Рішення

від 04.06.2025 по справі 201/13046/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/13046/24

Провадження № 2-др/201/44/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2025 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши питанняпро розподіл витрат на правову допомогу у справі запозовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едс-Пауер» (третя особа ОСОБА_2 ) про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків та відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 12.05.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «СК «ББС Іншуранс», ТОВ «Едс-Пауер» (третя особа - ОСОБА_2 ) про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків та відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено.

Стягнутоз АТ «СК «ББС Іншуранс» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування (майнову шкоду) в розмірі 34742,29 грн.,пеню в сумі 2862,92 грн, інфляційні витрати в сумі 732,71 грн, три відсотки річних в сумі 330,34 грн., а всього38668,26 грн.

Стягнутоз ТОВ «Едс-Пауер» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди5000,00 грн.

Стягнутоз АТ «СК «ББС Іншуранс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 858,01 грн та витрати на проведення експертизи 5800,00 грн, а всього6568,01 грн.

Стягнутоз ТОВ «Едс-Пауер» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі110,95 грн.

20.05.2025 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Негробов О.В. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу в сумі12 000грн.

Заява була скерована через підсистему «Електронний суд» іншим учасникам справи 19.05.2025, станом на час розгляду заяви заперечень на заяву не надходило.

Згідно із ч. 3 ст. ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4ст. 270 ЦПК Україниу разі необхідності судможевикликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В даному випадку є доцільним вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення без виклику учасників справи, оскільки справа розглянута судом у порядку спрощеного провадження без виклику.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив таке.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1ст. 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із ч. 4ст. 58 ЦК Україниповноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Повноваження представника позивачкиадвоката Негробова О.В. підтверджені в порядку, встановленому чинним цивільним процесуальним законодавствомордером серії АЕ № 1259329 від 19.05.2025, договором б/н про надання правничої допомоги від 23.04.2024; додаткова угода № 1 від 23.07.2024 до вказаного договору.

Факт сплати позивачкою послуг за надання правничої допомоги у розмірі 12000 грн., підтверджується платіжною інструкцією № @2PL564299 від 13.12.2024.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуваннюнезалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено(постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Положеннямист. 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1ст. 1 цього Законувстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1вищевказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього ж Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Згідно із ч.3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.05.2021 по справі №910/7586/19 час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд виходить із того, що витрати на правову допомогу пов`язані з розглядом даної справи (в якій адвокат готував позовну заяву, інші процесуальні документи), враховуючи обґрунтованість та пропорційність їх розміру з урахуванням виконаної адвокатом роботи та предмету спору, підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до задоволених вимог у розмірі12 000 грн. (пропорція від загальної суми стягнутих коштів 43668,26 грн. (38668,26+5000) становитиме 88,55 % та 11,45% відповідно, тому з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» слід стягнути 10626,00грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едс-Пауер» - 1374,00 грн., оскільки матеріалами справи підтверджено, що витрати на правничу допомогу були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.133,137,141,270,259,263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (код ЄДРПОУ 20344871) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі10626,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едс-Пауер» (код ЄДРПОУ 4134634386998735) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі1374,00 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченомуст. 273 ЦПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Наумова О.С.