraine/lideri-rinku-reyting-yuridichnih- kompaniy -2024.html) та ділову практику Відповідача щодо визначення витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 100 000, 00 грн відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження факту реальної сплати коштів у розмірі 100 000,00 грн на користь свого адвоката Гончарука Михайла Петровича;

послуга як "надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань щодо стягнення в судовому порядку з АТ «КБ «Приватбанк» грошових коштів, що розміщувалися на поточних рахунках" - не може оцінюватися у розмірі 100 000,00 грн оскільки роз`яснення та консультації з правових питань для позивача (1) не мають характеру необхідних (таких що впливають на результат розгляду справи) та не є фактично видом процесуального документу, (2) не обґрунтовуються обсягом фактичних дій адвоката, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені досягненням успішного результату.

Отже, наведена послуга не є розумно обґрунтованою і, відповідно, заявлені витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що відповідна послуга вказана у договорі про надання правничої допомоги; послуга з попереднього інформування адвокатом клієнта щодо можливих варіантів розвитку подій у випадку подання позову (фактично це роз`яснення з правових питань щодо стягнення в судовому порядку з банку грошових коштів) - не відноситься до тих витрат, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку із цим заявлені до стягнення 100 000,00 грн, як витрати позивача, не узгоджуються а ні з критеріями реальності витрат позивача, а ні з розумністю їхнього розміру.

Враховуючи рівень складності судової справи, характер спору та юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду першої інстанції адвокатом позивача документів, АТ КБ «Приватбанк» просив суд зменшити розмір судових витрат з 100 000,00 грн до 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, ВП ВС вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата ВС зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного в ч. 4 вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (Постанова ВП ВС від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21).

У даному випадку, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

Частково задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна», суд першої інстанції зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені позивачем у розмірі 100 000, 00 грн є неспіврозмірними відповідно до предмета спору та складності даної справи. А тому, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, прийшов до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50 000, 00 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про неспірозмірність заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правничу допомогу до предмету спору та обсягу наданих адвокатом послуг.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи наявність заперечення щодо задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат, що понесені позивачем під час розгляду справи № 910/15123/24 та беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати та об`єм наданих правових послуг, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» підлягає частковму задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; (п. 1, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, зміни додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/15123/234 та часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 року у справі № 910/15123/24 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 року у справі № 910/15123/24 змінити. Викласти додаткове рішення у наступній редакції:

«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 2; код ЄДРПОУ 31576194) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» відмовити.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/15123/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич

Дата підписання 03.06.2025 (у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному)