Ухвала від 05.06.2025 по справі 488/1242/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1242/24

Провадження № 2/488/230/25

УХВАЛА

Іменем України

05.06.2025 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Дмитра Георгійовича в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання незаконними і скасування пунктів рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корабельного районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Дмитра Георгійовича в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання незаконними і скасування пунктів рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 05.04.2024 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07.05.2025 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ільїна О.В. про залишення позову без руху після відкриття провадження у справі та зобов`язано позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом.

Однак, у встановлений судом строк позовну заяву, яка б відповідала вимогам статей175,177 ЦПК Українине подано та недоліки не усунуто.

Так, Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: 1. Усунути перешкоди територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання незаконними і скасування пунктів 5, 5.2 розділу 2 рішення Миколаївської міської ради від 01.03.2012 № 15/45 про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1000 кв. м. (1000 кв. м прибудинкова територія), за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; 2.Усунути перешкоди територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання недійсним виданого ОСОБА_1 державного акту на право власності серії ЯК № 267281 від 27.03.2012 на земельну ділянку площею 1000 кв. м з кадастровим номером 4810136600:05:090:0032 по АДРЕСА_1 ; 3. Усунути перешкоди територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею 1000 кв. м з кадастровим номером 4810136600:05:090:0032 по АДРЕСА_1 .

Отже, власником вищевказаних земельних ділянок, переданих у приватну власність рішенням Миколаївської міської ради від 01.03.2012 № 15/45 на теперішній час є ОСОБА_1 .

Відведення у приватну власність вказаних земельних ділянок здійснено з порушенням вимог ст.19,20,58,59,60-62,83,84,116 ЗК Українита ст.1,4,88-90 ВК України.

В цьому зв`язку в позові порушено питання про усунення перешкод у здійсненні Миколаївською міською радою права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою водного та лісового фонду шляхом їх повернення від відповідача територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, скасування відповідних рішення про державну реєстрацію з одночасним припиненням права власності відповідача.

09 квітня 2025 року набрав чинностіЗакон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, згідно якого відповідні нормиЦКтаЦПК Українивикладено в новій редакції.

Так, відповідно до ч. 2ст. 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей387і388цьогоКодексу.

Згідно ч. 5ст. 390 ЦК Українисуд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначенихЗаконом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ, положення цьогоЗаконумають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 1ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч. 1ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Згідно ч. 1ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Відповідно, добросовісний набувачце особа, яка набула майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.

Разом з тим, позов до відповідача, як до недобросовісного набувача, згідно вимог ст.330,390,400 ЦК Українив цій справі не подано, а твердження прокурора про подання негаторного позову, на який вказані вище вимоги Закону №4292-ІХ від 12 березня 2025 року не розповсюджуються є безпідставним, що прямо суперечить вимогам ч. 2ст. 391 ЦК України.

Надання письмових пояснень, які надійшли від заступника керівникаОкружної прокуратуриміста МиколаєваЧобану ДмитраГеоргійовича черезпідсистему «Електроннийсуд» 19.05.2025року, з викладенням аргументів та міркувань щодо предмету спору вимогамиЦПК Українитаст. 174, 187 цього Кодексузокрема, не передбачено.

Посилання на правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах не може бути прийнято до уваги, оскільки спірні правовідносини врегульовуються насамперед вимогамиЗакону України №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, щодо застосування яких правових висновків Верховним Судом не зроблено.

Згідно ч. 1ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до чинної ч. 4ст. 177 ЦПК України, у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Оскільки вказаний закон має зворотну силу, а провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3ст. 3 ЦПК України), коли судом може бути застосована лише та процесуальна норма, яка є чинною на момент проведення тієї чи іншої процесуальної дії та/або прийняття процесуального рішення, а відтак, вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам ст.175,177 ЦПК України, судом встановлено, що позовна заява вимогам ч. 4ст. 177 ЦПК Українине відповідає.

Відповідно до положень ч. 11-13 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175,177цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи вказане, прокурор мав усунути вказані недоліки позовної заяви, шляхом внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеномузаконом «Про оцінку земель», чинної на дату подання позовної заяви, і додати до позову вказані документи.

Оскільки у встановлений судом строк позивачем не усунуто зазначені недоліки, то це є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 187, 260 Цивільного процесуального кодексу України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заступника керівникаОкружної прокуратуриміста МиколаєваЧобану ДмитраГеоргійовича вінтересах державидо Миколаївськоїміської ради, ОСОБА_1 проусунення перешкоду користуванніта розпорядженніземлею водногофонду шляхомвизнання незаконнимиі скасуванняпунктів рішення,визнання недійснимдержавного актуна правовласності наземельну ділянку,зобов`язанняповернути земельнуділянку залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя Я.А. Чернявська