Ухвала від 03.06.2025 по справі 638/3943/14

Справа № 638/3943/14

н/п 1-в/953/176/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

Секретаря ОСОБА_2 ,

Прокурора ОСОБА_3 ,

Адвоката ОСОБА_4 ,

Лікаря психіатра- ОСОБА_5 ,

Особи, відносно якої застосовані заходи медичного характеру - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального некомерційного підприємства Обласної міської ради «Обласний психоневрологічний диспансер №3» в особі лікаря психіатра ОСОБА_5 про скасування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у відношенні ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

22.05.2025 року до суду звернувся представник Комунального некомерційного підприємства Обласної міської ради «Обласний психоневрологічний диспансер №3» в особі лікаря психіатра ОСОБА_5 про скасування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у відношенні ОСОБА_6 .

В обґрунтування зазначає, що на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.03.2014 року відносно ОСОБА_6 застосовані заходи примусового медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричний заклад із суровим наглядом, у зв*зку зі скоєнням правопорушення за ознаками ч.1 ст. 115 КК України. У період часу з 14.04.2014 року по 23.06.2023 року ОСОБА_6 перебував у психіатричному закладі із суровим наглядом.

На підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 06.06.2023 року відносно ОСОБА_6 було змінено застосування примусових заходів медичного характеру з госпіталізації у психіатричний заклад із суровим наглядом на застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної допомоги.

З 23.06.2023 року ОСОБА_6 перебуває під наглядом лікарів Комунального некомерційного підприємства Обласної міської ради «Обласний психоневрологічний диспансер №3», за минулий період щомісяця відвідував лікаря-психіатра, отримував підтримуюче медикаментозне лікування, відносно нього продовжувались примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги.

05/05/2025 року ОСОБА_6 був представлений на огляд ЛКК для вирішення питання про скасування чи продовження строку застосування АППД. Під час огляду комісією було прийняте рішення щодо припинення застосування АППД у відношенні до ОСОБА_6 .

Враховуючи стан здоров*я ОСОБА_6 , який не потребує станом на теперішній час примусових заходів медичного характеру та може продовжити спостереження та лікування на загальних засадах, просять прийняти рішення щодо припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у відношенні до ОСОБА_6 .

Представник психіатричного закладу в судовому засіданні підтримав заяву та просить її задовольнити.

Особа, відносно якої розглядається питання про продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання, погоджуюсь з лікарями.

Адвокат ОСОБА_6 підтримав його позицію та просив задовольнити клопотання лікаря.

Прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання, вважаючи його передчасним.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши заяву та матеріали, додані до неї, приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно ч. 3 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 95 КК Українипродовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Ч. 4 ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», передбачено, що особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів - психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Як встановлено судом, відносно ОСОБА_6 на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.03.2014 року застосовані заходи примусового медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричний заклад із суровим наглядом, у зв*зку зі скоєнням правопорушення за ознаками ч.1 ст. 115 КК України.

У період часу з 14.04.2014 року по 23.06.2023 року ОСОБА_6 перебував у психіатричному закладі із суровим наглядом, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричний заклад продовжувались неодноразово протягом даного часу, зважаючи на психічний стан здоров*я ОСОБА_6 та висновки лікарів.

Згідно ухвали Франківського районного суду м. Львова від 06.06.2023 року відносно ОСОБА_6 було змінено застосування примусових заходів медичного характеру з госпіталізації у психіатричний заклад із суровим наглядом на застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної допомоги.

З 23.06.2023 року ОСОБА_6 перебуває під наглядом лікарів Комунального некомерційного підприємства Обласної міської ради «Обласний психоневрологічний диспансер №3», відносно нього продовжувалось застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної допомоги.

Згідно наданого висновку від 05.05.2025, ОСОБА_6 страждає на шизофренію, параноїдну форму, безперервний тип перебігу, із змішаним типом дефекту, стан ремісії С. F-20.00.

Судом дослідженого наданий висновок лікарів від 05.05.2025 року, в якому зазначені, крім іншого анамнез хвороби та посилання на первісні психічні розлади з 2008 року, лікування, перебування з 14.04.2014 року по 28.08.2021 року у психіатричному закладі із суровим наглядом, з 28.08.2021 року по 23.06.2023 року у психіатричному закладі із звичайним наглядом, де було вказано про розлади ендогенного характеру, з 23.06.2023 року під наглядом лікарів у зв*язку із застосуванням примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної допомоги. Патопсихологічне дослідження згідно висновку проводилось 16.05.2023 року, інших даних не надано.

В обґрунтування висновку лікарів від 05.05.2025 року вказано: «контакту доступний, орієнтований всебічно вірно, охоче відповідає на запитання, привітний, доброзичливий, в поведінці адекватний, впорядкований. В процесі лікування стан хворого значно поліпшився, з*явилась формальна критика до скоєного злочину. Емоційно невиразний, сплощений, настрій рівний. Мислення-різнопланове, продуктивної психотичної симптоматики не виявлено, за останній рік загострення психотичної симптоматики не відмічалось. Регулярно приймає ліки, пам*ять та інтелект збережені. Будує реальні плани на майбутнє. Соціально небезпечних дій за час нагляду у ОПНД № 3 не скоював, критика формально збережена», у зв*язку з чим наданий висновок про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної допомоги.

Частиною 2 ст. 514 КПК України передбачено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Однак суд звертає увагу, на те, що у даному висновку від 05.05.2025 року не зазначено інформації щодо періоду, з якого у психічному стані ОСОБА_6 відбулися (почали відбуватись) позитивні зміни, яка їх тривалість та не надані відомості про обов*язкові проходження огляду комісією лікарів - психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців, що позбавляє суд перевірити представлені відомості щодо дотримання вимог Закону України«Про психіатричнудопомогу» та надати обґрунтовану оцінку щодо підстав клопотання про припинення примусових заходів медичного характеру, враховуючи тривалість лікування у медичних закладах ОСОБА_6 та його анамнез у цих закладах.

Фактично суд позбавлений можливості за відсутності, в тому числі медичних висновків протягом останніх років оцінити динаміку змін в психічному стані ОСОБА_6 з метою оцінки можливого поновлення симптоматики психічного захворювання, з урахуванням анамнезу його життя.

В судовому засіданні ОСОБА_6 також повідомляв, що він приймає одні і ті самі ліки, які він приймав, коли перебував в лікарні, так і зараз під час амбулаторного лікування, і його стан однаковий.

Тому, врахувавши всі вищезазначені висновки, на думку суду, питання припинення застосування примусових заходів медичного характеру в даному випадку є передчасним.

При застосуванні заходів медичного характеру, контроль здійснюється судом, який не може бути спрощеним та не зводиться лише до згоди з висновками комісії лікарів-психіатрів, а самі висновки підлягають оцінці та повинні відповідати нормативним актам в сфері охорони здоров`я, а також вимогам КК та КПК України.

Приймаючи до уваги досліджені матеріали, висновок комісії лікарів психіатрів, вислухавши всіх учасників судового розгляду, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, як передчасна та необґрунтована.

Також, суд роз*яснює, що за наявністю належного обґрунтування висновку комісією лікарів, дотримання вимог Закону «Про психіатричну допомогу», обов*язковості проведення огляду пацієнта кожні 6 місяців, відповідна особа Комунального некомерційного підприємства Обласної міської ради «Обласний психоневрологічний диспансер №3» не позбавлена можливості звертатись до суду з відповідними клопотаннями в порядку ст. 514 КПК України.

Керуючись ст. ст. 94, 95 КК України, ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. 514 КПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального некомерційного підприємства Обласної міської ради «Обласний психоневрологічний диспансер №3» в особі лікаря психіатра ОСОБА_5 про скасування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у відношенні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1