Рішення

від 03.12.2010 по справі 56/383

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/383

03.12.10

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. розглянувши матеріали справи

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ермітаж Капітал Менеджмент”

до

Закритого акціонерного товариства „Форум – ДС”

про

стягнення 75 776,99 грн.

Представники сторін:

від позивача  

  Підвисоцький В.І. дов № б/н від 26.10.2010 р.

від відповідача

  не з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ермітаж Капітал Менеджмент” про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Форум –ДС” заборгованості у розмірі 75 776,99 грн. в тому числі 2 131,00 грн. –інфляційних втрат та 163,07 грн. –3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані  зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно накладних. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, про порушення провадження у справі були отриманні відповідачем, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, яке повернуте відділенням поштового зав’язку.

У судовому засіданні від 03.12.10року, представник позивача  подав клопотання про застосування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти відповідача, які знаходяться на його рахунку № 26005300007067 в АКБ «Форум»м. Київ, МФО 322948 банків та належне відповідачу на праві власності автомобілі Mersedes-benz Actors 4140 (д/н НОМЕР_1 та НОМЕР_2).

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ермітаж Капітал Менеджмент” здійснило за період з 18.05.2009 р. по 10.09.2009 р. на користь Закритого акціонерного товариства „Форум –ДС” поставку товарів - щебінь гранітний фр. 5-20, на підставі накладних, копії яких наявні в матеріалах справи  на загальну суму 770 317,92 грн., які відповідачем оплачені не у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата, за отриманий в травні –вересні 2009 р. товар, відповідачем проведена не у повному обсязі, а саме тільки на загальну суму 696 835,00 грн. (часткова оплата товарів підтверджена актом звірки взаєморозрахунків наявним в матеріалах справи), заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 73 482,92 грн., доказів повної оплати суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів відповідачу, прийняття товару останнім та часткова оплата свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов‘язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі –продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті  612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті  610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов’язок доказування відповідно до пункту  4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують  його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести  належними засобами доказування факт здійснення розрахунків за отриманий товар у повному обсязі.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити вартість товару на загальну суму 73 482,92 грн., яка була надіслана відповідачу 16.09.2010 р. на його юридичну адресу, та отримана 10.09.2010 р. відповідачем, належні докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, оскільки позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, копію вимоги про сплату заборгованості, яка була надіслана відповідачу 16.09.2010 р., та залишена останнім без відповіді та виконання, а також наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження здійснення повного розрахунку за поставлений товар, розмір заборгованості не оспорений.

Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар , становить 73 482,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 73 482,92 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 131,00 грн. та 3 % річних у розмірі 163,07 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд визнає його вірним, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у судовому засіданні 03.12.2010 р. представником позивача подано клопотання про застосування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти відповідача,  які знаходяться на його рахунку № 26005300007067 в АКБ «Форум»м. Київ, МФО 322948 банків та належне відповідачу на праві власності автомобілі Mersedes-benz Actors 4140 (д/н НОМЕР_1 та НОМЕР_2).

Розглянувши подане клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, а також накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006 р. № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За змістом інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. „Про деякі питання практики забезпечення позову”, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів, без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках, крім того не зазначено рахунків та загальну суму, яка підлягає забезпеченню.

Тому, клопотання позивач про забезпечення позову, задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Форум –ДС” (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1, ідентифікаційний код 31777631) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ермітаж Капітал Менеджмент” (02152, м. Київ, вул. Ентузіастів, 29/1, ідентифікаційний код 36405147) суму основної заборгованості у розмірі 73 482,92 (сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 131,00 (дві тисячі сто тридцять одна) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 163,07 (сто шістдесят три) грн. 07 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 757,77 (сімсот п’ятдесят сім) грн. 77 коп. та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  прийняття та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                 В.В. Джарти

Дата підписання повного тексту рішення 06.12.10р.