Рішення від 10.06.2025 по справі 490/2425/25

Провадження № 2/470/164/25

Справа № 490/2425/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю прокурора Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області Пироженка С.В., відповідача ОСОБА_1 , секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 06 червня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Дмитра Георгійовича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївська обласна клінічна лікарня" Миколаївської обласної ради про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2025 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з Центрального районного суду м.Миколаєва, для розгляду за підсудністю надійшла вищезазначена позовна заява. В якій зазначено, що вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 05.11.2024 року у справі №490/3341/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. За обставинами справи, 18.11.2023 року близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_1 по Одеському шосе в м.Миколаєві, в напрямку вул. Очаківської до вул.Поштової порушив правила дорожнього руху і здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , внаслідок якого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження. У зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "Миколаївська обласна клінічна лікарня" Миколаївської обласної ради у відділенні хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії з 18.11.2023 року по 30.11.2023 року, а саме 12 ліжко днів і фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння склала 16004,53 грн., які добровільно відповідач не сплатив. Посилаючись на те, що уповноважений орган упродовж тривалого терміну не вживає заходів спрямованих на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів. Посилаючись на вищезазначене, позивач просив суд, стягнути з відповідача на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у розмірі 16004,53 грн та судовий збір 2422,40 грн.

Прокурор в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання з`явився в режимі відеконференції, позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

Вислухавши пояснення прокурора і відповідача, вивчивши матеріали справи і наявні у ній докази, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки, з покладенням обов`язків визначених ст.76 КК України:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Позовну заву потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь останнього 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

З вказаного вироку суду убачається, що дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. В результаті дорожньо транспортної пригоди пішоход ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: двобічного перелому суглобових голівок нижньої щелепи з вивихом, перелам підборідної ділянки нижньої щелепи ліворуч, багатоуламковий перелом вилично альвеолярних гребнів верхньої щелепи з обох сторін, сагітального перелому верхньої щелепи, перелом кісток носу зі зміщенням уламків, переломів всіх пластинок крилоподібних відростків клиноподібної кістки зі зміщенням уламків, забійної рваної рани підборідної ділянки, саден обличчя, правої кисті ( а.с.19-25).

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» у відділенні хірургічної стоматології та щелепно лицевої хірургії з 18 по 30 листопада 2023 року. Витрати на лікування потерпілого в медичному закладі, по фактичним витратам за вказаний період, виходячи з вартості одного ліжко-дня склали 16004,53 грн., що підтверджується довідкою КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» №705/01-12 від 14.05.2024 року ( а.с.26).

07 січня 2025 року заступник керівника Окружної прокуратури м.Миколаєва направив до Миколаївської обласної ради в порядку ч. 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»повідомлення в якому просив повідомити про вжиті заходи, спрямовані на стягнення витрат бюджету на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, та зокрема, чи зверталася Миколаївська обласна рада з відповідною позовною заявою до суду.

На вказаний лист 14 січня 2025 року Миколаївська обласна рада повідомила, що нею не вживались та не плануються заходи щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 на лікування потерпілого ОСОБА_3 , оскільки вона не є головним розпорядником коштів та повідомила, що за судовою практикою у подібних правовідносинах прокурору слід звернутися з позовом в інтересах Національної служби здоров`я України. Також Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська обласна клінічна лікарня» листом від 17.01.2025 року №89/01-12 повідомила прокурора про невжиття заходів щодо стягнення з відповідача суми коштів понесених на лікування потерпілого в сумі 16004,53 грн, через відсутність необхідних відомостей для звернення самостійно до суду з таким позовом, у зв`язку з чим не заперечувала проти звернення прокурора з цивільним позовом про відшкодування матеріальної шкоди ( а.с.48-50).

31 січня 2025 року Національна служба здоров`я України повідомила прокурора про відсутність повноважень представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину та не висловила заперечень щодо звернення органів прокуратури з відповідним позовом в інтересах держави ( а.с.101-105).

У відповідності дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1ст. 82 ЦПК України, передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1206 ЦК Україниособа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо кримінальне правопорушення вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і1179 цьогоКодексу. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно ч. 2ст. 1191 ЦК Українидержава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 7ст. 128 КПК Україниособа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат"питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545.

Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Пунктом 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат"постановлено звернути увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Пунктом 3 "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Згідно вказаного Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого форма 003 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу,за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт витрат, понесених медичним закладом на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, вчиненого ОСОБА_1 , відтак наявний причинний зв`язок між злочинними діями винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні, а тому понесені медичним закладом витрати на лікування потерпілого підлягають стягненню із відповідача.

Відповідно дост. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Згідно ч.3ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статею185 цього Кодексу.

Аналіз положень частин 3-5статті 56 ЦПК Україниу взаємозв`язку зі змістом частини 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру»дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно дост. 167 ЦК України, держава діє в цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Статтею 170 ЦК Українипередбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Згідно з положеннямист. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефектно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно доЗакону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженогопостановою КМУ від 27.12.2017 № 1101(далі - Положення), Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до ч.1ст.3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»Держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Пунктом 5 частини 1 ст. 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, однією з основних функцій НСЗУ, як Уповноваженого органу передбачено укладання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

У пункті 8 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженогопостановою КМУ від 25.04.2018 №410, передбачено, що надавач зобов`язується надати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Послуги КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зіст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбаченийКонституцією та законами України.

Постановою КМУ від 24.12.2019 № 1086затверджено «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (далі - Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку, розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є НСЗУ.

Згідно з ч.4ст.20 Бюджетного кодексу України, відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Відповідно до п. 8, 10 ч.5 ст.1 «Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі», затвердженоїнаказом Міністерства фінансів України від 14.12.2001 №574, відповідальний виконавець, зокрема, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів у бюджетному процесі; головний розпорядник та відповідальний виконавець у встановленому порядку здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу з метою забезпечення ефективного та результативного управління бюджетними коштами.

Оскільки лікування потерпілого ОСОБА_3 здійснювалося за кошти державного бюджету за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій то відповідно і контроль за використанням та поверненням вказаних коштів має здійснювати орган, що є розпорядниками вказаних коштів, а саме Національна служба здоров`я України (НСЗУ).

Матеріалами справи підтверджується, що Національна служба здоров`я України, не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, що свідчить про наявність підстав, визначенихст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Дмитра Георгійовича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 16004 (шістнадцять тисяч чотири) грн 53 коп на рахунок отримувача UA188999980313050115000014480, ЄДРПОУ 37992030, отримувач Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/24060300, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України, код класифікації доходів бюджету «Інші надходження».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Миколаївської обласної прокуратури 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору на р/рUA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачі:

Окружна прокуратура міста Миколаєва Миколаївської області - адреса місцезнаходження: індекс 54001, вул. Вадима Благовісного, 73, м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 02910048.

Національна служба здоров`я України адреса місцезнаходження: індекс 04073, вул.Степана Бандери, 19 м.Київ ЄДРПОУ 42032422.

Відповідач:

ОСОБА_1 : адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради - адреса місцезнаходження: індекс 54058, вул.Київська,1 м.Миколаїв Миколаївська область, ЄДРПОУ 01998383.

Суддя С. Ф. Орлова

Повний текст рішення суду складено 10 червня 2025 року.