Ухвала від 13.06.2025 по справі 463/2092/25

Справа №463/2092/25

Провадження №1-кс/463/5441/25

У Х В А Л А

13 червня 2025 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді ОСОБА_3 у справі за клопотанням органу досудового розслідування про надання дозволу на провдення обшуку у кримінальному провадженні №62021000000000861 від 07.10.2021 року,-

в с т а н о в и в:

згідно з ч. 3ст. 35 КПК Українивказане провадження визначене для розгляду слідчому судді ОСОБА_3 .

До судупоступила заявапро самовідвідслідчого судді,яка мотивованатим,щов межах вказаного кримінального провадження на слідчого суддю ОСОБА_3 була подана скарга від адвоката ОСОБА_4 до Вищої ради правосуддя, на даний час рішення по дані скарзі стосовно слідчого судді ОСОБА_3 не прийнято, а тому у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у об`єктивності та неупередженості слідчого судді.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Оглянувши матеріали скарги та заяву про відвід, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1, 2ст.80 КПК Україниза наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

З матеріалів скарги вбачається, що на слідчого суддю ОСОБА_3 була подана скарга від адвоката ОСОБА_4 до Вищої ради правосуддя в межах вказаного кримінального провадження, на даний час рішення по даній скарзі стосовно слідчого судді ОСОБА_3 не прийнято, а тому на думку слідчого судді ОСОБА_3 у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у об`єктивності та неупередженості слідчого судді

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР(далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому, враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, і факт того що на момент розгляду вказаної заяви про самовідвід, слідчий суддя не знаходить жодних фактів будь-якої упередженості чи зацікавленості слідчого судді при розгляді вказаного клопотання, а також той факт, що на момент розгляду вказаної справи скарга уповноваженим органом не була розглянута і не було встановлено жодних порушень слідчим суддею, вважаю, що у задоволенні заяви про самовідвід слід відмовити.

Керуючись, ст.ст.75,80,81 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви слідчого судді ОСОБА_3 від справи №463/2092/25 (провадження 1-кс/463/5426/25).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1