Ухвала

від 22.05.2025 по справі 947/36717/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/631/25

Справа № 947/36717/24 1-кс/947/743/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «АВЕКСТО» - адвоката ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» - адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги представника власника майна ТОВ «АВЕКСТО» - адвоката ОСОБА_7 ,та представникавласника майнаТОВ «МЕХДЕТ-ПРО»-адвоката ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від09.01.2025року проарешт майнау кримінальномупровадженні № 72024001600000020 від 24.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.200, ч.2 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001600000020 від 24.10.2024 року заознаками вчиненнякримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.200,ч.2ст.209,ч.3ст.212,ч.1ст.366 КК України та накладено арешт шляхом заборони будь-кому розпоряджатись, користуватися та відчужувати грошові кошти на банківських рахунках, відкритих в банківських установах, станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали слідчого судді, шляхом заборони вчинення видаткової частини рахунків за виключенням податкових платежів до бюджетів усіх рівнів, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку та які перелічені в резолютивній частині ухвали, зокрема, на наступні рахунки:

- № НОМЕР_1 , відкритим ТОВ «АВЕКСТО» (код ЄДРПОУ 44515497) в АТ «РВС БАНК» (ЄДРПОУ 39849797, адреса: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58);

- № НОМЕР_2 , відкритим ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» (код ЄДРПОУ 45425991) в АТ «ОЩАДБАНК»;

- № НОМЕР_3 , відкритим ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» (код ЄДРПОУ 45425991) в АТ «ОЩАДБАНК».

Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник власника майна ТОВ «АВЕКСТО» - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, посилаючись на наступне:

- органом досудового розслідування не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що ТОВ «АВЕКСТО» фактично не здійснює реальної господарської діяльності, а доводи, що фінансові операції за участю ТОВ «АВЕКСТО» проводяться виключно з метою мінімізації податкових зобов`язань підприємствами реального сектору економіки та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом є лише припущеннями;

- посадовим особам ТОВ «АВЕКСТО» повідомлення про підозру в межах даного кримінального провадження не вручалось;

- жодного акту податкової перевірки детективи слідчому судді не надали;

- накладенням арешту на грошові кошти на банківському рахунку штучно створюється блокування всієї господарської діяльності ТОВ «АВЕКСТО».

На підставі цього просять скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в частині накладення арешту на рахунки ТОВ «АВЕКСТО».

Представник власника майна ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, посилаючись на наступне:

-прокурор не долучив до клопотання жодних доказів та фактів протиправної діяльності ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО»;

- посадовим особам ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» повідомлення про підозру в межах даного кримінального провадження не вручалось;

- жодного акту податкової перевірки детективи слідчому судді не надали;

- накладенням арешту на грошові кошти на банківському рахунку штучно створюється блокування всієї господарської діяльності ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО»;

На підставі цього просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в частині накладення арешту на рахунки ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО».

Позиції учасників судового розгляду

Представник власника майна підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг представників ТОВ «АВЕКСТО», ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО», вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою на підставах, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви апеляційного суду

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіривши матеріали судової справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді не в повній мірі відповідає вимогам закону, та її неможливо вважати законною та обґрунтованою, з огляду на таке.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого/прокурора та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання не дотримався, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що в провадженні Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72024001600000020 від 24.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, за фактами ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів, внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

Досудове розслідування проводиться за наступних обставин: невстановлена група осіб, діючи за попередньою змовою зі службовими особами органів Державної податкової служби України, організували та впровадили протиправні фінансові схеми, направлені на бюджетне відшкодування ПДВ, надання незаконних послуг суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків, виведення коштів підприємств в тіньовий сектор економіки, обготівкування, легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, та ін.

За версією досудового розслідування, до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетні службові особи ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 34633789), ТОВ «КОМБО ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 45179863), ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» (код ЄДРПОУ 45425991), ТОВ «ЮТЕНСІЛС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 45439538), ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» (код ЄДРПОУ 45463712), ТОВ «КАРНЕКТ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 45631752), ТОВ «СМАРТ МАШИНС» (код ЄДРПОУ 38356448), ТОВ «АРТУР ТОРГ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42152739), ТОВ «РА ФРІДОМ» (код ЄДРПОУ 42587670), ТОВ «РІДО» (код ЄДРПОУ 43106385), ТОВ «ТД ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА» (код ЄДРПОУ 43892251), ТОВ «ЕРП «ПРОМТЕРХОЛ-СХІД» (код ЄДРПОУ 44008590), ТОВ «САНСЕТ МЕДІА ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 44170550), ТОВ «УКР ОПТ ТОРГ ІНК» (код ЄДРПОУ 44510991), ТОВ «АВЕКСТО» (код ЄДРПОУ 44515497), ТОВ «ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ РЕНТАЛ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 44641230), ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ-09» (код ЄДРПОУ 45260535), ТОВ «ЕВРОАГРЕКС ОПТІМА» (код ЄДРПОУ 45387904), ТОВ «БРІФ А» (код ЄДРПОУ 45576697), фізичні особи-підприємці ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_17 ), ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_18 ), ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_19 ), ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_20 ), ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_21 ).

Реалізуючи заздалегідь розроблений злочинний план, службові особи ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09» (код 45260535), ТОВ «САНСЕТ МЕДІА» (код 44170550), ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС» (код 44641230), ТОВ «АРТУР ТОРГ» (код 42152739), ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА» (код 43892251), діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, в порушення вимог ст.ст. 16, 185, 194, 198 Податкового кодексу України, ст.ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у період вересня-листопада 2024 року умисно ухилились від сплати податку на додану вартість у розмірі 45 млн грн.. шляхом невідображення у податковій звітності, документах бухгалтерського обліку операцій за удаваними угодами з продажу товарів на суму понад 250 млн грн на адресу ТОВ «АВЕКСТО» (код 44515497), ТОВ «КОМБО ЛАЙФ» (код 45179863), ТОВ «КАРНЕКТ АЛЬЯНС» (код 45631752), ТОВ «БРІФ А» (код 45576697), ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» (код 45463712), ТОВ «РІДО» (код 43106385), ТОВ «ЕРП «ПРОМТЕРХОЛ-СХІД» (код 44008590), ТОВ «УКР ОПТ ТОРГ ІНК» (код 44510991), ТОВ «СМАРТ МАШИНС» (код 38356448), ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» (код 45425991), ТОВ «ЕВРОАГРЕКС ОПТІМА» (код 45387904), ТОВ «ЮТЕНСІЛС КОМПАНІ» (код 45439538), ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТ-ПРОЕКТ» (код 34633789), ТОВ «РА ФРІДОМ» (код 42587670).

У подальшому, службові особи ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09» (код 45260535), ТОВ «САНСЕТ МЕДІА» (код 44170550), ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС» (код 44641230), ТОВ «АРТУР ТОРГ» (код 42152739), ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА» (код 43892251) з метою легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, перерахували отримані кошти на банківські рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_21 ), ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_18 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_17 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_20 ), ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_19 ), ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за удаваними угодами щодо надання послуг із комп`ютерного програмування без фактичного їх виконання.

За результатами аналізу інформації, отриманої від банківських установ, виявлено схему, пов`язану з наданням групою компаній (зокрема: ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09», ТОВ «САНСЕТ МЕДІА», ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС», ТОВ «АРТУР ТОРГ», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА») незаконних послуг групі ймовірно реально діючих компаній, направлену на легалізацію доходів, ухилення від сплати податків службовими особами останніх, зокрема через «приховану конвертацію» безготівкових коштів в готівкові.

Отримані вищезазначеною групою компаній кошти, перераховувались, в основному, на користь групи сумнівних фізичних осіб-підприємців, у т.ч. ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_16 ) та юридичних осіб.

Протягом 2024 року з рахунків ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09», ТОВ «САНСЕТ МЕДІА», ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС», ТОВ «АРТУР ТОРГ», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА» на рахунки групи сумнівних фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, було перераховано кошти на загальну суму 1 782,05 млн грн, в якості оплати за послуги, товари запчастини, будівельні товари та інше. Кошти, пройшовши транзитом через рахунки фізичних осіб - підприємців, в подальшому, перераховувались на інші власні банківські рахунки з метою подальшого обготівкування та розподілу їх між учасниками злочинної схеми.

Фінансові операції, пов`язані з перерахуванням ТОВ «АРТУР ТОРГ ПЛЮС», ТОВ «ТД ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА», ТОВ «САНСЕТ МЕДІА ПРОДАКШН», ТОВ «ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ РЕНТАЛ СЕРВІС», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ-09» безготівкових коштів на користь групи сумнівних фізичних та юридичних осіб, на загальну суму 1 782,05 млн грн. є такими, що спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_27 від 08.01.2025 року визнано речовими доказами майно грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках указаних суб`єктів господарювання та їх контрагентів, задіяних у протиправній схемі легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Апеляційний суд перевіряє обґрунтованість арешту майна в межах доводів апеляційних скарг представника власника майна ТОВ «АВЕКСТО» - адвоката ОСОБА_7 , та представника власника майна ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» - адвоката ОСОБА_8 , водночас, рішення слідчого судді про обґрунтованість підстав арешту банківських рахунків інших підприємств, колегією суддів не перевіряється, оскільки від інших юридичних осіб апеляційні скарги не надходили.

За змістом ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як зазначає прокурор у клопотанні, метою арешту мана є необхідність збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту на майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, перетворене, тощо (а.с.3).

При цьому, слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання прокурора, прийшов до переконання, що грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відкритих фізичними особами-підприємцями, перелік яких зазначений у постанові старшого детектива Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_27 від 08.01.2025 року є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження такого майна, беручи до уваги правове обґрунтування клопотання, останнє підлягає задоволенню й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Водночас, апеляційний суд вважає такі висновки слідчого судді в частині накладення арешту на рахунки ТОВ «АВЕКСТО», ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» хибними, з огляду на наступне.

Так, аналізуючи зміст клопотання прокурора, у співвідношенні із доданими матеріалами досудового розслідування, апеляційним судом встановлено, що сторона обвинувачення підставу та мету арешту майна обґрунтовує наступними доказами: протоколом огляду від 02.01.2025 року за результатами аналізу діяльності групи компаній (зокрема: ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09», ТОВ «САНСЕТ МЕДІА», ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС», ТОВ «АРТУР ТОРГ», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА»), протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 30.12.2024 року, випискою податкової про рух коштів та здійснені виплати товариствами та фізичними-особами підприємствами, протоколами огляду від 08.01.2025 року компакт-дисків із записами відомостей про банківські рахунки, відкриті ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_11 , ОСОБА_15 .

Зі змісту протоколу допиту свідка ОСОБА_24 від 30.12.2024 року вбачається, що ним не вчинялись дії щодо реєстрації ФОП в державних установах та він не надавав довіреність на представлення його інтересів та ведення господарської діяльності, в тому числі із підприємствами, не укладав, грошові кошти, які надходили на його банківські рахунки, не знімав та інші банківські рахунки не переводив (а.с. 21).

Разом з тим, зі змісту доданих до клопотання матеріалів досудового розслідування вбачається, що ТОВ «АВЕКСТО», ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» жодної операції щодо переведення коштів на рахунки ФОП ОСОБА_24 не здійснювали. У зв`язку з чим, прокурором не доведено зв`язок грошових коштів, визнаних речовим доказом із даного майна із вчиненням злочину, за якими здійснюється розслідування.

Таким чином, оскільки зі змісту протоколу допиту ОСОБА_24 не вбачається зв`язок ТОВ «АВЕКСТО», ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» із вказаною фізичною особою-підприємцем, а до клопотання слідчого не додані інші документи на підтвердження його доводів, тому на теперішній час не доведений зв`язок арештованого майна як обставини, які можуть вказувати на факти ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів, внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

Таких доказів не долучено до клопотання про арешт, не надано, ані слідчому судді, ані апеляційному суду.

Згідно із ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права.

Апеляційний суд зауважує, що на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

При цьому, згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ встановлює, що таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування повинно бути ретельним, що означає обов`язок органів влади завжди добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки та зобов`язання вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події («Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Вказане, в свою чергу, слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення, процесуального примусу, або втручання у її права і свободи.

Щодо позиції прокурора, висловленої ним під час апеляційного розгляду про те, що власники майна повинні доводи свою невинуватість, а також непричетність підприємств до вчинення кримінальних правопорушень, по яким здійснюється досудове розслідування, апеляційний суд вважає її очевидно хибною, з огляду на наступне.

Статтею 62 Конституції України встановлені права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Відповідно до ч. 5 зазначеної статті поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Таким чином, з урахуванням викладених положень Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України, апеляційний суд вважає, що саме на стороні обвинувачення, зокрема на прокуророві, лежить обов`язок доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Вимога до власників майна доводити свою невинуватість або непричетність до кримінального правопорушення прямо суперечить основоположним засадам кримінального процесу, зокрема принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України.

При цьому, з моменту початку досудового розслідування у кримінальномупровадженні №72024001600000020від 24.10.2024року дотеперішнього часу,жодним посадовимособам ТОВ«АВЕКСТО»,ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО»не повідомленопро підозруу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.200,ч.2ст.209,ч.3ст.212,ч.1ст.366КК України,за якимиздійснюється слідство,що свідчить про відсутність підстав, на даний час, для накладення арешту на майно, оскільки це порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, які гарантовані законом і завданням цього кримінального провадження.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на вказане в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Щодо постанови прокурора про визнання речовим доказам майна, на яке прокурор просить накласти арешт, то слід зазначити, що в цій постанові прокурор не навів обґрунтованих даних, які б безсумнівно вказували, що зазначене майно, відповідно до ст. 98 КПК України, має реальні ознаки речового доказу.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що на день розгляду слідчим суддею клопотання та апеляційного перегляду оскарженої ухвали слідчого судді, відсутні підстави для застосування щодо зазначеного в клопотанні майна, обмежувальних заходів.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційних скарг про те, що накладенням арешту на грошові кошти на банківських рахунках штучно створюється блокування всієї господарської діяльності ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» та ТОВ «АВЕКСТО», що суперечить положенням ст. 173 КПК України, якими передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

В свою чергу, п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги представників власника майна підлягає задоволенню з мотивів, наведених в мотивувальній частині ухвали, а судове рішення підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 172-174, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив

Апеляційні скарги представників власника майна ТОВ «АВЕКСТО» - адвоката ОСОБА_7 , та представника власника майна ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від09.01.2025року проарешт майнау кримінальномупровадженні № 72024001600000020 від 24.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.200, ч.2 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України в частині накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, відкритих ТОВ «АВЕКСТО» та ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» - скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001600000020 від 24.10.2024 в частині накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках:

№ НОМЕР_1 , відкритим ТОВ «АВЕКСТО» (код ЄДРПОУ 44515497) в АТ «РВС БАНК» (ЄДРПОУ 39849797, адреса: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58);

№ НОМЕР_2 , відкритим ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» (код ЄДРПОУ 45425991) в АТ «ОЩАДБАНК»;

№ НОМЕР_3 , відкритим ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» (код ЄДРПОУ 45425991) в АТ «ОЩАДБАНК».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4