Ухвала від 05.06.2025 по справі 440/11821/24

УХВАЛА

05 червня 2025 року

м. Київ

справа №440/11821/24

провадження № К/990/21612/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суд від 09 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, секретаря Полтавської міської ради Ямщикової Катерини Леонідівни, Департаменту економіки і інвестицій про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення коштів,

у с т а н о в и в :

16 травня 2025 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку.

19 травня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, секретаря Полтавської міської ради Ямщикової Катерини Леонідівни , Департаменту економіки і інвестицій, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Полтавського міського голови від 21 серпня 2024 року № 555-к «Про припинення дистанційної роботи та відновлення звичайного режиму роботи» щодо заступника директора Департаменту економіки і інвестицій - начальника управління стратегічного розвитку ОСОБА_1 , за підписом секретаря Полтавської міської ради Ямщикової К. Л. ;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Полтавського міського голови від 29 серпня 2024 року № 593-к «Про звільнення ОСОБА_1 », за підписом секретаря Полтавської міської ради Ямщикової К. Л. ;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Полтавського міського голови від 10 вересня 2024 року № 623-к «Про звільнення ОСОБА_1 », за підписом секретаря Полтавської міської ради Ямщикової К. Л. ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту економіки і інвестицій - начальника управління стратегічного розвитку з 10 вересня 2024 року;

- стягнути з Департаменту економіки і інвестицій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 вересня 2024 року до дня поновлення на роботі;

- стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суд від 09 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження автор касаційної скарги покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про неврахування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 26 квітня 2024 року у справі № 761/170/23, від 20 липня 2024 року у справі № 753/24208/21, від 12 квітня 2019 року у справі № 265/563/17, від 05 серпня 2019 року у справі № 638/10227/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 361/7197/16-ц.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовували правові позиції Верховного Суду щодо застосування вказаної автором касаційної скарги норми права під час розгляду цієї справи.

Також в обґрунтування права на касаційне оскарження автор скарги вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зокрема зазначає, про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.

Суд касаційної інстанції зауважує, що поняття значний суспільний інтерес є оціночним, оскільки кожна справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для кожного учасника справи. Втім, Верховний Суд виходить з того, що справа становитиме значний суспільний інтерес, якщо результат її перегляду прямо або опосередковано матимуть вплив на забезпечення реалізації системи гарантій права на справедливий суд, та, як наслідок, визначення змісту та обсягу прав, свобод чи законних інтересів невизначеного кола осіб. Допустимість відкриття касаційного провадження у справах незначної складності чи розглянутих у порядку спрощеного провадження, з умов, що справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для автора скарги, також зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Однак автором касаційної скарги не наведено обставин, що б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору, як не наведено і існування різної судової практики у подібних правовідносинах, яка б свідчила про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.

Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що автором касаційної скарги не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суд від 09 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 440/11821/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, секретаря Полтавської міської ради Ямщикової Катерини Леонідівни, Департаменту економіки і інвестицій про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська