Ухвала від 16.06.2025 по справі 463/2092/25

Справа №463/2092/25

Провадження №1-кс/463/5460/25

УХВАЛА

про задоволення заяви про самовідвід

16 червня 2025 року Личаківський районний суд міста Львова в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

представника заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду справи №463/2092/25, провадження №1-кс/463/5428/25, за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна, накладеного в межах кримінального провадження №62021000000000861 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від 9 квітня 2025 року у справі №463/2092/25, провадження №1-кс/463/3343/25, -

в с т а н о в и в:

у провадження слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 надійшло клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна, накладеного в межах кримінального провадження №62021000000000861 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від 9 квітня 2025 року у справі №463/2092/25, провадження №1-кс/463/3343/25, а саме на транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 .

Слідчий суддя ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні заявив самовідвід від розгляду клопотання з тих підстав, що заявник звернувся до суду із вимогою про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні №62021000000000861, поряд з цим 10 червня 2025 року на адресу Личаківського районного суду м. Львова надійшов лист з Вищої ради правосуддя з пропозицією надати судді ОСОБА_4 відповідні письмові пояснення щодо викладених у дисциплінарній скарзі адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» обставин. Зокрема, зі змісту дисциплінарної скарги вбачається, що така стосується факту постановлення слідчим суддею ОСОБА_4 ухвали від 9 квітня 2025 року у справі №463/2092/25, провадження №1-кс/463/3348/25, про накладення арешту на майно, належне ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ», у кримінальному провадженні №62021000000000861. Відтак вказує, що оскільки станом на даний час рішення за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» не прийнято, він знаходяться у стані невизначеності під певним «тиском дисциплінарного провадження». Відтак зважаючи на те, що хоч за загальними правилами подання дисциплінарної скарги на суддю до ВРП, не є тою безумовною обставиною, яка напряму виключає участь цього судді у кримінальному провадженні (рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34), але виходячи із засад ст. 6 Конвенції, якою визначено право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, застосовуючи усталену судову практику ЄСПЛ щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення суб`єктивного і об`єктивного критеріїв неупередженості (безсторонності), з метою виключення взагалі будь-яких можливих сумнівів учасників справи (стороннього спостерігача, сторін судового провадження) в об`єктивності та неупередженості судді/суду, надання сторонам процесуальних гарантій щодо відсутності можливого зовнішнього тиску на суддю під час розгляду клопотання про скасування арешту з майна, а також з метою виключення можливих очікуваних побоювань сторін кримінального провадження, що суддя був не безсторонній, незалежно від того, яке рішення може бути ухвалене, вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи.

В судовому засіданні 16 червня 2025 року представник заявника ОСОБА_3 , який брав участь у такому в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних заходів, щодо заяви слідчого судді про самовідвід поклався на розсуд суду.

Інші учасники процесу, що належним чином повідомлялись про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, неявка таких не перешкоджає розгляду заяви про відвід.

Заслухавши думку представника заявника, оглянувши матеріали клопотання та заяву про самовідвід, суд приходить до наступного.

Відповідно доч.1ст.75КПК Українислідчий суддя,суддя абоприсяжний неможе братиучасть укримінальному провадженні: якщовін єзаявником,потерпілим,цивільним позивачем,цивільним відповідачем,близьким родичемчи членомсім`ї слідчого,прокурора,підозрюваного,обвинуваченого,заявника,потерпілого,цивільного позивача,цивільного відповідача; якщовін бравучасть уцьому провадженніяк свідок,експерт,спеціаліст,представник персоналуоргану пробації,перекладач,слідчий,прокурор,захисник абопредставник; якщовін особисто,його близькіродичі чичлени йогосім`ї заінтересованів результатахпровадження; занаявності іншихобставин,які викликаютьсумнів уйого неупередженості; у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст.80КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Так з матеріалів клопотання вбачається, що адвокат ОСОБА_3 , звертаючись до слідчого судді в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна, просить скасувати арешт, накладений в межах кримінального провадження №62021000000000861 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від 9 квітня 2025 року у справі №463/2092/25, провадження №1-кс/463/3343/25.

Водночас з заяви слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 вбачається, що на даний час на розгляді Вищої ради правосуддя перебуває дисциплінарна скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ», що стосується факту постановлення слідчим суддею ОСОБА_4 ухвали від 9 квітня 2025 року у справі №463/2092/25, провадження №1-кс/463/3348/25, також про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62021000000000861, у зв`язку з чим він перебуває у стані невизначеності під певним «тиском дисциплінарного провадження».

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду скарги незалежним і безстороннім судом, суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_4 слід задовольнити.

Керуючись, ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_4 задовольнити.

Відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду справи №463/2092/25, провадження №1-кс/463/5428/25, за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна, накладеного в межах кримінального провадження №62021000000000861 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від 9 квітня 2025 року у справі №463/2092/25, провадження №1-кс/463/3343/25.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1