Постанова

від 11.01.2008 по справі 16/63-63

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/63-63

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.01.2008 р.                                                                     справа №16/63-63

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алєєвої  І.В.

суддів: Величко  Н.Л. , М'ясищева  А.М.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явились,

від відповідача:від прокуратури:не з'явились, не з"явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання:Прокурора м.Слов'янська

на ухвалу господарського суду:

Донецької області

від:03.12.2007 року

по справі:№16/63-63 (Манжур В.В.)

за позовом:Прокурора м.Слов'янська в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Слов'янської міської ради м. Слов"янськ

до:Приватного підприємства "ФБК" м.Слов'янськ

про:стягнення заборгованості з арендної плати в сумі12655грн.

                                                         ВСТАНОВИВ:

Прокурор м.Слов'янська в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Слов'янської міської ради м.Слов'янськ Донецької обл., звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства “ФБК" м.Слов'янськ Донецької області про стягнення  заборгованості з орендної плати в сумі 12655 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2007р. залишена без розгляду по п.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява прокурора м.Слов'янська в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Слов'янської міської ради м.Слов'янськ до Приватного підприємства “ФБК"  м.Слов'янськ  про стягнення  заборгованості з орендної плати в сумі 12655 грн. Інші положення ст.63 Господарського процесуального кодексу України судом не застосовувались.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурором не визначений орган виконавчої влади, в інтересах якого заявлено позов, а також посиланнями на недоведення у позовній заяві тих обставин, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди завдає шкоди саме інтересам держави, а позивач є органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом  інтересів держави. Саме зазначене зумовило повернення господарським судом позовної заяви і доданих до неї документів на підставі п.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України  та з посиланнями на п.3 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” від 22.05.2002р. № 04-5/570.

Прокурор м.Слов'янська з наведеною ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2007р. не погодився та подав апеляційне подання, в якому просить зазначену ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Скаржник вважає, що наведена ухвала суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню, а в підтвердження своїх доводів посилається на наступне.

По-перше, прокурор в апеляційному поданні зазначає,  що ним в позовній заяві визначено орган виконавчої влади, в інтересах якого заявлено позов, а саме - Управління комунальної власності Слов”янської міської ради та доведено, що саме цей орган представляє інтереси держави у спірних правовідносинах. При цьому скаржник посилається на Положення про Управління комунальної власності Слов”янської міської ради, яке було долучено до позовної заяви, згідно якого позивач є виконавчим органом Слов”янської міської ради, а також - на договори оренди, що були долучені до позовної заяви, та відповідно до яких орендодавцем нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов”янська є Управління комунальної власності.

По-друге, прокурор зазначає, що в позовній заяві було вказано, що кошти, які належить сплатити за договорами оренди, є одним з джерел поповнення місцевого бюджету, а несплата орендних платежів призводить до неповного поповнення доходної частини місцевого бюджету та до неповного фінансування державних та місцевих програм, підриває основні засади існуючого суспільного ладу, чим спричиненяються збитки економічним інтересам держави.

Крім наведеного, заявник апеляційної скарги посилається як на підставу своїх апеляційних вимог на п.1, п.2 Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України від 08.04.1999р. по справі № 1-1/99.

   Відповідач,  Приватне  підприємство "ФБК" м.Слов'янськ, в судове засідання апеляційної інстанції не з"явився, як і інші учасники судового процесу

       Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

  За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.07р. для розгляду апеляційного подання Прокурора м.Слов"янська в особі Управління комунальної власності Слов'янської міської ради м.Слов'янськ Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від  03.12.2007р. у справі №16/63-63 призначена колегія суддів у складі: Алєєвої І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді М”ясищева А.М.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції  України  на прокуратуру  України   покладається   представництво   інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такі випадки  передбачені, зокрема, статтею 2 Господарського процесуального кодексу України (порушення справ за позовними  заявами  прокурорів та   їх  заступників,  які  звертаються  до  господарського  суду  в інтересах держави тощо).

Стаття 36-1 Закону України «Про прокуратуру»від 5 листопада 1991 року N 1789-XII (зі змінами та доповненнями) встановлює, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в   суді  полягає  у  здійсненні  прокурорами  від  імені  держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.  Підставою представництва  у суді інтересів держави  є  наявність  порушень  або  загрози  порушень економічних,  політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних  дій  (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються  у  відносинах між ними або з державою.

         Прокурор самостійно визначає підстави  для  представництва  у судах,  форму  його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в    порядку, передбаченому процесуальним законом.

          Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву прокурора, однією з причин вказав, що прокурором не визначений орган виконавчої влади, в інтересах якого заявлено позов, а також не доведено, що позивач є органом,  на  який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом  інтересів держави. Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є необґрунтованим та, таким, що не відповідає дійсності з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України від 08.04.1999р. по справі № 1-1/99, є обов'язковим до виконання на території України,  встановлено, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" тлумачиться як орган, на який державою покладено   обов'язок  щодо  здійснення  конкретної  діяльності  у відповідних  правовідносинах,  спрямований  на  захист   інтересів держави.  Таким  органом,  відповідно  до статей 6,  7,  13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Згідно п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України від 08.04.1999р. по справі № 1-1/99 під поняттям "орган,  уповноважений  державою  здійснювати відповідні  функції  у  спірних відносинах",  зазначеним у частині другій  статті  2  Арбітражного  процесуального  кодексу  України, потрібно   розуміти  орган  державної  влади  чи  орган  місцевого самоврядування,   якому   законом   надано   повноваження   органу виконавчої влади.

Згідно з п.1.1 Положення про Управління комунальної власності Слов”янської міської ради, Управління комунальної власності Слов”янської міської ради є виконавчим органом Слов”янської міської Ради. Згідно з п.1.4 Положення зазначене управління є юридичною особою.

Таким чином, прокурором правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства подано позов в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Слов”янської міської ради, яке є позивачем по даній справі,  якому   законом   надано   повноваження   органу виконавчої влади. Таким чином, прокурором в позовній заяві у якості відповідного органу, а саме органу,  уповноваженому  державою  здійснювати відповідні  функції  у  спірних відносинах, правомірно визначено Управління комунальної власності Слов”янської міської ради, яке відповідно до Положення є виконавчим органом Слов”янської міської ради, що зумовлює скасування ухвали господарського суду Донецької області.

Крім наведеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду враховує, що Розділом 3 Положення про Управління комунальної власності Слов”янської міської ради серед основних завдань та функцій Управління зазначена реалізація державної політики у сфері управління майном, що знаходиться у власності територіальної громади м.Слов”янська. Пунктом 3.2.4 Положення про Управління визначено, що останє здійснює функції орендодавця щодо майна комунальної власності територіальної громади. Тобто, саме позивач - Управління комунальної власності Слов”янської міської ради, є органом, уповноваженим  державою  здійснювати відповідні  функції  у  спірних відносинах, а саме - функції орендодавця щодо майна комунальної власності територіальної громади.

Колегія суддів зазначає також про необґрунтованість висновків місцевого господарського суду щодо недоведеності прокурором тих обставин, що позивач є органом, на  який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом  інтересів держави.

По-перше, чинним законодавством, взагалі не передбачений обов'язок прокурора стосовно доведення суду таких обставин. Статтею 36-1 Закону України  «Про прокуратуру»від 5 листопада 1991 року N 1789-XII (зі змінами та доповненнями) встановлено, що прокурор самостійно визначає підстави  для  представництва  у судах,  форму  його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій   стадії   судочинства    в    порядку,   передбаченому процесуальним законом.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що до неї заявником були долучені договори оренди, відповідно до яких орендодавцем нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов”янська є Управління комунальної власності. В позовній заяві прокурор вказав, що кошти, які належать сплатити за договорами оренди, є одним з джерел поповнення місцевого бюджету, а несплата орендних платежів призводить до неповного поповнення доходної частини місцевого бюджету та неповного фінансування державних та місцевих програм, підриває основні засади існуючого суспільного ладу, чим спричиненяються збитки економічним інтересам держави.

З огляду на вищезазначене судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви по п.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, а інші положення ст.63 Господарського процесуального кодексу України  господарським судом першої інстанції не застосовувались.

З урахуванням викладеного ухвала господарського суду Донецької області від 03.12.2007р. у справі №16/63-63 підлягає скасуванню, а справа передається на розгляд місцевого господарського суду в порядку ст.106 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.50, ст.51, ст.63, ст.91-93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ч.1 п.п.1,3 частини 1 ст.104, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                           П О С Т А Н О В И В :          

          Апеляційне подання Прокурора м.Слов'янська  на ухвалу господарського суду Донецької області  від 03.12.2007р. по справі № 16/63-63 –задовольнити.

Ухвалу  господарського суду Донецької області  від 03.12.2007р. по справі № 16/63-63 –скасувати.

Справу № 16/63-63 за позовом Прокурора м.Слов'янська  в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Слов"янської міської ради м.Слов"янськ до Приватного  підприємства "ФБК" м.Слов'янськ про  стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 12655 грн. направити на розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий:          І.В.  Алєєва

Судді:          Н.Л.  Величко

          А.М.  М'ясищев