Ухвала від 10.06.2025 по справі 904/62/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.06.2025 м.Дніпро Справа № 904/62/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач,

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

про відвід суддів Центрального апеляційного господарського суду Мороза В.Ф., Чередко А.Є. у справі № 904/62/19

за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне космічне агентство України, м. Київ

про визнання недійсними пунктів додаткової угоди до контракту та стягнення 120 327 067,71 грн.

та

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро

про недійсність відмови від контракту № 6-32/003, викладеної у претензії від 27.06.2022 та припинення зловживання правом,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 05.07.2022, просило:

- визнати недійсним підпункт 1.2 пункту 1 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;

- визнати недійсним пункт 2 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн, неустойку у сумі 6 965 400,00 грн, 3% річних у розмірі 4 171 607,00 грн, пеню у сумі 44 600 187,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 18 153 872,99 грн, та витрати на сплату судового збору у розмірі 648 550,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 та додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до нього. Правовими підставами визнання недійсними пунктів додаткової угоди № 25 позивач вказує статті 203, 215, 251, 252 Цивільного кодексу України. Вимога про недійсність підпункту 1.2 додаткової угоди №25 від 14.04.2014 обґрунтована тим, що виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення авансу поставлено у залежність від укладання відповідачем договору з іншою особою, та отримання від неї першого авансового платежу, що може і не відбутися. Така подія не відповідає вимогам статті 252 Цивільного кодексу України, так як не має такої властивості, як неминуче настання.

Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля", в якому просило:

- визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш", що вчинений Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" у претензії від 27.06.2022 (№ 14/2218 від 28.06.2022);

- зобов`язати Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" припинити зловживання своїми правами, шляхом вчинення правочинів щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш".

Обґрунтовуючи зустрічний позов Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" зазначило, що: - у Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" відсутні правові підстави в односторонньому порядку розривати контракт № 6-32/003, який припинився. За частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України наслідком односторонньої відмови є саме розірвання контракту. Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відтак, одностороння відмова Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" від контракту № 6-32/003 не створює правових наслідків за частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а саме розірвання контракту, оскільки цей контракт вже припинився на час вказаної односторонньої відмови від контракту; - якщо Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" вперше заявляє про розірвання контракту у претензії від 18.02.2019, то наступні претензії від 10.06.2021, від 18.06.2021 та від 27.06.2022 (за вих. № 14/2218 від 28.06.2022) про розірвання контракту №6-32/003, не можуть породжувати правових наслідків для сторін контракту, а є недобросовісними діями Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн. В іншій частині у задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від контракту та зобов`язання припинити зловживання своїми правами - відмовлено.

Не погодившись, з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" суми невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн та в задоволенні позову Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М .К. Янгеля" відмовити повністю.

Постановою від 31.10.2024 Центральний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 в оскаржуваній частині (щодо стягнення суми невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн). Ухвалив в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" - відмовив у повному обсязі. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 залишив без змін.

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19.

Постановою від 11.03.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" задовольнив частково. Скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 , а справу № 904/62/19 передав на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Мороз В.Ф., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2025 прийнято до свого провадження справу №904/62/19 щодо перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроважмаш". Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.06.2025 об 15:00 годин.

06.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через систему " Електронний суд" від Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» надійшла заява про відвід суддів Центрального апеляційного господарського суду Мороза В.Ф., Чередко А.Є. від розгляду справи № 904/62/19.

Заява обґрунтована ти, що: "... Підставою для цієї заяви про відвід суддів Мороз В.Ф., Чередко А.Є. є виявлені АТ «Дніпроважмаш» обставини, що мають ознаки упередженості та несправедливості у діях вказаних судів. 17.04.2025 Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач, суддів: Кощеєва І.М., Чередко А.Є. постановив скасувати Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 у справі №904/3505/23 в частині стягнення з АТ "Дніпроважмаш" на користь ДП "КБ "Південне" суми невикористаного авансу у розмірі 3571200,00 грн, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 53 568,00 грн. за контрактом № 6-32/005 від 01.02.2006...

... у справі №904/3505/23 згадані судді виснують, що строк позовної давності за правом вимоги про повернення невикористаної частини авансу виникає не з наступного дня після спливу строку поставки (за календарним планом етапу №2 - 30.11.2011), а з наступного дня після 21.12.2015 - дати припинення Контракту.

Норми п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, оскільки проігнорували попередні письмові заяви ДП «КБ «Південне», викладені у Звіті про доцільність від 17.05.2012 («Отчет»), про визнання фактичних витрат АТ «Дніпроважмаш» у розмірі 521 996,00 доларів США, що за офіційним валютним курсом НБУ станом на 17.05.2012 складало 4 170 748,04 грн. (7,99), на виготовлення обладнанням по контракту №6/ACS/2011, яке фактично виготовлялось АТ «Дніпроважмаш» по контракту № 6-32/005, що підтверджується матеріалами справи. Схожі висновки щодо врахування добросовісності сторони, викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 25.01.2024 у справі № 910/1294/23, від 10.04.20219 у справі №390/34/17. Незаконні дії суддів при винесенні постанови Центрального апеляційного господарського суді від 17.04.2025 у справі 904/3505/23 є спланованими в інтересах ДП «КБ «Південне», щоб останнє могло у справі № 904/62/19 посилатись на такі обставини як на преюдиційні та незаконно отримати перевагу в доказуванні обставин у справі № 904/62/19..."

Відповідно до частин 1-3 статті 39 Господарського - процесуального кодексу України :

1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки заява про відвід надійшла до суду апеляційної інстанції 06.06.2025р., тобто раніше (більше) ніж за три робочі дні до наступного засідання 17.06.2025р. колегія суддів у складі Дарміна М.О., Мороза В.Ф. та Чередко А.Є. досліджує доводи заяви про відвід на предмет його обґрунтованості чи необґрунтованості заявлених в якості підстав відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

В силу положень ч. ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, визначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006р.).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішені того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010р.).

Колегія суддів зауважує, що особа, яка заявляє про заінтересованість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну заінтересованість колегії суддів.

Колегія суддів констатує, що твердження заявника про незаконні, на думку заявника, дії суддів при винесенні постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/3505/23, які, за твердженнямми останього, є спланованими в інтересах ДП "КБ "Південне" і мають на меті те, щоб у справі № 904/62/19 позивач за первісним позом міг посилатись на такі обставини як на преюдиційні та незаконно отримати перевагу в доказуванні обставин у справі №904/62/19 є припущеннями і не підтверджені належними і допустимими, в розумінні стеттей 75, 76 Господарського процесуального кодексу України доказами.

За приписами ч. 3 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Зазначене підтверджено і у висновку Верховного Суду, викладеного у справі №914/284/19 (постанова від 31.03.2021), відповідно до якого суддя, здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід вчинити, з урахуванням конкретних обставин справи, ступеня підготовки матеріалів самими сторонами, у тому числі, й розглядає заявлені сторонами клопотання та заяви. Ухвалення суддею судових рішень в іншій справі не свідчить про необ`єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві. Незгода сторін з ухваленими суддею рішеннями може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення, водночас не є підставою для відводу судді від розгляду справи.

Подібна позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 № 46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

Крім цього, як зазначено у пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 07.12.2000 професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Відтак, процесуальні рішення суддів, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для їх відводу, а незгода учасника справи з судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду.

Належним способом захисту своїх прав, передбаченим для учасників справи у випадку незгоди із судовим рішенням, є оскарження його у визначеному законодавством порядку.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення - є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Як відзначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 21.02.2022 у справі № 910/17344/20 внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів виснує, що заявлений Акціонерним товариством «Дніпроважмаш» відвід суддям Морозу В.Ф. та Чередку А.Є., є необґрунтованим, а справа №904/62/19 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 ГПК України складу суду, який і має остаточно вирішити питання про відвід, заявлений Акціонерним товариством «Дніпроважмаш» суддям Морозу В.Ф. та Чередко А.Є. від розгляду справи №904/62/19.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений Акціонерним товариством «Дніпроважмаш» відвід суддям Центрального апеляційного господарського суду Мороза В.Ф., Чередко А.Є.

Передати заяву Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» про відвід суддів Центрального апеляційного господарського суду Мороза В.Ф., Чередко А.Є. від розгляду справи №904/62/19 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко