Ухвала від 29.05.2025 по справі 906/453/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"29" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/453/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Шовтюк І.В.

розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 20.05.2025 ( вх. № г/с 01-44/1561/25 від 26.05.2025) про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом: фізичної особи ОСОБА_1

до фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення компенсації вартості придбаних акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3 158 100, 00грн.

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - фізичної особи ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Рудь" про зменшення в списку осіб, у яких придбавалися акції ПАТ "Житомирський маслозавод" суми коштів, що підлягала сплаті ОСОБА_4 на 1 155 000,00грн та збільшення в списку осіб, у яких придбавалися акції ПАТ "Житомирський маслозавод" суми коштів, що підлягає сплаті ОСОБА_3 на 1 155 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибула,

від відповідача-1: Блажкевич О.М., адвокат, ордер серії АМ № 1121583 від 17.03.2025, Антоненко А.Ю., адвокат, ордер серії АІ № 1868529 від 09.04.2025,

від відповідача-2: Кудрицький Р.П., адвокат, ордер серії АА № 1536977 від 02.04.2025, Блажкевич О.М., адвокат, ордер серії ЖТ №060602 від 08.07.2019

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 11.01.2022 зупинив провадження у справі №906/453/19 за позовом фізичної особи ОСОБА_4 (м. Київ) до Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (м. Житомир) про визнання недійсним рішення наглядової ради АТ "Житомирський маслозавод", оформленого протоколом №88 від 09.01.2018р. та до фізичної особи ОСОБА_2 (с. Довжик Житомирського району) про стягнення компенсації вартості придбаних у позивача акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3 158 100, 00 грн (три мільйони сто п`ятдесят вісім тисяч сто гривень 00 коп) до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №756/3128/20 за позовом фізичної особи ОСОБА_3 (м. Київ) до фізичної особи ОСОБА_4 (м. Київ) про визнання за ОСОБА_3 (м. Київ) права вимоги грошових коштів в розмірі 3 158 100, 00 грн до АТ "Житомирський маслозавод" (м. Житомир).

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2025 у справі №756/3128/20 (надання загального доступу - 21.02.2025), рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року залишено без змін.

Київський апеляційний суд у мотивувальній частині вказаної постанови, серед іншого, зазначив, що акції ПАТ "Житомирський маслозавод" були викуплені у подружжя в період їх спільного проживання й кошти від продажу акцій є їх спільним майном.

Суд ухвалою від 28.02.2025 поновив провадження у справі №906/453/19 та, серед іншого, залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичну особу ОСОБА_3 .

Суд ухвалою від 21.03.2025 прийняв позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору фізичної особи ОСОБА_3 (м. Київ) до Акціонерного товариства "РУДЬ" (м . Житомир) про зменшення в списку осіб, у яких придбавалися акції ПАТ "Житомирський маслозавод" суми коштів, що підлягала сплаті ОСОБА_4 на 1 155 000,00грн та збільшення в списку осіб, у яких придбавалися акції ПАТ "Житомирський маслозавод" суми коштів, що підлягає сплаті ОСОБА_3 на 1 155 000,00грн в одне провадження з первісним позовом фізичної особи ОСОБА_1 (м. Київ) до Акціонерного товариства "Рудь" (м. Житомир) про визнання недійсним рішення наглядової ради АТ "Житомирський маслозавод", оформленого протоколом №88 від 09.01.2018р. та до фізичної особи ОСОБА_2 (с. Довжик Житомирського району) про стягнення компенсації вартості придбаних у позивача акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3 158 100, 00грн.

Суд ухвалою від 25.03.2025 відмовив фізичній особі ОСОБА_5 у задоволенні заяви від 20.12.2021 (вх. № г/с 01-44/603/25 від 28.02.2025) про відмову від позову до фізичної особи ОСОБА_2 (с. Довжик Житомирського району) про стягнення компенсації вартості придбаних акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3 158 100, 00грн на цій стадії судового процесу.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.04.2025 повернув без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Суду від 25.03.2025 у справі з підстав відсутності її в переліку оскаржуваних ухвал згідно статті 255 ГПК України.

Суд ухвалою від 08.05.2025 призначив підготовче засідання на 26.05.2025, вчинив інші процесуальні дії.

- заява фізичної особи ОСОБА_1 від 20.05.2025 ( вх. № г/с 01-44/1561/25 від 26.05.2025) про залишення без розгляду позовної заяви до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості придбаних акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3 158 100, 00грн ( далі - Заява ОСОБА_6 про залишення позову без розгляду від 20.05.2025);

- клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - фізичної особи ОСОБА_3 від 26.05.2025 ( вх. № г/с 01-44/1569/25 від 26.05.2025) про витребування доказів (далі - Клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів).

Суд оголосив перерву у підготовчому засіданні 26.05.2025 до 15:30 год. 29.05.2025. Після перерви підготовче засідання продовжено. Під час його проведення діловодною службою Суду о 15:46год. зареєстровано нотаріально посвідчену заяву позивача ОСОБА_6 від 27.05.2025 за вх. №г/с 6970 від 29.05.2025 про залишення позовної заяви без розгляду (далі - Заяви ОСОБА_6 про залишення позову без розгляду від 27.05.2025).

1. Щодо Заяви ОСОБА_6 про залишення позову без розгляду від 20.05.2025.

Заслухавши представників учасників справи, Суд дійшов висновку застосувати процесуальний механізм залишення без розгляду Заяви ОСОБА_6 про залишення позову без розгляду на підставі ч.3 ст. 43 ГПК України ( далі - Кодекс). Мотиви суду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Таким є усталене тлумачення ч.1 ст. 226 Кодексу у судовій практиці Верховного Суду ( див. постанови ВС від 20.02.2025 у cправі № 910/2262/24).

Однією з процесуальних підстав для залишення позову без розгляду є відповідна заява позивача, подана до початку розгляду справи по суті ( п. 5 ч. 1 ст. 226 Кодексу).

Надане позивачу право на подання заяви про залишення позову без розгляду, як висновує Верховний Суд, є абсолютним та не залежить від думки інших учасників справи і суд не наділений повноваженнями при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.

Верховний Суд також мотивує, що дії та воля сторони господарського процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати. Тобто суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням ( див. постанови ВС від 30.01.2025 у cправі № 908/1074/24, від 20.02.2025 у cправі № 910/2262/24, від 01.04.2025 у cправі № 903/43/22).

Таку правову позицію сформульовано Верховним Судом на підставі тлумачення п. 5 ч. 3 ст. 2 та ст. 14 Кодексу про те, що диспозитивність є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства, та яка, серед іншого, включає право учасника справи розпорядитися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В свою чергу, Суд також приймає до уваги, що неприпустимість зловживання процесуальними правами також є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства ( п.11 ч. 3 ст. 2 Кодексу).

За імперативним правилом ч.2 ст.2 Кодексу учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43 Кодексу).

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (див. постанови Верховного Суду від 04.12.2024 у cправі № 916/2073/24, від 04.03.2025 у cправі № 908/3468/13 (908/2076/24).

Оскільки учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.2 ст. 14 Кодексу ), Суд враховує, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи ( ч. 1 ст. 41 Кодексу). У справі, що розглядається, учасниками справи є ОСОБА_6 ( до зміни прізвища - ОСОБА_4 ) в статусі позивача за майновою вимогою до ОСОБА_2 в статусі відповідача, ОСОБА_3 в статусі третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору з немайновою вимогою до АТ "Рудь" в статусі відповідача.

Таким чином, керуватись принципом диспозитивності шляхом розпорядження своїми правами щодо предмета спору вправі всі учасники цієї справи, а не лише ОСОБА_6 ( до зміни прізвища - ОСОБА_4 ), яка має статус позивача.

Визначення предмета спору є правом позивача (постанова ВПВС від 17.04.18 р. у справі № 523/9076/16-ц).

Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (постанови ВПВС від 17.04.18р. у справі № 523/9076/16-ц, від 13.03.19р. у справі № 916/3245/17).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (див. постанову від 18.12.2024 у справі № 907/825/22).

Окрім того, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч.1 ст. 49 Кодексу має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору за первісним позовом. Тобто, третя особа із самостійними вимогами заперечує / частково заперечує вимогу (ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь (див. постанову Верховного Суду від 05.04.2024 у справі № 910/10699/21).Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу, а її вимоги до відповідача є конкуруючими із вимогами позивача (аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 02.04.2018 у справі № 905/121/15).

У цій справі позивач ОСОБА_6 ( до зміни прізвища - ОСОБА_4 ), третя особа з самостійними вимогами щодо предмету спору, відповідач АТ "Рудь" та відповідач ОСОБА_2 є сторонами корпоративного спору.

Так, позивач ОСОБА_6 (до зміни прізвища - ОСОБА_4 ) просить залишити без розгляду позов до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості придбаних акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3158100, 00грн.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 у позові до АТ "РУДЬ" заявляє вимогу про зменшення в списку осіб, у яких придбавалися акції ПАТ "Житомирський маслозавод" суми коштів, що підлягала сплаті ОСОБА_4 на 1155000,00грн та збільшення в списку осіб, у яких придбавалися акції ПАТ "Житомирський маслозавод" суми коштів, що підлягає сплаті ОСОБА_3 на 1155 000,00грн.

Як вже зазначав Суд, Київський апеляційний суд у постанові від 23.01.2025 у справі №756/3128/20, серед іншого, зазначив, що у березні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, у якому з урахуванням змін, просив визнати за ним право приватної власності на право вимоги грошових коштів у розмірі 3 158 100грн до ПАТ «Житомирський маслозавод», що є різницею між ринковою вартістю цих акцій станом на дату їх продажу та фактично виплаченими коштами.

У мотивувальній частині постанови від 23.01.2025 у справі №756/3128/20, Суд апеляційної інстанції зазначив, наступне:

" Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Конструкція статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майни, яке набуте ними в період шлюбу (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 405/3904/17).

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована (постанова Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 461/12153/15-ц).

Набуття майна за час перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Установлено, що 09 лютого 2016 року ОСОБА_3 ( у цій справі - ОСОБА_4 ) придбала 110 000 акцій ПАТ «Житомирський маслозавод» за ціною 1 100 000 грн на підставі договору № ДД-160209-26 купівлі-продажу цінних паперів, укладеного з ТОВ «Столиця - цінні папери» (а.с. 26 т. 2).

За публічною безвідкличною вимогою від 10 січня 2018 року про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ «Житомирський маслозавод», ОСОБА_14 ( у цій справі - ОСОБА_2 ) у порядку процедури, визначеної ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», чинної на час виникнення цих правовідносин, викупив акції вказаного підприємства за ціною 10 грн 50 коп за одну акцію (а.с. 178-178а т. 1).

Згідно висновку ТОВ «КК «Острів» про вартість майна від 27 листопада 2019 року ринкова вартість однієї простої іменної акції ПАТ «Житомирський маслозавод» станом на 22 грудня 2017 рік становить 39 грн 21 коп (а.с. 187 т. 1).

Отже, акції ПАТ «Житомирський маслозавод» та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» були викуплені у подружжя в період їх спільного проживання й кошти від продажу акцій є їх спільним майном.

Обґрунтовано судом відмовлено й у задоволенні позову про право вимоги грошових коштів ОСОБА_1 ( у цій справі - ОСОБА_3 ) щодо різниці між ринковою вартістю та встановленою сумою викупу акцій ПАТ «Житомирський маслозавод» у сумі 3 158 100 грн та 44744 грн - ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», остільки по суті позивач не погоджується з вартістю акцій, набутих у власність іншими особами, тобто оспорює дії осіб, які не є учасниками справи, що виключає правові підстави до встановлення обставин їх придбання заявленими особами в межах розгляду цієї справи, предметом спору якої є поділ майна подружжя.

ОСОБА_1 ( у цій справі - ОСОБА_3 ) не позбавлений можливості вжити заходи щодо захисту своїх майнових прав, пов`язаних з отриманням різниці між ринковою вартістю акцій указаних товариств та встановленою сумою їх викупу, звернувшись у відповідний суд з вимогами безпосередньо до осіб, діями яких на його думку було порушено права".

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути як необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту, так і необхідність вчинення позивачем інших, ніж виконання судового рішення, дій. За загальним правилом один спір треба вирішувати у межах одного судового процесу в одній судовій юрисдикції. Інакше кажучи, не допускається вирішення одного спору у декількох судових справах, зокрема у різних судових юрисдикціях (див. постанови ВПВС від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19, від 21.09. 2022 у справі № 908/976/19).

Так, у частині першій статті 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Таким чином, спільний розгляд у межах цієї справи первісного позову ОСОБА_6 з позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 відповідає принципу правової визначеності у вирішенні спірного для них питання щодо стягнення компенсації вартості придбаних у позивача акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3158100,00грн у правовідносинах з відповідачами АТ "Рудь" та ОСОБА_2 (подібна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.03.2025 у cправі № 912/930/24).

Очевидно, що суб`єкт господарського судочинства свої процесуальні права повинен здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права, тому процесуальним законодавством передбачено, що певні процесуальні дії можуть бути розцінені як зловживання процесуальними правами, якщо відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

Якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути заяву (ч. 3 ст. 43 Кодексу).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб (див. постанову від 17.04.2025 у cправі № 910/13689/22).

Верховний Суд також зазначав про те, що доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково. Основним критерієм для висновку про визнання дій зловживанням процесуальними правами є їх невідповідність завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а саме перешкоджання судочинству ( див. постанови від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 20.04.2023 року у справі 917/527/18, від 12 травня 2025 у cправі № 910/4384/24).

У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів ( див. постанову ВС від 05.04.2023 у справі № 922/4278/21).

На підставі викладеного, Суд ухвалює заяву ОСОБА_6 від 20.05.2025 про залишення без розгляду позову до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості придбаних акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3 158 100, 00грн залишити без розгляду на підставі ч.3 ст. 43 ГПК України на цій стадії судового процесу.

2. Щодо Заяви ОСОБА_6 про залишення позову без розгляду від 27.05.2025.

Заява ОСОБА_6 про залишення позову без розгляду від 27.05.2025 містить аналогічні підстави, що і Заява ОСОБА_6 про залишення позову без розгляду від 20.05.2025 - п.5 ч.1 ст.226 Кодексу. Подання заяви про залишення позову без розгляду від 27.05.2025 за відсутності інших підстав або нових обставин, про які не йшлося у заяві про залишення позову без розгляду від 20.05.2025 зумовили висловлені у підготовчому засіданні 26.05.2025 в усній формі третьою особою сумніви щодо достовірності підпису позивача на такій заяві та, відповідно, її волевиявлення на настання відповідних процесуальних наслідків.

Чинним ГПК України не вимагається нотаріальне посвідчення підпису позивача на заяві про залишення позову без розгляду. Суд не ставив під сумнів підпис позивача на заяві про залишення позову без розгляду від 20.05.2025, у зв`язку з чим не ухвалював учаснику справи подати таку заяву з нотаріальним посвідченням підпису. Позивач самостійно вчинила процесуальну дію з подання до Суду заяви про залишення позову без розгляду від 27.05.2025.

Оскільки предметом розгляду Суду у період з 26.05.2025 до 29.05.2025 була заява про залишення позову без розгляду від 20.05.2025 у простій письмовій формі, нотаріально посвідченою заявою про залишення позову без розгляду від 27.05.2025 позивач додатково підтвердила вчинену процесуальну дію. Підстави розцінювати останню заяву як нову заяву з процесуальних питань та вчиняти дії з її розгляду по суті з ухваленням іншого судового рішення , окрім цієї ухвали суду, у Суду відсутні ( ч. 3 ст. 169 Кодексу).

3. Щодо Клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів.

У підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи ( п.10.ч.2 ст. 182 Кодексу).

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом ( ч.3 ст. 169 Кодексу).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань ( ч.1 ст.169 Кодексу).

Вимоги до клопотання про витребування доказів визначені ст. 81 Кодексу. Суд ухвалює забезпечити іншим учасникам справи висловити заперечення (аргументи, міркування) по суті заявленого третьою особою клопотання до ухвалення відповідного судового рішення щодо такого клопотання.

Керуючись ч.2 ст. 2, ст.11, ч.3 ст. 43, ст. ст. 81, 177, 182, 197, ч.3 ст. 198, ч.2 ст.232, 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 20.05.2025 ( вх. № г/с 01-44/1561/25 від 26.05.2025) про залишення без розгляду позовної заяви до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості придбаних акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3 158 100, 00грн.

2. Прийняти до розгляду клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - фізичної особи ОСОБА_3 від 26.05.2025 ( вх. № г/с 01-44/1569/25 від 26.05.2025) про витребування доказів.

3. Відкласти підготовче засідання на "19" червня 2025 р. о 12:00 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 108 (ВКЗ).

Провести підготовче засідання у справі №906/453/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представників фізичної особи ОСОБА_2 адвоката Романа Кудрицького та Акціонерного товариства "Рудь" адвоката Андрія Антоненка.

Відеоконференція здійснюється за допомогою відповідного програмного забезпечення (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://vkz.court.gov.ua/site/login). Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву (ч.ч.5 ст.197 Кодексу).

4. Відповідачам АТ "Рудь" та фізичній особі ОСОБА_2 подати через систему "Електронний суд" у строк до 09.06.2025 письмово викладені заперечення (міркування, аргументи) щодо клопотання третьої особи про витребування доказів.

Ухвала набрала законної сили 29.05.2025 та підлягає апеляційному оскарженню в частині п.1 її резолютивної частини. Повний текст ухвали складено та підписано 03.06.2025.

Суддя Машевська О.П.

Друк. :

1 - в справу

2- ОСОБА_6 на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1

3- ОСОБА_3 на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2

4- АТ "Рудь" (через Ел. суд)

5 - ОСОБА_2 на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та адвокату Кудрицькому Р.П. (через Ел.суд)