Рішення від 13.06.2025 по справі 826/12907/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2025 року Київ справа №826/12907/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство Спратлі» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство Спратлі» до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову у видачі сертифіката, що прийнята Департаментом ДАБК 11 квітня 2018 року №КВ 172181011587 за результатами розгляду поданої ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» 29 березня 2018 року заяви про видачу сертифіката;

- зобов`язати Департамент ДАБК видати ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» сертифікат «Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2", код об`єкта 1251.9».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправною та скасовано відмову у видачі сертифіката, що прийнята Департаментом ДАБК 11 квітня 2018 року №КВ 172181011587 за результатами розгляду поданої ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» 29 березня 2018 року заяви про видачу сертифіката;

- зобов`язано Департамент ДАБК повторно розглянути заяву ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» щодо видачі сертифіката «Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2», код об`єкта 1251.9", з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14.03.2023 Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі №826/12907/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.03.2018 позивач направив відповідачу цінним листом з описом вкладення заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката і Акт готовності об`єкта до експлуатації, які були отримані останнім 23.03.2018, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Однак, 11.04.2018 (за № КВ 172181011587) Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було відмовлено у видачі сертифікату. Підставою для відмови відповідач назвав те, що ним встановлено неподання документів необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме: не надано проектну документацію, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, відповідно до передбаченої форми додатку 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 13.04.2011 у п. 4 не зазначено інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

За твердженням позивача, йому безпідставному відмовлено у видачі сертифікату.

Позивач пояснює, що для того, щоб отримати сертифікат позивач повинен був подати два документи - заяву і акт готовності, як того вимагає п. 24 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, що, за твердженням позивача і було зроблено позивачем. Інших документів Порядок не передбачає, у зв`язку з чим витребування проектної документації, за твердженням позивача, є безпідставним.

Додає, що п. 25 Порядку № 461 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною додатку 10 до цього Порядку. Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Відтак, за висновком позивача, в супереч цьому відповідач не вчинив вказаних в Порядку дій, перевірку не провів, жодної довідки не склав, об`єкту не оглянув, проектної документації не просив та не оглядав. За словами позивача, остання є в наявності, виконана належним чином, затверджена та дотримана під час будівництва, а отже, як стверджує позивач, відповідач діяв не в межах повноважень та з порушенням Порядку, було складено незаконну відмову у видачі сертифікату.

Щодо недостовірності відомостей у поданих документах, то позивач зазначив, що вказуючи таку обставину як підставу для відмови у видачі сертифіката, відповідач не зазначив яких саме відомостей це стосується, а також не обґрунтував, у чому саме полягає їх недостовірність.

Пояснює, що заява про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката і Акт готовності об`єкта до експлуатації складено позивачем відповідно до форм, що визначені додатками 8 і 9 Порядку.

За висновком позивача, недостовірність відомостей, що може бути покладена в основу відмови у видачі сертифікату, має бути встановлена шляхом проведення визначених законодавством дій, на підставі висновків компетентних органів, і ні в якому разі не може бути ймовірністю, припущенням тощо.

Додає, що із тексту складеної 11.04.2018 відмови у видачі сертифікату не вбачається суті недостовірності відомостей, їх співставлення, оцінки, а відтак така відмова не може вважатися обґрунтованою.

Також позивач зазначає, що серед інших підстав у видачі сертифіката відповідач назвав те, що у п. 4 Акту готовності об`єкту до експлуатації не зазначено інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

Пояснює, що як видно з аркуша № 2 Акту готовності об`єкту до експлуатації, в п. 4 «Документ, що дає право на виконання будівельних робіт, виданий» заявник (позивач) вказав: Заявник набув право на виконання будівельних робіт так як декларація не повернута в установлений строк. Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 653 від 11.07.2012. Розділ реєстрація декларацій, п. 13. «У разі коли Інспекція не зареєструвала декларацію або не повернула її в установлений строк, заявник набуває право на виконання будівельних робіт на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована, чи повернута. У такому разі декларація вважається зареєстрованою», у зв`язку з чим зазначає, що позивач не тільки вказав про документ, що дає право на початок будівельних робіт, а й обґрунтував чому саме цей документ таким вважається.

Підсумовуючи викладене позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки доводи, викладені позивачем, позбавлені фактичного і правового обґрунтування, а тому не можуть бути прийняті до уваги та відхиляються Департаментом.

Пояснює, що Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно- реєстраційних функцій щодо об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016. На виконання Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» щодо утворення та функціонування органу державного архітектурно-будівельного контролю від Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Департаменту Актом приймання-передавання документів від 11.10.2016 № 38 не передавалася декларація про початок виконання будівельних робіт в будинку № 3 по вулиці Сім`ї Сосніних в Святошинському районі міста Києва» від 04.08.2015 № КВ 093152160247, замовник будівництва - ПрАТ «ФП «Спратлі».

Відповідач наголошує, що до даних реєстру, інформація щодо виданих (зареєстрованих) документів, які дають право на виконання будівельних робіт на вищевказаний об`єкт будівництва, відсутня.

Як зазначає відповідач, позивачу відмовлено у видачі сертифіката у зв`язку з: встановлено неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме: 1) не надано проектну документацію; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) відповідно до передбаченої форми додатку 9 Порядку № 461 у п. 4 не зазначено інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

Щодо недостовірних відомостей, то відповідач зазначив, що відсутній документ який дає право на виконання будівельних робіт. Інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт щодо об`єкта будівництва за адресою: вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва відсутня в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В акті готовності об`єкта до експлуатації, відповідно до передбаченої форми додатку 9 Порядку № 461 у п. 4 не зазначено інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, що згідно з п. 27 Порядку № 461, є підставою для відмови у видачі сертифіката.

Підсумовуючи викладене відповідач наголосив на необґрунтованості позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» рекомендованим листом надіслало до Центру надання адміністративних послуг м. Києва декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва», яка отримана адресатом 29 липня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказана декларація була отримана Департаментом ДАБК 30 липня 2015 року і зареєстрована за вхідним номером 10/26-3007/22/ДЦ.

Не отримавши повідомлення про повернення декларації про початок виконання будівельних робіт у встановлений законом строк, ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» розпочало відповідні роботи.

Відповідно до листа Департаменту (центру) надання адміністративних послуг від 06 вересня 2017 року № 071-1161, підготовленого на запит позивача, лист Департаменту ДАБК від 05 серпня 2015 року № 10/26-4/0508/07 щодо повернення декларації про початок виконання будівельних робіт було отримано представником ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» Венедіктовим В.М. 08 грудня 2016 року.

Згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації від 21 березня 2018 року вказаний об`єкт за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) наслідками.

ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» листом від 21 березня 2018 року № 19 направило до Департаменту ДАБК заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта по вул. Сім`ї Сосніних, 3 в Святошинському районі м. Києва та видачу сертифіката і акт готовності об`єкта до експлуатації (клас наслідків (відповідальності) СС2).

Департамент ДАБК листом від 11 квітня 2018 року № КВ 172181011587 відмовив позивачу у видачі сертифіката. Підставою для відмови у видачі сертифіката стало те, що заявником не надано проектну документацію, а в поданих документах виявлено недостовірні відомості. Крім того в заяві не зазначено інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Департаменту ДАБК, ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» звернулося до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

За приписами частини 2 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).

Пунктами 24, 25 Порядку №461 визначено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Згідно з пунктом 27 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Однією з підстав для відмови у видачі сертифіката стало те, що в акті готовності об`єкта до експлуатації не зазначено інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

Дослідивши акт готовності об`єкта до експлуатації від 21 березня 2018 року вбачається, що в ньому міститься посилання на те, що заявник набув право на виконання будівельних робіт відповідно до пункту 13 Порядку № 461, адже декларація не повернута в установлений строк.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Згідно з положеннями частини 7 статті 36 цього ж Закону право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі також - Порядок №466), пунктом 5 якої передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, готується замовником за формою згідно з додатком 1 та подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих робіт до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта будівництва.

Пунктами 9-11 Порядку № 466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Один примірник після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Інспекція протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

У пункті 13 Порядку № 466 визначено, що у разі коли Інспекція не зареєструвала декларацію або не повернула її в установлений строк, заявник набуває право на виконання будівельних робіт на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована, чи повернута. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

Абзац 11 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначає, що принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Частиною 6 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

За приписами абзацу 7 частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб`єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.

Принцип мовчазної згоди було запроваджено в українське законодавство Законом України від 12 лютого 2015 року № 191-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)". Як вбачається з назви цього Закону та пояснювальної записки до законопроекту, його розроблено відповідно до завдань, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2014 року № 695, щодо дерегуляції та приведення функцій контролюючих органів до європейських стандартів.

Цей принцип має на меті запобігти обмеженню права на законну господарську діяльність внаслідок протиправної бездіяльності відповідних дозвільних органів. Застосування цього принципу ґрунтується на презумпції (обґрунтованому припущенні) правомірності, а отже і дозволеності господарської діяльності, що потребує дозволу, якщо дозвільний орган не висловив заперечень (не прийняв рішення про відмову або не надіслав його). Таке "мовчання", що виявляється у протиправній бездіяльності дозвільного органу, дає підстави припускати "згоду" з господарською діяльністю, що потребує дозволу.

У постанові від 26 червня 2018 року у справі № 826/2810/17 Верховний Суд підкреслив, що застосувати принцип мовчазної згоди можна за наявності підтвердження належним чином протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди.

У вказаній постанові визначено алгоритм для застосування вказаного принципу, а саме зазначено, що виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов:

1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;

2) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви;

3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 березня 2021 року у справі №826/9746/17 зробив висновок про те, що принцип мовчазної згоди може бути застосовано за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб`єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб`єкта господарювання.

Застосовуючи вказані підходи, суд зазначає, що в разі настання визначених законодавством умов, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний до вчинення конкретних дій - протягом встановленого строку з дня надходження до нього декларації перевірити повноту даних, зазначених у декларації, та здійснити дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру. Підставою ж для повернення декларації можуть бути лише визначені законом обставини за вичерпним переліком, при цьому, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд.

Як вже зазначалось, ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» надіслало до Центру надання адміністративних послуг м. Києва декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка отримана адресатом 29 липня 2015 року. Вказана декларація була отримана Департаментом ДАБК 30 липня 2015 року і зареєстрована за вхідним номером 10/26-3007/22/ДЦ.

Листом Департаменту ДАБК від 05 серпня 2015 року № 10/26-4/0508/07 було повернуто декларацію про початок виконання будівельних робіт, однак такий лист вручено представнику позивача лише 08 грудня 2016 року, тобто через рік та чотири місяці після його складення.

Позивач, звернувшись із листом до Центру надання адміністративних послуг, отримав відповідь, що лист Департаменту ДАБІ у м. Києві від 05 серпня 2015 року № 10/26-4/0508/07 щодо повернення декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 093152160247 від 04 серпня 2015 року було отримано в Департаменті Центру надання адміністративних послуг лише 08 грудня 2016 року.

Тобто, у даному випадку має місце як несвоєчасність відповіді відповідача щодо повернення поданих документів, так і закінчення строку розгляду поданих документів дві з трьох підстав для застосування принципу мовчазної згоди, окреслених вище.

Водночас, повертаючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд наголосив, що суди не досліджували лист Департаменту ДАБК від 05 серпня 2015 року №10/26-4/0508/07, оскільки вказаний лист взагалі відсутній у матеріалах справи.

Верховний Суд вважає, що без дослідження підстав, зазначених Департаментом ДАБК при поверненні поданих документів для реєстрації декларації про початок будівельних робіт, є передчасними висновки судів про те, що ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована чи повернута, набуло право на початок виконання будівельних робіт за принципом мовчазної згоди.

На виконання таких вимог, позивачем було долучено до матеріалів справи лист Департаменту ДАБК від 05 серпня 2015 року №10/26-4/0508/07, яким було повернуто декларацію про початок виконання будівельних робіт. Підставою для такого повернення визначено оформлення поданої декларації з порушенням установлених вимог в частині: найменування об`єкта будівництва, зазначення інформації про відповідальну особу проектувальника, що здійснює авторський нагляд, відповідного кваліфікаційного сертифікату, зміни найменування пунктів, зміни назв відповідних граф таблиць тощо.

Таким чином, за наслідком дослідження такого листа відповідача, судом встановлено, що підставами для повернення декларації про початок виконання будівельних робіт не було визначено подання суб`єктом господарювання не всіх визначених законом документів для отримання відповідного дозволу.

Отже, у даному випадку має місце і остання третя підстава для застосування принципу мовчазної згоди суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, оскільки відповідачем ні у листі 05 серпня 2015 року №10/26-4/0508/07, ні під час розгляду справи не було доказово підтверджено, на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, обставини подання позивачем неповного пакету документів.

Тобто, зважаючи на отримання Департаменту ДАБІ у м. Києві 30.07.2015 декларації про початок виконання підготовчих робіт та передання у Центр надання адміністративних послуг листа щодо повернення такої декларації лише 08.12.2016, тобто більше ніж через рік, заявник мав об`єктивні підстави на одинадцятий робочий день з моменту не повернення декларації на виконання реконструкції незавершеного будівництва об`єкта під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва.

Вказані обставини відповідачем під час розгляду питання щодо видачі сертифікату не були взяті до уваги, у зв`язку з чим, відмова відповідача щодо видачу сертифікату в частині виявлення недостовірних відомостей у поданих документах та невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил також є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування відмови у видачі сертифікату, що прийнята Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2018 № КВ 172181011587 за результатами розгляду поданої ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» 29.03.2018 заяви про видачу сертифіката.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ПАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» сертифікат «Реконструкції незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2», код об`єкта 1251.9», то суд зазначає про таке.

Так, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Таким чином, повноваження відповідача щодо видачі сертифікату, що засвідчує прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта «Реконструкції незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2», код об`єкта 1251.9», є дискреційними повноваженнями такого суб`єкту владних повноважень, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій, окрім випадку, зазначеного у наведених положеннях судової практики Європейського суду з прав людини, наявність якого в межах розгляду даної справи доведена позивачем, з огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов`язання підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» щодо видачі сертифіката «Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2», код об`єкта 1251.9», з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 524, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову у видачі сертифікату, що прийнята Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2018 № КВ 172181011587 за результатами розгляду поданої Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство Спратлі» 29.03.2018 заяви про видачу сертифіката.

Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А; код ЄДРПОУ 40224921) повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство Спратлі» (03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, буд. 3; код ЄДРПОУ 20069005) щодо видачі сертифіката «Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2», код об`єкта 1251.9», з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А; код ЄДРПОУ 40224921) на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство Спратлі» (03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, буд. 3; код ЄДРПОУ 20069005) понесені останнім судові витрати у розмірі 3 524, 00 грн (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.