Постанова від 03.06.2025 по справі 160/34098/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34098/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Динич Д.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги -Дніпровської міської ради -Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської радина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/34098/24 -Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» -Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» - Дніпровської міської ради на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025р. у справі №160/34098/24за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА»до: треті особи: про:Дніпровської міської ради Виконавчий комітет Дніпровської міської ради та Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради визнання протиправним та нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

25.12.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» (далі ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7»), Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» (далі ТОВ «АЛЕСАН»), Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» (далі ТОВ «СІЛЛ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» (далі ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА»), в особі представника адвоката Крюкової Д.О., звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з повозом до Дніпровської міської ради ( далі Міськрада), треті особи Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (далі Виконавчий комітет), Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради ( далі Департамент) про визнання протиправним та нечинним рішення №64/60 від 18.12.2024р. /а.с. 108 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/34098/24 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 165-166 том 1/.

Позивачі, посилаючись у адміністративному позові на те, що вони є суб`єктами господарювання, основним видом діяльності яких є 73.11 «Рекламні агентства», та підприємства, які у визначений законодавством спосіб одержали дозволи на розміщення зовнішньої реклами. 18.12.2024р. Міськрадою на підставі листа Департаменту від 25.10.2024р. вх. № 8/5988 прийнято рішення № 64/60 «Про затвердження Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок і табличок в місті Дніпрі». З огляду на вид господарської діяльності позивачів вони вважають, що це рішення Міськради має безпосередній вплив на їх діяльність, оскільки позивачі мають відповідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами, на підставі яких на території міста встановлені відповідні рекламні конструкції, і на підставі вищезазначеного рішення рекламні конструкції позивачів можуть бути демонтовані, тому це рішення стосується охоронюваних законом прав та інтересів позивачів. Позивачі вважають, що рішення відповідача від 18.12.2024р. №64/60 прийнято без дотримання визначеної Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» процедури, оскільки з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 28.11.2023р. у справі № 640/10063/22 та від 13.02.2024р. у справі № 320/5934/22, регуляторні органи в умовах воєнного стану повинні здійснювати всі процедури, пов`язані з підготовкою проектів та прийняттям регуляторних актів, передбачені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (навіть якщо ці акти приймаються тимчасово на період дії воєнного стану як це передбачено в оскаржуваному рішенні), за виключенням прийняття актів, зокрема, з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, визначених статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», про що зазначається у таких актах. Крім цього приписи рішення відповідача встановлюють порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок і табличок, розташованих на місцях з порушенням встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, і на момент прийняття відповідачем спірного рішення такий порядок в місті Дніпрі відсутній у зв`язку із його скасуванням в судовому порядку в рамках розгляду адміністративної справи № 160/36/24, тому неможливе запровадження положення про демонтаж за відсутності визначених правил розміщення зовнішньої реклами в місті. Отже позивачі вважають, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням процедури прийняття, визначеної Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», без належного аналізу регуляторного впливу та без оприлюднення проекту регуляторного акта у відповідних друкованих засобах масової інформації, тому просили суд визнати протиправним та нечинним рішення Міськради від 18.12.2024р. №64/60.

16.01.2025р. позивачі - ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ», ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА», в особі представника адвоката Крюкової Д.О., звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з клопотанням про стягнення судових витрат , які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які позивачі можуть понести у зв`язку із розглядом адміністративної справи №160/34098/24 / а.с. 28-32 том 2/.

Відповідач, у письмовій заяві заперечував проти заяви позивачів про стягнення судових витрат які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які позивачі можуть понести у зв`язку із розглядом адміністративної справи №160/34098/24, та з огляду на складність справи та співмірність складності справи розміру понесених судових витрат просив суд зменшити розмір судових витрат.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/34098/24 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2024р. № 64/60 «Про затвердження Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок і табличок в місті Дніпрі» / а.с. 216-224 том 2/.

06.03.2025р. позивачі - ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ», ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА», в особі представника адвоката Крюкової Д.О., звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення у цій справі додаткового рішення / а.с. 1-6 том 3/, у якій посилаючись на те, що питання про стягнення на користь позивачі понесених ними витрат на професійну правничу допомогу не було вирішено під час ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі просили суд постановити у цій справі додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів понесені кожним з позивачів судові витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані із розглядом адміністративної справи №160/34098/24, у розмірі 3958,31 грн.

Додатковим рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025р. у справі №160/34098/24 заява представника позивачів про ухвалення додаткового рішення у справі №160/34098/24 задоволена частково, стягнуто з Дніпровської міської ради на користь ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ», ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА», понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі кожному окремо по 2000грн., у задоволенні решти заяви відмовлено / а.с. 73-77 том 3/.

Третя особа у справі - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 04.03.2025р. у цій справі, за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка судом зареєстрована 02.04.2025р. / а.с. 83-92,101 том 3/.

Позивачами 02.04.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подано апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі / а.с. 102-107 том 3/.

02.04.2025р. судом апеляційної інстанції зареєстровано апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції від 04.03.2025р. та додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі / а.с. 127-143 том 3/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025р. у справі №160/34098/24 апеляційна скарга Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/34098/24 залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених у ухвалі суду недоліків апеляційної скарги / а.с. 156 том 3/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025р. у справі №160/34098/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ», ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» та Дніпровської міської ради на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025р. у справі №160/34098/24 /а.с. 158 том 3/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025р. у справі №160/34098/24, з урахуванням ухвали суду апеляційної інстанції від 09.04.2025р., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/34098/24 та витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №160/34098/24 /а.с. 166,180 том 3/.

11.04.2025р. матеріали справи №160/34098/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради у межах наданого ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.04.2025р. строку усунув зазначені судом недоліки апеляційної скарги та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025р. у справі №160/34098/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/34098/24 / а.с. 200 том 3/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025р. у справі №160/34098/24 :

-апеляційний розгляд справи за апеляційними скаргами Дніпровської міської ради та Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/34098/24 призначено у судовому засіданні на 13 годин 30 хвилин 13.05.2025р. / а.с. 208 том 3/;

-апеляційний розгляд справи за апеляційними скаргами ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ», ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» та Дніпровської міської ради на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025р. у справі №160/34098/24 призначено у судовому засіданні на 14-00 годин 13.05.2025р. / а.с. 224 том 3/

про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством порядок та строки було повідомлено учасників справи.

У судовому засіданні 13.05.2025р. у розгляді цієї справи оголошено перерву до 03.06.2025р., про що судом повідомлено учасників справи.

Відповідач та третя особа - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, посилаючись у апеляційних скаргах а рішення суду на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у цій справі із порушенням норм чинного матеріального та процесуального, просили апеляційні скарги задовольнити, рішення суду першої інстанції від 04.03.2025р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі. Також відповідач у апеляційній скарзі просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції від 20.03.2025р. у цій справі.

Позивачі, посилаючись у апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції від 20.03.2025р. у цій справі на те, що судом першої інстанції зроблено помилкові висновки, які призвели до безпідставного зменшення суми правничої допомоги, яка стягнута з відповідача на користь позивачів на 7833,24 грн., просили додаткове рішення суду першої інстанції від 20.03.2025р. у цій справі в частині відмови позивачам у стягненні правничої допомоги у розмірі 7833,24грн. скасувати та у цій частині ухвалити нове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі та стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь кожного з позивачів судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1958,31 грн., в іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції від 20.03.2025р. у цій справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивачів, відповідача, третьої особи - Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, перевіривши доводи апеляційних скарг та письмових заперечень на апеляційні скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення суду першої інстанції від 04.03.2025р. підлягають задоволенню, апеляційна скарга Дніпровської міської ради на додаткове рішення суду першої інстанції від 20.03.2025р. підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу позивачів на додаткове рішення суду першої інстанції від 20.03.2025р. необхідно задовольнити частково з огляду на наступне.

Позивачі у справі - ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ», ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА», зареєстровані у якості юридичних осіб, видами діяльності підприємств за КВЕД є, зокрема, 73.11 - рекламні агентства, 73.12 - посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 01.06.2021р. позивачами (Розповсюджувач зовнішньої реклами) у справі укладено з Комунальним підприємством «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради (Підприємство) договори про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів № 2612, № 1675, № 2470, № 2782 / а.с. 25-86 том 1/ , та відповідно до змісту пунктів 1.1., 1.2. та 1.3. цих договорів Підприємство на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих Розповсюджувачу зовнішньої реклами відповідно до рішень виконавчого комітету міської ради, надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, а Розповсюджувач зовнішньої реклами розташовує рекламні засоби згідно з виданими дозволами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів. Місця розташування рекламних засобів зазначаються у додатку, що є невід`ємною частиною цього договору. Всі необхідні відомості щодо місця розташування рекламного засобу та його конструкції наводяться в дозволі на розміщення реклами. Строк тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу відповідає строку дії дозволу.

Відповідно до додатку до :

-договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів № 2612 від 01.06.2021р., який укладено ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» з Комунальним підприємством «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, включено 244 місця розташування рекламних засобів;

-договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів № 1675 від 01.06.2021р., який укладено ТОВ «АЛЕСАН» з Комунальним підприємством «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, включено 129 місць розташування рекламних засобів;

-договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів № 2470 від 01.06.2021р., який укладено ТОВ «СІЛЛ» з Комунальним підприємством «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, включено 216 місць розташування рекламних засобів;

-договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів № 2782 від 01.06.2021р., укладеного ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» з Комунальним підприємством «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, включено 125 місць розташування рекламних засобів;

при цьому під час розгляду цієї справи судом позивачі зазначили про те, що відносно усіх місць розташування рекламних засобів наявні діючі дозволи на розміщення зовнішньої реклами, що, окрім іншого, підтверджується судовими рішеннями у справах № 160/26954/23 та № 160/15159/24 /а.с. 92-141 том 1/.

18.12.2024р. Дніпровською міською радою, відповідачем у справі, прийнято рішення № 64/60 «Про затвердження Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок і табличок в місті Дніпрі» (далі Рішення № 64/60).

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного рішення вбачається, що це рішення відповідачем прийнято на підставі законів України «Про рекламу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану», «Про благоустрій населених пунктів», «Про адміністративну процедуру», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (зі змінами), Правил благоустрою території міста Дніпра, затвердженими рішенням міської ради від 27.11.2013 № 44/43 (зі змінами) та на підставі листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 25.10.2024р. вх. № 8/5988, та п. 2 цього рішення визначено, що рішення набуває чинності з дати його оприлюднення, діє тимчасово, протягом дії воєнного стану на території України, та по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан відповідно до закону.

Відповідно до наданої суду ксерокопії листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 25.10.2024р. за вх. № 8/5988, який є підставою для прийняття відповідачем Рішення № 64/60 та адресований міському голові Борису Філатову, Департамент, керуючись законами України «Про рекламу», «Про місцеве самоврядування в Україні», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067 (зі змінами), з метою врегулювання відносин у сфері зовнішньої реклами в місті Дніпрі, просить надати дозвіл на підготовку проекту рішення міської ради щодо Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок і табличок в місті Дніпрі / а.с. 194 том 2/.

Позивачі у адміністративному позові та під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, зазначають, що Рішення № 64/60 є протиправним з огляду на те, що прийняте без додержання визначеної Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» процедури, а саме відповідачем не здійснено опублікування проекту цього рішення в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб, що позбавило позивачів права на публічне обговорення рішення, яке безпосередньо стосується їх прав та обов`язків як розповсюджувачів зовнішньої реклами на території міста Дніпра, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Сукупний аналіз положень ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України дає можливість зробити висновок про те, що законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, який одночасно є одним з принципів адміністративної процедури, що вироблений у практиці європейських країн, і цей принцип означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 1510.1985р. (ратифікована Законом України від 15.07.1997р. № 452/97-ВР) органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції та вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 3 ст. 24 Закону №280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст.25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За правилами ст. 30 цього ж Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження щодо: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, положеннями ч. 12 цієї ж статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Згідно із визначенням наданим у статті 1 Закону № 1160-ІV регуляторний акт це:

-прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

-прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1160-ІV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Отже відповідно до наведених вище норм Закону регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.

Статтею 4 Закону № 1106-ІV визначено принципи державної регуляторної політики, зокрема серед яких прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Статтею 5 Закону № 1106-ІV передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Правові висновки щодо застосування ст. 4 КАС України та статті 1 Закону № 1106-ІV в аспекті визначення ознак нормативно-правового регуляторного акта викладені у постановах Верховного Суду від 21.12.2019р. у справі № 826/14366/15, від 09.04.2020р. № 807/150/16, від 09.12.2020р. у справі № 813/746/18, від 24.06.2021р. у справі № 560/3160/20, від 01.02.2022р. у справі № 160/1936/21, від 20.05.2022р. у справі № 160/9717/21 та від 11.09.2023р. у справі №320/258/19.

Згідно з цим правовим висновком нормативно-правові акти - це акти, які встановлюють, змінюють (скасовують), припиняють загальні правила регулювання однотипних відносин; розраховані на широке коло осіб та на довгострокове неодноразове застосування; зазвичай невизначеність дії у часі; встановлюють загальні правила поведінки; регулювання однотипних відносин; ті, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення; не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що оскільки оспорюване рішення відповідача прийняте з метою врегулювання відносин у сфері зовнішньої реклами, спрямоване на правове регулювання господарських відносин, та адміністративних відносин між регуляторними органами та іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, застосовується неодноразово і щодо невизначеного кола осіб, то це рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, є регуляторним актом, що також не заперечувалось представниками учасників справи під час її розгляду судом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством передбачено порядок підготовки, опрацювання, оцінки та оприлюднення регуляторного акту, забезпечення виконання зазначеного порядку є зазвичай обов`язковою передумовою прийняття всіх регуляторних актів, а недотримання процедури прийняття регуляторного акта є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Суд першої інстанції на підставі зібраних та досліджених ним під час розгляду цієї справи доказів зробив висновок про те, що оскаржуваний регуляторний акт відповідача прийнятий без належного аналізу регуляторного впливу та без оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій, що є порушенням ст. ст. 8,9,13, 36 Закону № 1160-ІV, що у свою чергу є підставою для визнання оскаржуваного рішення відповідача протиправним та нечинним та задоволення заявлених позивачами у цій справі позовних вимог.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженому Законом України від 24.02.2022р. № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

При цьому у вищезазначеному Указі, серед іншого, також визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, тривав на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, і під час розгляду справи судом першої інстанції і введений вищезазначеним Указом Президента України воєнний стан триває на момент розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

Воєнний стан, відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону, це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану визначено положеннями ст. 9 Закону № 389-VIII, за приписами частини 2 якої Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції зауважує, що Законом України № 2259-ІХ від 12.05.2022р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» ст. 9 Закону № 389-VIII доповнено частиною десятою, якою встановлено, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги п.3 ч. 1 (у частині оприлюднення проектів актів), ч. 4 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Отже враховуючи обмеження, наведені у ч. 10 ст. 9 Закону № 389-VIII, на час прийняття рішення, що оскаржується, відсутні правові підстави для здійснення аналізу регуляторного впливу та оприлюднення його проекту у відповідних друкованих засобах масової інформації, оскільки під час дії воєнного стану діють обмеження та особливості організації роботи органів місцевого самоврядування, встановлені ст. 9 Закону № 389-VIII, які регулюють деякі аспекти виконання своїх управлінських функцій інакше, ніж визначено п.3 ч. 1 (у частині оприлюднення проектів актів), ч. 4 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Законами України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», що мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

А тому, застосування спрощеної регуляторної процедури ухвалення оскаржуваного рішення без урахування визначених ст. 39 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» обумовлено реалізацією дискреційних повноважень відповідача з метою забезпечення ефективного та належного виконання у період воєнного стану покладених на Дніпровську міську раду завдань.

Водночас, чинне законодавство та, зокрема, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» у жодному разі не забороняє органам місцевого самоврядування приймати нормативно-правові акти, спрямовані на правове врегулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, в межах самоврядних повноважень, а лише надають їм повноваження під час дії воєнного стану оперативно, у спрощеному та прискореному порядку приймати передбачені законом акти без врахування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з тією метою, щоб забезпечити у цей час належне та безперервне функціонування органів місцевого самоврядування і комунального сектору економіки.

Отже з урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що у відповідача наявні передбачені законом повноважень щодо прийняття у період дії воєнного стану оскарженого акту без врахування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така позиція апеляційного суду узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування ч. 10 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які викладені у постановах від 28.11.2023р. у справі № 640/10063/22, від 13.02.2024р. у справі № 320/5934/22, від 04.11.2024р у справі №260/1011/23, за змістом яких у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування поширюються обмеження щодо виконання вимог, зокрема Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування ним норм чинного матеріального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради задовольнити, рішення суду першої інстанції від 04.03.2025р. у цій справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким з урахуванням вищенаведеного відмовити ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ», ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Щодо ухваленого судом першої інстанції додаткового рішення від 20.03.2025р. у цій справі стосовно розподілу понесених позивачами витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачами у зв`язку із розглядом цієї справи судом першої інстанції, то колегія суддів враховуючи що судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції від 04.03.2025р. у цій справі, яким позовні вимоги ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ», ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» задоволені скасовано із прийняттям нового рішення про відмову позивачам у задоволенні адміністративного позову, з урахуванням положень ст. ст. 134,139 КАС України вважає що підстави для вирішення питання щодо розподілу понесених позивачами витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи судом першої інстанції відсутні, тому апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на додаткове рішення суду першої інстанції від 20.03.2025р. у цій справі необхідно задовольнити, апеляційну скаргу позивачів на додаткове рішення суду першої інстанції від 20.03.2025р. у цій справі необхідно задовольнити частково в частині вимоги про скасування додаткового рішення, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025р. у справі №160/34098/24 скасувати та відмовити позивачам у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №160/34098/24 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі відкладеного, керуючись ст. ст. 310,315,317, 321,322 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/34098/24 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/34098/24 скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025р. у справі №160/34098/24 задовольнити, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» задовольнити частково.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025р. у справі №160/34098/24 - скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ», Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №160/34098/24 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.06.2025р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов