Рішення від 05.06.2025 по справі 908/361/25

номер провадження справи 22/40/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2025 Справа № 908/361/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Фролов В.В., самопредставництво, витяг з ЄДР, службове посвідчення № 107 від 01.08.2023

від відповідача: адвокат Гріщенко А.О., ордер АР № 1205322 від 01.11.2024

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/361/25

за позовом: Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69005)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД (вул. Поштова, буд. 27/29, каб. 49, м. Запоріжжя, 69063)

про стягнення 841 738,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

13.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 05-05/0100 від 10.02.2025) Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АКВІ-БУД про стягнення 543657,06 грн. неустойки, 235464,15 грн. індексу інфляції та 62616,95 грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу).

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем строків повернення невикористаного авансу, перерахованого за Договором № 12/04/НЗ від 12.04.2024 про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

Згідно позовної заяви, пунктом 3.10 Договору встановлено можливість перерахування генпідряднику попередньої оплати (авансу) у розмірі до 50% на строк до 15.05.2024 (надалі строк змінювався додатковими угодами та було збільшено розмір авансу до 70%). Відпрацювання генпідрядником авансу підтверджується наданими замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). По закінченню терміну використання авансу, невідпрацьовані його суми повертаються генпідрядником замовнику не пізніше шестимісячного строку з моменту його отримання, як визначено в п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва. Відповідачу був перерахований аванс у загальному розмірі 17342850,00 грн. Генпідрядником всього виконано робіт на загальну суму 15564826,47 грн. Акти форми КБ-2в №№ 1-3 були надані 16.12.2024, які були враховані в якості відпрацювання авансу у повному обсязі. 12.12.2024 позивачу було повернуто 5425350,00 грн. У порушення п. 3.10 Договору в установлені строки: 18.10.2024 та 05.12.2024 акти форми КБ-2в не надано, аванс вчасно не повернуто, договір не розірвано. На підставі п. 12.4 Договору нараховано 543657,06 грн. неустойки, 235464,15 грн. індексу інфляції та 62616,95 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу).

26.03.2025 через систему «Електронний суд», у встановлений судом строк, надійшла відповідь на відзив, відхилено заперечення відповідача. Усі укладені додаткові угоди пов`язані зі зверненням генпідрядника стосовно продовження терміну відпрацювання авансу та збільшення суми наданої попередньої оплати з 50% до 70%. Відповідач усвідомлював необхідність здійснення додаткових робіт та коригування проєктно-кошторисної документації.

06.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на заперечення відповідача на відповідь на відзив. Відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань не підтвердив факт використання отриманої суми авансу, не виконав підрядні роботи у встановлені строки, визнавши наявність у нього перед позивачем заборгованості у розмірі отриманого авансу, повернув суму авансу замовнику лише 12 та 16.12.2024. Сума своєчасно не відпрацьованого авансу набуває статусу «грошового зобов`язання» з наступного дня після спливу строку, встановленого Договором, на яке можливо нарахувати 3% річних та збитки від інфляції.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

21.03.2025 через систему «Електронний суд», у встановлений судом строк, надійшов відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Визнано обставину укладення Договору № 12/04/НЗ від 12.04.2024 про закупівлю робіт за бюджетні кошти з додатковими угодами. За результатами здійснення технічного нагляду за виконанням Договору було складено звіти з технічного нагляду за будівництвом об`єктів воєнних інженерно-технічних та фортифікаційних споруд. Станом на 18.10.2024 та 05.12.2024 (у встановлені терміни використання авансу) виконання генпідрядником робіт становило 100% в об`ємах, визначених кошторисною документацією. Під час будівництва улаштування смуг інженерних загороджень генпідрядником разом із ОУВ «ЗАПОРІЖЖЯ» були виявлені не враховані проєктною документацією роботи, у зв`язку з чим виникла необхідність проведення додаткових робіт. Генпідрядник був позбавлений можливості вчасно надати замовнику акти КБ-2в через необхідність проведення додаткових робіт та був зобов`язаний звернутись до замовника з повідомленням про необхідність коригування кошторисної частини проєктної документації, що у подальшому було виконано замовником. Через це відповідачем було порушено терміни підтвердження використання авансу.

24.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив. Відповідач було виявлено і повідомлено позивача про значну кількість робіт, не врахованих проєктним рішенням, у зв`язку з чим виникла необхідність у проведенні додаткових робіт і коригуванні кошторису. У зв`язку з цим відповідач був позбавлений можливості скласти та підписати у встановлені терміни акти КБ-2в. Крім того, з моменту звернення відповідача до позивача з проханням здійснити коригування пройшло 29 днів, що порушує п.п. 6.1, 6.2 Договору. Надання актів без коригування типової проєктно-кошторисної документації з внесенням додаткових робіт не було можливо, бо це порушувало б склад виконання робіт, і акти не могли бути прийняті замовником. Повернення авансу не є грошовим зобов`язанням, у зв`язку з чим позивачем не можуть нараховуватися штрафні санкції з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 13.02.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/361/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 18.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху.

28.02.2025, у встановлений судом строк, від позивача надійшла заява вих. № 05-05/0058 від 24.02.2025 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/361/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

12.03.2025 від позивача через систему Електронний суд надійшла заява, в якій зазначено, що при складанні позову позивачем у якості відповідача було помилково зазначено не повну назву відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД, а зазначено: Товариство з обмеженою відповідальністю АКВІ-БУД. У зв`язку з наведеним, просив вважати правильною назвою відповідача по справі замість Товариства з обмеженою відповідальністю АКВІ-БУД - Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД.

Ухвалою суду від 17.03.2025 встановлено, що правильним найменуванням відповідача в справі № 908/361/25 є Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД (місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 27/29, каб. 49, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ: 41400018).

Ухвалою суду від 01.04.2025 за клопотанням відповідача було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.04.2025.

Ухвалою суду від 24.04.2024 у зв`язку з неявкою представника відповідача підготовче засідання відкладено на 06.05.2025.

Ухвалою суду від 06.05.2025 задоволено клопотання ТОВ ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД про поновлення процесуального строку для подання доказів ; докази, що надійшли до суду 24.04.2025, прийнято до розгляду. Встановлено Управлінню капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації додатковий строк для подання заперечення на подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив до 06.05.2025; заперечення прийнято до розгляду. Провадження в справі закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 03.06.2025.

Ухвалою суду від 28.05.2025, у зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. 03.06.2025 у відпустці, судове засідання з розгляду справі по суті призначено на 05.06.2025.

У судове засідання 05.06.2025 з розгляду справи по суті з`явилися представники сторін.

Відповідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 05.06.2025 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують

12.04.2024 між Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД (генпідрядник, відповідач) укладено Договір № 12/04/НЗ про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Договору, замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проєктно-кошторисної документації і умов Договору та здати в установлений Договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти від генпідрядника й оплатити закінчені роботи: «Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області (Улаштування смуг інженерних загороджень (невибухові загородження) 10 км (ВОП № 44-48).

Договірна ціна складає 24785707,73 грн. з ПДВ (п. 2.1).

Фінансування робіт, згідно п. 3.12, здійснюється за рахунок коштів державного, обласного та місцевого бюджетів.

Згідно п. 3.1, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням Загальних положень укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), завізованих відповідальними посадовими особами оперативного угрупування військ «Запоріжжя», та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.

Згідно п. 3.10 Договору, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 50% вартості робіт за договором на строк до 15.05.2024. відпрацювання генпідрядником авансу підтверджується наданими замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 15.05.2024 включно.

Закінчення виконання робіт 30.06.2024 (п. 4.1).

У пунктах 6.1, 6.2 Договору сторони визначили: якщо генпідрядник впродовж часу виконання робіт по Договору виявить потребу внесення змін до обсягів робіт, передбачених договірною ціною, він протягом 3 робочих днів надає пропозиції щодо змін замовнику, а замовник протягом 5 днів приймає рішення по цьому питанню. Такі пропозиції направляються генпідрядником замовнику в письмовій формі. Замовник у такій же формі повідомляє про свою згоду або заперечення до запропонованих змін у триденний термін.

Згідно п. 12.4, у разі порушення генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, генпідрядник за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки такого повернення. Крім сплати штрафних санкцій генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Договір згідно п. 15.1 діє до 31.12.2024.

На виконання умов Договору позивач перерахував на банківський рахунок відповідача 12392850,00 грн., згідно платіжної інструкції № 74 від 12.04.2024 (оплачено 18.04.2024), у призначенні платежу вказано, що здійснюється попередня оплата по Договору № 12/04/НЗ від 12.04.2024.

Додатковою угодою № 1 від 15.04.2024 сторони виклали пункт 4.1 Договору в іншій редакції, визначивши закінчення виконання робіт 01.06.2024.

Сторонами додатковими угодами до Договору пункт 3.10 викладався в новій редакції. Так, додатковою угодою № 2 від 13.05.2024 визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 31.05.2024. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 31.05.2024 включно.

Додатковою угодою № 3 від 30.05.2024 визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 30.06.2024. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 30.06.2024 включно. Визначено закінчення виконання робіт 30.06.2024.

На виконання умов Договору позивач перерахував на банківський рахунок відповідача 4950000,00 грн. згідно платіжної інструкції № 114 від 04.06.2024 (оплачено 05.06.2024), у призначенні платежу вказано, що здійснюється попередня оплата по Договору № 12/04/НЗ від 12.04.2024.

Таким чином, позивач перерахував відповідачу аванс у загальній сумі 17342850,00 грн.

Додатковою угодою № 4 від 26.06.2024 визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 31.07.2024. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 31.07.2024 включно. Визначено закінчення виконання робіт 31.07.2024.

Додатковою угодою № 5 від 26.07.2024 визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 01.09.2024. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 01.09.2024 включно. Визначено закінчення виконання робіт 01.09.2024.

Додатковою угодою № 6 від 29.08.2024 визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості річного обсягу будівельних робіт на термін до 6 місяців. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше 30.09.2024 включно, навіть якщо термін використання авансу не настав. Визначено закінчення виконання робіт 30.09.2024.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 19.09.2024 № 01/19 (вручено позивачу 20.09.2024) про коригування інвесторської кошторисної документації у відповідності до обсягів фактично виконаних робіт на влаштуванні ходів сполучення.

Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації листом від 14.04.2025 № 05-03/0101 на звернення відповідача (лист від 11.04.2025 б/н) повідомило, що з метою проведення коригування проєктно-кошторисної документації по об`єкту за Договором № 12/04/НЗ від 12.04.2024, між Управлінням та ФОП Марковою М.А. 18.10.2024 було укладено договір на виконання робіт з коригування кошторисної документації. 29.11.2024 Управління було отримано експертну оцінку № 49223 щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації. Таким чином, коригування проєктно-кошторисної документації здійснювалося з 18.10.2024 по 29.11.2024.

Додатковою угодою № 7 від 29.09.2024 визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості річного обсягу будівельних робіт на термін до 6 місяців. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше 25.12.2024 включно, навіть якщо термін використання авансу не настав. Визначено закінчення виконання робіт 25.12.2024.

Додатковою угодою № 8 від 16.12.2024 сторони у зв`язку зі зменшенням обсягів робіт після проведення коригування проєктно-кошторисної документації та одержаною позитивною експертною оцінкою від 29.11.2024 № 49223, виклали п. 2.1 в іншій редакції, визначивши, що договірна ціна складає 15565184,98 грн. з ПДВ.

16.12.2024 між сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 (форма № КБ-2в): № 1 на суму 14265037,39 грн., № 2 на суму 1283265,08 грн., № 3 на суму 16524,00 грн., всього на загальну суму 15564826,47 грн.

Згідно позовної заяви, було закрито (відпрацьовано) погашення авансу у сумі 11917500,00 грн. актом № 1 від 16.12.2024.

16.12.2024 сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1 за грудень 2024 (форма КБ-3) на суму 15564826,47 грн., із якої сума 11917500,00 грн. виключається з підсумку як авансова оплата, до сплати 3647326,47 грн.

Таким чином, залишок авансу становив суму 5425350,00 грн. (17342850,00 грн. (сума перерахованого авансу позивачем) - 11917500,00 грн. (сума відпрацьованого авансу) = 5425350,00 грн.).

Сума 5425350,00 грн. була перерахована (повернута) відповідачем позивачу згідно платіжної інструкції № 484 від 12.12.2024.

Позивач перерахував відповідачу за виконані роботи суми: 16524,00 грн., згідно платіжної інструкції № 296 від 16.12.2024 (оплачено 23.12.2024); 1283265,09 грн., згідно платіжної інструкції № 295 від 16.12.2024 (оплачено 23.12.2024); 2347537,39 грн., згідно платіжної інструкції № 294 від 16.12.2024 (оплачено 23.12.2024).

Таким чином, позивач перерахував на рахунок відповідача загальну суму в розмірі 20990176,47 грн., суму 5425350,00 грн. відповідач повернув позивачу. Відтак, виконані роботи на суму 15564826,47 грн. були оплачені позивачем відповідачу повністю.

Між сторонами Договору був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період: 2024 р., згідно якого станом на 31.12.2024 заборгованість за Договором № 12/04/НЗ від 12.04.2024 відсутня.

Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації листом від 11.04.2025 № 05-03/0100, на звернення відповідача (лист від 10.04.2025 б/н) було повідомлено, що відповідальною особою за здійсненням технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об`єктах будівництва по Договору № 12/04/НЗ від 12.04.2024 було призначено провідного інспектора виробничого відділу Управління Зубарева М.В.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області було складено протоколи від 23.10.2024 та від 11.12.2024 №№ 13, 15 про порушення бюджетного законодавства. Згідно протоколів, станом на 25.10.2024 та на 11.12.2024, відповідно, розпорядником бюджетних коштів (Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації) не надано до органу Казначейства документи, що підтверджують факт виконання робіт на суму 12392850,00 грн. та на суму 4950000,00 грн., оплачені на умовах авансування відповідно до Договору від 12.04.2024 № 12/04/НЗ, та не забезпечено повернення невикористаної підрядником суми авансу, що є порушенням бюджетного законодавства.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області були складені відповідні попередження від 25.10.2024 № 45 та від 11.12.2024 № 50 про неналежне виконання бюджетного законодавства.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані договором будівельного підряду.

Відповідно ч. 1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону (ч. 1 ст. 323 ГК).

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, який визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (пункт 1 Порядку).

Згідно п. 3 вказаного Порядку (в редакції станом на час укладення Договору на 19.02.2024), цей Порядок є обов`язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1764 доповнено абзацом такого змісту:

На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців.

Як встановлено судом, на момент укладення Договору від 12.04.2024, пунктом 3.10 сторони визначили строк використання авансу у розмірі 50% вартості робіт за Договором до 15.05.2024 та встановили, що невідпрацьовані суми авансу в цей же строк, а саме: не пізніше 15.05.2024 включно повертаються замовнику підрядником.

Надалі, додатковими угодами пункт 3.10 Договору викладався в новій редакції та змінювався (збільшувався) строк використання відповідачем авансу: до 31.05.2024, до 30.06.2024, до 31.07.2024, до 01.09.2024, та в цей же строк (не пізніше 31.05.2024 включно, не пізніше 30.06.2024 включно, не пізніше 31.07.2024 включно, не пізніше 01.09.2024 включно) невідпрацьовані суми авансу повертаються замовнику підрядником.

Додатковою угодою № 6 від 29.08.2024 аванс надавався на строк до 6 місяців та невідпрацьовані суми авансу мали бути повернуті замовнику підрядником не пізніше 30.09.2024 включно.

Додатковою угодою № 7 від 29.09.2024 аванс надавався на строк до 6 місяців та невідпрацьовані суми авансу мали бути повернуті замовнику підрядником не пізніше 25.12.2024 включно.

Суд відзначає, що кожного разу укладаючи додаткові угоди до Договору та визначаючи строк повернення невідпрацьованих сум авансу сторони визначали цей строк таким, що співпадав зі строком закінчення виконання робіт.

Тобто, невідпрацьовані суми авансу мали бути повернуті відповідачем фактично у день закінчення виконання робіт. Відповідно, відповідач міг використовувати перерахований аванс протягом всього строку виконання ним підрядних робіт.

Як слідує з додаткових угод №№ 2-7, вони укладалися у зв`язку з тим, що проведенню робіт суттєво перешкоджали обстріли з боку російських військ та з урахуванням кліматичних умов (аномальна висока температура навколишнього середовища), а також з урахуванням умов дозволу на здійснення попередньої оплати, одержаного від головного розпорядника бюджетних коштів.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

У пункті 6.1 Договору сторони визначили: якщо генпідрядник впродовж часу виконання робіт по Договору виявить потребу внесення змін до обсягів робіт, передбачених договірною ціною, він протягом 3 робочих днів надає в письмовій форм пропозиції щодо змін замовнику, а замовник протягом 5 днів приймає рішення по цьому питанню.

Згідно матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листом від 19.09.2024 № 01/19 (вручено позивачу 20.09.2024) про коригування інвесторської кошторисної документації у відповідності до обсягів фактично виконаних робіт на влаштуванні ходів сполучення. Коригування проєктно-кошторисної документації, як повідомив позивач, здійснювалося з 18.10.2024 по 29.11.2024.

Тобто, позивачем було порушено встановлений п. 6.1 Договору строк щодо прийняття рішення по внесенню змін до обсягів робіт, передбачених договірною ціною.

Як зазначив відповідач у відзиві, він був позбавлений можливості вчасно надати замовнику акти КБ-2в через необхідність проведення додаткових робіт, через це відповідачем було порушено терміни підтвердження використання авансу.

Як вбачається з пояснення керівника Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації Корнійця О., викладеного у складеному Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області протоколі від 11.12.2024 № 15 про порушення бюджетного законодавства (стосовно невідпрацьованого авансу у сумі 4950000,00 грн.), ТОВ ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД будівельні роботи за Договором № 12/04/НЗ виконані у повному обсязі, складені акти виконаних робіт та надані до Управління разом із підтверджуючими документами витрат для здійснення перевірки спеціалістами-кошторисниками. Після перевірки вони будуть надані до Головного управління Державної казначейської служби для закриття авансів та здійснення оплати. Аванси будуть відпрацьовані у повному обсязі, а підрядна організація сплатить штрафні санкції за несвоєчасне відпрацювання авансу.

Предметом позовних вимог у справі, що розглядається, є вимоги про стягнення з відповідача неустойки, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу). Підставою позову є Договір № 12/04/НЗ від 12.04.2024 зі змінами.

За приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Востаннє, додатковою угодою № 7 від 29.09.2024 до Договору сторонами було визначено перерахування авансу у розмірі 70% вартості річного обсягу будівельних робіт на термін до 6 місяців. При цьому, згідно пункту 3.10 Договору сторони встановили, що по закінченні термінів використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно, навіть якщо термін використання авансу не настав.

Тобто, сторони визначили конкретний (чіткий) строк для повернення невідпрацьованої суми авансу генпідрядником не пізніше 25 грудня 2024 року. Ця дата (25.12.2024) співпадала зі строком закінчення виконання робіт (пункт 4.1).

При цьому, раніше при укладенні Договору та при внесенні змін до нього додатковими угодами №№ 2-6 сторони визначали, що невідпрацьовані суми авансу мали повертатися в останній день строку, на який надавався аванс.

Відтак, сторони свідомо змінили пункт 3.10 Договору додатковою угодою № 7 та визначили строк для повернення невідпрацьованого авансу не після закінчення шестимісячного строку, а в конкретну дату 25.12.2024.

Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Станом на час розгляду цієї справи по суті пункт 3.10 Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024 є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.

Жодна зі сторін дійсності цього пункту Договору не оспорювала.

Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував неустойку у розмірі 543657,06 грн. та 62616,95 грн. 3% річних за загальний період із 18.10.2024 по 15.12.2024 та інфляційні втрати у розмірі 235464,15 грн. за листопад 2024, розраховуючи, що аванс у сумі 12392850,00 грн., як невідпрацьований, мав бути повернутий позивачу 18.10.2024, а у сумі 4950000,00 грн. 05.12.2024, тобто по закінченні шестимісячного строку після його перерахування відповідачу.

У пункті 12.4 Договору сторони передбачили, що у разі порушення генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, генпідрядник за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки такого повернення. Крім сплати штрафних санкцій генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На підтвердження відпрацювання суми перерахованого авансу у розмірі 11917500,00 грн. був складений та підписаний представниками сторін Договору акт форми КБ-2в № 1 від 16.12.2024.

Залишок перерахованої суми авансу у розмірі 5425350,00 грн. був повернутий відповідачем на рахунок позивача згідно платіжної інструкції № 484 від 12.12.2024.

Тобто, у встановлений Договором строк (пункт 3.10), а саме: не пізніше 25.12.2024 відповідачем було відпрацьовано суму авансу, а залишок невідпрацьованого авансу був повернутий позивачу.

А відтак, судом не встановлено порушення відповідачем визначеного Договором строку повернення невідпрацьованих сум авансу. Враховуючи наведене, у позивача відсутні підстави для нарахування неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в судових рішеннях Вищого господарського суду України, Верховного Суду України, на які посилався позивач, судами було встановлено порушення відповідачами строків повернення невідпрацьованого авансу, що стало підставою для нарахування неустойки.

При розгляді цієї справи не встановлено порушення відповідачем строку для повернення невідпрацьованих сум авансу.

Щодо посилання позивача на п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, суд зазначає, що абзацом 2 цього пункту визначено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 цього Порядку доповнено новим абзацом, згідно якого: «На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців».

При цьому, цим абзацом не визначено терміну для повернення замовнику невикористаних сум авансу, зокрема відразу зі спливом шестимісячного строку. Такий термін у даному випадку визначався сторонами у Договорі.

Щодо посилання позивача на попередження про неналежне виконання позивачем бюджетного законодавства та складених протоколів про порушення позивачем бюджетного законодавства, які були надіслані останньому Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області, суд зазначає таке.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва. Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Відповідно абзацу 3 п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, у випадках проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов`язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.

Тобто, позивач, як замовник будівництва та розпорядник бюджетних коштів мав право визначити у Договорі підряду такий термін саме повернення невідпрацьованих сум авансу, який визначений у п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, а саме: не пізніше 6 місяців з дня його (авансу) перерахування.

Позивач цього не зробив, навпаки, кожного разу Договором (зі змінами) визначався строк для повернення невідпрацьованих сум авансу, який співпадав зі строком закінчення виконання робіт.

Тобто, позивач вважав, що сума авансу 12392850,00 грн. мала бути повернута відповідачем у разі її не відпрацювання не пізніше 18.10.20204, а сума авансу у розмірі 4950000,00 грн. не пізніше 05.12.2024 (шестимісячні строки з дня перерахування цих сум), однак укладає додаткову угоду № 7 від 29.09.2024, якою визначає, що невідпрацьовані суми авансу повертаються генпідрядником не пізніше 25.12.2024. Тобто, завідомо передбачає повернення невідпрацьованих сум авансу у строк, що перевищує шестимісячний з дня його (авансу) перерахування.

Позивачем не заявлялося, що відповідач використав суми авансу не за призначенням, не відпрацював їх чи не повернув невідпрацьовані суми авансу після закінчення строку на їх повернення.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа Броньовський проти Польщі, заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).

Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом в рішенні по справі Рисовський проти України від 20.11.2011 щодо принципу Належного урядування, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 липня 2023 у справі № 912/2797/21 наголосила, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З іншого боку, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 № 1-рп/2015).

Позов, як вбачаться з його тексту, зумовлений проведенням моніторингу фінансової дисципліни щодо виконання договорів про виконання робіт за бюджетні кошти, після чого Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації було виявлено порушення виконання умов Договору підряду, а саме: термінів відпрацювання авансу.

Однак, укладаючи Договір та у подальшому вносячи до нього зміни шляхом укладення відповідних додаткових угод, як позивач, так і відповідач погоджувалися з тим, що невідпрацьовані суми авансу мають бути повернуті у визначений ними строк. Тобто, відповідач міг розраховувати на положення укладеного Договору та дотримувався їх.

На підставі викладеного вище, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється повністю в зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

6. Розподіл судових витрат

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 16 червня 2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко