Постанова

від 05.06.2025 по справі 918/822/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року

м. Київ

Справа № 918/822/23(918/583/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

представники Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" - адвокати Берковський Є. О. та Дробот Д. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (OU "Everwelle") (вх. № 2265/2025)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025

у складі колегії суддів: Юрчук М.І. (головуючий), Тимошенко О.М., Миханюк М.В.

та на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.11.2024

у складі судді Марача В. В.

у справі № 918/822/23 (918/583/24)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія"

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (OU "Everwelle")

- ОСОБА_1

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"

- ОСОБА_2

про визнання поруки припиненою

в межах справи № 918/822/23

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Спір у справі стосується питання чинності поруки позивача перед відповідачем-1 за зобов`язаннями відповідача-3

Обставини справи

1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (далі - ТОВ "Традєкс") як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE) / (OU Everwelle) (далі - ТОВ "Евервелле") як покупцем були укладені контракти від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019№ 03-07-2019-ЕPB, за умовами яких продавець зобов`язувався поставити, а покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а саме: пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох (далі - товар).

2. 13.09.2021 ТОВ "Традєкс" та ТОВ "Евервелле" уклали додаткові угоди до кожного із названих контрактів, якими обумовили порядок повернення передплат, умови можливого прощення їх частини, відповідальність за порушення зобов`язання, зокрема:

a. додатковою угодою до контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX врегульований порядок повернення передплати у розмірі 1 591 463,87 доларів США наступним чином: передоплата у розмірі 1 480 000,00 доларів США має бути повернута в строк до 23.02.2022 включно; продавець (ТОВ "Традєкс") звільняється від обов`язку повернути залишок передоплати у розмірі 111 463,87 доларів США, якщо сума 1 480 000,00 доларів США буде сплачена до 23.02.2022 включно, а у випадку несвоєчасної або неповної сплати вказаної суми, продавець (ТОВ "Традєкс") зобов`язаний повернути залишок передплати до 28.02.2022 включно;

b. додатковою угодою до контракту від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB врегульований порядок повернення передоплати у розмірі 786 172,27 доларів США наступним чином: передоплата у розмірі 786 172,27 доларів США має бути повернута в строк до 28.02.2022 включно; продавець (ТОВ "Традєкс") звільняється від обов`язку повернути суму передоплати у випадку належного та повного виконання продавцем (ТОВ "Традєкс") до 23.02.2022 всіх зобов`язань за контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX з врахуванням цієї додаткової угоди;

c. додатковою угодою до контракту від 29.05.2019 № 29-05-2019 врегульований порядок повернення передоплати у розмірі 105 000,00 доларів США наступним чином: передоплата у розмірі 105 000,00 доларів США має бути повернута в строк до 28.02.2022 включно; продавець (ТОВ "Традєкс") звільняється від обов`язку повернути суму передоплати у випадку належного та повного виконання продавцем (ТОВ "Традєкс") до 23.02.2022 всіх зобов`язань за контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX з врахуванням цієї додаткової угоди;

d. додатковою угодою до контракту від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB врегульований порядок повернення передоплати у розмірі 50 000,00 євро наступним чином: передоплата у розмірі 50 000,00 євро має бути повернуто в строк до 28.02.2022 включно; продавець (ТОВ "Традєкс") звільняється від обов`язку повернути суму передоплати у випадку належного та повного виконання продавцем (ТОВ "Традєкс") до 23.02.2022 всіх зобов`язань за контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX з врахуванням цієї додаткової угоди.

3. У випадку, якщо умови пункту 2 додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX не будуть виконані до 23.02.2022 включно, ТОВ "Традєкс" зобов`язаний до 28.02.2022 включно повернути залишок неповерненої передоплати по Контрактам від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB. Пунктом 2 додаткової угоди від 13.09.2021 до контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX передбачено, що повернення ТОВ "Евервелле" передоплати у розмірі 1 480 000,00 доларів США має бути здійснено в строк до 23.02.2022 включно.

4. За твердженням ТОВ "Евервелле", на виконання укладених додаткових угод, ТОВ "Традєкс" 22.02.2022 та 23.02.2022 перераховано частину коштів - 940 000 доларів США та 491 000 доларів США відповідно.

5. 13.07.2023 рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/201/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, розірвано усі вказані вище додаткові угоди до кожного із зазначених контрактів та стягнуто з продавця (ТОВ "Традєкс") на користь покупця (ТОВ "Евервелле") 1 540 822, 55 доларів США та 50 000 Євро.

6. Правовою підставою для розірвання зазначених додаткових угод стало невиконання з боку продавця в період з 13.09.2021 по 23.02.2022 взятих на себе зобов`язань в частині перерахування коштів, що є істотним порушенням їх умов та порушенням права іншої сторони (покупця) отримати те, на що вона очікувала при їх укладенні.

7. Крім того, суди у справі № 918/201/23 зазначили, що отримавши від покупця (ТОВ "Евервелле") грошові кошти як попередню оплату за товар у розмірі 1 540 822,55 доларів США та 50 000 Євро, ТОВ "Традєкс" їх не повернуло, як і не поставило товар на цю суму.

8. 13.09.2021 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" (далі - СТОВ "ДАК") та ТОВ "Евервелле" було укладено договір поруки № 1, згідно з пунктом 1.1 якого поручитель (СТОВ "ДАК") поручається перед кредитором (ТОВ "Евервелле") за виконання юридичною особою за законодавством України - ТОВ "Традєкс" (боржник) зобов`язань боржника, що випливають з зобов`язань за контрактами:

a. від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021;

b. від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021;

c. від 29.05.2019 № 29-05-2019 з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021;

d. від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021.

9. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (пункт 2.1 договору поруки).

10. Крім того, сторони обумовили окремо, що відповідальність поручителя поширюється на "зобов`язання повернути кредиторові суму отриманої боржником передоплати на умовах і в порядку, передбачених контрактами з урахуванням додаткових угод до них від 13.09.2021 та зобов`язання сплатити кредиторові відсотки за користування коштами відповідно до додаткової угоди від 13.09.2021" (пункти 2.2.1 - 2.2.2 договору поруки).

11. Згідно з пунктом 1.2 договору поруки, у випадку порушення боржником зобов`язання за будь-яким з контрактів, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

12. Порядок виконання зобов`язань поручителем сторони обумовили в розділі 3 договору поруки, згідно з пунктом 3.1 якого, відповідальність поручителя настає з моменту порушення боржником умов контракту з урахуванням додаткових угод до нього від 13.09.2021.

13. Кредитор звертається до поручителя із письмовою вимогою про виконання зобов`язання, якщо Контракт не був виконаний боржником, не раніше наступного робочого дня після настання строку (терміну) виконання зобов`язання за Контрактом повністю або частково. Поручитель зобов`язується виконати повністю свої обов`язки відповідно до цього договору не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора за одним із Контрактів, вказаних в цьому договорі. Метод повідомлення (засобами поштового зв`язку, кур`єрської доставки, електронної пошти чи факту) обирає кредитор самостійно (пункти 3.2 та 3.3 договору поруки).

14. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту припинення поруки (пункт 7.1 договору поруки).

15. Пунктом 7.5 договору поруки сторони визначили строк дії поруки - до 31.12.2022. У випадку продовження невиконання боржником умов контракту строк дії поруки автоматично продовжується на період такого прострочення боржника.

16. Договір поруки з ідентичними за змістом умовами ТОВ "Евервелле" уклало і з фізичною особою ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).

17. ТОВ "Евервелле" зверталося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ "ДАК" з підстав невиконання останнім зобов`язань, що виникли з договору поруки № 1 від 13.09.2021

18. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 918/195/24 скасовано пункти 2-14 ухвали Господарського суду Рівненської області від 18.03.2024 про відкриття провадження у справі за заявою ТОВ "Евервелле" про банкрутство СТОВ "ДАК" та у цій частині ухвалено нове рішення про відмову ТОВ "Евервелле" у відкритті справи про банкрутство СТОВ "ДАК".

19. Підставою для відмови ТОВ "Евервелле" у відкритті справи про банкрутство СТОВ "ДАК" стала наявність спору про право відносно наявності чи відсутності права вимоги за договором поруки № 1 від 13.09.2021, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

20. СТОВ "ДАК" звернулося до суду з позовом до відповідачів: ТОВ "Евервелле" (відповідач-1), ОСОБА_1 (відповідач-2), ТОВ "Традєкс" (відповідач-3), ОСОБА_2 (відповідач-4) про визнання відсутнім права вимоги ТОВ "Евервелле" за договором поруки № 1 від 13.09.2021 та визнання поруки СТОВ "ДАК" припиненою.

21. У позові зазначалося, що порука СТОВ "ДАК" за зобов`язаннями ТОВ "Традєкс" перед ТОВ "Евервелле" є припиненою з огляду на припинення забезпеченого нею зобов`язання (припинення основного зобов`язання); у зв`язку зі зміною типу та розміру (в бік збільшення) забезпеченого зобов`язання (через розірвання додаткових угод від 13.09.2021 до Контрактів), а також з огляду на закінчення строку її дії.

22. ТОВ "Евервелле" проти позову заперечувало. Стверджувало, що у позивача відсутні невизнані права на припинення поруки станом на дату подання позову, тому останній обрав неналежний спосіб захисту. Зазначає, що між ТОВ "Евервелле" та позивачем відсутні ознаки правової невизначеності, оскільки СТОВ "ДАК" було визнано борг за договором поруки перед ТОВ "Евервелле"; останнє за договором поруки не може без звернення до суду з відповідним позовом звернути стягнення на майно СТОВ "ДАК"; ТОВ "Евервелле" зверталося до суду задля захисту своїх прав та законних інтересів, які випливають зі спірного договору поруки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

23. 07.11.2024 Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення про задоволення позову СТОВ "ДАК" до ТОВ "Евервелле" і ТОВ "Традєкс"; визнав відсутнім право вимоги ТОВ "Евервелле" за договором поруки № 1 від 13.09.2021 та визнав поруку припиненою; відмовив у позові до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

24. Суд зазначив, що зважаючи на те, що основне зобов`язання - додаткові угоди від 13.09.2021 до Контрактів, на забезпечення виконання яких був укладений договір поруки, припинено в зв`язку з розірванням їх у судовому порядку, суд дійшов висновку, що порука відповідно до вимог частини першої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є припиненою з 14.09.2023 (дата набрання рішенням суду законної сили), а відтак обов`язок СТОВ "ДАК" як поручителя за договором поруки від 13.09.2021 № 1, щодо виконання основного зобов`язання (повернення передоплати на умовах та в порядку визначених додатковими угодами) є припиненим.

25. Також Господарський суд Рівненської області виснував про належність обраного позивачем способу захисту, оскільки станом на час розгляду цієї справи у суді першої інстанції триває юридична невизначеність у відносинах між СТОВ "ДАК" та ТОВ "Евервелле", які виникли з договору поруки № 1 від 13.09.2021, при цьому судами не розглядається та не розглянуто у позовному провадженні спір між вказаними особами.

26. Водночас суд зазначив, що позивач вказав відповідачами у своєму позові фізичних осіб, до яких не пред`явлено вимог та які не є учасниками правовідносин, що склалися між позивачем та ТОВ "Евервелле". З огляду на зазначене суд відмовив у позові до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

27. 24.02.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про залишення зазначеного рішення суду першої інстанції без змін.

28. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що враховуючи, що рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі № 918/201/23, яким були розірвані додаткові угоди від 13.09.2021 до Контрактів, набрало законної сили 14.09.2023, усі зобов`язання, що виникли із вказаних додаткових угод, а також, і самі угоди є припиненими.

29. За висновком суду, оскільки, порука СТОВ "ДАК" за договором поруки № 1 від 13.09.2021, укладеним між останнім та ТОВ "Евервелле" є припиненою, то, відповідно, внаслідок такого припинення вищевказані особи більше не пов`язані правами та обов`язками за договором поруки, а кредитор (ТОВ "Евервелле"), зокрема, втрачає право вимагати від поручителя (СТОВ "ДАК") виконання покладеного на останнього за договором обов`язку.

30. Суд апеляційної інстанції повністю погодився з висновками суду першої інстанції про належність обраного позивачем способу захисту та зазначив про правомірність розгляду цього спору у межах справи про банкрутство ТОВ "Традєкс". Суд вказав, що спір виник щодо поруки, яка має похідний характер від основного зобов`язання, де боржником є ТОВ "Традєкс", щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

31. У касаційній скарзі ТОВ "Евервелле" просить скасувати постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 та рішення Господарського суду Рівненської області від 07.11.2024 у справі № 918/822/23 (918/583/24); ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові СТОВ "ДАК" повністю.

32. Скаржник зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції не було враховано висновки, викладені у: пункті 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 548/981/15-ц; постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц; постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц щодо визначення належних відповідачів у справі; постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 щодо дотримання принципу добросовісності; постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17; постанові Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №299/3611/19; постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19; постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12; постанові Верховного Суду України від 09.09.2015 у справі № 6-939цс15; постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.18 у справі № 338/180/17, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц; від 04.04.2020 у справі № 610/1030/18; від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц; від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

33. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до такого:

- справа розглянута неповноважним складом суду, оскільки позов розглянутий у межах справи про банкрутство ТОВ "Традєкс", незважаючи на те, що зазначене товариство не було стороною правовідносин поруки;

- дії позивача щодо залучення співвідповідачем ТОВ "Традєкс" є зловживанням правом, а суд першої інстанції порушив статтю 43 ГПК України, не залишивши такий позов без розгляду;

- суд першої інстанції помилково відхилив заяву ОСОБА_3 про відкладення судового засідання у зв`язку з хворобою представника; суддя Марач В. В. під час розгляду справи проявив неповагу до ОСОБА_3 та його представника, а заявлений відвід розглянув лише формально;

- суди обох інстанцій не врахували, що набрання законної сили рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі № 918/201/23 не спричинило припинення поруки позивача за зобов`язаннями ТОВ "Традєкс";

- позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки у спірних правовідносинах відсутня юридична невизначеність та відсутні невизнані права на припинення поруки станом на дату подання позову;

- апеляційним судом невірно розтлумачено, що порука припиняється внаслідок припинення додаткових угод до контрактів;

- апеляційний суд неправомірно ототожнив припинення договору з припиненням зобов`язання.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

34. У відзиві СТОВ "ДАК" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

35. СТОВ "ДАК" зазначає, що спір у цій справі не міг бути розглянутий інакше, ніж в межах справи про банкрутство ТОВ "Традєкс", оскільки: аналогічний спір щодо поруки ОСОБА_2 за зобов`язаннями ТОВ "Традєкс" перед ТОВ "Евервелле" розглядався саме у межах справи про банкрутство ТОВ "Традєкс"; поручительське зобов`язання має похідний характер від основного (у цьому випадку зобов`язання ТОВ "Традєкс"); визначення відповідача є правом позивача, а перевірка суб`єктного складу учасників справи - завданням суду.

36. СТОВ "ДАК" заперечує проти доводів скаржника щодо необхідності залишення позову без розгляду на підставі статті 43 ГПК України з огляду на ненадання останнім доказів зловживання позивачем своїми правами; вважає необґрунтованими посилання скаржника на необ`єктивність судді, який розглянув справу у суді першої інстанції.

37. СТОВ "ДАК" також повністю погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо суті спору.

В. Розгляд клопотань

38. До початку призначеного судового засідання до Верховного Суду надійшло клопотання скаржника про відкладення розгляду справи. У клопотанні представник скаржника - адвокат Корень О. М. виклала узагальнену позицію скаржника щодо суті спору, підтримала касаційну скаргу та зазначила, що не зможе взяти участь у засіданні суду у зв`язку із сімейними обставинами (тяжкою хворобою батька).

39. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

40. За змістом частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

41. За змістом статті 56 ГПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.

42. Крім того, відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

43. З огляду на наведені вище приписи законодавства, а також враховуючи, що позиція скаржника викладена письмово у поданій ним касаційній скарзі та доповненнях до неї, скаржник не був позбавлений можливості із залученням іншого представника взяти участь у судовому засіданні, з огляду на те, що явка в судове засідання учасників справи не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цього клопотання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

44. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

45. Предметом спору у цій справі є питання чинності поруки позивача перед відповідачем-1 за зобов`язаннями відповідача-3.

46. Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

47. Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

48. Статтею 559 ЦК України передбачені підстави припинення поруки. Так, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

49. Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків. А відтак, і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

50. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до пункту 7.1 договору поруки договір діє до моменту припинення поруки.

51. Згідно з пунктом 7.2 договору поруки передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Кредитор не відмовлявся від прийняття зобов`язання. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель поручився за нового боржника (пункти 7.3, 7.4 договору поруки).

52. У пункті 7.5 договору поруки встановлено, що строк дії договору поруки до 31.12.2022. У випадку продовження невиконання боржником умов контракту строк дії договору поруки автоматично продовжується на період такого прострочення боржника.

53. Разом з тим, як встановлено судами, рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі № 918/201/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, зокрема, розірвано додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 24-01-18-DUX від 24.01.2018, додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 19-06-2018-DPB від 19.06.2018, додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 29-05-2019 від 29.05.2019, додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019. Стягнуто з продавця (ТОВ "Традєкс") на користь покупця (ТОВ "Евервелле") 1 540 822, 55 доларів США та 50 000 Євро.

54. Відповідно до частин другої, третьої статті 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

55. Враховуючи, що рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі № 918/201/23, яким були розірвані Додаткові угоди від 13.09.2021 до Контрактів, набрало законної сили 14.09.2023, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що усі зобов`язання, що виникли із Додаткових угод від 13.09.2021, а також, і самі угоди є припиненими.

56. При цьому, як встановлено судами, додатковими угодами від 13.09.2021 до Контрактів від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB було врегульовано порядок повернення передоплат, їх прощення, відповідальність за порушення зобов`язання.

57. Так, сторони Контрактів узгодили, що з моменту підписання додаткових угод до них: повністю припиняються всі зобов`язання з поставки товару; зобов`язання з поставки товару змінюються на нове зобов`язання - повернення передоплати в порядку та строки вказані у додаткових угодах.

58. Тож правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що додаткові угоди від 13.09.2021 не доповнюють Контракти, а повністю їх змінюють, припиняючи зобов`язання з поставки товару та встановлюючи нове зобов`язання з повернення передоплати в порядку та на умовах саме, і виключно, Додаткових угод. Припинені зобов`язання із поставки товару в жодному випадку не можуть існувати на момент укладення договору поруки, зміст якого беззаперечно вказує на забезпечення одного і єдиного зобов`язання ТОВ "Традєкс" - повернення передоплати на умовах та в порядку визначених Додатковими угодами. Отже, розірвання додаткових угод повернуло в дію попередню редакцію Контрактів та попередні зобов`язання сторін (з поставки товару), які на момент укладення договору поруки - не існували, і відповідно взагалі не могли бути охоплені порукою позивача за договором поруки.

59. З огляду на викладене та враховуючи те, що основне зобов`язання - додаткові угоди від 13.09.2021 до Контрактів, на забезпечення виконання яких був укладений договір поруки, припинено в зв`язку з розірванням їх у судовому порядку, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що порука у відповідності до вимог частини першої статті 559 ЦК України є припиненою з 14.09.2023 (дата набрання рішенням суду законної сили), а відтак обов`язок позивача як поручителя, щодо виконання основного зобов`язання (повернення передоплати на умовах та в порядку визначених додатковими угодами) є припиненим, а у відповідача-1 з цього моменту відсутнє право вимоги до позивача за договором поруки.

60. Суд відхиляє посилання скаржника на правову позицію, наведену у пункті 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 548/981/15-ц, як нерелевантну до спірних правовідносин з огляду на те, що у справі № 548/981/15-ц правову позицію сформовано, виходячи з обставин розірвання самого договору, а в справі, яка розглядається, суди встановили, що розірвано було лише додаткові угоди до договорів, а не самі договори. Додаткові угоди у цьому випадку не мали самостійного юридичного значення, а були невід`ємною частиною договорів поставки, а саме: внаслідок їх укладення зобов`язання основного боржника щодо поставки товару змінено на зобов`язання щодо сплати боргу.

61. Що ж стосується доводів скаржника у частині обраного позивачем способу захисту необхідно зазначити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки, сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

62. При цьому обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, на неврахування висновків у якій стверджує скаржник).

63. За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21.11.2012 у справі № 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.

64. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц вказала, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

65. Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема у таких випадках: кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

66. При цьому Велика Палата Верховного Суду у наведеній справі наголосила, що задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

67. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

68. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

69. Отже, ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

70. Необхідною умовою задоволення позову є наявність спору. Зокрема, у справі про визнання поруки припиненою позивач має довести, що відповідач вважає наявним своє право вимоги і кореспондуючий обов`язок позивача, який не був установлений судовим рішенням або не є предметом розгляду в іншій справі.

71. У справі, що наразі переглядається, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечувалося сторонами, відповідач-1 не звертався до суду з позовом щодо захисту своїх прав за договором поруки, укладеним з позивачем.

72. Тому заявлені позивачем вимоги у цій справі відповідають належному та ефективному способу захисту, їх задоволення призведе до встановлення юридичної визначеності у відносинах між позивачем та ТОВ "Евервелле", які виникли з договору поруки № 1 від 13.09.2021.

73. Як правильно зауважено судами попередніх інстанцій, враховуючи звернення ТОВ "Евервелле" до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство СТОВ "ДАК" з підстав невиконання останнім зобов`язань, що виникли з договору поруки № 1 від 13.09.2021, доводить наявність юридичної невизначеності у правовідносинах сторін. До того ж підставою для відмови у викритті такої справи стала наявність між кредитором та боржником спору про право відносно наявності чи відсутності права вимоги за договором поруки № 1 від 13.09.2021, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

74. Ураховуючи наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову СТОВ "ДАК" у частині позовних вимог до ТОВ "Евервелле" і ТОВ "Традєкс".

75. Касаційний суд також відхиляє доводи скаржника щодо допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права (необґрунтований розгляд спору у межах справи про банкрутство ТОВ "Традєкс", залишення судами поза увагою безпідставне визначення позивачем ТОВ "Традєкс" одним із співвідповідачів, необґрунтована відмова у відкладенні справи) з огляду на таке.

76. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

77. Поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у господарському (судовому) процесі": сторонами в господарському (судовому) процесі є такі її учасники: позивач і відповідач, особи, які вказані у статті 4 ГПК України (частина перша статті 45 цього Кодексу); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

78. Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, а також у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, на яку посилається скаржник).

79. Частиною першою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

80. Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

81. Як зазначалося вище, спір у цій справі виник у зв`язку із наявною правовою невизначеністю щодо чинності поруки позивача перед відповідачем-1 за зобов`язаннями відповідача-3.

82. Як правильно зауважено судами попередніх інстанцій, з огляду на те, що спір у даній справі виник стосовно поруки, яка має похідний характер від основного зобов`язання, де боржником є ТОВ "Традєкс" (відповідач-3), щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, суди попередніх інстанцій правомірно розглянули таку справу у межах справи про банкрутство останнього і, зокрема, за участю цього товариства.

83. Скаржник - ТОВ "Евервелле" також наполягає на тому, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив заяву ОСОБА_3 про відкладення судового засідання у зв`язку з хворобою представника та суддя Марач В. В. під час розгляду справи проявив неповагу до ОСОБА_3 та його представника, а заявлений ОСОБА_4 відвід розглянув лише формально.

84. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, відмовив у позові СТОВ "ДАК" до відповідача-2 - ОСОБА_3 . Ці судові рішення ОСОБА_5 не оскаржив.

85. ТОВ "Евервелле" як відповідач у справі, щодо якого позов було задоволений, зазначає про допущені судом першої інстанції, на його думку, порушення процесуальних прав іншого відповідача.

86. Верховний Суд зауважує, що не будь-які порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд. В силу приписів частини третьої статті 310 ГПК України такі порушення мають призвести до унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (див. постанову Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/2875/21).

87. Окрім того, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга статті 311 ГПК України).

88. Натомість скаржник не зазначив, як саме таке стверджуване ним порушення судом першої інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також чи це призвело до неправильного встановлення обставин у справі.

89. Надаючи оцінку доводам скаржника щодо не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду необхідно зазначити, що відповідні правові позиції Верховного Суду, пов`язані з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та у наведених відповідачем постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.

90. Верховний Суд наголошує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

91. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

92. На підставі викладеного, перевіривши застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

93. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

94. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

95. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалені у справі рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

96. Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, сплачений за подання касаційної скарги судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (OU "Everwelle") залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 та рішення Господарського суду Рівненської області від 07.11.2024 у справі № 918/822/23 (918/583/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік