Рішення

від 03.12.2010 по справі 56/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/322

03.12.10

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом     

Суб‘єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1  

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудконтракт"

про

стягнення 66800,00 грн.

Представники сторін:                     

від позивача  

ОСОБА_2 –представник;

від відповідача

 не з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Суб‘єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1  про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудконтракт" заборгованості на загальну суму 66800,00 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за договором № 8610, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження організації за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006       № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

10.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудконтракт" як покупцем, (відповідач) та Суб‘єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1, як постачальником (позивач) укладено договір  №8610, відповідно до умов якого постачальник зобов‘язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність покупця продукцію, а покупець зобов‘язується приймати та своєчасно здійснювати оплату за продукцію.

На виконання умов договору позивач у протягом вересня - жовні 2008 року здійснив поставку продукції на загальну суму 481274,01 грн. згідно накладних, копії яких наявні в матеріалах справи підписані позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.4 Договору розрахунки за цим договором проводяться шляхом перерахування покупцем авансового платежу у розмірі 70% від суми договору; розрахунки за кожну партію продукції здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника на підставі рахунків –фактур.

На виконання умов договору позивачем були виставлені рахунки –фактури від 24.07.2008 на загальну суму 79925,00 грн. (до сплати до 24.07.2008), від 16.09.2008 на загальну суму 284117,00 грн. (до сплати до 16.09.2008), від 03.10.2008 на загальну суму 117232,01 грн. (до сплати до 03.10.2008).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов‘язок щодо оплати вартості товару виконав частково, станом на момент вирішення спору судом, має заборгованість на загальну суму 66800,00 грн., докази часткової сплати наявні в матеріалах справи.

Відповідач вартість поставленого товару у повному обсязі у строки передбачені договором не оплатив. Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати вартості отриманого товару згідно вказаних накладних, не надано.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром  передати  покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт,  сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із   товаром   відповідно   до   договору   або  актів  цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу положень договору строк оплати по вказаним накладним, визначений у рахунках – фактури та  станом на момент вирішення спору судом, є таким, що настав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 66800,00грн.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудконтракт" (01024, м. Київ, провулок Чекистів, 3, кв. 54, код 34659079 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Суб‘єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) заборгованість на загальну суму 66800 (шістдесят шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

                              В.В. Джарти

Дата підписання 13.12.2010 року