Ухвала від 03.12.2025 по справі 910/15123/24

УХВАЛА

03 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/15123/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" - Гончарук М.П., Грибенко А.Л.,

Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" - Тузова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025

та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" (далі - ТОВ "Тавріда Електрик Україна")

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі АТ "Приватбанк")

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "Тавріда Електрик Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Приватбанк" про стягнення з відповідача залишку грошових коштів на банківському рахунку в розмірі 13 925 892,14 грн, 17 098 доларів США, 5 265,50 євро.

2. В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказав, що з 06.03.2024 Договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.03.2003 №426735 (далі - Договір) розірвано, у зв`язку із цим у відповідача виник обов`язок повернути позивачу залишок грошових коштів на банківських рахунках у розмірі 13 925 892,14 грн, 17 098 доларів США, 5 265,50 євро.

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 03.03.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025, позовні вимоги ТОВ "Тавріда Електрик Україна" задовольнив; стягнув з АТ "Приватбанк" на користь ТОВ "Тавріда Електрик Україна" 13 925 892,14 грн, 17 098 доларів США, 5 265,50 євро та витрати по сплаті судового збору в розмірі 178 409,38 грн.

4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- закриваючи провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), суд має встановити наявність рішення господарського суду або іншого органу, прийнятого у справі: між тими ж сторонами; про той же предмет; з тих же підстав; проаналізувавши зміст позовної заяви, яка є предметом розгляду у цій справі та зміст судових рішень у справі №910/13/21, вбачається відсутність підстав для закриття провадження у справі №910/15123/24 на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК;

- Верховний Суд виснував, що позовна давність у справі №910/13/21 є пропущеною за вимогами про стягнення грошових коштів, з підстав невиконання банком платіжних доручень клієнта; натомість у цій справі позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, що настали вже після розірвання Договору судом; отримати залишок грошових коштів на банківському рахунку можна лише після розірвання такого договору; отже, право позивача на отримання залишку грошових коштів, що були розміщені на підставі Договору, виникло після розірвання його судом, а саме 06.03.2024; позивач звернувся до суду із позовом 06.12.2024, тобто в межах позовної давності.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2025, якою переглянуто рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025, стягнув з АТ "Приватбанк" на користь ТОВ "Тавріда Електрик Україна" 10 000,00 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

6. Окрім цього, Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 07.04.2025 заяву ТОВ "Тавріда Електрик Україна" задовольнив частково; стягнув з АТ "Приватбанк" на користь ТОВ "Тавріда Електрик Україна" витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

7. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2025 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 змінив, виклавши у редакції, відповідно до якої стягнув з АТ "Приватбанк" на користь ТОВ "Тавріда Електрик Україна" витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

8. 20.06.2025 АТ "Приватбанк" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025, в якій просить їх скасувати і закрити провадження у справі на підставі ст.231 ГПК.

9. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник в касаційній скарзі у новій редакції посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287, п.1 ч.3 ст.310 ГПК, та, зокрема, зазначає:

1) апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин норму ст.1074 ЦК, якою фактично передбачено, що клієнт має право у будь-який час вимагати повернення залишку коштів з банківського рахунку та це не залежить від припинення чи розірвання договору;

2) апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин (в частині розгляду питання щодо закриття провадження у справі та застосування ст.231 ГПК) висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.03.2018 у справі №916/1764/17, від 31.05.2022 у справі №916/2853/20, від 30.06.2022 у справі №910/570/21, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19 (не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміні посилання на норми матеріального чи процесуального права чи додаванні нових доказів);

3) апеляційний суд не застосував норми статей 261, 267 ЦК та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 26.11.2019 у справі №914/3224/16, від 18.12.2018 у справі №911/1437/17 (щодо презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав та щодо застосування позовної давності у випадку встановлення судом порушення прав позивача, за захистом якого той звернувся до суду);

4) суди не дослідили основний доказ - Договір.

10. 23.06.2025 АТ "Приватбанк" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025, в якій просить змінити мотивувальну частину (обґрунтування розміру судових витрат) та резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 шляхом зменшення розміру витрат на правничу допомогу з 30 000,00 до 20 000,00 грн.

11. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК.

12. У касаційній скарзі зазначає, зокрема, що Північний апеляційний господарський суд, переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції, застосував норму ст.126 ГПК без урахування висновків, наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 та Верховним Судом у постановах від 01.08.2019 у справі №915/237/18 та від 23.06.2022 у справі №607/4341/20.

13. 08.08.2025 надійшов відзив ТОВ "Тавріда Електрик Україна" на касаційну скаргу на основні рішення у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

14. У відзиві, зокрема, зазначає:

- справи №910/13/21 та №910/15123/24 мають різні підстави для позову; у справі №910/13/21 судом було розглянуто позовні вимоги про стягнення грошових коштів відповідача у зв`язку з невиконанням банком платіжних доручень; у справі №910/15123/24 розглядалися позовні вимоги про стягнення з відповідача залишку грошових коштів у зв`язку з розірванням договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування;

- безпідставними є аргументи відповідача про пов`язаність позивача з країною-агресором російською федерацією; суди різних інстанцій, включаючи Верховний суд, неодноразово давали оцінку аналогічних аргументам відповідача; позивач повністю спростував зазначені звинувачення належними та допустимими доказами.

15. Верховний Суд ухвалою від 14.07.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Приватбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 (якою переглянуто додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025), розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 20.08.2025.

16. Верховний Суд ухвалою від 25.07.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 20.08.2025.

17. У судовому засіданні 20.08.2025 Верховний Суд оголосив перерву до 01.10.2025, у судовому засіданні 01.10.2025 - до 29.10.2025, у судовому засіданні 29.10.2025 - до 05.11.2025, у судовому засіданні 05.11.2025 - до 19.11.2025, а у судовому засіданні 19.11.2025 - до 26.11.2025.

18. У судовому засіданні 26.11.2025 Верховний Суд з`ясовував питання щодо наявності підстав для зупинення касаційного провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23. Верховний Суд надав учасникам справи можливість надати пояснення щодо цього питання та оголосив перерву у судовому засіданні до 03.12.2025.

19. 01.12.2025 від АТ "Приватбанк" надійшли додаткові пояснення, у яких, зокрема, зазначає:

- АТ "ПриватБанк" наголошувало та продовжує наголошувати на пов`язаності позивача з російською федерацією; у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017010000000171 було встановлено, що на початку 1990-х років ОСОБА_4 заснував у м. Севастополь підконтрольну йому групу компаній "Тавріда Електрик", до структури якої входило близько 70 підприємств, переважна більшість із яких знаходилася у російській федерації; на території Україні група компаній представлена через позивача, засновниками якого є близькі та підконтрольні ОСОБА_1 особи; кінцевим фактичним бенефіціаром позивача є ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 у 2014 році сприяв окупації російською федерацією українського півострову Крим; ОСОБА_4 здійснює управління групою компаній "Тавріда", які з подібними назвами зареєстровані на території України, російської федерації, Швейцарії; на початку 2023 року ТОВ "Тавріда Електрик Україна" змінило своїх засновників Павла Петрова і ОСОБА_3 на інших фізичних осіб; такі зміни відбулися після того, як АТ "ПриватБанк" з кінця 2022 року почало в судах (у провадженнях ініційованих ТОВ "Тавріда Електрик Україна") заявляти щодо прямої пов`язаності ТОВ "Тавріда Електрик Україна" з країною-агресором та підсанкційним ОСОБА_4 ;

- у АТ "ПриватБанк" наявний лист Служби безпеки України від 24.11.2022 №5/7/1/3-19299, з якого вбачається, що на ТОВ "Тавріда Електрик Україна" поширюється мораторій, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації" (далі також - Постанова №187); суди, розглядаючи аргументи банку, фактично усуваються від надання правової оцінки таким обставинам та обмежуються лише висновками щодо відсутності ТОВ "Тавріда Електрик Україна" у санкційних списках (в Реєстрі санкцій РНБО), ототожнюючи такий факт неможливості застосування мораторію до цієї компанії; така позиція судів йде всупереч, по-перше, самої суті норми про мораторій (мораторій не застосовується автоматично за умови внесення особи до санкційних списків РНБО та відсутність особи в санкційних списках не дорівнює відсутності підстав (критеріїв) для застосування до такої особи мораторію на підставі Постанови №187), а, по-друге - наявному висновку Служби безпеки України щодо поширення на ТОВ "Тавріда Електрик Україна" мораторію;

- справа №927/994/23, яку було прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, є фактично подібною справі №910/15123/24 в частині наявності відповідних обставин та доказів, що свідчать про необхідність застосування до позивачів у таких справах мораторію, встановленого Постановою №187; у випадку отримання висновку Верховного Суду у справі №927/994/23 про те, що підставою для відмови в позові (а не лише підставою для відмови у зверненні судового рішення до примусового виконання) є наявність мораторію (згідно з Постановою №187), позовні вимоги у справі №910/15123/24 не можуть бути задоволені з таких же підстав.

20. 02.12.2025 від ТОВ "Тавріда Електрик Україна" надійшли додаткові пояснення, у яких, вказує таке:

- мораторій необхідно розглядати як спеціальний правовий режим, що є похідним від інституту санкцій, передбаченого Законом "Про санкції"; Постанова №187 як підзаконний акт конкретизує механізм реалізації санкцій у формі мораторію, але її застосування обмежене вичерпним переліком суб`єктів, що вимагає суворого тлумачення норм для уникнення свавільного обмеження прав; відповідно до пп.1 п.1 Постанови №187 мораторій поширюється виключно на кредиторів (стягувачів), які належать до перелічених категорій;

- Верховний Суд неодноразово підкреслював, що поширення мораторію вимагає доведення належності кредитора до однієї з перелічених категорій, а відсутність такого доведення виключає застосування мораторію (наприклад, постанова Верховного Суду від 17.06.2025 у справі №910/10434/24, де суд підтвердив, що мораторій не застосовується за відсутності запису в Державному реєстрі санкцій);

- позивач не є особою, створеною відповідно до законодавства російської федерації, та не має кінцевих бенефіціарів з числа громадян чи юридичних осіб російської федерації; жодні кошти з державного бюджету в цій справі не залучаються, оскільки спір стосується стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування; позивач здійснює свою господарську діяльність без будь-яких обмежень відповідно до чинного законодавства України; позивач не підпадає під жоден із критеріїв, визначених пп.1 п.1 Постанови №187;

- відсутні будь-які докази належності позивача до категорій, визначених Постановою №187; навпаки, численними судовими рішеннями встановлено протилежне - постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі №910/11053/24, від 11.03.2025 у справі №910/11050/24 та у справі №910/13/21, Верховного Суду від 17.06.2025 у справі №910/10434/24;

- посилання відповідача на лист Служби безпеки України від 24.11.2022 №5/7/1/3-19299 є необґрунтованим, оскільки Служба безпеки України не є органом, уповноваженим на роз`яснення норм Постанови №187.

21. Дослідивши матеріали справи, касаційних скарг та додаткових пояснень, Верховний Суд дійшов такого висновку.

22. Звертаючись з касаційною скаргою у цій справі, АТ "Приватбанк" заявило клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке обґрунтовувало, зокрема тим, що скаржник є державним та системно важливим банком України, який забезпечує здійснення аналізу всіх можливих даних/інформації стосовно клієнтів на предмет їх можливої пов`язаності з країною-агресором; позивач є пов`язаною особою з країною-агресором та підсанкційною особою ОСОБА_4; у межах розгляду справи №910/13/21 апеляційним судом у мотивувальній частині постанови від 06.03.2024 зазначено, що "колегія суддів констатує, що у матеріалах справи наявний лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 24.11.2022, у якому зазначено, що відповідно до Постанови №187 на Товариство поширюється мораторій (заборона) на виконання, у т.ч. в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань"; в разі примусового виконання судового рішення і перерахування грошей позивачу, останній може їх використати на власний розсуд, і в разі скасування оскаржуваної постанови, відсутність грошових коштів на рахунках позивача може бути суттєвим ускладненням для здійснення повороту виконання судового рішення; грошові кошти (залишки на рахунках), що стягуються з відповідача у межах цієї справи, не обліковуються в банку і не знаходяться у його розпорядженні з 17.11.2014.

23. Верховний Суд ухвалою від 25.07.2025 про відкриття касаційного провадження у справі №910/15123/24 задовольнив клопотання АТ "Приватбанк" та зупинив виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

24. При цьому Верховний Суд в ухвалі від 25.07.2025 зазначив таке:

"16. Враховуючи наведені у клопотанні доводи, зокрема, щодо поширення на позивача мораторію (заборони) на виконання, у т.ч. в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань (встановлено у справі №910/13/21), що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного рішення суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання скаржника".

25. Також колегія суддів встановила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23.10.2025 передав іншу справу №927/994/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі №910/1418/23.

26. Передаючи справу №927/994/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів зазначила:

- відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у зазначених постановах від 27.05.2025 у справі №910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі №910/1418/23, застосування мораторію відповідно до Постанови №187 не залежить від стадії судового процесу, оскільки з моменту запровадження зазначеного мораторію суб`єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів) обмежується у реалізації ними права вимоги до зобов`язаної сторони як шляхом звернення за судовим захистом, так і шляхом примусового виконання; отже, якщо застосовувати вказану правову позицію у цій справі, то виходить що у разі з`ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у п.1 Постанови №187 як такі, що "пов`язані з державою-агресором", це є підставою для відмови в позові;

- натомість відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №927/994/23, спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) встановлюються на певний строк що свідчить про їх тимчасовий характер. У зв`язку з цим застосування санкцій не звільняє особу від виконання зобов`язань, а є за своєю правовою природою відстроченням виконання певних зобов`язань, відкладенням здійснення певних дій на певний період на підставі спеціального нормативного акта (рішення РНБО). Закон "Про санкції" та рішення РНБО не передбачають звільнення юридичних осіб України від виконання зобов`язань за укладеними ними угодами. Як наслідок, навіть за умови застосування санкцій за рішенням РНБО щодо позивача, відповідний факт не має бути підставою для припинення зобов`язання та відмови у захисті порушеного права (п.56 постанови); тобто, за змістом правової позиції Верховного Суду, сформованої у справі №927/994/23, у разі з`ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у п.1 Постанови №187 як таких, що "пов`язані з державою-агресором", це не впливає на можливість задоволення позову, однак є підставою для зупинення виконання майбутнього судового рішення під час виконавчого провадження.

27. Колегія суддів у справі №927/994/23 вважає, що законодавець передбачив певні особливості, пов`язані із примусовим виконанням рішень, якщо стягувачами у виконавчому провадженні є особи, пов`язані з державою-агресором, з метою акумулювання майна для майбутнього звернення стягнення. Водночас законодавством не передбачено такої підстави для відмови в позові про стягнення заборгованості як пов`язаність особи з державою-агресором або введення мораторію на виконання грошового зобов`язання.

28. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21.11.2025 прийняла справу №927/994/23 до свого розгляду.

29. У п.4 ч.4 ст.17 Закону "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

30. Згідно з ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" та ч.4 ст.236 ГПК висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

31. Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

32. Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

33. Враховуючи підстави передачі справи №927/994/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, за результатами розгляду справи №927/994/23 має бути сформований висновок про те, чи є підставою для відмови в позові та обставина, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у п.1 Постанови №187 як таких, що "пов`язані з державою-агресором".

34. У зв`язку із зазначеним, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі №910/15123/24 до завершення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23.

Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Зупинити касаційне провадження у справі №910/15123/24 за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 до завершення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець