Постанова від 27.05.2025 по справі 904/2110/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2025 року м. Дніпро Справа № 904/2110/24 (757/7827/22-ц)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінсон"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Суховаров А.В.) від 25.12.2024р. у справі № 904/2110/24 (757/7827/22-ц)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінсон" (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, ідентифікаційний номер юридичної особи 43439405)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 )

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 )

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Рітейл" (49100, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Космічна, 115, ідентифікаційний номер юридичної особи 42818884)

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксани Іванівни ( АДРЕСА_4 )

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича (01031, м.Київ, вул.Бастіонна, 13, прим.78)

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_4 (84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Сибірцева, 33)

про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації речових прав

в межах справи №904/2110/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рояр Люві Фінанс" (01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця, буд.31, ідентифікаційний номер юридичної особи 37472001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінсон" (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, ідентифікаційний номер юридичної особи 43439405)

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінсон" про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації речових прав. Розгляд позову здійснюється в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінсон".

23.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, за змістом якої заявник просив суд:

1. Накласти арешт на квартиру, загальною площею 200, 20 кв.м, житловою площею 115, 5 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат, за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 468773680000.

2. Зупинити продаж майна, щодо якого подано позов ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння (визнання права власності), а саме на квартиру, загальною площею 200, 20 кв.м, житловою площею 115, 5 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат, за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 468773680000.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2024р. у справі № 904/2110/24(757/7827/22-ц):

- заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково;

- накладено арешт на квартиру, загальною площею 200, 20 кв.м, житловою площею 115, 5 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат, за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 468773680000;

- в решті заяви про забезпечення позову відмовлено.

Вживаючи заходів забезпечення позову суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень заявника щодо ймовірності відчудження спірного майна на користь третіх осіб, що, у випадку задоволення вимог позивача, унеможливить повернення власнику спірного нерухомого майна в межах даного судового провадження. З огляду на численні зміни власників та низку проведених державних реєстрацій права щодо спірного нерухомого майна, у випадку його відчуження та невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Щодо вимоги заявника про забезпечення позову шляхом зупинення продажу спірного майна, господарський суд зазначив про відсутність доцільності у забезпеченні позову у вказаний спосіб, з огляду на те, що задоволення вимоги позивача про арешт спірного майна, за своїм змістом, виключає можливість вчинення дій щодо продажу такого майна.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінсон", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2024р. у справі № 904/2110/24(757/7827/22-ц) та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тими обставинами, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.01.2024 у справі № 757/64589/21-ц задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зокрема, накладено арешт на спірний об`єкт нерухомого майна. Отже, ліквідатор ТОВ "Бінсон" позбавлений можливості вчиняти дії з продажу вказаного майна, а відтак, твердження позивача відносно ризику можливого подальшого продажу спірного майна в ліквідаційній процедурі - є хибним.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 27.05.25р. о 10:40 год.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та не вбачав підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Також позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження до винесення Верховним Судом рішення у справі № 757/7827/22-ц, яке обгрунтовано тим, що матеріали справи №757/7827/22-ц витребувані з Господарського суду Дніпропетровської області, а розгляд справи №757/7827/22-ц по суті заявленого позову у справі №904/2110/24 (757/7827/22-ц) було зупинено. За таких обставин, розгляд апеляційної скарги є неможливим.

Апеляційний суд не вбачає підстав задовольняти вказане клопотання, оскільки відкриття касаційного провадження Верховним Судом за скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 8 жовтня 2024 року жодним чином не впливає на даний апеляційний перегляд, який здійснюється за матеріалами оскарження ухвали. Також вказані обставини не відповідають підставам для зупинення провадження, визначених ст.ст. 227, 228 ГПК України.

За наведених обставин в судовому засіданні клопотання представника позивача було відхилено, про що апеляційним судом постановлено усну ухвалу.

Ліквідатор ТОВ "Бінсон" подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване його участю у проведенні інвентаризації майна боржника ТОВ "Нафтогазмонтаж".

Суд не вбачає підстав задовольняти подане клопотання, оскільки обставини неявки вказані заявником не є поважними. Про призначення судового засідання учасників справи було повідомлено ще у лютому 2025 року, отже ліквідатор міг завчасно здійснити планування своєї роботи. Окрім того, процесуальне законодавство дозволяє взяти участь у судовому засіданні віддалено за допомогою відеоконференції.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка ліквідатора не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання учасників справи обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності ліквідатора.

Інші учасники справи своїм правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи; їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Відповідно до вимог частини першої статі 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується, зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Предметом спору у даній справі є вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння нерухомого майна - квартири, загальною площею 200,20 кв.м, житловою площею 115,5 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат, за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 468773680000, та скасування державної реєстрації речових прав.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався, що відповідно до договору купівлі-продажу від 08.12.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Поздняковою С. В., є власником вказаної квартири. Проте, у 2020 році належна йому квартира, без його згоди та відома, незаконно вибула з його володіння шляхом шахрайських дій, вчинених відносно його майна невідомими йому особами.

Позивач вказує, що під час розгляду справи існує ризик відчуження майна, що є предметом спору, яке, станом на даний час, зареєстровано на юридичну особу банкрута та входить до ліквідаційної маси ТОВ "Бінсон".

Так, 03.10.2014 в Єдиний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесені відповідні реєстраційні записи щодо нерухомого майна про реєстрацію права власності на спірну квартиру за позивачем; про іпотеку; про обтяження.

В подальшому, 21.09.2020 внесено записи про припинення іпотеки та обтяження за рішенням державного реєстратора на підставі для ухвали Печерського районного суду міста Києва від 03.01.2020 у справі № 757/25122/19-ц.

01.10.2020 змінено право власності на підставі договору про припинення зобов`язання переданням відступного №128 від 12.02.2019, зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_3

16.11.2020 змінено право власності на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 468773680000 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №№ 2070, 2071 від 27.10.2020 про реєстрацію права власності за ТОВ "Преміум Рітейл".

Наказами Міністерства юстиції України № 211/5 від 18.01.2021, № 4432/5 від 23.12.2020, № 1140/5 від 26.03.2021 скасовано вказані рішення державних реєстраторів.

Листом Міністерства юстиції України від 08.04.2021 повідомлено, що виконання наказу № 1140/5 від 26.03.2021 про припинення права власності ТОВ "Преміум Рітейл" на квартиру неможливе у зв`язку із наявністю зареєстрованого обтяження (арешту нерухомого майна) (запис від 22.01.2021 № 40333765) на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22.01.2021 у справі №757/52728/20-к.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.11.2020 у справі №757/52728/20-к накладено арешт у кримінальному провадженні №42020101060000320 на об`єкт нерухомого майна (спірну квартиру). 26.11.2020 ОСОБА_1 було вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого. В ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, досліджуються обставини протиправного заволодіння шахрайським шляхом квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_5 .

У свою чергу, 20.07.2021 Протоколом засідання комітету кредиторів ТОВ "Преміум Рітейл" затверджено продаж майна шляхом проведення електронного аукціону, а саме квартири, що включена до ліквідаційної маси банкрута.

18.08.2021 за результатами проведення електронного аукціону №UА-РS-2021-07-30-000064-1 нерухоме майно ТОВ "Приміум Рітейл" перейшло у власність ТОВ "БІНСОН", що підтверджується Актом №UА-РS-2021-07-30-000064-1 від 02.09.2021 про придбання майна на аукціоні.

27.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорней В.В. видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 1846 та проведено реєстрацію права власності ТОВ "БІНСОН".

Позивач вказує, що спірний об`єкт нерухомості належить ОСОБА_1 , проте зареєстрований за ТОВ "БІНСОН" та входить до ліквідаційної маси останнього.

З огляду на численні відчуження вказаного об`єкту нерухомості позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову можє призвести до подальшої зміни титульного власника та незаконного відчуження майна, належного ОСОБА_1 та утруднення захисту його прав.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що можливість відповідача в будь-який момент вільно розпоряджатися майном, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) буде свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом арешту безпосередньо стосується об`єкту нерухомого майна, який є предметом спору, а також не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні останнього, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Також заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті або до набрання законної сили рішенням суду щодо відмови у позові.

В даному випадку заходи забезпечення позову, вжиті судом, лише запровадять законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом першої інстанції позову по суті за звичайною процедурою.

Суд враховує неодноразові відчуження спірного майна, а також ті обставини, що вчинення наступного відчуження такого майна призведе до неможливості захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що вжиття заходів забезпечення позову у межах справи № 757/64589/21-ц жодним чином не впливає на можливість вжиття заходів забезпечення у даній справі.

Заходи забезпечення позову вживаються виходячи з обставин конкретної справи та забезпечують ефективне виконання рішення у справі, в якій вони вжиті; підстави та обставини для вжиття заходів забезпечення позову є індивідуальними в кожній справі. Окрім того, заходи забезпечення мають тимчасовий характер та суд, який їх вжив має право на їх зміну або скасування, в залежності від певних обставин. Тому вжиття заходів забезпечення у інших справах прямо не забезпечує виконання рішення у даній справі.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом арешту нерухомого майна відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінсон" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2024р. у справі № 904/2110/24 (757/7827/22-ц) - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2024р. у справі № 904/2110/24 (757/7827/22-ц) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 04.06.2025 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов