Ухвала від 27.05.2025 по справі 947/24134/23

Номер провадження: 11-сс/813/682/25

Справа № 947/24134/23 1-кс/947/3121/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника користувача майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника користувача майном ТОВ «Чорноморський рибний порт» - адвоката ОСОБА_7 та директора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.03.2025 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023160000000240, внесеного до ЄРДР від 13.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на:

1) причал №1 (інвентарний номер 0043/1);

2) причал №2 (інвентарний номер 0043/2);

3) причал №3 (інвентарний номер 0043/3);

4) причал №4 (інвентарний номер 0043/4);

5) причал №5 (інвентарний номер 0043/5);

6) причал №6 (інвентарний номер 0043/6);

7) причал №4 (до реконструкції причали №7-10) (інвентарний номер 0044).

Рішення слідчого судді обґрунтоване тим, що вищевказані об`єкти нерухомого майна відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки у тому числі вони імовірно є об`єктами кримінально-протиправних дій.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді представник користувача майном ТОВ «Чорноморський рибний порт» - адвокат ОСОБА_7 та директор ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, оскільки вважають, що оскаржувана ухвала винесена з суттєвими порушеннями норм КПК України.

Адвокат ОСОБА_7 доводи обґрунтовує тим, що слідчим суддею при вирішенні питання арешту майна: безпідставно допущено вихід за межі клопотання про арешт майна; порушено засаду безпосередності дослідження доказів; не враховано вже існуючий в рамках такого кримінального провадження арешт майна; не враховано відсутність реальних завдання та мети арешту майна, як передумов для дії такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Директор ОСОБА_8 доводи обґрунтовує тим, що клопотання слідчого та матеріали провадження не містять доказів на підтвердження того, що причали відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Не доведено, що причали мають будь-яке відношення до кримінального правопорушення. По даному провадженню, згідно з витягом із ЄРДР та змістом клопотання, розслідування проводиться за фактом привласнення операційних акваторій причалів - земельних ділянок (дна) під акваторією ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», відомості про що внесені до ЄРДР.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши: суддю-доповідача, представника користувача майна, який підтримав подані апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст., для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Так, на теперішній час СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023160000000240 від 13.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366,ч. 3 ст. 362 КК України.

З клопотання слідчого про арешт майна убачається, що ТОВ «Чорноморський рибний порт (далі за текстом ТОВ «ЧРП») здійснює господарську діяльність у с. Бурлача Балка м. Чорноморськ Одеської області, на узбережжі Сухого лиману, у тому числі в акваторії морського порту Чорноморськ. Основним видом діяльності товариства транспортне оброблення вантажів.

ТОВ «Чорноморський рибний порт» (далі за текстом ТОВ «ЧРП») здійснює господарську діяльність у с. Бурлача Балка м. Чорноморськ Одеської області, на узбережжі Сухого лиману, у тому числі в акваторії морського порту Чорноморськ. Основним видом діяльності товариства є транспортне оброблення вантажів.

На підставі договору суборенди, укладеного 23.06.1997 між АТЗТ «Іллічівський морський рибний порт» (правонаступником якого є ТОВ «ЧРП») та АРК «Антарктика», в користуванні ТОВ «ЧРП» знаходиться державне майно, у тому числі гідротехнічні споруди причали.

На підставі дозволів на виконання будівельних робіт, виданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 05.02.2010 №84, від 27.05.2011 №ОД 11411000965, ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» (правонаступником якого є ТОВ «ЧРП») у період з 05.02.2010 до 30.03.2012 здійснено реконструкцію гідротехнічних споруд (причалів №1-10) за наслідками якої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 09.08.2012 видано сертифікат серії ОД №16512146583.

Відповідно до довідок Регістру судноплавства України, гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10) внесені до бази даних гідротехнічних споруд.

ТОВ «ЧРП» здійснює використання операційних акваторій причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10), які розташовані у Сухому лимані за таким призначенням безпечний підхід суден до причалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами (перестановка суден).

Гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Операційна акваторія причалу (причалів) гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу суден до причалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами;

Стратегічні об`єкти портової інфраструктури об`єкти права державної власності гідротехнічні споруди, об`єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об`єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден.

Відповідно до наказу заступника Міністра з питань державної реєстрації Міністерства юстиції України №1517/5 від 16.05.2018 комунальне підприємство «Агенція державної реєстрації» (код ЄДРПОУ 42107749) акредитовано як суб`єкт державної реєстрації у сфері державної реєстрації у повному обсязі.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Статуту комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» (далі - Статуту) підприємство створене з метою задоволення спільних потреб громадян, фізичних осіб підприємців та юридичних осіб всіх форм власності в роботах та послугах, що надаються Підприємством при здійсненні господарської діяльності, отримання прибутків від виконання таких робіт та послуг, забезпечення соціальних та економічних потреб трудового колективу Підприємства та інтересів Власника. Предметом діяльності Підприємства є проведення державної реєстрації права власності та речових прав.

На підставі наказу директора КП «Агенція державної реєстрації» №19 від 21.08.2018 ОСОБА_8 призначено на посаду державного реєстратора комунального підприємства з 22.08.2018.

У подальшому, державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_8 для забезпечення належної реалізації положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі замовлення КП «Агенція державної реєстрації» від 27.09.2018 вих. №146, 28.09.2018 в Одеській філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» отримав ідентифікатори доступу (логін: od17dr0013 та пароль) до Єдиних та Державних реєстрів (ДРРП, ЄДР) (автоматизованих систем), створення та забезпечення яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, адміністратором яких є ДП «НАІС».

Отже, ОСОБА_10 отримав повний доступ до автоматизованих систем, в тому числі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що підписав розписку про ознайомлення з кримінальною відповідальністю, передбаченою ст. 231, 232, 361-3631 КК України.

Приблизно у лютому 2019 року, з метою отримання грошових коштів від корабельного збору, у службових осіб ТОВ «ЧРП» виник злочинний намір заволодіти державним майном, а саме операційними акваторіями причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10), які перебувають у користуванні ТОВ «ЧРП».

З цією метою службові особи ТОВ «ЧРП» організували незаконну реєстрацію права приватної власності за товариством на вказані вище операційні акваторії, які є приналежністю до головної речі причалів, шляхом несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Надалі, невстановлені службові особи ТОВ«ЧРП» досягли попередньої змови з державними реєстраторами, у тому числі ОСОБА_10 , щодо здійснення несанкціонованої зміни інформації, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме реєстрації права приватної власності товариства на гідротехнічні споруди операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10), на підставі документів, які не підтверджують виникнення такого права.

На замовлення ТОВ «ЧРП» працівниками ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» здійснено інвентаризацію операційних акваторій причалів та 22.04.2019 виготовлено технічні паспорти на гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10), що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1.

Надалі, у квітні 2019 року невстановлена особа діючи в інтересах ТОВ «ЧРП», за попередньою змовою із державним реєстратором ОСОБА_8 ,з метою заволодіння товариством гідротехнічними спорудами: операційними акваторіями причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10) шляхом проведення незаконних державних реєстрацій права приватної власності на ці об`єкти, 24.04.2019 звернулась до КП «Агенція державної реєстрації» із такими заявами:

-заява №33824246 щодо реєстрації права власності за ТОВ «ЧРП» на гідротехнічну споруду: операційну акваторію причалу №1, яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2019 о 21:08:03 та державним реєстратором Особою № 2 сформовано друковану форму заяви;

-заява №33824240 щодо реєстрації права власності за ТОВ «ЧРП» на гідротехнічну споруду: операційну акваторію причалу №2, яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2019 о 21:06:08 та державним реєстратором Особою № 2 сформовано друковану форму заяви;

-заява №33824248 щодо реєстрації права власності за ТОВ «ЧРП» на гідротехнічну споруду: операційну акваторію причалу №5, яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2019 о 21:08:38 та державним реєстратором Особою № 2 сформовано друковану форму заяви;

-заява №33824252 щодо реєстрації права власності за ТОВ «ЧРП» на гідротехнічну споруду: операційну акваторію причалу №6, яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2019 о 21:10:52 та державним реєстратором Особою № 2 сформовано друковану форму заяви.

У подальшому, державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_10 , перебуваючи в місті Одесі, за відсутності будь-яких правових підстав та документів, що посвідчують право власності на об`єкти нерухомого майна, при наявності власника Держави в особі Фонду Державного майна України на причали, у тому числі гідротехнічні споруди операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10), які є приналежністю до них, 26.04.2019 з використанням власного електронного цифрового підпису, за відсутності підстав, передбачених ст. 27 Закону, прийняв такі протиправні рішення:

-рішення №46683558 від 26.04.2019 20:15:41 про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЧРП» на об`єкт нерухомого майна №1820850051108 гідротехнічну споруду: операційну акваторію причалу №1, загальною площею 31000 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1;

-рішення №46683629 від 26.04.2019 20:46:57 про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЧРП» на об`єкт нерухомого майна №1820851251108 гідротехнічну споруду: операційну акваторію причалу № 2, загальною площею 24000 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1;

-рішення №46683756 від 26.04.2019 22:02:06 про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЧРП» на об`єкт нерухомого майна №1820857251108 гідротехнічну споруду: операційну акваторію причалу № 5, загальною площею 24000 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1;

-рішення №46683763 від 26.04.2019 22:08:14 про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЧРП» на об`єкт нерухомого майна №1820857751108 гідротехнічну споруду: операційну акваторію причалу №6, загальною площею 21200 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1.

При цьому, ОСОБА_10 усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків та бажав їх настання, його дії спрямовані на незаконну реєстрацію державного майна за ТОВ «ЧРП».

За таких обставин, державний реєстратор ОСОБА_10 за відсутністю підстав, передбачених ст. 27 Закону, здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, шляхом вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, прийняв протиправні рішення про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЧРП» на об`єкти державного нерухомого майна гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів №1, 2, 5, 6, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1.

19.02.2025 року ОСОБА_10 повідомлено, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, а саме у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинена особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в якості свідка виконавчий директор ТОВ «ЧРП» ОСОБА_11 , серед іншого пояснив, що не приймав участі при реєстрації права власності на гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7 10), які 24.04.2019 зареєстровані за товариством та не подавав заяву про державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти нерухомості. Йому не відома така організація як КП «Агенція державної реєстрації», державні реєстратори якого здійснювали реєстрацію права власності на ці об`єкти.

Проте, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в заявах №№33824246, 33824240, 33824229, 33824232, 33824236, 33824248, 33824252 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7 10), у відомостях про уповноважену особу зазначено: « ОСОБА_9 », а у способі отримання документів зазначено: «особисто».

Допитаний в якості свідка заступник виконавчого директора з правових питань начальник юридичного відділу ТОВ «ЧРП» ОСОБА_12 , серед іншого пояснив, що не приймав участі при реєстрації права власності на гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7 10).

Однак, 21.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.11.2023 (справа №947/24134/23 Провадження №1-кс/947/14770/23) проведено обшук у Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33. Під час обшуку вилучено реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомості, гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7 10). В матеріалах реєстраційних справ містяться заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від імені ОСОБА_10 .

Відповідно заявки ТОВ «ЧРП» від 15.05.2019 №28/09-485 про включення ГТС до реєстру гідротехнічних споруд морський портів України, за підписом директора товариства ОСОБА_9 , товариство є балансоутримувачем та власником операційних акваторії причалів.

Отже, ОСОБА_11 обізнаний про реєстрації права приватної власності товариства.

З огляду на викладене, наявні обґрунтовані докази, які підтверджую, що службові особи ТОВ «ЧРП» з метою отримання грошових коштів від корабельного збору із залученням державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно ОСОБА_10 та ОСОБА_13 організували незаконну реєстрацію права приватної власності за товариством на вказані вище операційні акваторії, які є частиною причалів.

Державними реєстраторами ОСОБА_10 та ОСОБА_13 11 24.04.2019 зареєстровано права приватної власності за ТОВ «ЧРП» на об`єкти державного нерухомого майна гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого від 27.11.2023 визнано речовими доказами, гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів, а саме:

- гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу №1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1820850051108);

- гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу №2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1820851251108);

- гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу №3, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1820857951108);

- гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу №4, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1820856851108);

- гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу №5, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1820857251108);

- гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу №6, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1820857751108).

- гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу №4 (до реконструкції причали №№7-10), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1820857551108),

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 30.11.2023 накладено арешт із забороною відчуження на вищевказані операційні акваторії.

Висновками комісійних судово будівельно-технічних, земельно-технічних, оціночно-будівельних та оціночно-земельних експертиз встановлено, що гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10), є приналежними річчями до головної причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10).

Використовувати за своїм призначенням причали, які перебувають на праві користування ТОВ «Чорноморський рибний порт», що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1, без прилеглих до них гідротехнічних споруд: операційних акваторій причалів неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Отже, операційні акваторії причалів є одним цілим з причалами державної форми власності, які перебувають у користуванні ТОВ «ЧРП».

Постановою слідчого від 25.02.2025 визнано речовими доказами гідротехнічні споруди причали, а саме:

1.причал №1 (інвентарний номер 0043/1);

2.причал №2 (інвентарний номер 0043/2);

3.причал №3 (інвентарний номер 0043/3);

4.причал №4 (інвентарний номер 0043/4);

5.причал №5 (інвентарний номер 0043/5);

6.причал №6 (інвентарний номер 0043/6);

7.причал №4 (до реконструкції причали №7-10) (інвентарний номер 0044).

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів, з метою запобігання їх передачі, перетворення або відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України - заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, погоджується з тим, що майно, а саме:

1.причал №1 (інвентарний номер 0043/1);

2.причал №2 (інвентарний номер 0043/2);

3.причал №3 (інвентарний номер 0043/3);

4.причал №4 (інвентарний номер 0043/4);

5.причал №5 (інвентарний номер 0043/5);

6.причал №6 (інвентарний номер 0043/6);

7.причал №4 (до реконструкції причали №7-10) (інвентарний номер 0044), відповідає критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке у відповідності до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт, оскільки вказане майно є об`єктом кримінального правопорушення, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим має значення речових доказів по кримінальному провадженню, тому виникла необхідність забезпечити зберігання цього нерухомого майна, з метою запобігання їх використання, перетворення або розпорядження.

Вказане підтверджується також постановою слідчого від 25.02.2025 про визнання причалів: №1 (інвентарний номер 0043/1); №2 (інвентарний номер 0043/2); №3 (інвентарний номер 0043/3); №4 (інвентарний номер 0043/4); №5 (інвентарний номер 0043/5); №6 (інвентарний номер 0043/6); №4 (до реконструкції причали №7-10) (інвентарний номер 0044) речовими доказами в рамках кримінального провадження №42023160000000240 від 13.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК України.

Крім того, як на це обґрунтовано звернув увагу слідчий суддя, на теперішній час існує реальна загроза щодо вчинення невстановленими особами протиправних дій відносно зазначеного майна, а тому існує необхідність у його збереженні.

Доводи сторони захисту щодо того, що слідчим суддею для розгляду клопотання слідчого у судове засідання були викликані не всі особи, чиїх інтересів стосується арештоване майно, спростовуються матеріалами справи.

Так у прохальній частині клопотання слідчого зазначено, що розгляд клопотання про арешт майна він просить здійснювати за участі власника майна Фонду державного майна України та користувачів, а саме ТОВ «Чорноморський рибний порт».

Як на цьому зазначає сама сторона захисту, вказані об`єкти нерухомості є державною власністю, відтак власником майна є держава в особі Фонду державного майна України.

При цьому, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області є орендодавцем вказаного майна.

Відповідно до договору суборенди від 23.06.1997 між АТЗТ «Іллічівський морський рибний порт» (правонаступником якого є ТОВ «ЧРП») та АРК «Антарктика», в користуванні ТОВ «ЧРП» знаходиться державне майно, у тому числі гідротехнічні споруди причали.

Як убачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, під час розгляду клопотання слідчого судді приймали участь представники ТОВ «Чорноморський рибний порт» та представник Фонду державного майна України - заступник начальника відділу правового забезпечення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області.

Посилання адвоката ОСОБА_7 на те, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання слідчого, наклавши арешт на майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження, спростовуються матеріалами справи, з огляду на те, що у своєму клопотанні слідчий зазначає, що арешт має бути накладений з метою запобігання використання, перетворення та розпорядження майном, а прокурором в судовому засіданні було повідомлено, що наразі існує необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешті майна саме із забороною відчуження та розпорядження.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. Крім того, представниками власника та користувача майна було подано письмові заперечення на клопотання слідчого, на які вони посилались під час судового розгляду та які були долучені до матеріалів справи. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, письмові докази долучені до клопотання, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відтак, відсутні підстави стверджувати, що докази, якими обґрунтоване клопотання слідчого не були дослідженні слідчим суддею.

Щодо посилання представника користувача майна адвоката ОСОБА_7 про те, що на вказане майно фактично двічі накладено арешт, апеляційний суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 30.11.2023 накладено арешт із забороною відчуження на вищевказані операційні акваторії.

Висновками комісійних судово будівельно-технічних, земельно-технічних, оціночно-будівельних та оціночно-земельних експертиз встановлено, що гідротехнічні споруди: операційні акваторії причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10), є приналежними річчями до головної причалів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 4 (до реконструкції причали 7-10).

Проте ст. 172 КПК не містить жодних виключень чи обмежень щодо повторного звернення із клопотанням про арешт того ж майна, яке було арештоване раніше. Крім того, оскаржуваним рішенням накладено арешт ще й з іншої підстави, а саме з метою забезпечення заборони розпорядження майном.

Із огляду на наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно відповідно до вимог ст. 170-173 КПК України.

Також апеляційний суд звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з якою, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційних скарг, відсутність підстав для їх задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційні скарги представника користувача майном ТОВ «Чорноморський рибний порт» - адвоката ОСОБА_7 та директора ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.03.2025 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023160000000240, внесеного до ЄРДР від 13.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4