Рішення від 04.06.2025 по справі 916/433/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/433/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/433/25

за позовом Роздільнянської окружної прокуратури (67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8, код ЄДРПОУ 0352855233) в інтересах держави в особі Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (66740, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, 34, код ЄДРПОУ 04379255) та Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150)

до відповідача: Приватного підприємства "МЕТА" (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, буд. 247/4, код ЄДРПОУ 31948761)

про визнання недійсним пункту договору, визнання недійсною Додаткової угоди та стягнення 2 129 465,91грн.

Представники:

Від прокуратури: Ейсмонт І. С. посвідчення;

Від позивачів: не з`явились;

Від відповідача: Ткачук О.В. керівник;

Сарсаков С. О. ордер;

ВСТАНОВИВ:

Роздільнянська окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Приватного підприємства "МЕТА" про визнання недійсним п. 8.3. Договору підряду № 61/10 від 02.10.2023, в частині формулювання щодо сплати неустойки (пені) від ціни невиконаних робіт на об`єкті, а саме положення "з дня отримання бюджетних коштів", визнання недійсною Додаткової угоду № 1 від 26.12.2023 до Договору підряду № 61/10 від 02.10.2023 та стягнення з ПП "МЕТА" на користь місцевого бюджету Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області неустойки (пені) в розмірі 806 375,60 грн. та штрафу в сумі 1 323 090,31 грн. у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору підряду № 61/10 від 02.10.2023.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2025 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/433/25 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.03.2025р. клопотання Приватного підприємства "МЕТА" від 10.03.2025 за вх. №7707/25 про витребування доказів було задоволено, витребувано у Одеської обласної державної адміністрації інформацію про кількість повітряних тривог, оголошених на території Одеської області протягом жовтня - грудня 2023 року, в розрізі місяців, із зазначенням їх переліку, часу оголошення та тривалості.

10.04.2025р. за вх. №2/ДСК/2025р. до суду від Одеської обласної державної адміністрації надійшла витребувана судом інформація.

Відповідні документи були дослідженні судом на стадії дослідження доказів, проте до матеріалів справи не залучені з огляду на наявність грифу «ДСК».

Ухвалою господарського суду від 23.04.2025р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в засіданні суду.

27.02.2025р. за вх. №6570/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

06.03.2025р. за вх.№7519/25 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив, згідно якої прокурор вказує що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

07.03.2025р. за вх. №7601/25 до суду від позивача Південного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких останній вказує, що за результатами розгляду у межах повноважень питання щодо наявності згідно із законодавством у сфері публічних закупівель підстав щодо внесення змін до Договору №61/10 відповідно до додаткової угоди від 26.12.2023р. №1, якою продовжено термін дії договору, під час проведення перевірки закупівель порушень не встановлено. Крім того, відповідно до заяви від 07.03.2025р. за вх. №7602/25 позивач просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника Південного офісу Держаудитслужби.

10.03.2025р. за вх. 7862/25 та вх.№ 7870/25 до суду від позивача Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області надійшли заперечення, згідно яких останній позовні вимоги прокурора не підтримує, вважає їх необґрунтованими безпідставним та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Судом, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

За посиланнями прокурор, за результатами опрацювання даних оприлюднених на веб-порталі «Prozorro - публічні закупівлі» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-21-006836-a) встановлено, що Затишанською селищною радою Роздільнянського району Одеської області проведено відкриті торги з особливостями щодо «Відновлення гідрологічного режиму ставка і капітальний ремонт греблі в смт. Затишшя Роздільнянського району (раніше Захарівський район) Одеської області», очікуваною вартістю 13 385 445,00 грн. Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету.

За результатами проведених торгів між Затишанською селищною радою та ПП «МЕТА» укладено Договір підряду № 61/10 від 02.10.2023 про закупівлю підрядних робіт вартістю 13 230 903,14 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується у відповідності до умов даного Договору виконати роботи з благоустрою території населеного пункту: «Відновлення гідрологічного режиму ставка і капітальний ремонт греблі в смт. Затишшя Роздільнянського району (раніше Захарівський район) Одеської області. Коригування» (код ДК 021:2015 - 45247000- 0 - Будівництво гребель, каналів, зрошувальних каналів та акведуків), а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Підрядник зобов`язаний виконати роботи визначені цим Договором та додатками до нього, з дати підписання Договору, але у будь-якому разі до 31 грудня 2023 року.

Згідно п. 3.2. Договору, строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням змін у Договір у разі: - виникнення обставин непереборної сили; - за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна цього Договору складає 13 230 903,14 грн., в тому числі ПДВ 2 205 150,52 грн. Вид договірної ціни - тверда. Розрахунок договірної ціни, складений відповідно до пропозиції Підрядника, є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 4.3. порядок здійснення оплати: протягом 10 робочих днів з дати підписання Замовником акту приймання виконаних робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3.

Пунктом 5.1.1. Договору передбачено, що Підрядник зобов`язаний своїми силами і засобами виконати роботи у відповідності з умовами даного Договору, вимогами чинного законодавства, державних будівельних норм та правил, в обсязі і у термін, передбачений цим Договором.

Відповідно до п. 8.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов`язань винна Сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України та даним Договором.

Згідно п. 8.2. порушення зобов`язань за Договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов`язань за Договором при закупівлі робіт за державні кошти Підрядник сплачує Замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), від ціни невиконаних робіт на об`єкті з дня отримання бюджетних коштів.

У разі істотного порушення Підрядником умов цього Договору, Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку за умови попереднього письмового повідомлення Підрядника про розірвання договору та з обґрунтуванням підстав для розірвання. Істотним порушенням є: несвоєчасне виконання робіт (прострочення понад 7 (сім) робочих днів без укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання робіт); неякісне виконання робіт та не усунення Підрядником виявлених недоліків (мотивована відмова Замовника від підписання акту більш ніж двічі); порушення Підрядником гарантійних зобов`язань наданих останнім згідно з умовами закупівель, за результатами якої укладено цей договір. У випадку істотного порушення договору Підрядником, Замовник має право вимагати від Підрядника сплати штрафу на свою користь у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості договору (п.8.4 договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору, Сторони звільняються від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, якщо вони зумовлені обставинами непереборної сили, що перешкоджають належному виконанню цього Договору. До обставин непереборної сили, що можуть вплинути на виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, належать обставини та події надзвичайного характеру, що не залежать від волі Сторін і які Сторони не могли передбачити, уникнути або запобігти прийнятими необхідними і достатніми заходами. Сторона, яка не має можливості виконувати свої зобов`язання через обставини непереборної сили, повинна повідомити про це іншу Сторону в 5-денний термін з моменту їх виникнення, підтверджуючи це відповідними документами. Несвоєчасність повідомлення позбавляє цю Сторону права посилатись на такі обставини надалі. Строк дії обставин непереборної сили підтверджується довідкою компетентного органу. Строк виконання зобов`язань за цим Договором продовжується на строк дії обставин непереборної сили або усунення їх наслідків.

У відповідності до п. 10.2. Договору, даний Договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками Сторін та діє до 31.12.2023 або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Підпунктом 3 пункту 10.13 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022: 1) зменшення обсягів закупівель, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведене до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 3) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг; 5) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до змін таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.

Прокурор вказує, що сторонами було укладено 3 додаткові угоди до Договору.

Як зазначає прокурор, відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.12.2023, Замовник та Підрядник домовились продовжити термін дії Договору до 31.12.2024 та внесли відповідні зміни до п. 10.2 Договору, виклавши в новій редакції Календарний графік виконання робіт на об`єкті (Додаток № 2) та Календарний план фінансування (Додаток № 3) на підставі листа ПП «МЕТА» від 20.12.2023 № 19.

Сторонами Договору підписано 2 акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 11 820 981,56 грн., в тому числі ПДВ 1 970 163,59 грн.: - акт № 1 від 22.12.2023 на суму 5 811 744,44 грн.; - акт № 2 від 16.05.2024 на суму 6 009 237,12 грн.

Загалом Затишанська селищна рада сплатила на користь ПП «МЕТА» суму 11 820 981,56 грн. згідно двох платіжних інструкцій, а саме від 22.12.2023 № 756 та від 16.05.2024 № 304.

Додатковою угодою № 2 від 08.07.2024 сторони дійшли згоди щодо доповнення договору пунктом 10.14. Розділу 10 «термін дії договору та інші умови».

В подальшому, додатковою угодою № 3 від 12.07.2024 внесено зміни щодо договірної ціни загального обсягу робіт, згідно якої її вартість становить 11 820 981,56 грн. Крім того п. 2 вказаної додаткової угоди розірвано (припинено) дію Договору. Пунктом 3 вказаної додаткової угоди Сторони підтвердили, що станом на день укладення цієї угоди Підрядник виконав, а Замовник прийняв роботи, які оплачені Замовником своєчасно та у повному обсязі. Крім того, з моменту набрання чинності цієї угоди всі зобов`язання Сторін за Договором припинено.

Замовник оприлюднив в електронній системі публічних закупівель Prozorro звіт про виконання Договору на загальну суму 11 820 981,56 грн., в тому числі ПДВ 1 970 163,59 грн. (ідентифікатор закупівлі UA-2023-08-21-006836-a).

Отже, як зазначає прокурор, фактична дата виконання робіт за Договором - 16.05.2024.

Прокурор вважає, що оскільки пункт 8.3. Договору містить положення, що суперечить чинному законодавству, а додаткова угода № 1 від 26.12.2023 укладена за відсутності документального об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором, наявність підстав для визнання недійсним п. 8.3. Договору в частині формулювання щодо сплати неустойки (пені) від ціни невиконаних робіт на об`єкті «з дня отримання бюджетних коштів», визнання недійсною Додаткову угоду № 1 від 26.12.2023 до Договору та стягнення неустойки (пені) і штрафу з ПП »МЕТА» за порушення строків виконання зобов`язань.

Так на переконання прокурора, умови Договору, зокрема п. 8.3, в частині формулювання «з дня отримання бюджетних коштів», є такими, що створюють залежність виконання зобов`язання однією зі сторін від настання події, яка не є обов`язковою умовою для здійснення договірних зобов`язань. Це суперечить принципу обов`язковості виконання договору, визначеному статтею 526 ЦК України, яка передбачає, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Прокурор зазначає, що згідно з умовами укладеного Договору, авансування не передбачено, що підтверджується відповідними пунктами цього документа. Крім того, неустойка (пеня) має нараховуватися за порушення строків виконання робіт, які чітко визначені умовами Договору, а не за фінансові операції, які не залежать від Підрядника

Як зазначає прокурор, у Підрядника, згідно Договору, є обов`язок виконати роботи у строк до 31.12.2023, а у Замовника - здійснити оплату протягом 10 робочих днів з дати підписання ним акту приймання виконаних робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3, що є визначеним строком для виконання зобов`язання. Будь-яких інших умов щодо проведення попередньої оплати чи авансування робіт Договір не містить, тому положення про нарахування неустойки (пені) з дня отримання бюджетних коштів, передбачене п. 8.3. є некоректним.

Отже прокурор вважає, що зазначення в п. 8.3 Договору положення про сплату неустойки (пені) від ціни невиконаних робіт на об`єкті «з дня отримання бюджетних коштів» суперечить чинному законодавству, порушує права Затишанської селищної ради, створює правову невизначеність та підлягає в цій частині визнанню недійсним на підставі ст. 203, 215, 217 ЦК України.

Щодо визнання недійсним додаткової угоди №1 від 26.12.2023р. прокурор вказує, що ПП «МЕТА» прийнявши участь у тендері, за результатами якого став переможцем та уклав з Затишанською селищною радою Договір підряду № 61/10 від 02.10.2023, взяв на себе зобов`язання з виконання робіт, обумовлених Договором та додатками № 1-3 до нього, а саме здійснити відновлення гідрологічного режиму ставка і капітальний ремонт греблі в смт. Затишшя Роздільнянського району Одеської області, вартістю 13 230 903,14 грн., у строк до 31.12.2023.

На запит прокуратури, Затишанська селищна рада своїм листом від 18.09.2024 № 02-20/1098 серед іншого надала копію листа ПП «МЕТА» від 20.12.2023 № 19, адресованого селищному голові Затишанської селищної ради, який слугував підставою для укладання Додаткової угод № 1 від 26.12.2023,

У вказаному листі зазначено прохання ПП «МЕТА» продовжити терміни виконання робіт та договір до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, у зв`язку з складними погодними умовами: великими опадами в листопаді, що унеможливило виконання земляних робіт та низькими температурами нижче -5 С при яких заборонено виконувати бетонні роботи, а саме бетонування плотини та частими зупинками робіт в зв`язку з оголошенням повітряних тривог, що унеможливлює виконання робіт у відповідності до календарного графіку виконання робіт.

Крім того, як зазначає прокурор у наданій Затишанською селищною радою відповіді зазначено, що пропозиція продовжити термін дії Договору у зв`язку з складними погодними умовами підтверджується довідкою Гідрометеорологічного Центру Чорного та Азовського морів.

Поряд з цим, як вказує прокурор зазначена довідка вказує на те, що обставина про збільшення кількості опадів та зниження температурами на момент укладання додаткової угоди № 1 від 26.12.2023, нічим не підтверджувалась, оскільки вона була отримана лише 23.09.2024, тобто через 9 місяців після укладання додаткової угоди. Тобто, вказані обставини, якими обґрунтовувалось внесення змін до Договору, нічим не підтверджувалось (були відсутні довідки компетентного органу, які підтверджують, що ці обставини дійсно існували). Аналогічно не зазначено об`єктивних обставин необхідності продовження терміну виконання робіт на цілий рік, тобто до 31.12.2024.

Посилання ПП «МЕТА» в листі від 20.12.2023 № 19 на складні погодні умови та часті зупинки робіт у зв`язку з оголошенням повітряних тривог, як вважає прокурор не можуть вважатись зміною обставини, в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 652 ЦК України так, як вказаний лист не містить доказів того, що Підрядник вчиняв дії спрямовані на їх усунення, які від нього вимагалися після їх виникнення. Також, Підрядником не зазначено, яким чином виконання Договору у строк до 31.12.2023, порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б його того, на що ПП «МЕТА» розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим прокурор вказує, що ані в умовах угоди, ані у документах долучених до відкритих даних системи Prozorro жодних документів (або посилання на такі), які підтверджують настання подій передбачених умовами договору та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не долучено.

Так, згідно з ч. 5 п. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Прокурор зазначає, що зі змісту укладеної додаткової угоди №1 від 26.12.2023р. якої внесені зміни щодо строку виконання договору, взагалі не вбачається підстав внесення змін та тільки на запити прокуратури встановлено, що обставини, які нібито унеможливлюють виконання умов Договору в строку передбачені Договором, зазначені ПП «МЕТА» у листі до Замовника.

При цьому, як наголошено прокурором, відповідного документального підтвердження настання таких обставин, як то передбачено ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не надано. Наведене вказує на те, що будь-яких обґрунтованих, законних підстав та документально підтверджених об`єктивних обставин для строку договору на момент укладання додаткової угоди №1 від 26.12.2023 не було.

Прокурор наголошу, що укладаючи додаткову угоду, сторони порушили п. 4 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп.4 пункту 19 Особливостей, оскільки не підтвердили об`єктивних обставин для продовження строку договору. Ураховуючи викладене, вказана додаткова угода до договору підряду має бути визнана недійсною на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, прокурор вказує, що враховуючи факт невиконання підрядником своїх зобов`язань за Договором, наявні підстави для застосування до ПП «МЕТА» відповідальності, передбаченої Договором, у вигляді стягнення неустойки в розмірі 806 375,60грн. та штрафу в сумі 1 323 090,31грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Роздільнянська окружна прокуратура звернулась до суду з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, предметом позову у даній справі є вимоги Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Приватного підприємства "МЕТА" про визнання недійсною Додаткової угоду № 1 від 26.12.2023 до Договору підряду № 61/10 від 02.10.2023 та стягнення з ПП "МЕТА" на користь місцевого бюджету Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області неустойки (пені) в розмірі 806 375,60 грн. та штрафу в сумі 1 323 090,31 грн. у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору підряду № 61/10 від 02.10.2023 та визнання недійсним п. 8.3. Договору підряду № 61/10 від 02.10.2023, в частині формулювання щодо сплати неустойки (пені) від ціни невиконаних робіт на об`єкті, а саме положення "з дня отримання бюджетних коштів",

Як встановлено судом, спірні правовідносини сторін виникли з виконання умов договору від 02.10.2023р. №61/10, який за своєю правовою природою є договором підряду, і регулюються умовами цього договору, нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.

Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

Так, істотною умовою договору в усіх без винятку випадках є умова про предмет договору.

Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.

Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України Про публічні закупівлі не містить виключень з цього правила.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що позивач та відповідач уклали договір за результатами процедури відкритих торгів, та на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Загальна вартість робіт по договору - 13 230 903,14 грн., строк виконання робіт - до 31.12.2023.

Разом з цим згідно з Додатковою угодою 1 від 26.12.2023 строк виконання робіт було продовжено до 31.12.2024

Згідно п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об`єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі повинен довести, що такий правочин, саме у момент його укладання суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Із зазначеного вище та системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що в даному випадку визначена сторонами у договорі така умова як строк надання послуги є істотною умовою договору про закупівлю.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Так, особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Отже, під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк виконання робіт/надання послуг з поточного ремонту) шляхом його продовження, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).

З матеріалів справи вбачається, ініціатором зупинення робіт на об`єкті у зв`язку з погіршенням погодних умов був замовник. Відповідно до листа Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 02.11.2023р. за вх. №02-15/976 адресованого ПП «МЕТА», остання вказує, що «відповідно до Договору підряду №61/10 від 02.10.2023р. за предметом «Відновлення гідрологічного режиму ставка і капітальний ремонт греблі в смт. Затишшя Роздільнянського району (раніше Захарівський район) Одеської області» звертає увагу на несприятливі погодні умови, що склались останніми часом. Умовами п.1.2 договору передбачено, що якість робіт повинна відповідати державним стандартам, будівельним нормам і правилам. Ураховуючи погіршення температурного режиму та часті атмосферні опади, не можна забезпечити належне виконання робіт. Крім того, відповідно до проектно-кошторисної документації на об`єкті наразі проводяться земляні роботи з вивезення ґрунту. Оскільки вивезення відбувається за несприятливих погодних умовах, руйнується асфальтне покриття проїжджої частини вулиці Михайлівської в смт. Затишшя. Про що свідчать численні звернення жителів даної вулиці. Відповідно до п.3.2 договору, враховуючи рекомендації інженера технічного нагляду за будівництвом, зупиняємо роботу до настання стабільної сприятливої погоди». Отже ПП «МЕТА» змушене було, в тому числі на вимогу Замовника зупиняти роботи через несприятливі погодні умови.

Факт наявності несприятливих погодних умов підтверджується, довідкою Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 23.09.2024 № 45, копія якої була подана до суду разом з позовом, з якої вбачається що протягом жовтня - грудня 2023 року по смт. Затишшя спостерігалися значні атмосферні опади, в тому числі небезпечні метеорологічні явища першого рівня небезпечності та стихійні метеорологічні явища другого рівня небезпечності, а також значне зниження температури повітря до -7,4 °С.

При цьому посилання прокурора на той факт, що відповідна довідка є неналежним доказом, оскільки вона була отримана лише 23.09.2024, тобто через 9 місяців після укладання додаткової угоди, суд оцінює критично, оскільки відповідна довідка була надана позивачем на запит прокуратури та підтверджує законність укладення додаткової угоди, а саме факт наявності несприятливих погодних умов, які стали причиною для зупинення робіт, та як наслідок необхідністю в продовження строку виконання робіт.

В подальшу, як вбачається з матеріалів справи, посилаючись на загальновідомі факти, що об`єктивно завадили завершити роботи у строк до 31.12.2023р., ПП «МЕТА» своїм листом від 20.12.2023 № 19 звернулось до Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області з пропозицією продовжити строк виконання робіт.

26.12.2023 сторони підписали Додаткову угоду №1, якою, прийшли до взаємної згоди внести зміни до договору №61/10 від 02.10.2023, та продовжити строк виконання робіт до 31.12.2024 року.

У постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Верховний Суд зазначив, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

На підставі викладеного вище, суд не приймає твердження прокурора стосовно того, що відповідач не звертався та не надав сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс - мажорних обставин, оскільки в даному випадку форс-мажорних обставин не виникало.

Натомість, під час виконання зобов`язань за договором №61/10 від 02.10.2023 виникли об`єктивні обставини (істотна зміна обставин), що спричинили необхідність продовження строку виконання робіт за договором.

Стаття 652 ЦК України містить приписи для ситуацій, коли сторона об`єктивно може виконати зобов`язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба зміни умов зобов`язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.

Відтак форс-мажор (ст.617 ЦК України) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК України) є різними правовими ситуаціями, ст.652 ЦК України може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але заінтересована особа має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана додаткова угода №1 від 26.12.2023, якою продовжено строк виконання робіт за договором №61/10 від 02.10.2023, укладалась між позивачем та відповідачем у зв`язку з виникненням об`єктивних підстав, зокрема: несприятливих погодних умов.

Несприятливі погодні умови, як істотна зміна обставин, жодним чином не залежать від дій відповідача, та не могли бути усуненні останнім.

Суд зазначає, що виконання відповідачем роботи з урахуванням несприятливих погодних умов, унеможливило б забезпечення якісного виконання робіт та їх результат призвів би до порушення майнових інтересів замовника (Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області) та позбавив би останнього очікуваного результату.

Сторонами договору вказані обставини було визнано об`єктивними, та такими, що затримують виконання робіт не з вини підрядника.

При цьому, умовами договору, зокрема п. 3.2. Договору, передбачено що строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням змін у Договір у разі: - виникнення обставин непереборної сили; - за взаємною згодою сторін.

Отже, умовами укладеного договору було передбачено можливість продовження строку виконання робіт, а підрядник згідно умов договору не несе ризику зміни обставин.

Щодо послань прокурором про необхідність надання сторонами договору документальних підтверджень виникнення обставин, що зумовили необхідність зміни істотних умов договору, суд зазначає наступне.

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт виникнення обставин, що зумовили необхідність продовження строку виконання будівельних робіт. За таких обставин, суд має в кожному конкретному випадку досліджувати виняткові обставини, що слугували підставою продовження такого строку.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справіv. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним.

З матеріалів справи вбачається, що продовження строку дії договору було спрямоване на досягнення мети договору в найкоротші терміни і належним чином.

А отже, сторонами договору під час укладення додаткової угоди №1 від 26.12.2023 до договору №61/10 від 02.10.2023р не було порушено вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що додаткова угода №1 від 26.12.2023, була укладена сторонами на підставі об`єктивних обставин, які підтверджуються належними у справі доказами, є обґрунтованими та відповідають вимогам п.4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.п.4 п. 19 Особливостей, визначених Постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022р. №1178.

При цьому, судом враховано те, що на даний час договір №61/10 від 02.10.2023 припинив свою дію, згідно укладеної між сторонами додаткової угоди №3 від 12.07.2024, на стадії фактичного виконання на суму 11 820 981,56 грн. з ПДВ.

У відповідності до ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Згідно ст. 651, 653 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Оскільки, суд не вбачає підстав для визнання додаткової угоди №1 від 26.12.2023 недійсною, враховуючи, що сторонами було досягнуто домовленості про розірвання Договору №61/10 від 02.10.2023, внаслідок чого зобов`язання відповідача по виконанню робіт з Відновлення гідрологічного режиму ставка і капітальний ремонт греблі в смт. Затишшя Роздільнянського району (раніше Захарівський район) Одеської області припинились, підстави для покладення на відповідача відповідальності за порушення строків виконання робіт відсутні, а тому вимоги прокурора про стягнення штрафів є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до матеріалів справи, а саме пункту 4.1. договору з урахуванням додаткової угоди №3 від 12.07.2024р. ціна договору склала 11 820 981,56грн.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2023-08-21-006836-a та підписаними сторонами Актів виконаних робіт Форма №КБ-2в сума виконаних та оплачених робіт за договором №61/10 від 02.10.2023 склала 11 820 981,56 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором не доведено в чому саме полягає порушення інтересів держави та завдання збитків, оскільки підрядником виконались роботи на суму 11 820 981,56 грн., та замовником здійснилась їх оплата на суму 11 820 981,56 грн.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним п. 8.3. Договору підряду № 61/10 від 02.10.2023, в частині формулювання щодо сплати неустойки (пені) від ціни невиконаних робіт на об`єкті, а саме положення "з дня отримання бюджетних коштів", суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу прокурор вказує, що ці умови договору є такими, що створюють залежність виконання зобов`язання однією зі сторін від настання події, яка не є обов`язковою умовою для здійснення договірних зобов`язань. Оскільки авансування робіт за Договором не передбачено, тому, на думку прокурора, використання у п. 8.3 Договору формулювання «з дня отримання бюджетних коштів» є юридично необґрунтованими та суперечить змісту договірних зобов`язань.

Крім того прокурором у позовній заяві зазначено, що положення Договору про нарахування неустойки (пені) з дня отримання бюджетних коштів є некоректним, не узгоджуються із загальнообов`язковими положеннями закону та порушують баланс прав та обов`язків сторін, а також створюють правову невизначеність щодо моменту настання відповідних обов`язків.

Поряд з цим суд вказує, що відповідне формулювання не суперечить вимог чинного законодавства та відповідає волі сторін щодо врегулювання взаємовідносин, яку вони мали намір реалізувати шляхом укладення Договору, що виражається у пропозиції Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області укласти договір на відповідних умовах шляхом публікації оголошення про публічну закупівлю UA-2023-08-21-006836-a від 21.08.2023 та проекту договору (Додаток 2 до тендерної документації), а також у прийнятті ПП «МЕТА» даної пропозиції шляхом надання письмової згоди укласти договір на запропонованих умовах (лист від 28.08.2023 № 100).

Так, Замовник запропонував у проекті договору, а Підрядник погодився з умовою, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов`язань за Договором при закупівлі робіт за державні кошти Підрядник сплачує Замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), від ціни невиконаних робіт на об`єкті з дня отримання бюджетних коштів. Дана умова дослівно знайшла своє відображення у п. 8.3 Договору.

При цьому, оскільки Підрядник зобов`язаний був виконати роботи за Договором до оплати їх вартості, тому штрафна санкція у вигляді неустойки (пені), що була закріплена у п. 8.3 Договору, не передбачалася сторонами за несвоєчасне виконання робіт за Договором.

В даному випадку відповідальність за несвоєчасне виконання робіт передбачена п 8.4 Договору, відповідно до якого у разі істотного порушення Підрядником умов цього Договору, Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку за умови попереднього письмового повідомлення Підрядника про розірвання договору та з обґрунтуванням підстав для розірвання. Істотним порушенням є: несвоєчасне виконання робіт (прострочення понад 7 (сім) робочих днів без укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання робіт); неякісне виконання робіт та не усунення Підрядником виявлених недоліків (мотивована відмова Замовника від підписання акту більш ніж двічі); порушення Підрядником гарантійних зобов`язань наданих останнім згідно з умовами закупівель, за результатами якої укладено цей договір. У випадку істотного порушення договору Підрядником, Замовник має право вимагати від Підрядника сплати штрафу на свою користь у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості договору (п.8.4 договору).

Тобто, Договором визначено, що за порушення строків виконання робіт штрафна санкція у вигляді неустойки (пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ не застосовується. За таке порушення Договором передбачено лише штраф у розмірі 10% від вартості Договору.

Суд зазначає, що сторони договору вільні у визначені його умов, мають право самостійно встановлювати у договорі заходи забезпечення його виконання, визначати господарські санкції за порушення умов договору. Сторони можуть визначати за одне порушення умов договору більше одної штрафної санкції, але не зобов`язані. Замовник за своєю власною ініціативою запропонував встановити лише штраф за порушення строків виконання робіт, а Підрядник добровільно погодився на таку відповідальність.

При цьому, як вбачається з листа позивача - Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 21.02.2025 № 02-20/179, умови Договору щодо господарських санкцій у вигляді неустойки (пені) та штрафу були запропоновані саме позивачем. Вони були опубліковані в тендерній документації та дослівно без змін знайшли своє відображення в Договорі.

Тобто сторони добровільно визначили у п. 8.3 Договору, що штрафна санкція у вигляді неустойки (пені) застосовується за порушення строків виконання тих договірних зобов`язань, які мають бути виконані після отримання бюджетних коштів.

Так, п. 6.3 Договору передбачено, що у разі виявлення протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у виконаних роботах, Замовник, протягом 5 робочих днів після їх виявлення, повідомляє про це Підрядника і запрошує його для складання акта, де має бути зазначено порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо Підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений в запрошенні строк, Замовник має право залучити до складання акта незалежних експертів. Акт, складений без участі Підрядника, надсилається йому для виконання протягом 5 робочих днів після складання.

Згідно з п. 6.4 Договору Підрядник протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту Сторонами, власними та/або залученими силами й засобами (за власний рахунок) зобов`язується усунути всі недоробки та недоліки, виявлені та зафіксовані Замовником. Вказаний термін може бути продовжений за згодою Замовника лише у випадку, якщо усунення недоліків з технічних причин потребує значного часу.

Отже, з наведеного вбачається, що Договором передбачено обов`язок підприємства виконати (доробити) у визначений строк відповідні роботи, які мали бути, проте не були виконані, але за які вже отримано оплату із бюджету, та з метою забезпечення виконання підприємством цього обов`язку, а також відшкодування фінансових втрат бюджету, що можуть виникнути у разі невиконання або несвоєчасного виконання даного обов`язку, Договором встановлена неустойка (пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від ціни невиконаних робіт.

Відповідно до ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

У відповідності до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення господарського зобов`язання, в якому хоча б одна сторона належить до державного сектора економіки, або пов`язане з виконанням державного контракту чи фінансується з державного бюджету, застосовуються штрафні санкції у визначених цією нормою розмірах, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін

Отже, враховуючи наведене вище, вбачається що при укладенні Договору та включенні до п. 8.3 словосполучення «з дня отримання бюджетних коштів» сторони діяли за своїм вільним волевиявленням, розумно і справедливо, з дотриманням балансу інтересів, відповідно до мети правочину та згідно із чинним законодавством України, з урахуванням чого вимога прокурора про визнання недійним пункту 8.3 в частині формулювання щодо сплати неустойки (пені) від ціни невиконаних робіт на об`єкті, а саме положення "з дня отримання бюджетних коштів", з огляду не її необґрунтованість.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання прокурора не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Роздільнянської окружної прокуратури в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на прокуратуру згідно ст.129 ГПК України.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 року у справі №916/433/25 заяву Роздільнянської окружної прокуратури (вх. 2-160/25 від 06.02.2025р.) про забезпечення позову у справі № 916/433/25 було задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти що належать Приватному підприємству "МЕТА" як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному підприємству "МЕТА" у межах суми позовних вимог на загальну суму 2 129 465,91 грн., накладено арешт на рухоме (транспортні засоби) та нерухоме майно, у разі його виявлення, яке належить Приватному підприємству "МЕТА", у межах суми позову 2 129 465,91 грн., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

Враховуючи відмову у задоволенні заявленого Роздільнянською окружною прокуратурою позову суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 10.02.2025р. по справі №916/433/25.

Керуючись ст.ст. 129, 145, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову Роздільнянської окружної прокуратури (67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8) в інтересах держави в особі Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (66740, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, 34, код ЄДРПОУ 04379255) та Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150) до Приватного підприємства "МЕТА" (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, вул. Київська, буд. 247/4, код ЄДРПОУ 31948761) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська 3, код ЄДРПОУ 03528552)

3. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 10.02.2025р. якою, накладено арешт на грошові кошти що належать Приватному підприємству "МЕТА" (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, буд. 247/4, код ЄДРПОУ 31948761), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному підприємству "МЕТА" у межах суми позовних вимог на загальну суму 2 129 465,91 грн. , накладено арешт на рухоме (транспортні засоби) та нерухоме майно, у разі його виявлення, яке належить Приватному підприємству "МЕТА" (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, буд. 247/4, код ЄДРПОУ 31948761), у межах суми позову 2 129 465,91 грн., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності - скасувати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 червня 2025 р.

Суддя К.Ф. Погребна