Постанова від 09.06.2025 по справі 466/9402/22

Справа № 466/9402/22 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О. Ф.

Провадження № 22-ц/811/174/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Підлужного В.І.

з участю: ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

представника ПрАТ «СК «Велтлінер» - Михалевського Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2022 року Приватне акціонерне товариство «Велтлінер» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат понесених на страхове відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11 серпня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Велтлінер» та Приватним підприємством «Соловій-Транс» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №КА187117, за умовами якого застраховано транспортний засіб марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 19 серпня 2021 року з вини ОСОБА_1 , автомобіль марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень. Зазначає, що Приватному підприємству «Соловій-Транс» 92000 грн. страхового відшкодування, що складає вартість відновлювального ремонту автомобіля. В подальшому звернулося до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» як до страховика винуватця дорожньо-транспортної пригоди з вимогою про відшкодування суми страхової виплати. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. 17 листопада Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» відшкодувало частину страхової виплати в розмірі 26445.55 грн. Оскільки страхової виплати недостатньо для відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоди, відповідач зобов`язана виплатити різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в сумі 65554.45 грн.

З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Велтлінер» витрати на виплату страхового відшкодування в розмірі 65554.45 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2024 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Велтлінер» до ОСОБА_1 про стягнення витрат понесених на страхове відшкодування задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Велтлінер» витрати на виплату страхового відшкодування у розмірі 60661,35 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Велтлінер» судові витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 2481 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9350 грн., а разом 11831 грн.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує,у разінастання страховоговипадку,страховик вмежах страховихсум,зазначених устраховому полісі,відшкодовує увстановленому цимзаконом порядкуоцінену шкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди.Зазначає,що щовона єненалежним відповідачему справі,оскільки завданашкода врозмірі 92000грн.не перевищуєліміту відповідальностістраховика,що складає130000грн.,а відтакналежним відповідачемє Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Експресстрахування»,у якоговиник обов`язокз відшкодуванняшкоди,завданої позивачувнаслідок дорожньо-транспортноїпригоди.Відшкодування шкодиособо.,яка їїзавдала,можливе лишеза умови,що устраховика невиник обов`язокз виплатистрахового відшкодування,чи розмірзавданої шкодиперевищує лімітвідповідальності страховика.Покладання обов`язкуз відшкодуванняшкоди вмежах страховоговідшкодування настрахувальника,який уклаввідповідний договірстрахування ісплачує страховіплатежі,суперечить метіінституту страхуванняцивільно-правовоївідповідальності.Позивач ненадав належнихта допустимихдоказів заміниушкоджених запчастинна новіпід часвідновлювального ремонтутранспортного засобумарки «Volvo»,д.н.з. НОМЕР_1 .З наведенихпідстав проситьскасувати рішеннясуду таухвалити постанову,якою відмовитив задоволенніпозову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ПрАТ «СК «Велтлінер» Михалевського Ю.Р. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 11.08.2021 року між ПрАТ «СК «Велтлінер» та ПП «Соловій-транс» було укладено договір №КА187117 добровільного страхування наземного транспортного засобу «Volvo» (р.н.з. НОМЕР_1 ) із франшизою при страховому випадку «пошкодження транспортного засобу» у розмірі 0%.

19.08.2021 року о 14:15 год. у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 257, відбулось ДТП за участю транспортних засобів «Volvo» (р.н.з. НОМЕР_1 ) та «Chery» (р.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 .

В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 27.09.2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На виконання вимог договору №КА187117 добровільного страхування наземного транспортного засобу «Volvo» (р.н.з. НОМЕР_1 ), ПрАТ «СК «Велтлінер» виплатило страхове відшкодування у загальному розмірі 92000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4416 від 15.09.2021 року.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії «АР» №5458484, виданого ТДВ «Експрес страхування».

ПрАТ «СК «Велтлінер» звернулось до страховика ОСОБА_1 - ТДВ «Експрес страхування» з вимогою про відшкодування виплаченого страхового відшкодування.

17.11.2021 року ТДВ «Експрес страхування» відшкодувало на користь ПрАТ «СК «Велтілнер» частину виплаченого відшкодування у розмірі витрат на відновлювальний ремонт із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ 26445,55 грн.

ПрАТ «СК «Велтілнер» звернулося до ОСОБА_1 із позовною заявою про стягнення витрат, понесених на виплату страхового відшкодування у розмірі 65554,45 грн. згідно з розрахунку: 92000 грн. - 26445,55 грн = 65554,45 грн, де 92000 вартість відновлювального ремонту, згідно з документами наданими ПрАТ «СК «Велтілнер», 26445,55 грн виплата ТДВ «Експрес страхування».

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч. 2 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

На виконання зобов`язання згідно з договором №КА187117 позивач ПрАТ «СК «Велтлінер» здійснив виплату по факту проведення відновлювального ремонту автомобіля «Volvo» (р.н.з. НОМЕР_1 ), що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт №1/08 від 24.09.2021 року та платіжним дорученням №4416 від 15.09.2021 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач ПАТ «СК «Велтлінер» набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, а саме до відповідача ОСОБА_1 , яку постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 27.09.2021 року визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована на підставі полісу обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії «АР» №5458484, виданого ТДВ «Експрес страхування».

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту №ФС-111 від 22.08.2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volvo» (р.н.з. НОМЕР_1 ) становить 86373,20 грн, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу з ПДВ становить 31338,65 грн.

У відповідності до рахунку №1/08 від 27.08.2021 року та акту прийому-передачі робіт №1/08 від 24.09.2021 року, виданих ФОП ОСОБА_3 суб`єкта господарювання, яким проведено відновлювальний ремонт автомобіля «Volvo» (р.н.з. НОМЕР_1 ), вартість виконаних ремонтних робіт та придбаних запчастин становить 92000 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ «СК «Велтлінер» виплатило страхове відшкодування у загальному розмірі 92000 грн, що було перераховано ФОП ОСОБА_3 суб`єкту господарювання, яким проведено відновлювальний ремонт, та підтверджується платіжним дорученням №4416 від 15.09.2021 року.

Крім цього, 17.11.2021 року ТДВ «Експрес страхування» відшкодувало на користь ПрАТ «СК «Велтлінер» частину виплаченого відшкодування в розмірі витрат на відновлювальний ремонт з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ 26445,55 грн, а 30.11.2022 року було додатково перераховано грошові кошти у розмірі 4893,10 грн на рахунок ПрАТ «СК «Велтлінер», у зв`язку із чим, загальна виплата ТДВ «Експрес Страхування» складає 31338,65 грн.

Суд першої інстанції вірно встановив, що ТДВ «Експрес Страхування» відшкодувало вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з абз. 3 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»,якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Наведене спростовує доводи апелянта про те, що у вартість відновлювального ремонту безпідставно включено вартість нових деталей, комплектуючих частин, що відповідно збільшило суму страхового відшкодування, яке виплачено ПрАТ «СК «Велтлінер».

Розрахунок витрат на виплату страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідачки, враховуючи розрахунок виплаченого страхового відшкодування, відповідачкою в суді першої інстанції не спростований, з клопотанням про призначення відповідних експертиз з цього питання відповідачка до суду не зверталася, як і не подала висновку експерта, складеного на її замовлення.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові від 22.02.2022 року у справі 201/16373/16-ц, Велика Палата Верховного Суду вказала, що «Винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує міру відповідальності страховика або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати.».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі №760/15471/15-ц вказано, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Суд першої інстанції дійшов до вірного та обгрунтованого висновку про те, що у даній справі ліміт страховика зумовлений виплатою страхового відшкодування, що обчислюється з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (у відповідності дост. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку із чим, на відповідача покладається обов`язок виплатити позивачу різницю між вартістю проведеного відновлювального ремонту та виплаченим страховим відшкодуванням.

Оскільки виплата страхового відшкодування ТДВ «Експрес страхування» обмежена сумою збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідачки про те, що у неї не виникло зобов`язання щодо відшкодування шкоди, оскільки ліміт відповідальності страхової компанії ТДВ «Експрес страхування» становить 130000 грн,, що перевищує розмір збитку, а відтак, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги щодо того, що заявлена позивачем до відшкодування шкода повністю покривається лімітом відповідальності страховика.

Факт проведення відновлювального ремонту автомобіля «Volvo» (р.н.з. НОМЕР_1 ) підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт №1/08 від 24.09.2021 року, у якому зазначено види робіт, їх вартість, а також зазначено нові деталі та вузли, використані для відновлювального ремонту автомобіля, та їх вартість, що спростовує доводи апелянта про те, що відновлювальний ремонт проведено з використанням нових деталей та вузлів.

Відповідач, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не підтвердила належними та допустимими доказами своїх тверджень про те, що при проведенні відновлювального ремонту не використовувались нові запчастини, такі доводи відповідачки спростовуються актом прийому - передачі виконаних робіт №1/08 від 24.09.2021 року та платіжним дорученням №4416 від 15.09.2021 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем було доведено факт проведення відновлювального ремонту новими запчастинами, натомість відповідачем на заперечення даної обставини не було долучено жодних доказів, у зв`язку із чим її заперечення у частині використання нових запчастин, є голослівними.

Суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачем було доведено належними та допустимими доказами факт виплати страхового відшкодування, у зв`язку із чим, у такого виникло право на стягнення коштів з відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що саме відповідачка повинна відшкодувати позивачу різницю між виплаченим її страховиком ТДВ «Експрес страхування» позивачу страховим відшкодуванням (з урахуванням зносу) та виплаченим ПрАТ «СК «Велтлінер» своєму страхувальнику ПП «Соловій Транс» страховим відшкодуванням зва договором добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №7724 від 14.12.2022 року, позивачем при поданні позовної заяви до суду було сплачено 2481 грн.

Позивачем було подане клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 9350 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивач надавдетальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та акт виконаних робіт №06/11/24 від 06.11.2024 року.

Позивачем було доведено розмір витрат на правничу допомогу, та вказані витрати є співмірними із обсягом вчинених процесуальних дій представником позивача.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір у сумі 2481 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9350 грн підлягали стягненню з відповідача на користь позивача.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківськогорайонного судум.Львова від16грудня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 09.06.2025 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк