Ухвала

від 17.04.2025 по справі 904/62/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.04.2025 м.Дніпро Справа № 904/62/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач,

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

без участі сторін та без проведення судового засідання,

розглянувши заяву Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 904/62/19

за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне космічне агентство України, м. Київ

про визнання недійсними пунктів додаткової угоди до контракту та стягнення 120 327 067,71 грн.

та

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м.Дніпро

до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро

про недійсність відмови від контракту № 6-32/003, викладеної у претензії від 27.06.2022 та припинення зловживання правом,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 05.07.2022, просило:

- визнати недійсним підпункт 1.2 пункту 1 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;

- визнати недійсним пункт 2 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн, неустойку у сумі 6 965 400,00 грн, 3% річних у розмірі 4 171 607,00 грн, пеню у сумі 44 600 187,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 18 153 872,99 грн, та витрати на сплату судового збору у розмірі 648 550,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 та додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до нього. Правовими підставами визнання недійсними пунктів додаткової угоди № 25 позивач вказує статті 203, 215, 251, 252 Цивільного кодексу України. Вимога про недійсність підпункту 1.2 додаткової угоди №25 від 14.04.2014 обґрунтована тим, що виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення авансу поставлено у залежність від укладання відповідачем договору з іншою особою, та отримання від неї першого авансового платежу, що може і не відбутися. Така подія не відповідає вимогам статті 252 Цивільного кодексу України, так як не має такої властивості, як неминуче настання.

Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля", в якому просило:

- визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш", що вчинений Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" у претензії від 27.06.2022 (№ 14/2218 від 28.06.2022);

- зобов`язати Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" припинити зловживання своїми правами, шляхом вчинення правочинів щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш".

Обґрунтовуючи зустрічний позов Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" зазначило, що: - у Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" відсутні правові підстави в односторонньому порядку розривати контракт № 6-32/003, який припинився. За частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України наслідком односторонньої відмови є саме розірвання контракту. Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відтак, одностороння відмова Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" від контракту № 6-32/003 не створює правових наслідків за частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а саме розірвання контракту, оскільки цей контракт вже припинився на час вказаної односторонньої відмови від контракту; - якщо Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" вперше заявляє про розірвання контракту у претензії від 18.02.2019, то наступні претензії від 10.06.2021, від 18.06.2021 та від 27.06.2022 (за вих. № 14/2218 від 28.06.2022) про розірвання контракту №6-32/003, не можуть породжувати правових наслідків для сторін контракту, а є недобросовісними діями Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн. В іншій частині у задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від контракту та зобов`язання припинити зловживання своїми правами - відмовлено.

Не погодившись, з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" суми невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн та в задоволенні позову Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М .К. Янгеля" відмовити повністю.

Постановою від 31.10.2024 Центральний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 в оскаржуваній частині (щодо стягнення суми невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн). Ухвалив в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" - відмовив у повному обсязі. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 залишив без змін.

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило суд касаційної інстанції скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2025 касаційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" задовольнив частково.

Скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі № 904/62/19, а справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Мороз В.Ф., Чередко А.Є.

Ухвалою від 27.03.2025 прийнято до свого провадження справу №904/62/19 щодо перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроважмаш". Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.06.2025 об 15:00 годин.

07.04.2025 до суду від Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд накласти арешт на нерухоме майно та грошові кошти Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 00168076), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Акціонерному товариству «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 00168076), інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми у розмірі 46 436 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що «… Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується AT «Дніпроважмаш», 31.08.2006р. між сторонами було укладено контракт № 6-32/003, у відповідності до умов якого AT «Дніпроважмаш» взяло на себе зобов`язання виконати складові частини дослідно-конструкторської роботи.

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення (№ 130 від 04.09.2006 (т. 17, а.с. 98) на суму 6 678 000,00 гри., № 132 від 18.09.2006 (т. 17, а.с. 99) на суму 6 678 000,00 грн., № 92 від 08.12.2009 (т. 17, а.с. 100) на суму 1 080 000,00 грн., № 1 від 24.11.2011 (т. 17, а.с. 101) на суму 20 000 000,00 грн., № 3 від 16.12.2011 (т. 17, а.с. 102) на суму 15 600 000,00 грн., № 4923 від 17.07.2012 (т. 17, а.с. 103) на суму 309 996,00 грн.) засвідчують той факт, що Дії «КБ «Південне» в якості авансу по контракту № 6-32/003 від 31.08.2006р. було перераховано AT «Дніпроважмаш» 50 345 996,00 грн.

Проте AT «Дніпроважмаш» було виконано лише перший етап робіт і передано позивачу по актам приймання робіт всього на 3 909 996,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії актів здачі - приймання науково-технічної продукції:

-№ 1 від 04.12.2009 до контракту № 6-32/003 (т. 17, а.с. 82), згідно якого сторони погодили, що AT «Дніпроважмаш» виконало підетап N° 1.1 етапу № 1 календарного плану. Вартість робіт по даному підетапу становить 2 800 000,00 грн.;

-№ 2 від 30.06.2010 до контракту № 6-32/003 (т. 17, а.с. 86), згідно якого сторони погодили, що AT «Дніпроважмаш» виконало підетап № 1.2.1 етапу № 1 календарного плану. Вартість робіт по даному підетапу становить 600 000,00 грн.;

-No 3 від 29.08.2011 до контракту № 6-32/003 (т. 17, а.с. 88), згідно якого сторони погодили, що AT «Дніпроважмаш» виконало підетап № 1.2.2 етапу № 1 календарного плану. Вартість робіт по даному підетапу становить 120 000,00 гри.;

-№ 4 від 30.06.2012 до контракту № 6-32/003 (т. 17, а.с. 95), згідно якого сторони погодили, що AT «Дніпроважмаш» виконало підетап № 1.3 етапу № 1 календарного плану. Вартість робіт по даному підетапу становить 309 996,00 грн.;

Таким чином, сума невикористаного AT «Дніпроважмаш» авансу по контракту № 6-32/003 становить 46 436 000,00 грн.

Той факт, що сума невикористаного авансу по контракту № 6-32/003 становить саме 46 436 000,00 грн. визнається і самим АТ «Дніпроважмаш», що вбачається з підпункту 1.1. п. 1 додаткової угоди № 25 до контракту № 6-32/003, в якій останнє взяло на себе зобов`язання повернути дану суму коштів.

Письмовою вимогою від 19.12.2018р., в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, а також претензіями від 18.02.2019р., 10.06.2021р., 18.06.2021р., 27.06.2022р., ДП «КБ «Південне» неодноразово зверталось до AT «Дніпроважмаш» з проханням добровільно повернути суми невикористаного ним по контракту № 6-32/003 авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.

Проте, оскільки вищезазначені письмова вимога та претензії були залишені АТ' «Дніпроважмаш» без задоволення, ДП «КБ «Південне», з метою захисту своїх порушених прав вимушене було звернутися до суду з позовом про стягнення з AT «Дніпроважмаш» на свою користь суми невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн. та штрафних санкцій.

Станом на день звернення ДП «КБ «Південне» з вищезазначеною заявою про забезпечення позову, AT «Дніпроважмаш» жодних дій спрямованих на повернення ДП «КБ «Південне» невикористаної суми авансу не вчинялось.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка зокрема викладена у постанові від 13.04.2020р. у справі № 913/495/19, суд апеляційної інстанції має право вживати заходи забезпечення позову на стадії апеляційного розгляду справи, оскільки згідно ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи.

Зазначену правову позицію виклав і Північно-західний апеляційний господарський суд у огляді судової практики щодо спорів, пов`язаних із забезпеченням позову від 18.08.2023р. https://court.gov.ua/archive/1465110/.

Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як попереджувальний засіб від завдання значної шкоди заявникові, господарське процесуальне законодавство визначає підстави для застосування заходів забезпечення, а саме: невжиття таких заходів може ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення господарського суду або не відвернути завдання значної шкоди заявникові. Неможливість виконання судового рішення в будь-якому випадку завдає шкоди заявникові.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка зокрема викладена у постановах від 03.08.2023р. у справі № 910/1756/23, від 11.12.2023р. у справі № 904/1934/23 у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів. Арешт коштів на рахунках означає, що гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2018 року у справі № 910/1040/18 зауважено про те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обгрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття ІЗ декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

За наведених обставин, реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин.

Таким чином, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Станом на день звернення ДБ «КБ «Південне» з заявою про забезпечення позову, заборгованість AT «Дніроважмаш» перед ДП «КБ «Південне» становить 46 436 000,00 гри. (яка складається з суми невикористаного та не повернутого авансу).

Жодних дій, спрямованих на повернення суми невикористаного авансу та штрафних санкцій, AT «Дніпроважмаш» не вчиняє.

Таким чином, вказані дії (бездіяльність) AT «Дніпроважмаш» свідчить про недобросовісність даного товариства, а тому відповідно, наявні обґрунтовані припущення, що з метою унеможливлення виконання судового рішення по даній справі (в разі залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДП «КБ «Південне» про стягнення з АГ «Дніпроважмаш» невикористаної суми авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.) AT «Дніпроважмаш» будуть вчинятися дії спрямовані на виведення коштів зі своїх рахунків та переоформлення належного йому нерухомого майна на інших осіб, що відповідно дає всі обґрунтовані підстави стверджувати про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, так як на момент його виконання, грошові кошти, які наявні на рахунках відповідача, та його нерухоме майно, можуть зникнути, або істотно зменшитись.

Також вважаю за необхідне звернути увагу на те, що лише у період з 01.01.2024р. по 05.04.2025р. судами України було видано 54 судових наказів про стягнення з AT «Дніпроважмаш» заборгованості.

Так, зокрема, згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025р. Справа № 904/5130/24, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", 49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, код ЄДРПОУ 00168076 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт", 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд.81, корпус 20 (літ.Б), кімн.427, код ЄДРПОУ 35951704 заборгованість у розмірі 1 260 776,90 гри (один мільйон двісті шістдесят тисяч сімсот сімдесят шість гривень 90 копійок), пеню у розмірі 169 833,07 гри (сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять три гривні 07 копійок), 3 % річних у розмірі 19 534,00 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 00 копійок), інфляційні втрати у розмірі 54 911,77 грн (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот одинадцять гривень 77 копійок) та судовий збір у розмірі 18 060,67 грн (вісімнадцять тисяч шістдесят гривень 67 копійок).

-згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2025р., справа №904/4246/24, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (ідентифікаційний код 00168076; вул. Сухий Острів, буд. З, м. Дніпро, 49000) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 03341305; вул. Троїцька, буд. 21-А, м. Дніпро, 49001) основний боргу розмірі 2 446 832,36 грн (два мільйони чотириста сорок шість тисяч вісімсот тридцять дві гривні 36коп.), пеня у розмірі 677 720,61 грн (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот двадцять гривень 61коп.), 3% річних у розмірі 34 779,13 грн (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят дев`ять гривень 13коп.), втрати від інфляції у розмірі 79 518,30 грн (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 30коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 72 302,97 грн (сімдесят дві тисячі триста дві гривні 97коп.);

-згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2024р., справа № 904/3392/24, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (вулиця Сухий Острів, будинок 3, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Транс Плюс" (вулиця Генерала Наумова, будинок 66, м. Київ, 03164; ідентифікаційний код 42092083) - 2 193 803,90 грн. - основного боргу та 32 907,06 грн. - витрат по сплаті судового збору.

-згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024р., справа № 904/2838/24, стягнуто з відповідача Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (49000, м. Дніпро, вул. Сухий острів, буд. 3; код ЄДРПОУ 00168076) на користь позивача -Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, буд. 29, офіс 504; код ЄДРПОУ 32688148): 673 118,91 грн. - основного боріу, 8 303,41 грн. інфляційних збитків, 6 637,65грн. 3% річних, 66 028,70 грн. пені та 9 049,07 грн. - витрат на сплату судового збору.

- згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024р., справа № 904/1855/24, стягнуто з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (код ЄДРПОУ: 00168076, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, 49000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЫО ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 43231355, 01001, м.Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 34) заборгованість у розмірі 6 354 695,38 грн (шість мільйонів триста п`ятдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто п`ять гривень 38 копійок) за Договором N225/10-21 на постачання природного газу від 25.10.2021р., три проценти річних в розмірі 440 745,46 грн (чотириста сорок тисяч сімсот сорок п`ять гривень 46 копійок), інфляційні втрати в розмірі 2 152 737,52 грн (два мільйони его п ятдесят дві тисячі сімсот тридцять сім гривень 52 копійки), штраф в розмірі 551 600,31 грн (п`я гсої п`ятдесят одна тисяча шістсот гривень 31 копійка), пеню в розмірі 1 977 832,09 грн (один мільйон дев`ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять дві гривні 09 копійок) та судовий збір у розмірі 168 084,50 грн (сто шістдесят вісім тисяч вісімдесят чотири гривні 50 копійок);

-згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2024р., справа № 904/2805/24, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (вулиця Сухий Острів, будинок 3, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегарост" (вулиця Верхоянська, будинок 49, м. Дніпро, 49049; ідентифікаційний код 38333525) - 370 229 гри. 16 коп. основного боргу, 28 492 гри. 67 коті, пені, 118 694 гри. 28 коп. інфляційних втрат, 26 877 гри. 21 коп. 3% річних та 6 531 гри. 52 коп. витрат по сплаті судового збору;

-згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2024р., справа N2 904/6672/23, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ідентифікаційний код 42082379) заборгованість у розмірі 312 638,40 гри. (триста дванадцять тисяч шістсот тридцять вісім грн 40 коп), 3% річних у розмірі 2521,51 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять одна грн 51 коп), інфляційне збільшення в розмірі 1131,25 грн (одна тисяча сто тридцять одна грн 25 коп) та судовий збір у розмірі 3795,49 грн (три тисячі сімсот дев`яносто п`ять грн 49 коп);

-згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024р., справа № 904/6660/23, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ідентифікаційний код 42082379) заборгованість у розмірі 681 149,28 грн. (шістсот вісімдесят одна тисяча сто сорок дев`ять грн 28 коп), 3% річних у розмірі 5077,94 гри (п`ять тисяч сімдесят сім грн 94 коп), інфляційне збільшення в розмірі 2769,95 гри (дві тисячі сімсот шістдесят дев`ять грн 95 коп) та судовий збір у розмірі 8267,97 гри (вісім тисяч двісті шістдесят сім грн 97 коп);

-згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024р., справа № 904/3028/23, стягнуто з Акціонерного товариства Дніпроважмаш (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, код ЄДРПОУ 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сплеск" (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 77, офіс 4-5, код ЄДРПОУ 44150450) 40 777 грн 68 коп. (сорок тисяч сімсот сімдесят сім грн 68 коп.) 3% річних, 393 694 грн 46 коп. (триста дев`яносто три тисячі шістсот дев`яносто чотири грн 46 коп.) інфляційних втрат, 6 517 грн 08 коп. (шість тисяч п`ятсот сімнадцять грн 08 коп.) витрат по сплаті судового збору, 5 000 грн 00 коп. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) ви тра т на професійну правничу допомогу;

-згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р., справа № 904/4722/23, стягнуто з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3; код ЄДРПОУ 00168076) на користь Комунального підприємства "ТЕПДОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, гіросп. Слобожанський, 29, оф. 504; код ЄДРПОУ 32688148) за договором № 050720: основний боргу розмірі 620 559,36 гри., пеня у розмірі 142 279,07 гри., 3% річних у розмірі 8 855,54 гри., інфляційні збитки у розмірі 21 581,56 грн; за договором № 050721: основний борг у розмірі 26 674,00 грн., пеня у розмірі 6 115,69 грн., 3% річних у розмірі 380,64 грн., інфляційні збитки у розмірі 927,66 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 41.0,60 грн. та витрати позивача на відправку позову з додатками на адресу відповідача засобами поштового зв`язку в розмірі 36,00 грн.

Крім того, як вбачається з сервісу Опендатабот (opendatabot.ua), який надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу, станом на кінець 2024 року AT «Дніпроважмаш» має фінансових зобов`язань на загальну суму 730 522 000,00 грн. При цьому, розмір статутного капіталу AT "Дніпроважмаш" складає всього 29 923 370,40 грн.

За таких обставин, без забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки та нерухоме майно AT "Дніпроважмаш", виконати рішення суду, в разі залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДГІ «КБ «Південне» про стягнення з ЛТ «Дніпроважмаш» невикористаної суми авансу у розмірі 46 436 000,00 грн., буде неможливо, адже лише з період з 01.01.2024р. по 05.04.2025р. судами України було видано 54 судових наказів про стягнення з AT «Дніпроважмаш» заборгованості, загальний розмір якої становить десятки мільйонів. Крім того, на кінець 2024 року ЛТ «Дніпроважмаш» мало фінансових зобов`язань на загальну суму 730 552 000,00 грн. А розмір статутного капіталу ЛТ "Дніпроважмаш" становить всього 29 923 370,40 грн., іцо є значно менше ніж загальна заборгованість ЛТ «Дніпроважмаш».

Грошові кошти, які належать AT "Дніпроважмаш" та його нерухоме майно, на момент пред`явлення ДГІ "КБ "Південне" судового наказу про стягнення з AT "Дніпроважмаш" 46 436 000,00 грн. (в разі залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДП «КБ «Південне» про стягнення з AT «Дніпроважмаш» невикористаної суми авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.), можуть зникнути або зменшитись за кількістю, не лише внаслідок необмеженого права ЛТ «Дніпроважмаш» на зняття коштів зі своїх рахунків та реалізацією належного на праві власності AT «Дніпроважмаш» нерухомого майна, з метою унеможливлення виконання судового рішення, а також внаслідок стягнення даних коштів з AT "Дніпроважмаш" та виставлення на торги його нерухомого майна, в якості погашення інших боргових зобов`язань, або в якості виконання судових наказів за іншими судовими рішеннями, що відповідно істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь ДП "КБ "Південне".

Крім того, вказана сума заборгованості AT "Дніпроважмаш" перед контрагентами свідчить про недобросовісність, неналежне виконання своїх договірних зобов`язань, а також про нестабільний фінансово-економічний стан даного товариства, що відповідно також підтверджує той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 14.11.2019р. у справі № 910/7149/17 дійшов висновку що наявність спору про стягнення заборгованості, невиконання зобов`язання, нестабільне та незадовільне фінансове становище і господарська діяльність відповідача, є належним доказом того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

З зазначеного вище вбачається наявність безпосереднього зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, у зв`язку з чим наявні всі обґрунтовані підстави вважати, що у разі залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДП «КБ «Південне» про стягнення з AT «Дніпроважмаш» невикористаної суми авансу у розмірі 46 436 000,00 грн., можливість виконання рішення суду буде безпосередньо залежати від тієї обставини, чи буде наявною у AT «Дніпроважмаш» необхідна сума грошових коштів та відповідне нерухоме майно, відтак забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно в межах суми стягнення (46 436 000,00 грн.) безпосередньо пов`язане з предметом позову.

З викладеного слідує і висновок про те, що обраний заявником захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту грошових коштів та нерухомого майна у межах суми стягнення (46 436 000,00 грн.) спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі в разі залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДП «КБ «Південне» про стягнення з AT «Дніпроважмаш» невикористаної суми авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.

Враховуючи майновий характер спору, захід у вигляді арешту грошових коштів та нерухомого майна AT "Дніпроважмаш" в межах суми стягнення (46 436 000,00 грн.), є співмірним з позовними вимогами, забезпечує виконання судового рішення в разі в разі залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДП «КБ «Південне» про стягнення з AT «Дніпроважмаш» невикористаної суми авансу у розмірі 46 436 000,00 грн. й не виконання його у добровільному порядку, не порушує існуючих прав та охоронюваних законом інтересів.

Крім того, у випадку арешту коштів на рахунках AT "Дніпроважмаш", гроші залишаються у власності останнього і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову чи з інших передбачених законом підстав.

До того ж, застосування такого заходу забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження прав AT "Дніпроважмаш", оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні останнього, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20.

Також вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно AT "Дніпроважмаш" у межах суми позову забезпечує збалансованість інтересів сторін та обрані заходи забезпечення позову не позбавляють останнього можливості провадити господарську діяльність, а лише обмежують його право на період дії таких заходів вільно користуватися грошовими коштами в межах ціни позову.

Таким чином, такий захід забезпечення, як накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно AT "Дніпроважмаш" в межах суми позовних вимог, не порушує законних інтересів останнього, в той же час дозволить запобігти ймовірному порушенню прав ДП "КБ "Південне" у випадку залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДП «КБ «Південне» про стягнення з А1 «Дніпроважмаш» невикористаної суми авансу у розмірі 46 436 000,00 грн. та виконання судового рішення.

Вважаю за необхідне звернути увагу на правові висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023р. у справі № 905/448/22, стосовно того, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми спору доцільно було накласти арешт на майно відповідача саме в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

В зазначеній справі Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги, виклала резолютивну частину такими чином, що заходи забезпечення позову були вжиті шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належить відповідачу, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, т а на майно, яке належить відповідачу, у межах суми стягнення.

Відсутність у матеріалах заяви доказів на підтвердження наявності у ЛТ «Дніпроважмаш» нерухомого майна на праві власності не змінює вказаний висновок, оскільки питання визначення майна належить до повноважень виконавця при виконанні ухвали про забезпечення позову.

Приймаючи до уваги, що вказані заходи до забезпечення позову застосовується виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, вважаю, що вжиття саме такого заходу забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 00168076), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Акціонерному товариству «Дніпроважмаш» (код ЄДРГІОУ 00168076), інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми у розмірі 46 436 000,00 грн.) є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів AT «Дніпроважмаш», натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обгрунтованості та адекватності.

Крім того, слід зазначити і про те, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Також вважаю за необхідне зазначити про те, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Отже вжиття заходів зустрічного забезпечення та встановлення його розміру законом покладено на розсуд суду, який розглядає відповідну заяву. Застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду.

Вважаю, що в даному випадку відсутня необхідність в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що AT «Дніпроважмаш» (відповідач) понесе збитки у зв`язку із заявою ДП "КБ "Південне" (позивача) про забезпечення позову.

Разом j тим повідомляю, що ДП "КБ "Південне" за необхідності, зможе забезпечити відшкодування можливих збитків AT «Дніпроважмаш», в разі їх спричинення забезпеченням позову.

На виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України пропоную, в разі необхідності та спричинення забезпеченням позову збитків, зустрічне забезпечення забезпечити шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі визначеному судом.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка зокрема викладена у постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18, процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Водночас, AT «Дніпроважмаш» не позбавлено права звернутися до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про застосування зустрічного забезпечення, у разі надання відповідних доказів, які б обгрунтовували необхідність застосування такого заходу. …».

У період з 28.03.2025 по 15.04.2025 головуючий суддя-доповідач перебував у відпустці.

Апеляційний господарський суд, дослідивши аргументи, наведені у заяві, та оцінивши долучені до неї докази, доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів Позивача від можливих недобросовісних дій Відповідача з тим, щоб забезпечити Позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь Позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позову, та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Предметом позову у даній справі, в тому числі , є вимога майнового характеру про стягнення з Відповідача за первісним позовом грошових коштів у розмірі 46 436 000,00 грн.

Оскільки виконання в майбутньому можливого судового рішення у даній справі за позовом Позивача за первісним позовом про стягнення 46 436 000,00 грн, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" необхідну суму грошових коштів, колегія суддів доходить висновку, що застосування заходу забезпечення позову, про який йдеться в заяві, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" у межах майнової вимоги полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі залишення рішення без змін, за яким позов задоволено.

Таким чином, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

При цьому суд виходить з того, що можливість Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами, є беззаперечним фактом, а тому таке розпорядження в майбутньому утруднить виконання судового рішення .

За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Колегія суддів зауважує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 00168076), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово- кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Акціонерному товариству «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 00168076), інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми у розмірі 46 436 000,00 грн.

Стягувач: Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», 49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3, код ЄДРПОУ 14308304.

Боржник: Акціонерне товариство «Дніпроважмаш», 49000, м. Дніпро, вул. Сухий острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення 17.04.2025.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 17.04.2028.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в строк та порядку, встановленому статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

СуддяА.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз