Постанова від 06.06.2025 по справі 922/4805/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/4805/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 (судді: Россолов В. В. - головуючий, Склярук О. І., Хачатрян В. С.)

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ"

до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (далі - АТ "Українські енергетичні машини") про стягнення з відповідача 45 390,78 грн інфляційних втрат і 14 402,94 грн - 3 % річних, нарахованих на заборгованість, стягнуту згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 у справі № 922/2565/20; 1261,81 грн інфляційних втрат і 400,77 грн - 3 % річних, нарахованих на заборгованість стягнуту за додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі № 922/2565/20; в порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України зобов`язати орган, що здійснюватиме примусове виконання: нарахувати відповідачеві інфляційні втрати, як це передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 15.11.2024 року, по дату повного погашення боргу, за відповідною формулою (наведеній у позові) та стягувати ці інфляційні втрати з відповідача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення; нараховувати відповідачеві 3 % річних, як це передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 30.12.2024, по дату повного погашення боргу, за відповідною формулою (наведеній у позові).

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ "Українські енергетичні машини" на користь ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" інфляційні втрати у сумі 41 798,31 грн та 1 % річних у розмірі 2866,04 грн, що нараховані на заборгованість, стягнуту за рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 у справі № 922/2565/20. Стягнуто з АТ "Українські енергетичні машини" на користь ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" інфляційні втрати у сумі 1172,44 грн і 1 % річних у розмірі 80,77 грн, що нараховані на заборгованість, стягнуту за додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі № 922/2565/20. Стягнуто з АТ "Українські енергетичні машини" на користь ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" 2262,39 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

2.2. Не погоджуючись із цим судовим рішенням в частині відмови у позові, ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" звернулося з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду.

2.3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у цій справі залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі і подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення без зазначення жодних причин пропуску такого пропуску. Встановлено строк для усунення вказаних у цій ухвалі недоліків - десять днів із дня вручення її копії заявникові. Зокрема, зазначено про необхідність надання заявником суду доказів сплати судового збору в розмірі 3393,59 грн та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.

2.4. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у цій справі повернуто заявникові через неусунення ним недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

3.1. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням доповнень) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у цій справі, в якій просить її скасувати, а справу направити до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025.

Скаржник вважає оскаржену у справі ухвалу постановленою з порушенням норм процесуального права та без з`ясування обставин стосовно дати подачі апеляційної скарги. Зокрема, за доводами скаржника, суд апеляційної скарги не звернув уваги на те, що апеляційна скарга подана шляхом передачі такої скарги кур`єрській службі ПП "ДКО-ЕКСПРЕС", про що свідчить копія накладної № UA10131127; у зв`язку з відсутністю кур`єрів у місті Харкові доставку листа ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" з апеляційною скаргою ПП "ДКО-ЕКСПРЕС" було здійснено через ТОВ "Нова пошта".

3.2. Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 в порядку письмового провадження; витребувано з з Господарського суду Харківської області/Східного апеляційного господарського справу № 922/4805/24.

Згідно з інформацією автоматизованої бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" справа № 922/4805/24 надійшла до Верховного Суду 02.06.2025.

З урахуванням викладеного з метою дотримання принципу здійснення правосуддя у розумні строки справу розглянуто у розумний строк у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

4.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

4.3. У статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Право на апеляційне та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження є складовою права на справедливий суд, яке гарантується в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 цієї Конвенції, а врахуванню підлягають особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).

Згідно з положеннями частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 256 Господарського процесуального кодексу України Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

У статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, в частині 3 передбачено додання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

За змістом частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У розумінні наведених положень законодавства апеляційний господарський суд, вирішуючи (після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) питання про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи подав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху.

Пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).

4.4. Як уже зазначалося, не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, яким позовні вимоги були задоволені частково, позивач звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на таке судове рішення.

4.5. Згідно з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у цій справі залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі і подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення без зазначення причин пропуску такого пропуску; надано заявникові строк на усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії ухвали.

4.6. Суд апеляційної інстанції установив, що ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" надіслало заяву про усунення недоліків, а саме надало докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

4.7. Розглянувши вказану заяву та додані до неї докази, апеляційний господарський суд з`ясував, що скаржник не в повному обсязі усунув недоліки апеляційної скарги. Зокрема, як установив суд, повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у цій справі отримано скаржником 07.02.2025 о 02:42, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, отже, останнім днем для подання апеляційної скарги є 27.02.2025. Натомість, ТОВ "ЄВРОІНВЕСТ" надіслало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу засобами ТОВ "Нова пошта" 04.03.2025, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження. При цьому скаржником не зазначено жодних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не вказано про існування перешкод, які завадили йому звернутися до апеляційного суду в межах встановленого процесуальним законодавством строку на оскарження судового рішення; у апеляційній скарзі він лише просив суд поновити строк на апеляційне оскарження без відповідного обґрунтування причин такого пропуску. Зважаючи на це, суд повернув апеляційну скаргу позивачеві на підставі положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

4.8. Верховний Суд зазначає, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 119 Господарського процесуального кодексу України має містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

4.9. Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги скаржникові, діяв відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом, а доводи касаційної скарги цього не спростовують та ґрунтуються на власному тлумаченні скаржником норм процесуального законодавства та стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

4.10. У контексті доводів касаційної скарги, суд касаційної інстанції також зазначає, що застосування судом апеляційної інстанції правових наслідків у разі недотримання скаржником норм Господарського процесуального кодексу України (у наведеному випадку повернення апеляційної скарги через неусунення скаржником у повному обсязі її недоліків) не може розцінюватися як прояв судом надмірного формалізму.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Ураховуючи те, що доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм права при постановленні оскарженої у справі ухвали не знайшли підтвердження, підстав для її скасування та задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

5.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. За змістом статей 308, 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" залишити без задоволення.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у справі № 922/4805/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак