Постанова від 27.05.2025 по справі 926/4021/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2025 р. Справа №926/4021/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" б/н та б/д (Вх № ЗАГС 01-05/712/22 від 21.03.2022)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 (повний текст рішення складено та підписано 21.02.2022, суддя Миронюк С.О. )

у справі № 926/4021/21

за позовом: Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

позивача-1: Територіальної громади міста Чернівці, м. Чернівці

позивача-2: Міністерства культури та інформаційної політики України, м. Київ

до відповідача-1: Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача-2: Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача-3: Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці", м. Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці

про: визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради, визнання недійсним додаткового договору до договору оренди та зобов`язання повернути нежитлові приміщення,

за участі представників:

від прокуратура: Рогожнікова Н.Б.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1 (в режимі відеоконференції): Іванович Л.Є.;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці та Міністерства культури та інформаційної політики України до Чернівецької міської ради, до Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, до Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" про визнання незаконним та скасування пункту 1.5, пункту 2.1 та пункту 6 рішення 85 сесії Чернівецької міської ради VII скликання за № 2494 від 23.11.2020, визнання недійсним додаткового договору № 4 від 29.12.2020 до договору оренди за № 131/Д від 16.12.2010, укладеного між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради та Чернівецькою міською ГО "Інститут розвитку міста Чернівці" та зобов`язання Чернівецьку міську ГО "Інститут розвитку міста Чернівці" повернути Чернівецькій міській раді орендовані нежитлові приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що нежитлові приміщення, передані в користування Чернівецькій міській ГО "Інститут розвитку міста Чернівці", є частиною пам`ятки архітектури національного значення і їх передача відбувалася з порушенням вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та здійснювалася без погодження з органом охорони культурної спадщини. Умовами договору оренди орендарю надано право здійснювати реконструкцію нежитлових приміщень, передачу їх в суборенду без погодження з органом охорони культурної спадщини, договір оренди не містить умов щодо режиму використання пам`ятки, дотримання умов охоронного договору.

Підставою для представництва інтересів держави Прокурор зазначає перевищення Чернівецькою міською радою як органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися майном територіальної громади. У даному випадку Міністерством культури та інформаційної політики України не вжито заходів щодо захисту держави, не дивлячись на наявність відповідних повноважень та можливостей, а Чернівецькою міською радою прийнято рішення всупереч інтересам держави та територіальної громади міста.

Ухвалою від 27.10.2021 залучено до участі у справі № 926/4021/21 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у справі №926/4021/21 (суддя С.О. Миронюк) позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункти рішення 85 сесії Чернівецької міської ради VII скликання за № 2494 від 23.11.2020 р., а саме:

- п. 1.5 яким включено нежитлові приміщення (1-35)-(1-39), (V)-(VII) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. А, загальною площею 156,1 кв.м, що розташовані за адресою: вул. Емінеску Михая,2/площа Центральна, 10 включені до Переліку другого типу;

- п. 2.1 яким встановлено профіль використання майна визначеного в п.1.5 цього рішення - культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв та встановлено термін оренди 10 років;

- п. 6 яким погоджено Чернівецькій міській громадській організації "Інститут розвитку міста Чернівці" продовження оренди нерухомого майна та передано в строкове платне користування нежитлові приміщення (1-35)- (1-39), (V)-(VIII) першого поверху та (1-41) - (1-42) антресолі будівлі літ А, загальною площею 156,1 кв.м, що розташовані за адресою: м.Чернівці, вул. Емінеску Михая,2/площа Центральна, 10 терміном на 10 років при умові сплати в місцевий бюджет міста Чернівці внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста в місячний термін з моменту прийняття цього рішення, згідно з п 2.1 цього рішення, про що укласти та підписати відповідний додатковий договір до договору оренди №131/Д від 16.12.2010 року.

Визнано недійсним додатковий договір № 4 від 29.12.2020 до договору оренди №131/Д від 16.12.2010, укладений між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці".

Зобов`язано Чернівецьку міську громадську організацію "Інститут розвитку міста Чернівці" повернути Чернівецькій міській раді нежитлові приміщення (1-35) - (1-39), (V) - (VIII) першого поверху та (1-41) - (1-42) антресолі будівлі літ А, загальною площею 156,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая,2/площа Центральна, 10 протягом трьох робочих днів з дня вступу рішення в законну силу за актом приймання передавання Чернівецькій міській раді у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі майна в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Стягнуто з Чернівецької міської ради на користь Чернівецької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1 135,00 грн. Стягнуто з Департаменту розвитку Чернівецької міської ради на користь Чернівецької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1 135,00 грн. Стягнуто з Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" на користь Чернівецької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Повернуто Чернівецькій обласній прокуратурі судовий збір у розмірі 4 540,00 грн. сплачений згідно платіжного доручення від 29.09.2021 № 1328 з державного бюджету України.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що додатковий договір № 4 суперечить вимогам чинного законодавства і укладений на підставі незаконного рішення Чернівецької міської ради, а отже, підлягає визнанню недійсним. Крім цього, додатковим договором № 4 залишено в силі пункти і умови договору оренди, що суперечать вимогам Закону. Враховуючи, що додатковий договір № 4 підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення, а строк договору оренди закінчився 15.12.2020, майно підлягає поверненню Чернівецькій міській раді.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Чернівецька міська громадська організація "Інститут розвитку міста Чернівці" звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає оскаржуване рішення ухваленим внаслідок порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, висновки, викладенні судом, не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що жодного доказу на підтвердження висновку суду про порушення прав та інтересів Територіальної громади міста Чернівців та Міністерства культури та інформаційної політики України матеріали справи не містять. Керівник Чернівецької окружної прокуратури не довів належними та допустимими доказами, яким чином інтереси позивача-1 та позивача-2 були порушені Чернівецькою міською радою при визначенні нею профілю використання спірних приміщень. Також скаржник вважає, що судом не обгруновано заборону Чернівецькій міській раді встановлювати (або продовжувати) профіль використання спірних приміщень (4/100 часток) як культурно-мистецького центру в будівлі, яка є національною пам`яткою і 96/100 ідеальних часток якої використовується під Чернівецький обласний художній музей. На думку скаржника, правових підстав для відмови у включенні спірних приміщень до Переліку другого типу у Чернівецької міської ради та його виконавчого органу - Департаменту економіки ЧМР не було. Прокурором не доведено, що інтереси територіальної громади міста Чернівців і Міністерства культури та інформаційної політики України були порушені при прийнятті Чернівецькою міською радою п.1.5 рішення Чернівецької міської ради № 2494 від 23.11.2020 про віднесення до Переліку другого типу нежитлових приміщень (1-35)- (1-39), (V)- (VII) першого поверху та (1-41)- (1-42) антресолі будівлі літ. А, загальною площею 156,1 кв. м, що розташовані за адресою: вул. Емінеску Михая,2/площа Центральна, 10 як культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв. Скаржник наголошує, що Чернівецька міська рада не зверталася до Орендаря - Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" про намір використовувати спірне нерухоме майно для власних потреб, тому у відповідача-3 були обгрунтовані сподівання на продовження строку орендного користування. Зі змісту оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування та додаткового договору № 4 від 19.12.2020 вбачається не передача приміщення по вул. Емінеску,2/пл.Центральній,10 у м.Чернівці в оренду, а продовження договору оренди від 16.12.2010 на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря. При цьому вказане приміщення не передається орендарю, а продовжує перебувати у його користуванні на підставі договору оренди від 16.12.2010. Відтак, на думку скаржника, норми, на які посилається позивач як на підставу для скасування рішення органу місцевого самоврядування, стосуються випадків укладення нових договорів оренди об`єкта, що є пам`яткою культурної спадщини, а не продовження вже існуючих. Стверджує, що відповідач-3 як орендар, який протягом 14-ти років добросовісно виконував умови договору оренди №131-Д від 16.12.2010, мав право на включення спірних приміщень до Переліку другого типу і продовження договору без аукціону. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на співпадіння позивача та відповідача в одній особі, що є юридичним нонсенсом і є свідченням відсутності спору, відповідно до чого провадження у справі підлягає закриттю на підстав п.2 ст.231 ГПК України. На переконання скаржника, Керівник Чернівецької окружної прокуратури, звернувшись у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці та Міністерства культури та інформаційної політики України, порушив ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає такі помилковими, які суперечать вимогам чинного законодавства. Зокрема, вважає помилковими твердження скаржника, що у Чернівецької міської ради та Департаменту економіки Чернівецької міської ради не було правових підстав для відмови у включенні майна до Переліку друюго типу. На переконання прокурора встановлення профілю використання приміщення без дозволу спеціально уповноваженого органу і відповідно гарантії, що таке використання не призведе до погіршення стану об`єкта культурної спадщини порушує інтереси держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України та територіальної громади міста Чернівці. Крім цього, як вбачається з доказів, доданих Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці", використання приміщення під культурно-мистецький центр потребує проведення реконструкції пам`ятки національного значення, тобто, зміни її частин та елементів, що суперечить Закону України "Про охорону культурної спадщини". У разі продовження договору на підставі аукціону, додаткову угоду необхідно викладати у новій редакції з врахуванням вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини". Наголошує, що доводи апелянта щодо грубого порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме співпадіння позивача та відповідача повністю спростовуються висновками Верховного Суду. Воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Проте, у разі, коли саме цей орган місцевою самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевою самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує. Просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Чернівецька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника та вважає їх безпідставними. Зазначає, що встановлення профілю використання спірного приміщення без дозволу спеціально уповноваженого органу і відповідно гарантії, що таке використання не призведе до погіршення стану об`єкта культурної спадщини порушує інтереси держави в особі Міністрества культури та інформаційної політики України та Територіальної громади міста Чернівці. Відповідач-1 вважає безпідставними посилання скаржника на погодження 02.07.2010 проекту реконструкції Державною службою з питань національної і культурної спадщини, оскільки відповідно до вимог Положення про Державну службу з питань національної культурної спадщини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 336 від 15.03.2006 дана служба не уповноважена погоджувати проекти реконструкції пам`яток національного значення. Відповідач-1 вважає, що якщо у випадку прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, яким з порушенням вимог законодавства продовженого договір оренди комунального майна, відсутній суб`єкт, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави та територіальної громади, це становить виключний випадок, коли прокурор має не тільки право, але й обов`язок звернутися до суду для захисту інтересів держави. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Управління комунальної власності Чернівецької міської ради у відзиві на апеляційну скаргу також просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін, покликаючись на те, що апеляційна скарга є необгрунтованою та безпідставною. Зокрема, зазначає, що договір оренди нерухомого майна № 131/Д, який був укладений 16.12.2010 та діяв до 15.12.2020, мав бути продовжений в порядку, визначеному Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який був введений в дію з 1 лютого 2020 року. Даний договір міг бути продовжений тільки за результатами проведення аукціону на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Закон чітко визначає, хто має право просити включити майно в Переліки, це регламентує ст.6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідач-3 як чинний орендар, до осіб, зазначених в ст.6 Закону, не відноситься. Отже, просити про включення до Переліку майна другого типу нерухомого майна загальною площею 152,9 кв.м, яке він орендує, не мав підстав.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у справі №926/4021/21 скасовано. Позов Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці; Міністерства культури та інформаційної політики України до Чернівецької міської ради, м.Чернівці, Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, м.Чернівці, Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці", м.Чернівці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради, визнання недійсним додаткового договору до договору оренди та зобов`язання повернути нежитлові приміщення залишено без розгляду. Стягнуто з Чернівецької окружної прокуратури на користь Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" судовий збір у розмірі 5 107,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2024 постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі № 926/4021/21 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги лист Чернівецької окружної прокуратури від 23.07.2021 № 52-4412вих-21 як належний та допустимий доказ повідомлення Міністерства про намір прокуратури заявити позов з огляду на відсутність доказів направлення зазначеного листа Міністерству, хоча мотиви відхилення додаткових доказів, на які посилається Прокурор на підтвердження факту його направлення електронною поштою надана судом апеляційної інстанції не була. Також судом не наведено мотивів відхилення аргументів Прокурора щодо направлення Міністерству другого листа від 14.09.2021 № 52-6339вих-21 та інформації Міністерства № 12095/6.11.6 від 06.10.2021. Відтак, висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність Прокурором підстав для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення з позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці та Міністерства є передчасним, оскільки апеляційний суд не дослідив наявні у справі докази повно та всебічно та не надав їм відповідної оцінки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу № 926/4021/21 розподілено судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів Кравчук Н.М. (головуючий суддя), суддів: Скрипчук О.С., Матущак О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у справі №926/4021/21 та призначено розгляд справи на 21.01.2025. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах суду, востаннє на 27.05.2025.

Прокурор та уповноважений представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечили проти доводів скаржника та просили залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач, відповідачі -2, -3 та третя особа не делегували уповноважених представників в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи

26.05.2025 представник відповідача-3 (скаржник) через систему «Електронний суд» подав заяву (вх. № ЗАГС 01-04/4130/25 від 27.05.2025), в якій просив розгляд справи відкласти у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі. Будь яких доказів на підтвердження даних обставин представником не долучено.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні даної заяви, враховуючи, що за змістом ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Водночас, колегія суддів зауважує, що Західний апеляційний господарський суд відкладав розгляд справи ухвалою від 21.01.2025 з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників перед законом і судом та вже задовольняв клопотання представника відповідача-3 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через зайнятість уповноваженого представника в інших судових засіданнях.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини з даного питання, й те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника відповідача-3 у справі.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора, та представника відповідача-1 Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 726/19 від 26.10.2010 «Про передачу в оренду приміщень та внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради» Чернівецькій міській громадській організації "Інститут розвитку міста Чернівці" передано в довгострокову оренду терміном на 10 років приміщення (1-37)-(1-39), V-VІІІ першого поверху та антресолі (1-41), (1-42) за адресою: вул. М.Емінеску, 2/площа Центральна, 10, загальною площею 152,9 кв.м за умови сплати в місячний термін з моменту прийняття цього рішення в місцевий бюджет міста Чернівці внеску у розмірі 9 963,00 грн., що складає 10% від розміру орендної плати загального терміну оренди (т. 1, а.с. 43-44).

На виконання вказаного рішення 16.12.2010 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (Орендодавець) та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 131/Д. Згідно з п. 1.1 даного договору Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке складається з приміщень в нежитловій будівлі літ. А: на першому поверсі 1-37 площею 14,70 кв.м., 1-38 площею 41,20 кв. м, 1-39 площею 2,90 кв. м, V площею 10,60 кв.м, VI площею 2,90 кв.м, VII площею 5,0 кв.м, VIII площею 1,30 кв.м, на антресолі - 1-41 площею 59,50 кв.м, 1-42 площею 14,80 кв.м, загальною площею 152,90 кв.м, що розташоване за адресою: м.Чернівці вул. М.Емінеску, 2/площа Центральна, 10, які згідно з виконаним розрахунком складають 4/100 ідеальні частки нежитлової будівлі, з метою використання його під культурно-мистецький центр (т. 1, а.с. 32-34).

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 сторони погодили, що Орендар має право передати об`єкт оренди (його частину) в суборенду третій особі лише за письмовим погодженням Орендодавця, шляхом укладення відповідного додаткового договору до цього договору.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 договору Орендар має право здійснювати невід`ємні поліпшення та виконувати роботи, пов`язані з реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом, впорядкуванням об`єкта оренди лише за дозволом Орендодавця та в порядку, передбаченому законодавством, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету.

Цей договір укладено строком на десять років, що діє з 16 грудня 2010 року до 15 грудня 2020 року включно (п. 1.5 договору).

Пунктом 7.2 договору встановлено, що договір припиняється у разі закінчення строку на якій його було укладено. Після закінчення строку дії цього договору, Орендар має переважене право, за інших рівних умов на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов цього договору, крім випадків коли об`єкт оренди потрібний для потреб Орендодавця, або з інших підстав визначених законодавством.

До вказаного договору вносилися зміни та доповнення шляхом укладення додаткових договорів від 25.02.2011 № 1, від 28.03.2014 № 2, від 02.09.2019 № 3, що стосувались отримання Орендарем дозволів на передачу майна, що орендується в суборенду, розірвання таких договорів, збільшення розміру орендної плати, зміни сторони у договорі оренди з Департаменту економіки Чернівецької міської ради на Департамент розвитку Чернівецької міської ради (т. 1, а.с. 36, 38, 40).

06.08.2020 на Комісії з виділення в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Чернівці розглянуто звернення Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" щодо включення до Переліку другого типу приміщень на антресолі (1-35)-(1-36) площею 3.2 кв.м та прийнято рішення про відмову у включенні даного майна до Переліку другого типу (т.1, а.с. 98).

01.09.2020 головою Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" повторно подано заяву № 14 до Департаменту про включення до Переліку другого типу нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ "А", за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая, 2/Центральна площа, 10 на першому поверсі 1-37 площею 14,7 кв.м, 1-38 площею 41,2 кв.м, 1-39 площею 2,9 кв.м, V площею 10,6 кв.м, VI площею 2.9 кв.м, VII площею 5.0 кв.м, VIII площею 1.3 кв.м, на антресолі - 1-41 площею 59,5 кв.м, 1-42 площею 14,8 кв.м, загальною площею 152,9 кв.м та про продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна № 131 /Д від 16.12.2010 року терміном на 30 років (т. 1, а.с. 64).

Крім цього, у заяві Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" поставлено питання про включення до Переліку другого типу нежитлових приміщень за вищевказаною адресою на антресолі, а саме: 1-35 площею 1,9 кв.м та 1-36 площею 1,3 кв.м.

На підтвердження правомірності включення до Переліку другого типу відповідно до ч.2 п.2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" надано статут, звіт про оцінку майна та рецензію до нього (т.1, а.с. 69-97).

17.09.2020 Комісією розглянуто звернення Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" щодо включення до Переліку другого типу орендованого майна, подальше продовження договору оренди нерухомого майна від 16.12.2010 № 131/Д терміном на 30 років та про надання додатково в оренду приміщень (1-35) - (1-36) площею 3,2 кв.м терміном на 30 років.

За результатами розгляду даного питання Чернівецькою міською радою прийнято рішення включити майно, загальною площею 156,1 кв.м до Переліку другого типу з профілем використання майна - культурно-мистецькій центр для громадських організацій у сфері культури та мистецтв. Визначено термін оренди 10 років.

В подальшому питання, порушенні у зверненні Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці", були винесені на розгляд сесії Чернівецької міської ради.

Рішенням 85 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 2494 від 23.11.2020 «Про включення до Переліку другого типу нерухомого майна, що на праві власності належить територіальній громаді м. Чернівців, надання його в оренду, продовження діючих договорів оренди» вирішено включити нерухоме майно, що на праві власності належить територіальній громаді м. Чернівців до Переліку другого типу, а саме:

нежитлові приміщення (1-35)-(1-39), (V)-(VІІІ) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. "А", загальною площею 156,1 кв.м., що розташовані за адресою вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10 включені до Переліку другого типу (підпункт 1.5 пункту 1 рішення) (т. 1, а.с. 50).

Підпунктом 2.1 пункту 2 рішення визначено умови оренди нерухомого майна, включеного до Переліку другого типу, а саме: встановлено профіль використання вказаного майна - культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв; визначено термін оренди - 10 років; визначено розмір внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста у сумі 73 841,52 грн. без врахування ПДВ, що складає 20% від розміру орендної плати загального терміну оренди.

Пунктом 6 рішення погоджено Чернівецькій міській громадській організації "Інститут розвитку міста Чернівці" продовження оренди нерухомого майна, передано в строкове платне користування нежитлові приміщення (1-35)-(1- 39), (V)-( VІІІ) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. "А", загальною площею 156,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10, терміном на 10 років, при умові сплати в місцевий бюджет міста Чернівці внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста згідно з пунктом 2.1 цього рішення, про що укласти та підписати відповідний типовий додатковий договір до договору оренди № 131/Д від 16.12.2010.

На виконання вказаного рішення, 29.12.2020 між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради (Орендодавець) та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" (Орендар) укладено додатковий договір № 4 до договору оренди нерухомого майна № 131/Д від 16.12.2010 (т. 1, а.с. 42), яким викладено п.п. 1.1, 1.5 договору у новій редакції, а саме:

- п.1.1 Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради 26.10.2010 № 726/19, рішення 85 сесії Чернівецької міської ради VІІ скликання від 23.11.2020 № 2494, передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, які складаються із приміщень в нежитловій будівлі літ. А: на першому поверсі (1-35)-(1-39), (V)-(VIII), та (1-41)-(1-42) антресолі, загальною площею 156,1 кв.м, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10, з метою використання його під культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв;

- п.1.5 згідно ст. 631 Цивільного кодексу України цей договір укладено строком на 10 років, діє з 16 грудня 2020 року до 15 грудня 2030 року.

Всі інші пункти та умови договору оренди не змінені, не скасовані, зберігають свою юридичну силу і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (п.2 додаткового договору № 4).

Згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України будівля на пл. Центральній, 10 перебуває на обліку, як пам`ятка архітектури національного значення - "Адміністративний будинок", 1901 р. відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 9442, охоронний номер № 1739.

21.04.2021 Чернівецькою обласною прокуратурою направлено Міністерству культури та інформаційної політики України лист № 52-1348вих-21, яким повідомлено, що з інформації Управління культури Чернівецької державної обласної адміністрації, встановлено, що упродовж 2019-2021 років виявлені численні факти порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини. З огляду на викладене, прокурор просив у передбачений Законом термін надати до Чернівецької обласної прокуратури вичерпну інформацію щодо вжиття заходів з даного приводу із наданням копій підтверджуючих документів (т. 1, а.с. 135).

23.06.2021 Міністерство культури та інформаційної політики України скерувало на адресу Чернівецької окружної прокуратури лист № 5912-21 щодо надання інформації, в якому повідомило про опрацювання листа прокуратури від 21.04.2021 № 52-1348вих-21 (т. 1, а.с. 136-142).

Чернівецькою обласною прокуратурою направлено Міністерству культури та інформаційної політики України лист № 52-4412вих-21 від 23.07.2021, яким повідомлено Міністерство про порушення вимог Законів України «Про оренду державного та комунального майна» та «Про охорону культурної спадщини», оскільки вищезазначене рішення Чернівецької міської ради, договір та додаткові угоди до нього прийнято (укладено) в порушення вимог законодавства, а саме не погоджено з органом охорони культурної спадщини, договір не містить істотних умов щодо охорони об`єкта культурної спадщини, на даний об`єкт не встановлено режим використання пам`ятки, окремі пункти договору суперечать вимогам вказаних Законів, у зв`язку з чим порушено інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини. У листі Прокурор просив Міністерство у строк до 02.08.2021 повідомити про вжиті заходи щодо усунення зазначених порушень та поновлення інтересів держави (т. 1, а.с. 133-134).

14.09.2021 Чернівецька окружна прокуратура направила Міністерству лист за №52-6339вих-21, яким повідомила у відповідності до вимог ч. 4 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах (т. 1, а.с. 168).

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пам`ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

За приписами ч. 2 ст.18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам`яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам`ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Частиною 2 статті 23 названого Закону встановлено, що при передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована, (п.1 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768).

Відповідно до п. 46 Порядку орган охорони культурної спадщини встановлює режими використання пам`ятки відповідно до статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та приймає рішення про надання згоди на передачу пам`ятки в оренду також з такими умовами:

- укладення власником пам`ятки, уповноваженим ним органом (особою) або балансоутримувачем охоронного договору (внесення змін до існуючого охоронного договору відповідно до поданих органом охорони культурної спадщини пропозицій), якщо охоронний договір щодо пам`ятки не укладено або якщо існуючий охоронний договір потребує внесення змін, не пізніше дати оголошення аукціону або дати укладення договору оренди, якщо об`єкт підлягає передачі в оренду без проведення аукціону;

- включення орендодавцем до додаткових умов оренди умови про обов`язок орендаря дотримуватися вимог і обмежень охоронного договору, змін до нього, включення такого обов`язку до договору оренди, оприлюднення копії охоронного договору, змін до нього в електронній торговій системі.

Частинами 1, 2, 3 статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Приписами статті 25 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог.

Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підприємствам, установам і організаціям, що отримали в оренду державне та/або комунальне майно без проведення аукціону, заборонено укладати договори суборенди щодо цього майна.

Як зазначалось вище, 16.12.2010 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (Орендодавець) та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 131/Д. Відповідно до умов даного договору Орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 726/19 від 26.10.2010 передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 152,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Чернівці вул. М.Емінеску, 2/площа Центральна, 10, яке згідно з виконаним розрахунком складає 4/100 ідеальні частки нежитлової будівлі, з метою використання його під культурно-мистецький центр.

Згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України будівля на пл. Центральній, 10 перебуває на обліку, як пам`ятка архітектури національного значення - "Адміністративний будинок", 1901 р. відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 9442, охоронний номер № 1739.

Підпунктами 4.2.1, 4.2.2 пункту 4.2 сторони погодили, що Орендар має право передати об`єкт оренди (його частину) в суборенду третій особі лише за письмовим погодженням Орендодавця, шляхом укладення відповідного додаткового договору до цього договору. Орендар має право здійснювати невід`ємні поліпшення та виконувати роботи, пов`язані з реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом, впорядкуванням об`єкта оренди лише за дозволом Орендодавця та в порядку передбаченому законодавством, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету.

Отже, всупереч вимог Закону вищевказане приміщення було передано в користування без погодження з органом охорони культурної спадщини, умовами договору надано право Орендарю здійснювати реконструкцію приміщення, передачу об`єкта у суборенду без погодження з органом охорони культурної спадщини, також договір не містить умов щодо режиму використання пам`ятки, дотримання умов охоронного договору.

17.09.2020 Комісією розглянуто звернення Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" щодо включення до Переліку другого типу орендованого майна, подальше продовження договору оренди нерухомого майна від 16.12.2010 № 131/Д терміном на 30 років та про надання додатково в оренду приміщень (1-35) - (1-36) площею 3,2 кв.м терміном на 30 років.

За результатами розгляду даного питання Чернівецькою міською радою прийнято рішення включити майно, загальною площею 156,1 кв.м до Переліку другого типу з профілем використання майна - культурно-мистецькій центр для громадських організацій у сфері культури та мистецтв. Визначено термін оренди 10 років.

В подальшому питання порушенні у зверненні Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" були винесені на розгляд сесії Чернівецької міської ради.

23.11.2020 Чернівецькою міською радою прийнято рішення № 2494 «Про включення до Переліку другого типу нерухомого майна, що на праві власності належить територіальній громаді м. Чернівців, надання його в оренду, продовження діючих договорів оренди».

Вказаним рішенням включено до Переліку другого типу нежитлові приміщення (1-35)-(1-39), (V)-(VІІІ) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. "А", загальною площею 156,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10 (підпункт 1.5 пункту 1 рішення).

Підпунктом 2.1 пункту 2 рішення визначено умови оренди нерухомого майна, включеного до Переліку другого типу, а саме: встановлено профіль використання вказаного майна - культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв; визначено термін оренди - 10 років; визначено розмір внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста у сумі 73 841,52 грн. без врахування ПДВ, що складає 20% від розміру орендної плати загального терміну оренди.

Пунктом 6 рішення погоджено Чернівецькій міській громадській організації "Інститут розвитку міста Чернівці" продовження оренди нерухомого майна, передано в строкове платне користування нежитлові приміщення (1-35)-(1- 39), (V)-( VІІІ) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. "А", загальною площею 156,1 кв.м, що розташовані за адресою: м.Чернівці, вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10, терміном на 10 років, при умові сплати в місцевий бюджет міста Чернівці внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста згідно з пунктом 2.1 цього рішення, про що укласти та підписати відповідний типовий додатковий договір до договору оренди № 131/Д від 16.12.2010.

Вищевказані пункти рішення Чернівецької міської ради № 2494 від 23.11.2020 прийняті органом місцевого самоврядування в порушення вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" з наступних підстав.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Перелік другого типу - це перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону.

Згідно статті 6 даного Закону рішення про включення об`єктів комунальної власності до Переліку другого типу приймається відповідним представницьким органом місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що ініціаторами оренди майна можуть бути потенційний орендар, балансоутримувач, уповноважений орган управління та/або орендодавець.

Потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду (ч. 2 ст. 6 Закону).

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" потенційним орендарем є фізична або юридична особа, яка виявила бажання взяти майно в оренду у спосіб, визначений цим Законом. Орендарем є фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк.

Оскільки відповідно до договору оренди № 131/Д від 16.12.2010 Чернівецька міська громадська організація "Інститут розвитку міста Чернівці" є Орендарем майна зазначеного у договорі, відтак, згідно норм Закону не може виступати ініціатором включення орендованого майна до Переліків.

Відповідно до Закону до Переліків першого або другого типу, може бути включене лише майно, яке орендодавець має намір передати в оренду і яке є вільним, а не те майно, що вже перебуває в оренді.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 1.1 договору в оренду було передано майно загальною площею 152,9 кв.м, а до Переліку другого типу включено майно площею 156,1 кв.м. З наведеного вбачається, що майно площею 3,2 кв.м було передано ЧМГО вперше і безпідставно приєднано до вже орендованого майна. Вказане майно мало бути включено до Переліку другого типу за умови дотримання вимог Закону.

Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до законодавства, що діяло до введення в дію Закону.

Зокрема, статтею 18 Закону унормовано, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: - укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; - укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; - укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону. - укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

З аналізу вказаних норм Закону вбачається, що право на продовження договору без аукціону наявне за умови дотримання одночасно двох умов, якщо продовжені договори укладено без проведення аукціону відповідно до вимог ст. 15 Закону та укладено з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими ч. 2 ст. 15 Закону.

Таким чином, відповідач-3 не мав права на продовження договору оренди без проведення аукціону, оскільки договір оренди нерухомого майна від 16.12.2010 року №131-Д не було укладено на підставі ст. 15 Закону.

Сумнівними є також твердження скаржника (відповідача-3) про те, що ЧМГО відноситься до громадських організацій у сфері культури та мистецтв з посиланням на п.2.2 Статуту, яким передбачено, що метою діяльності Інституту є сприяння консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності членів Інституту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про культуру" діяльність у сфері культури (культурна діяльність) - творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвільна та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.

Суб`єкти діяльності у сфері культури це фізичні та юридичні особи, що провадять культурну діяльність або реалізують владні повноваження у сфері культури.

До основних видів діяльності у сфері культури належать: створення, виконання, тиражування, поширення (розповсюдження шляхом продажу, публічної демонстрації, публічного показу, публічного сповіщення, надання доступу тощо) та популяризація творів літератури і мистецтва; створення, збереження, охорона, використання та популяризація національного культурного надбання; проведення наукових досліджень у сфері культури, літературна і художня критика, кінокритика; організація відпочинку і дозвілля громадян: вироблення креативного продукту; навчання різним видам мистецтв та підготовка кадрів для сфери культури.

Суб`єктами діяльності у сфері культури є заклади культури, заклади освіти сфери культури, а також підприємства, установи та організації всіх форм власності, статути (положення) яких передбачають провадження діяльності у сфері культури (ст. 12 Закону України "Про культуру").

Разом з тим, як слушно зауважив суд першої інстанції, Статут відповідача-3 не передбачає діяльності у сфері культури, а метою діяльності його є об`єднання морального, інтелектуального, науково-технічного, економічного потенціалу свої членів для задоволення і захисту їх інтересів та сприяння об`єднанню прогресивних сил суспільства для розвитку території та територіальної громади міста (п.2.1 Статуту).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач-3 не відповідає вимогам встановленим ч. 2 ст. 18 Закону для осіб, які мають право на продовження договорів оренди без проведення аукціону,

Крім того, у заяві від 01.09.2020 № 14, поданій Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" до Департаменту про включення до Переліку другого типу нежитлових приміщень в нежитловій будівлі загальною площею 152,9 кв.м та про продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна № 131 /Д від 16.12.2010 терміном на 30 років, відповідач-3 зазначив, що дане майно повинно бути включено до Переліку другого типу відповідно до п.2 ч.2 ст. 15 "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 15 Закону право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають громадські організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки або їх члени під творчі майстерні).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Частиною 9 статті 15 Закону встановлено, що Порядок та умови передачі в оренду майна без проведення аукціону та основні вимоги до підприємств, установ і організацій, передбачених частиною другою цієї статті, визначаються Порядком передачі майна в оренду.

Пунктом 15 Порядку передачі в оренду державного та комунальної майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 483 (далі Порядок) встановлено, що до заяви громадським організаціям у сфері культури та мистецтв необхідно додати документи передбачені Додатком І до Порядку.

У разі подання заяви щодо включення майна до Переліку другого типу до заяви додаються документи, передбачені додатком 1.

Згідно додатку 1 Порядку громадська організація (об`єднання) у сфері культури і мистецтв додає: документи, передбачені абзацами першим - тринадцятим пункту 6 цього додатка (абзац 1. Установчий документ; 2. Витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій, що підтверджує перебування в ньому організації/установи не менше 12 місяців до дати подання заяви; 3. Баланс і звіт про використання доходів (прибутків) за останній повний рік; 4. Перелік членів та/або засновників з інформацією про загальну суму сплачених ними внесків за останній звітний рік для фінансування її статутної діяльності (за наявності - також і за останні два роки); 5. Інформація про суми благодійних внесків (пожертв), залучених за останній звітний рік (за наявності - також і за останні два роки); 6. 3а наявності - інформація про суму міжнародної технічної допомоги, отриманої від іноземної держави, уряду, уповноваженої урядом іноземної держави органу або організації, іноземного муніципального органу або міжнародної організації, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України, за поточний рік (за наявності - також і за останні два роки); 7. 3а наявності - інформація про фінансування та/або підтримку за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 8. Біографічна довідка про всіх членів керівних органів, що містить прізвище, ім`я і по батькові, дату народження, освіту, інформацію про місце роботи за останні десять років та інформацію про членство в інших громадських, та/або благодійних об`єднаннях станом на дату складення довідки; 9. Інформація про поточних членів, керівників та засновників організації, що включає їх прізвище, ім`я і по батькові; 10. Інформація про майнову базу організації/установи, зокрема про приміщення, в яких організація/установа провадить діяльність станом на дату звернення, із зазначенням правових підстав використання відповідного майна (в межах відповідного населеного пункту/територіальної громади); 11. Звіт за попередній рік про статутну діяльність; 12. Лист за підписом керівника про оприлюднення копій документів, зазначених у абзацах третьому - одинадцятому цього пункту, на веб-сайті (сторінці чи профілі в соціальній мережі) організації із наведенням адреси веб-сайту або гіперпосилання на сторінку чи профіль у соціальній мережі; 13. Обгрунтування потреби в оренді об`єкта, щодо якого подана заява). 14. Докази перебування представників творчих професій у трудових відносинах з організацією (дипломи, копії трудових книжок, інших документів, що підтверджують наявність трудових відносин).

За результатами розгляду звернення приймається одне з таких рішень: - рішення про включення об`єкта до Переліку відповідного типу; - рішення про відмову у включенні об`єкта до Переліку відповідного типу з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Статтею 7 Закону встановлено, що підставою для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону, або подання недостовірної чи неповної інформації щодо діяльності заявника, який звернувся із заявою про оренду об`єкта без проведення аукціону, або недоцільність включення майна до Переліку другого типу, визначена орендодавцем згідно з Порядком передачі майна в оренду

Відповідачем-3 до заяви від 01.09.2020 № 14 на підтвердження включення до Переліку другого типу відповідно до ч.2 п.2 ст. 15 "Про оренду державного та комунального майна", подано статут, звіт про оцінку майна та рецензію.

Таким чином, до заяви про включення спірного майна до Переліку другого типу відповідачем-3 не надано всіх документів передбачених вимогами Закону та Порядку, що свідчить про надання ним неповної інформації щодо діяльності заявника, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковими твердження скаржника, що у Чернівецької міської ради та Департаменту економіки Чернівецької міської ради не було правових підстав для відмови у включенні майна до Переліку другого типу.

Згідно ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм права та фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що Чернівецькою міською радою при прийнятті рішення №2494 від 23.11.2020 «Про включення до Переліку другого типу нерухомого майна, що на праві власності належить територіальній громаді м. Чернівців, надання його в оренду, продовження діючих договорів оренди», а саме пунктів 1.5, 2.1, 6 рішення порушено вимоги Законів України «Про оренду державного та комунального майна» та «Про охорону культурної спадщини», відтак є всі підстави для визнання їх незаконними та скасування в судовому порядку.

Колегія суддів вважає помилковими твердження скаржника, що п. 2.1 рішення Чернівецької міської ради № 2494 від 23.11.2020 «Про включення до Переліку другого типу нерухомого майна, що на праві власності належить територіальній громаді м. Чернівців, надання його в оренду, продовження діючих договорів оренди», яким встановлено використання майна визначеного в п. 1.5 цього рішення - культурно - мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв та встановлено термін оренди 10 років, не порушено права та інтереси Територіальної громади міста Чернівців, Міністерства культури та інформаційної політики України, оскільки вході розгляду справи встановлено, що вищевказане майно є частиною пам`ятки архітектури національного значення.

Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей тощо.

Таким чином, встановлення профілю використання приміщення без дозволу спеціально уповноваженого органу і відповідно гарантії, що таке використання не призведе до погіршення стану об`єкта культурної спадщини порушує інтереси держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України та територіальної громади міста Чернівці, члени якої також мають право на раціональне використання ресурсів громади, забезпечення сталості її розвитку, збереження і примноження культурної спадщини, максимального задоволення інтересів різних поколінь членів громади тощо.

На підставі вищевказаних пунктів рішення №2494 від 29.12.2020 Департаментом розвитку Чернівецької міської ради (Орендодавець) та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" (Орендар) укладено додатковий договір № 4 до договору оренди нерухомого майна від 16.12.2010 року №131/Д, яким викладено п. 1.1, 1.5 договору у новій редакції, а саме:

- п.1.1 Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради 26.10.2010 року № 726/19, рішення 85 сесії Чернівецької міської ради VІІ скликання віл 23.11.2020 року № 2494, передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, які складаються із приміщень в нежитловій будівлі літ. А: на першому поверсі (1-35)-(1-39), (V)-(VШ), та (1-41)-(1-42) антресолі, загальною площею 156,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10, з метою використання його під культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв;

- п. 1.5 згідно ст. 631 Цивільного кодексу України цей договір укладено строком на 10 років, діє з 16.12.2020 року до 15.12.2030 року.

Всі інші пункти та умови договору оренди не змінені, не скасовані, зберігають свою юридичну силу і сторони підтверджують по них свої зобов`язання, (п.2 додаткового договору № 4).

Крім цього, пунктом 151 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 встановлено, що у разі коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна. Додаткова угода укладається шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди.

Таким чином, у разі продовження договору на підставі аукціону, додаткову угоду необхідно викладати у новій редакції з врахуванням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Крім цього, додатковою угодою № 4 залишено в силі пункти і умови основного договору, що суперечать вимогам Закону.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підприємствам, установам і організаціям, що отримали в оренду державне та/або комунальне майно без проведення аукціону, заборонено укладати договори суборенди щодо цього майна.

Водночас, пунктом 4.2.1 договору Орендарю (відповідачу-3) дозволено передавати об`єкт оренди в користування третім особам.

Пунктом 4.2.2 Орендарю дозволено здійснювати невід`ємні поліпшення та реконструкцію об`єкта оренди, що заборонено ст.22-24 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на погодження 02.07.2010 проекту реконструкції Державною службою з питань національної і культурної спадщини, оскільки відповідно до вимог Положення про Державну службу з питань національної культурної спадщини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 336 від 15.03.2006 дана служба не уповноважена погоджувати проекти реконструкції пам`яток національного значення.

Пунктом 22 вказаного Положення передбачено, що при проведення будівельних робіт на пам`ятках національного значення Держкультурспадщина видає дозвіл, а не погоджує проекти реконструкції.

При цьому, колегія суддів зауважує, що Міністерством культури та інформаційної політики України надано дозвіл на реставрацію спірних приміщень, а не реконструкцію, як помилково вважає скаржник.

Також спірною додатковою угодою № 4 не були внесені зміни до п. 2.1 договору щодо розміру орендної плати, що також є порушенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: - на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; - на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.

До заяви Орендарем додано звіт про оцінку майна, згідно якого вартість майна становить 3 173 885 грн., однак зміни в частині розміру орендної плати до договору не внесено.

Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору сума орендної плати за 154,9 кв.м становить 3 585,62 грн., додатковою угодою № 4 від 29.12.2020 збільшено орендовану площу до 156,1 кв.м, а суму орендної плати залишено без змін, що також суперечить вимогам ч.5 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою заборонено внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

Статтею 202 Цивільного кодексу України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України).

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З огляду на те, що додаткова угода № 4 від 29.12.2020 до договору оренди за №131/Д від 16.12.2010 суперечить вимогам чинного законодавства і укладена на підставі незаконного рішення Чернівецької міської ради, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав про визнання такої недійсною.

Статтею 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Аналогічні умови встановлені п.7.2 договору оренди нерухомого майна № 131/Д від 16.12.2010.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Пунктом 1.5 договору встановлено, що договір діє з 16.12.2010 року по 15.12.2020 року.

Після закінчення строку дії цього договору чи у випадках його дострокового розірвання протягом трьох днів Орендар зобов`язаний передати Орендодавцю за актом приймання-передавання об`єкт оренди у належному стані не гіршому ніж на момент передачі майна в оренду, з урахування нормального фізичного зносу.

Враховуючи, що додатковий договір підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення, а строк основного договору закінчився, майно підлягає поверненню Орендодавцю у строк встановлений Законом та договором.

Щодо покликань скаржника на те, що визнання недійсним у судовому порядку спірного договору оренди та повернення орендованого за договором майна за відсутності справедливої компенсації призведе до порушення прав відповідача-3, які об`єктивно існують на час розгляду спору, зокрема права мати обґрунтовані сподівання щодо законності отримання комунального майна у користування та права використовувати таке майно у своїй підприємницькій діяльності, а отже і до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, колегія суддів враховує наступне.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, відповідно до Реєстру неприбуткових установ та організації (який є загальнодоступним) відповідача-3 включено до вказаного Реєстру з 05.12.2016. Отже, Орендар сплачував орендну плату Орендодавцю на пільгових умовах, як неприбуткова організація.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

У даній справі відповідач-3 отримав майно у користування згідно договору оренди №131/Д від 16.12.2010 та використовував його протягом дії договору.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що договір припиняється у разі закінчення строку на якій його було укладено.

Після закінчення строку дії цього договору, Орендар має переважене право, за інших рівних умов на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов цього договору, крім випадків коли об`єкт оренди потрібний для потреб Орендодавця, або з інших підстав визначених законодавством.

Таким чином, відповідач-3, як орендар не мав абсолютного права на продовження договору, дане право є переважним.

Відповідач-3 був обізнаний щодо вимог законодавства про необхідність проведення аукціону при продовженні договорів оренди нерухомого майна також при наявності переважного права оренди.

27.07.2020 Департаментом розвитку Чернівецької міської ради направлено лист відповідачу-3 щодо необхідності проведення аукціону для використання його переважного права на продовження договору оренди.

Крім цього, відповідачу-3 було відомо, що дана будівля потребує спеціального режиму використання передбаченого Законом України "Про охорону культурної спадщини", оскільки є пам`яткою архітектури національного значення. 23.12.2019 відповідач-3 звертався до Управління культури Чернівецької ОДА про укладення охоронного договору, до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо надання дозволу на проведення будівельних робіт.

З огляду на характер спірних правовідносин, обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у даному випадку відсутні порушення принципу справедливості, добросовісності та розумності, а дотримання норм закону не призведе до явного несправедливого щодо відповідача-3 результату.

Передача в оренду (продовження договору оренди) пам`ятки національного значення в порушення вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без аукціону, без погодження уповноваженого органу охорони культурної спадщини, відсутність істотних умов договору щодо збереження пам`ятки, не визначення режиму використання пам`ятки, відсутність охоронного договору неодмінно порушує інтереси держави та невизначеного кола осіб, оскільки, даний об`єкт є національним надбанням.

Продовження договору оренди без проведення аукціону, безоплатна передача комунального майна в оренду позбавило можливості територіальну громаду міста в особі Чернівецької міської ради отримати повноцінний прибуток за використання майна.

Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме співпадіння позивача та відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно правових висновків наведених Верховним Судом у постанові від 07.11.2018 справа № 916/749/17, безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить.

Зважаючи на вищенаведене суб`єкт, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави та територіальної громади у випадку прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, яким з порушенням вимог законодавства продовженого договір оренди комунального майна відсутній, що становить виключний випадок, коли прокурор має не тільки право, але й обов`язок звернутися до суду для захисту інтересів держави.

Виключні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Чернівецька міська рада, яка маючи делеговані повноваження щодо здійснення права власності від імені територіальної громади м.Чернівці, повинна діяти виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Звертаючись до суду для захисту відповідних публічних інтересів територіальної громади та держави, з урахуванням обставин цієї справи, прокурором визначено відповідачем-1 Чернівецьку міську раду, яка розпорядилася комунальним майном в порушення вимог чинного законодавства.

Таким чином, захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада. Проте, у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує. Аналогічна правова позиція викладена, у постановах Верховного Суду від 01.09.2020 справа № 922/1441/19, від 24.09.2020 справа № 922/3272/18, від 31.03.2021 справа №922/3272/18.

З урахуванням предмета і підстав позову, наданих до нього документів та обґрунтованим визначенням відповідачем-1 у цій справі Чернівецької міської ради, яка розпорядилася майном, що є майном територіальної громади, зважаючи на відсутність законодавчо визначеного органу, який би здійснював перевірку дій Чернівецької міської ради та встановлював факт наявності або відсутності порушення при здійсненні органами місцевого самоврядування своїх повноважень, прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів територіальної громади та держави.

При цьому колегія суддів враховує, що позов у даній справі, подано Прокурором в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці та Міністерства культури та інформаційної політики України.

Суд апеляційної інстанції на виконання вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 06.11.2024 у даній справі щодо дотримання прокурором порядку повідомлення суб`єкта владних повноважень - Міністерства культури та інформаційної політики України відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановив наступне.

Як зазначалось вище, 21.04.2021 Чернівецькою обласною прокуратурою направлено Міністерству культури та інформаційної політики України лист № 52-1348вих-21, яким повідомлено, що з інформації Управління культури Чернівецької державної обласної адміністрації, встановлено, що упродовж 2019-2021 років виявлені численні факти порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини. З огляду на викладене, прокурор просив у передбачений Законом термін надати до Чернівецької обласної прокуратури вичерпну інформацію щодо вжиття заходів з даного приводу із наданням копій підтверджуючих документів (т. 1, а.с. 135).

23.06.2021 Міністерство культури та інформаційної політики України скерувало на адресу Чернівецької окружної прокуратури лист № 5912-21 «Щодо надання інформації», в якому повідомило про опрацювання листа прокуратури від 21.04.2021 № 52-1348вих-21 (т. 1, а.с. 136-142).

Чернівецькою обласною прокуратурою направлено Міністерству культури та інформаційної політики України лист № 52-4412вих-21 від 23.07.2021, яким повідомлено Міністерство про порушення вимог Законів України «Про оренду державного та комунального майна» та «Про охорону культурної спадщини», оскільки вищезазначене рішення Чернівецької міської ради, договір та додаткові угоди до нього прийнято (укладено) в порушення вимог законодавства, а саме не погоджено з органом охорони культурної спадщини, договір не містить істотних умов щодо охорони об`єкта культурної спадщини, на даний об`єкт не встановлено режим використання пам`ятки, окремі пункти договору суперечать вимогам вказаних Законів, у зв`язку з чим порушено інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини. У листі Прокурор просив Міністерство у строк до 02.08.2021 повідомити про вжиті заходи щодо усунення зазначених порушень та поновлення інтересів держави (т. 1, а.с. 133-134).

Вищевказаний лист № 52-4412вих-21 від 23.07.2021 Чернівецькою окружною прокуратурою відправлено 27.07.2021 на електронну пошту Міністерства культури та інформаційної політики України та отриманий МКІП, що підтверджується скріншотами з електронної пошти.

У постанові від 13.10.2021 справа № 923/1379/20 Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

14.09.2021 Чернівецька окружна прокуратура направила Міністерству лист за №52-6339вих-21, яким повідомила у відповідності до вимог ч. 4 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах (т. 1, а.с. 168). Даний лист скеровано Міністерству 14.09.2021 цінним листом з описом вкладення.

Крім того, до Чернівецької окружної прокуратури 06.10.2021 Міністерством направлено лист № 12095/6.11.6, яким підтверджено інформацію про отримання листів № 52-4412вих-21 від 23.07.2021 та № 52-6339вих -21 від 14.09.2021.

Підсумовуючи все вищенаведене суд приходить до висновку, що прокурором дотримано порядок повідомлення суб`єкта владних повноважень - Міністерство культури та інформаційної політики України та обґрунтовано підстави представництва інтересів держави в особі МКІП у даній справі відповідно до вимог ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, та жодним чином не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у справі №926/4021/21.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

у х в а л и в:

1. Апеляційну скаргу Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 року у справі №926/4021/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук