Ухвала

від 04.06.2025 по справі 695/2501/14-ц

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2501/14-ц

номер провадження 6/695/33/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2025 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю:

секретаря Курченко В.М.

представника виконавчої служби Щербатюк Л.О.,

боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши подання головного державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розшук боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербатюк Л.О. звернулась до суду з поданням, в якому просить оголосити розшук боржника ОСОБА_1 .

Подання державного виконавця, з урахуванням доповнень від 13.05.2025р., мотивоване тим, що на примусовому виконанні державного виконавця Щербатюк Л.О. перебуває виконавче провадження за № 48526390 з примусового виконання виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області №695/2501/14, виданого 28.05.2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №02-491-07 в сумі 348946,52 грн. та витрат на оплату судового збору у розмірі 3489,47 грн.

Державний виконавець вказує, що в ході виконання рішення суду державним виконавцем здійснювались виходи за адресами, які вказані у виконавчому документі та за встановленим місцем реєстрації боржника, однак фактичне місце знаходження боржника встановити не вдалося. Боржник за викликами державного виконавця жодного разу до виконавчої служби не прибув, інформації про джерела доходів не надав, рішення суду не виконує, від сплати боргу ухиляється, майно на яке можливо здійснити стягнення не має. На теперішній час місцезнаходження боржника невідоме, відомості про фактичне проживання чи перебування останнього невідомі, водночас рішення суду не виконується боржником.

З урахуванням наведеного, державний виконавець просить оголосити у розшук боржника ОСОБА_1 , що, на думку виконавця, буде сприяти забезпеченню належного виконання рішення суду.

Представник стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи» через систему «Електронний суд» надав письмові пояснення на подання, відповідно до яких боржник судове рішення не виконує, ухиляється від явки до державного виконавця, приховує адресу свого фактичного місця проживання, що вказує на обґрунтованість подання про оголошення розшуку.

Відповідно до письмових заперечень ОСОБА_1 на подання про оголошення розшуку боржника, останній у задоволенні подання заперечував. Вказував, що він фактично проживає та зареєстрований за однією адресою, про що державний виконавець знає достеменно оскільки отримала підтвердження щодо місця його реєстрації, яке міститься в матеріалах АСВП. Відомості, які вказані у поданні державного виконавця є неправдивими, оскільки державний виконавець достеменно знає місце реєстрації та фактичне місце проживання боржника, безпосередньо приходила за місцем його проживання та спілкувалася із матір`ю боржника. Тимчасова відсутність ОСОБА_1 за місцем реєстрації не може бути тотожним поняттю «місце проживання не відоме» як підстава для його розшуку. Таким чином вказане клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні державний виконавець Щербатюк Л.О. на задоволенні подання про оголошення розшуку наполягала, вказувала, що ОСОБА_1 свої обов`язки боржника не виконує, на виклики державного виконавця не з`являється, борги не погашає, про своє фактичне місце знаходження не повідомляє.

ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення подання заперечував, вказував, що він проживає за місцем своєї реєстрації, відомості, які державним виконавцем зазначені в актів державного виконавця від 14.04.2025р. нібито про те, що він не проживає за вказаною адресою є неправдивими та такими, що записані зі слів матері під тиском державного виконавця.

Інші учасники у судове засідання не з`явились із невідомих для суду причин.

Заслухавши пояснення учасників у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначене подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, 28.05.2015 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист №695/2501/14-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором та коштів за сплату судового збору позивачем у загальному розмірі 352435.99 грн.

18.08.2015р. державним виконавцем ВДВС Золотоніського МРУЮ відкрито виконавче провадження за №48526390 з виконання зазначеного вище виконавчого листа.

Під час виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, НБУ, Національної комісії з цінних паперів, ГУ ДПС у Черкаській області, ДБІ України, Державної служби морського внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ЧО ОБТІ, ДРРП, майно належне боржнику на праві приватної власності відсутнє.

Згідно отриманих даних боржник не отримує інших доходів на які можливо здійснити стягнення.

Державним виконавцем неодноразово здійснювались виклики боржника по даному виконавчому провадженні, які направлялись на адресу, що вказана у виконавчому листі, що стверджується доданими до матеріалів клопотання копіями викликів. ОСОБА_1 за вказаними викликами не з`являється, свої обов`язки, визначені ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» не виконує та ухиляється від їх виконання.

Із змісту викликів державного виконавця вбачається, що виклик боржника здійснювався як за адресою, яка вказана у виконавчому листі, тобто по АДРЕСА_1 , так і за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд також погоджується із доводами державного виконавця щодо належної обізнаності ОСОБА_1 про його виклик до державного виконавця, оскільки останній є користувачем Автоматизованої системи виконавчого провадження, про що останній сам вказував у своїх запереченнях та поясненнях, які надавав в судовому засіданні.

Також суд зазначає і те, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечить положенню частини першої статті 28 зазначеного Закону.

Вказане узгоджується з правовим висновками ВС у постанові від 28.01.2021 у справі №643/8028/15, від 18.03.2021 у справі 520/10954/15-ц, від 16.12.2022 у справі № 757/2272/14.

Згідно акту державного виконавця від 09.09.2024р. при проведенні виконавчих дій здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме за адресою: АДРЕСА_1 та виявлено, що двері квартири зачинено, двері ніхто не відчинив, здійснити перевірку майнового стану та провести опис належного боржнику майна не вдалося.

Золотоніським ВДВС було отримано відомості з відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Золотоніської міської ради за ви. № 566 від 17.04.2025р. відповідно до яких згідно даних реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно акту державного виконавця від 14.04.2025р. за адресою: АДРЕСА_2 майна належного боржнику та на яке можна було б накласти стягнення не виявлено. Зі слів матері боржник за даною адресою не проживає і не спілкується з рідними, місце його проживання не відоме.

Такі докази державний виконавець вважав достатніми для оголошення розшуку боржника, у зв`язку із чим, керуючись ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» звернувся до суду із даним поданням.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно дост.438 ЦПК України, розшук боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно ч.2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Суд зазначає, що в процесі примусового виконання рішень, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений досить широким колом повноважень, які визначені ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі правом на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання боржника.

Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника, є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи. Виконавцем здійснюється перевірка місця проживання боржника, місця реєстрації якщо вони відрізняються. Про встановлення факту відсутності боржника за місцем реєстрації (проживання) складається акт. Додатково здійснюється перевірка майнового стану, надсилаються запити про встановлення факту працевлаштування та отримання доходів. Виходячи із зазначених норм, суд зобов`язаний перевірити, які саме заходи вчинені державним виконавцем для виконання рішення суду, і чи вчинялись вони взагалі, а також перевірити достовірність інформації виконавця щодо неможливості встановити місце проживання чи перебування боржника. Суд може прийняти рішення про розшук боржника тільки в разі, якщо особі, що здійснює виконавче провадження, не відоме місце проживання, перебування, місцезнаходження боржника, зокрема вжитими державним виконавцем заходами не виявлено таку особу за місцем її реєстрації, проживання, роботи, навчання, тощо.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що підтверджують підстави та наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника.

Разом з цим, необхідність такого заходу, як розшук боржника має бути обумовлена певними обставинами, на підтвердження яких держаним виконавцем має бути надано відповідні докази такої необхідності.

Однак, матеріали подання не містять достатніх доказів того, що державний виконавець вжив усіх необхідних заходів для встановлення факту не проживання боржника за адресою, зазначеною у виконавчому документі, чи за місцем його реєстрації.

Так, згідно з актом державного виконавця від 09.09.2024 р., було здійснено лише один вихід за вказаною адресою. Факт того, що двері ніхто не відчинив, державний виконавець необґрунтовано розцінив як достатню підставу для висновку про не проживання боржника.

Крім того, акт державного виконавця від 14.04.2025 р. свідчить, що відомості про не проживання боржника за вказаною адресою ґрунтуються виключно на словах його матері та не були перевірені жодним іншим способом.

Такі докази не можуть бути визнані переконливими для підтвердження належного з`ясування державним виконавцем місця фактичного проживання боржника.

Відтак, з досліджених доказів вбачається, що державним виконавцем не було здійснено всіх можливих заходів щодо встановлення фактичного місця проживання (перебування) боржника.

Суд враховує, що боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Він обізнаний про виклики до державного виконавця, оскільки є активним користувачем Автоматизованої системи виконавчих проваджень, про що сам зазначив у судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене та поведінку самого боржника, суд зауважує, що подане клопотання не обґрунтовує необхідності такого заходу, як розшук боржника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що виконавець не подав до суду достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також доказів, які би підтверджували вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, хоча це є його обов`язком, що може призвести до безпідставного оголошення розшуку ОСОБА_1 , чим будуть порушені його права.

За таких обставин та за відсутності належного обґрунтування необхідності застосування такого заходу, суд вважає передчасним вирішення питання про оголошення розшуку боржника, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову в задоволенні подання.

Окрім того, відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Разом з цим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення останнього у розшук.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 428 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розшук боржника ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скаргана ухвалусуду подаєтьсядо Черкаськогоапеляційного судупротягом 15днів здня їїпроголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 09.06.2025 року.

Суддя Середа Л.В.