Постанова від 05.06.2025 по справі 400/12148/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/12148/24

Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 400/12148/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради про визнання протиправними та скасування акта від 27.11.2024 № 4/1А і довідки від 27.11.2024 серії 12 ААА № 077430; зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Акт огляду медико-соціальною експертною комісією гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 4/1А від 27.11.2024 Обласною медико-соціальною експертною комісією «Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради»;

- визнати протиправною та скасувати Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 077430 від 27.11.2024, видану Обласною медико-соціальною експертною комісією «Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради» на підставі акту огляду МСЕК № 4/1А відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

- зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію «Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради» повторно провести медико- соціальний огляд гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.12.2024 у справі № 400/12148/24 відмовив у відкритті провадження у справі.

Постановляючи вищевказану ухвалу від 30.12.2024 суд першої інстанції виходив з того, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 400/14114/23 було зобов`язано Обласну медико-соціальну експертну комісію Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради повторно провести медико-соціальний огляд ОСОБА_1 .

Також було зобов`язано відповідача подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 400/14114/23.

На виконання зазначеної постанови Обласна медико-соціальна експертна комісія Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради подала до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт (доданий до цього позову).

Наведене вище, на переконання суду першої інстанції, свідчить про те, що ОСОБА_1 не згодний з діями відповідача, що були вчинені на виконання іншого судового рішення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 400/14114/23.

П`ятий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду 30.12.2024. у справі № 400/12148/24. Направив справу № 400/12148/24 до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.04.2025 відкрив провадження у справі щодо позовних вимог:

"Визнати протиправною та скасувати Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 077430 від 27.11.2024 року, видану Обласною медико-соціальною експертною комісією Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради на підставі акту огляду МСЕК № 4/1А відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради повторно провести медико- соціальний огляд гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Водночас, Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.04.2025 відмовив у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог в частині скасування акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.11.2024 № 4/1А.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.11.2024 № 4/1А не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, оскільки він не породжує, не змінює та не припиняє прав та обов`язків суб`єкта, щодо якого він скерований, у сфері публічно-правових відносин, а тому не може вважатися актом індивідуальної дії в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд першої інстанції акцентував, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі щодо частини позовних вимог на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить її скасувати, та відкрити провадження у справі.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції помилково встановлено наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі щодо частини позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, у зв`язку з тим, що акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.11.2024 № 4/1А не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (п.18 ч.1 ст.4 КАС України).

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Позивач оскаржує Акт огляду медико-соціальною експертною комісією Обласною медико-соціальною експертною комісією «Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради», Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, видану Обласною медико-соціальною експертною комісією «Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради», які в розумінні положень п. 19 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України є актами індивідуальної дії, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Спірним в контексті розгляду даної справи є питання щодо відповідності акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.11.2024 № 4/1А критеріям, встановлених для рішення (нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, встановлених пунктами 18-19 частини 1 статті 4 КАС України у розумінні положень статтею 19 КАС України.

Вирішуючи спірне питання колегія суддів виходить з такого.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 № 2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі -Закон № 2961-IV).

Абзацом четвертим частиною першою статті 1 Закону № 2961-IVвстановлено, що інвалідність - це міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (абзац восьмий частини першої статті 1 Закону № 2961-IV).

Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317(далі - Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 3, 4 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Відповідно до п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.

Приписами п. 15 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Згідно з пунктом 17 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з п. 19 Положення про медико-соціальну експертизу, комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

За наявності заперечень представників Пенсійного фонду України комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання.

Пунктами 20, 21 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

У разі коли голова або окремі члени комісії не згодні з прийнятим рішенням, їх думка зазначається в акті огляду комісії, який подається у триденний строк Кримській республіканській, обласній або центральній міській комісії, що приймає відповідне рішення із урахуванням результатів додаткового медичного обстеження та консультативного висновку головного спеціаліста відповідного профілю.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм чинного законодавства, рішення МСЕК про встановлення інвалідності приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії. Відомості про прийняте рішення вноситься до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Отже, рішення МСЕК про встановлення інвалідності відображається саме в акті огляду особи, оформлення такого рішення окремим документом законодавство не передбачає.

За наведеного, на думку колегії суддів, акт огляду МСЕК є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, що також випливає з пункту 9 частини першої статті 19 цього Кодексу, яким передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду 24.12.2024 у справі № 808/1542/17.

Поміж тим, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.07.2023 у справі № 380/5467/22, якою ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 380/5467/22 скасовано у частині закриття провадження щодо позовних вимог про визнання недійсними (або такими що втратили чинність) Акт огляду МСЕК № 1 від 11 серпня 2020 року № 1545 відносно ОСОБА_1 (форма №157/о затверджена наказом МОЗ України 30 липня 2012 року № 577) та довідку до Акту огляду (видана 02 вересня 2020 року № 1545 психіатричною МСЕК № 1, м. Львів, вул. Кульпарківська 96). Справу № 380/5467/22 у цій частині направлено для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Постановляючи вищевказану ухвалу Верховний Суд зазначив, що питання щодо юрисдикційності справ такої категорії уже досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц, де викладено висновок про те, що спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Окрім того, відповідно до частини 6 статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2018 у справі № 800/559/17 зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу, в порушення частини 6 статті 170 КАС України, суд першої інстанції не конкретизував, в порядку якого судочинства мають розглядатись вищевказані позовні вимоги, а також не зазначив, що такі позовні вимоги взагалі не підлягають судовому розгляду.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що П`ятий апеляційний адміністративний суд, постановою від 05.11.2024 у справі № 400/14114/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №400/14114/23 скасував та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав протиправним та скасував Акт огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 285/6 вiд l9 травня 202З року Обласної медико-соціальної експертної комісії Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради.

Визнав протиправною та скасував довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках cepiї 12 ААА №024410 від 19 травня 2023 року, видану Обласною медико-соціальною експертною комісією Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, на підставі акту огляду МСЕК №285/6 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнав протиправним та скасував Акт огляду Центральною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , №518 від 05 червня 2023 року.

Зобов`язав Обласну медико-соціальну експертну комісію Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради повторно провести медико-соціальний огляд ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновків апеляційного суду щодо встановлених порушень.

Матеріальний предмет спору у справі № 400/14114/23 та справі що розглядається хоча і не є тотожніми, проте, предмет та підстави позову, правовідносини та обраний позивачем спосіб захисту у вказаних справах є подібними.

Відтак, при розгляді даної справи колегія суддів, з метою дотримання принципу єдності судової практики (пункт 4 статті 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"), враховує також і висновки П`ятого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 05.11.2024 у справі № 400/14114/23, який розглядав подібний спір спір між тими ж сторонами що і у цій справі.

Урахування цього судового рішення під час розгляду цієї справи цілком узгоджується з висновками ЄСПЛ у справі «Ганущак проти України» (Заява № 40776/16) від 29.05.2024.

Отже, у справі за подібних правовідносин апеляційний суд висловив позицію щодо відповідності акта огляду МСЕК критеріям рішення суб`єкта владних повноважень, який може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Інші висновки апеляційного суду свідчили б про порушення принципів єдності судової практики та легітимних очікувань, як складової принципу верховенства права, що є неприпустимим.

Відтак, враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 400/14114/23, а також принципи єдності судової практики та правомірних (легітимних) очікувань, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 09.04.2025 передчасно дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог в частині скасування акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.11.2024 № 4/1А.

Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали від 09.04.2025 у справі у справі № 400/12148/24, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі в частині позовних вимог, було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення.

З огляду на викладене, правовідносини в рамках даної справи мають бути досліджені судом першої інстанції з наданням оцінки в судовому рішенні.

Відтак, відповідно до ч. 3 ст. 312, ст. 320 КАС України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі у справі № 400/12148/24 скасувати.

Направити справу № 400/12148/24 до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик