Рішення від 06.06.2025 по справі 760/27414/24

Справа №760/27414/24

2-др/760/114/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Черчукан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівельна Компанія «Фундамент» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувала вищезазначена справа.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17.04.2025 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівельна Компанія «Фундамент» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівельна Компанія «Фундамент» (код ЄДППОУ: 40048603; адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 103) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату в сумі 24833,57 грн., невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в сумі 13160,44 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 37994,01 грн.

В іншій частині позову, відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівельна Компанія «Фундамент» (код ЄДППОУ: 40048603; адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 103) на користь Держави Україна судовий збір в сумі 1211,20 грн.

23.04.2025 представником позивача до суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат понесених під час розгляду справи, зокрема, про надання правової допомоги.

29.04.2025 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду даної заяви було визначено суддю Букіну О.М.

Відповідачем заперечень щодо ухвалення додаткового рішення чи заяви про зменшення судових витрат суду не подано.

Оскільки розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони у судове засідання не викликалися.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2,3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача такі докази подано разом із позовною заявою.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, що 13.10.2024 між адвокатом Васильєвим П.С. та позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги.

13.10.2024 між адвокатом Васильєвим П.С. та позивачем укладено Додаткову угоду № 1, яка є додатком до договору про надання правничої (правової) допомоги від 13.10.2023, відповідно до якої вартість послуг складає 20% від суми коштів (боргу) визначених (стягнутих) судом у відповідному судовому рішенні за наслідками розгляду вищезазначеного позову, що становить відповідно 15197,60 грн.

Згідно з актом приймання-передачі послуг від 20.04.2025 адвокат Васильєв П.С. надав, а замовник ОСОБА_1 прийняв надані юридичні послуги.

Рішенням суду від 17.04.2025 позов позивача задоволено частково та стягнуто 75988,02 грн.

Таким чином, 20% від суми коштів визначених судом у відповідному судовому рішенні за наслідками розгляду вищезазначеного позову ОСОБА_1 становить 15197,60 грн.

Враховуючи наведене вище та відсутність заперечень відповідача щодо визначеного розміру гонорару за надану правничу допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 15 197, 60 грн., що становить 20 % від суми коштів визначених у судовому рішенні від 17.04.2025 за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівельна Компанія «Фундамент» (код ЄДППОУ: 40048603; адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 103) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 15 197,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 06.06.2025

Суддя : О.М. Букіна