Рішення від 05.06.2025 по справі 460/4842/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2025 року м. Рівне№460/4842/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук В.С.,

третьої особи на стороні позивача: представник не прибув,

відповідача: представник Галицька А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" доУправління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Здолбунівська початкова школа №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про усунення виявлених порушень, що містяться у листі-вимозі №131716-14/1201-2024 від 22.04.2024.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що вимоги від 22.04.2024, які складені за результатами перевірки процедури закупівлі UA-2023-04-25-005592 та UA-2023-04-24-010566-а Управлінням західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області є незаконними та необгрунтованими, оскільки висновки Держаудитслужби щодо виявлених порушень, а також не усунення їх під час перевірки, що стали підставою для складення вимоги, розпорядження та попередження, є помилковими та безпідставними. Зауважує, що в Акті перевірки не досліджувалося питання розміру усередненої ціни на плити мінераловатні в Україні в період їх придбання підрядником з серпня по листопад 2023 року та не порівнювалася усереднена ціна за вказані періоди із договірною ціною. Позивач констатує, що проектною документацією чітко передбачено виконання робіт із утеплення із використанням утеплювача, укладеного в 2 шари. В той же час, твердження ревізорів органу Держаудитслужби про необхідність використання робіт із використанням утеплювача товщиною 200 мм одним шаром суперечить вимогам проектної документації, а відтак є безпідставними. Наголошує, що на час формування оспорюваної вимоги наявність заявлених в акті порушень була належним чином спростованою та усунутою позивачем у відповідних запереченнях, що подавалися до акту. Протягом перевірки закупівлі не вносились будь-які зміни до програми перевірки закупівель, а тому уповноваженими особами управління Держаудитслужби було допущено порушення Порядку проведення перевірок закупівель затвердженого Постановою КМУ №631 від 01.08.2023. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 13.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 21.05.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

За змістом відзиву, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області позов не визнає. На обґрунтування своєї позиції покликається на те, що вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача. Зауважив, що позивач дійшов до помилкового висновку стосовно того, що завищена кошторисна вартість будівництва у складі кошторисної документації в робочому проекті та очікувана вартість при проведенні процедури закупівлі у розмірі 164064, 90 грн з ПДВ, а також завищена договірна ціна до договору та сума договору у розмірі 175514, 20 грн з ПДВ, яка підлягає відшкодуванню відповідно до вимоги про усунення виявлених порушень законодавства №131716-14/1201-2024 від 22.04.2034, виникла за рахунок завищеної вартості мінераловатних плит, оскільки контрольним заходом встановлено, що завищення договірної ціни відбулося виключно за рахунок матеріальних ресурсів, про що зазначено у акті перевірки закупівель. Також включення одночасно трьох РЕКН:ХБ4-8-1, ХБ4-14-1 та КБ15-78-1 до договірної ціни та актів виконаних робіт по утепленню стін фасаду товщиною 200 мм двома шарами товщини 100 мм на площі 1595, 0 м.кв, не відповідає проектній документації Робочого проекту та призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 1147209, 60 грн, чим порушено пункти 4.1, 5.1, 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва та нанесено матеріальну шкоду (збитки) бюджету Здолбунівської міської територіальної громади на вищезазначену суму. Наявність укладеного між Замовником та ТОВ "АБ "Янкор" акта №7 приймання виконаних будівельних робіт від 15.03.2024 жодним чином не спростовує порушення задокументоване в акті перевірки, а навпаки, лише підтверджує його наявність, та як наслідок підтверджує правомірність вимоги в частині усунення виявленого вищезазначеного порушення законодавства. Вважає, що вимога Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області №131716-14/1201-2024 від 22.04.2024 про усунення виявлених порушень є обгрунтованою, що підтверджується матеріалами справи, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача правом на надання письмових пояснень не скористалася.

Ухвалою суду від 16.07.2024 клопотання представника позивача про призначення будівельно-технічної експертизи у справі №460/4842/24 - задоволено. Призначено в адміністративній справі №460/4842/24 за позовом Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор", до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи відповідають проектно-кошторисній документації, умовам договору підряду №01 від 31.05.2023 та додатковим угодам до нього, що укладений між Здолбунівською початковою школою №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області та ТОВ "Архітектурне бюро "Янкор", відомості щодо обсягів, вартості будівельних робіт й використаних будівельних матеріалів, внесених до актів приймання-виконання будівельних робіт форми КБ-2в, складених за результатами виконання робіт на об`єкті "Капітальний ремонт будівлі Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області за адресою вул. Лесі Українки, 2, м. Здолбунів, Рівненської області (заходи з енергозбереження - утеплення фасаду, утеплення та ремонт даху)" (ДК 021:2015:4543000-7 Капітальний ремонт і реставрація)? 2) яка дійсна вартість будівельних робіт та затрачених будівельних матеріалів при виконанні будівельних робіт на об`єкті "Капітальний ремонт будівлі Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області за адресою вул. Лесі Українки, 2, м. Здолбунів, Рівненської області (заходи з енергозбереження - утеплення фасаду, утеплення та ремонт даху)" (ДК 021:2015:4543000-7 Капітальний ремонт і реставрація) згідно договору підряду №01 від 31.05.2023, станом на дату складання актів приймання-передачі будівельних робіт (у разі встановлення в ході експертизи фактів неправомірного застосування розцінок, невідповідності проектно-кошторисній документації робіт чи невідповідності використаних будівельних матеріалів, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідок КБ-3)? Провадження у справі зупинено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду з питань призначення судової експертизи у справі №460/4842/24 - без змін.

Згідно з висновком експерта Науково-дослідного інституту судових експертиз (Волинське відділення) від 25.02.2025 №3055 встановлено, що відомості щодо обсягів та вартості будівельних робіт, внесених до актів приймання-виконання будівельних робіт форми КБ-2в, складених за результатами виконання робіт на об`єкті "Капітальний ремонт будівлі Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області" відповідають проектно-кошторисній доркументації; вартість будівельних робіт на об`єкті "Капітальний ремонт будівлі Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області" згідно договору підряду №01 від 31.05.2023 станом на дату складання та відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт становить 20800928, 40 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2025 поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні 05.05.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 19.05.2025.

В судовому засіданні 19.05.2025 розгляд справи відкладено на 05.06.2025.

В судовому засіданні 05.06.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області було проведено перевірку Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області, результати якої містяться у акті перевірки закупівель за номерами ID: UA-2023-04-25-005592-a та UA-2023-04-24-010566-a в Здолбунівський початковій школі №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області №13-17-16-06/26 від 01.03.2024.

Вказаним Актом перевірки було встановлено ряд порушень вимог бюджетного законодавства.

Не погоджуючись з Актом перевірки, Здолбунівською початковою школою №7 Здолбунівської міської ради 20.03.2024 року були подані заперечення.

25.04.2024 на адресу позивача надійшов лист-вимога №131716-14/1201 від 22.04.2024 про усунення виявлених вимог законодавства.

У такому листі-вимозі міститься вимога Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області до керівника Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області про усунення виявлених порушень законодавства, що є обов`язковою для виконання, а саме:

1. В порушення п. 5.10 «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» зі змінами (далі - Настанова з визначення вартості будівництва), при визначенні договірної ціни до договору підряду від 31.05.2023 № 01 (далі - Договір підряду №01), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНЕ БЮРО "ЯНКОР" (далі - Підрядник) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі Здолбунівської початкової школи № 7 Здолбунівської міської ради Рівненської області за адресою: вул. Лесі Українки, 2, м. Здолбунів, Рівненської області (заходи з енергозбереження - утеплення фасаду, утеплення та ремонт даху)» (далі - об`єкт), вартість матеріальних ресурсів (по матеріалах усереднена ціна на які розміщена в збірнику «Ціноутворення в будівництві» № 4 за квітень 2023 року) перевищувала усереднені ціни в регіоні, що призвело до завищення договірної ціни та суми договору у розмірі 175 514,20 грн, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) бюджету Здолбунівської міської територіальної громади.

Забезпечити відшкодування на користь бюджету Здолбунівської міської територіальної громади матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок оплати завищення договірної ціни до договору та суми договору у розмірі 175 514,20 грн, відповідно до норм ст.216-226 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, із змінами (далі - ГК України), ст.22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, із змінами (далі - ЦК України), зокрема шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

2. В порушення п. 4.1 п. 5.1, п. 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва, одночасно включено 3 (три) ресурсно - елементні кошторисні норми (ХБ4-8-1, ХБ4-14-1 та КБ15-78-1) до договірної ціни та до актів виконаних робіт за серпень-грудень 2023 року по утепленню стін фасаду мінораловатними плитами товщиною 200 мм двома шарами товщинами 100 мм на площі 1595,0 м.кв, не відповідає проектній документації (Проект організації будівництва тощо) робочого проекту та призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 1 147 209,6 грн та нанесення матеріальної шкоди (збитків) бюджету Здолбунівської міської територіальної громади.

3. В порушення п. 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва, до актів виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року та жовтень 2023 року по об`єкту включено ресурсно - елементну кошторисну норму, якою передбачено роботи, які фактично не виконані, що призвело до загального завищення трудовитрат на 8,19 люд/год, внаслідок чого завищено вартість виконаних робіт за серпень 2023 року та жовтень 2023 року на загальну суму 1 350,00 грн, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) бюджету Здолбунівської міської територіальної громади на вищевказану суму.

Забезпечити відшкодування на користь бюджету Здолбунівської міської територіальної громади матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок оплати завищених обсягів прийнятих будівельних робіт на суму 1 350,0 грн, відповідно до норм ст.216-226 ГК України, ст.22, 610-625 ЦК України, зокрема, шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

4. Прийнята та оплачена Замовником за Договором підряду № 01 у 2023 році завищена вартість будівельних робіт призвела до завищення вартості послуг по здійсненню технічного нагляду ТОВ «ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ Україна» по даному об`єкту за 2023 рік на суму 14 253,62 грн, чим порушено п. 5.2, п. 6 та, п. 7 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури» від 11.07.2007 № 903.

Забезпечити відшкодування на користь бюджету Здолбунівської міської територіальної громади матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості послуг по здійсненню технічного нагляду на суму 14 253,62 грн, відповідно до норм ст.216-226 ГК України, ст.22, 610-625 ЦК України, зокрема шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

5. Прийнята та оплачена Замовником за Договором підряду № 01 у 2023 році завищена вартість будівельних робіт призвела до завищення вартості послуг по здійсненню авторського нагляду ТОВ «АРХІТОП» по об`єкту за 2023 рік на суму 2 406,12 грн, чим порушено п. 5 Порядну здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого Постановою № 903.

Забезпечити відшкодування на користь бюджету Здолбунівської міської територіальної громади матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості послуг по здійсненню авторського нагляду на суму 2 406,12 грн, відповідно до норм ст.216-226 ГК України, ст.22, 610-625 ЦК України, зокрема шляхом проведення претензійно-позовної робота.

6. Опрацювати матеріали проведеної перевірки на оперативній нараді, провести аналіз виявлених порушень та розробити план заходів з усунення виявлених недоліків та порушень.

Вважаючи такі вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пунктів 7 та 10 частини першої статті 10 цього Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі Закон від 26.01.1993 № 2939-XII), органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У підпункті 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, встановлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550) інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з пунктом 46 Порядку № 550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Здолбунівської міської ради №1465 від 20.01.2023 р. із змінами внесеними рішеннями Здолбунівської міської ради №1568, 1570 від 12.04.2023 затверджена «Програма енергоефективності та енергозабезпечення Здолбунівської міської територіальної громади на 2023-2025 роки».

На виконання вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування, позивачем було оголошено проведення закупівель:

UA-2023-04-24-010566-a щодо виготовлення проектно-кошторисної документації за ДК 021:2015:71320000-7 по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області за адресою вул. Лесі Українки, 2 м. Здолбунів, Рівненської області (заходи з енергозбереження утеплення фасаду, утеплення та ремонт даху)» (ДК 021:2015:71320000-7: Послуги з інженерного проектування). За результати проведення якої, Позивачем було придбано вищевказані послуги у ТОВ «Архітоп».

UA-2023-04-25-005592-a щодо закупівлі послуг будівельного підряду по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області за адресою вул. Лесі Українки, 2 м. Здолбунів, Рівненської області (заходи з енергозбереження утеплення фасаду, утеплення та ремонт даху)» (ДК 021:2015:4543000-7 Капітальний ремонт і реставрація). За результатами якої з переможцем закупівлі ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» (Підрядником) було укладено договір підряду №01 від 31.05.2023/

Відповідно до п. 1.1 Договору підряду №01 предметом договору є те, що Підрядник зобов`язується власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи на об`єкті «Капітальний ремонт будівлі Здолбунівської початкової школи № 7 Здолбунівської міської ради Рівненської області за адресою: вул. Лесі Українки, 2, м. Здолбунів, Рівненської області (заходи з енергозбереження - утеплення фасаду, утеплення та ремонт даху)» код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі - Об`єкт), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи (надані послуги).

Ціна цього Договору на момент підписання визначається кошторисною документацією та становить: 21 285 247 грн 20 коп. (Двадцять один мільйон двісті вісімдесят п`ять тисяч двісті сорок сім гривень 20 копійок), у т.ч. ПДВ - З 547 541,20 грн (Три мільйони п`ятсот сорок сім тисяч п`ятсот сорок одна гривня 20 копійок) (п. 3.1. Договору підряду № 01).

Згідно з п. 4.1. Договору підряду № 01 Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи (надані послуги) на підставі актів виконаних робіт (форма КБ- 2В, КБ-3) відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, підписаними уповноваженими представниками сторін на протязі 30 календарних днів.

Зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі про закупівлю та оформляються у письмовій формі шляхом укладення відповідної додаткової угоди (угод) Сторонами. Істотні умови Договору не можуть змінюватись, крім випадків визначених пунктом 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель» (п. 10.1. Договору підряду № 01).

Відповідно до п. 11.1. Договору підряду № 01, цей Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2023 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Договірною ціною визначено - ціна динамічна.

До договору укладено три додаткові угоди: від 25.10.2023 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 01, якою змінено реквізити Підрядника; від 26.12.2023 укладено Додаткову угоду №2 до Договору підряду №01, відповідно до якої у зв`язку із отриманням відкоригованої проектно-кошторисної документації та нового позитивного експертного звіту, керуючись п. 10 Договору, відповідно до п. З ч. 5 Ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 року, в редакції Закону №114-ІХ від 19.04.2020 року (зі змінами) та врахуванням пп. З п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" з метою покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю, Сторони дійшли згоди внести зміни у Додатки до Договору: кошторисна документація та викласти їх у новій редакції; від 27.12.2023 укладено Додаткову угоду №3 до Договору підряду №01, якою внесено зміни до пунктів 5.1. та 11.1. Договору підряду №01, а саме термін виконання робіт (надання послуг) та термін дії Договору продовжено до 01 березня 2024 року.

Згідно висновків, що містяться у акті перевірки №13-17-16-06/26 від 01.03.2024, на підставі якого були складені вимога, відповідачем стверджується про наявність зауважень щодо правильності виконання робіт та їх документального оформлення.

Згідно Актом перевірки, в ході її проведення було встановлено порушення п. 4.9 Настанови з визначення вартості будівництва при визначенні кошторисної вартості будівництва, а саме вартість будівельних матеріалів визначена вище середніх цін, що призвело до завищення кошторисної вартості будівництва в робочому проекті та очікуваної вартості при проведенні процедури закупівлі на суму 164 064,9 грн з ПДВ. Зокрема, згідно доводів ревізорів, що містяться в такому акті, усереднена ціна на плити мінераловатні в Україні станом на 01.03.2023 року за даними ТОВ «НВФ «Інпроект» складала 4100 грн за м.кб з ПДВ.

В кошторисній документації ціни на мінераловатні плити визначені на рівні: 12 400,53 грн за м.кб з ПДВ на мінераловатні плити товщиною 30 мм (утеплення відкосів), 5976,0 грн за м.кб з ПДВ на мінераловатні плити товщиною 50 мм (утеплення коминів), 6120,0 грн за м.кб з ПДВ на мінераловатні плити товщиною 100 мм (утеплення фасаду), 5400,0 грн за м.кб з ПДВ на мінераловатні плити товщиною 100 мм (утеплення горища).

В договірній ціні до договору ціни на мінераловатні плити визначені на рівні: 13 126,8 грн за м.кб з ПДВ на мінераловатні плити товщиною 30 мм (утеплення відкосів), 7037,52 грн за м.б з ПДВ на мінераловатні плити товщиною 50 мм (утеплення коминів), 6384,0 грн за м.кб з ПДВ на мінераловатні плити товщиною 100 мм (утеплення фасаду), 5491,8 грн за м.кб з ПДВ на мінераловатні плити товщиною 100 мм (утеплення горища).

Відтак, з розрахунку ревізорів при визначенні договірної ціни до договору вартість на матеріальні ресурси перевищувала усереднені ціни в регіоні, що призвело до завищення договірної ціни до договору та суми договору на суму 175 514,2 грн з ПДВ та нанесено матеріальної шкоди (збитків) бюджету Здолбунівської міської територіальної громади.

Разом із тим, під час розгляду справи судом встановлено, що в ході виконання робіт та проведеної перевірки Підрядником ТОВ «АБ «Янкор» надавалися для перевірки замовнику відповідні документи, що підтверджують ціну придбання мінераловатних плит. Згідно представлених до суду видаткових накладних, придбання таких будівельних матеріалів здійснювалося в період із серпня по листопад 2023 року, вартість придбання підрядником мінераловатних плит повністю відповідає договірній вартості узгодженій сторонами у договорі, а також узгоджується із вартістю, відображеної таким підрядником у актах прийому виконаних будівельних робіт.

При цьому, судом встановлено, що про вказані обставини позивач додатково повідомляв відповідача у власних запереченнях на акт перевірки, разом із яким, позивачем додатково надавалися для відповідача копії таких накладних, наданих підрядником. Однак, такі документи з боку відповідача враховані не були.

На переконання суду, використання органом фінансового контролю єдиного усередненого рівня цін в розмірі 4100 грн за м.кб з ПДВ до всього обсягу придбаного матеріалу є помилковим.

Так, як вбачається із збірника «Ціноутворення в будівництві» №4 за квітень 2023 року, вартість мінераловатних плит в розмірі 4100 грн за м.кб з ПДВ є орієнтовною, та не включає в себе інформацію про відповідні розбіжності в характеристиках використовуваних плит, такі як густина, та товщина плит, а також вартість доставки таких плит за місцем виконання робіт. Так, згідно наявної проектно-кошторисної документації, проектною організацією було допущено до використання мінераловатні плити товщинами: 30 мм, 50 мм, 100 мм густиною 110 кг на м.кб та 135 м.кб. Вказані мінераловатні плити є відмінним за своїми характеристиками, що тягне за собою і відповідні відмінності в ціні їх придбання.

Однак, як вбачається із акту перевірки, таку кореляційну залежність характеристик мінераловатних плит (товщини та густини), органом фінансового контролю при формуванні відповідних висновків враховано не було.

Також, суд зауважує, що в Акті перевірки не досліджувалося питання розміру усередненої ціни на плити мінераловатні в Україні в період їх придбання підрядником з серпня по листопад 2023 року та не порівнювалася усереднена ціна за вказані періоди із договірною ціною.

Дослідивши надані до суду копії видаткових накладних, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо завищення вартості використаних мінераловатних плит у зв`язку із відсутністю прямих доказів, які б свідчили про зворотнє.

Окрім того, як вбачається із акту перевірки, в ході її проведення відповідачем було встановлено порушення порядку застосування ресурсних елементних кошторисних норм, а саме встановлено, що виконання робіт по утепленню стін будівлі зовні товщиною 200 мм, тобто в два шари по 100 мм, суперечить проекту та призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 1 147 209,6 грн з ПДВ. Оскільки під час проведення перевірки встановлено, що відповідно до проектної документації робочого проекту передбачено утеплення стін будівлі школи мінераловатними плитами товщиною 200 мм.

Судом встановлено, що у проектній-кошторисній документації до робочого проекту, проектант - ТОВ «АРХІТОП», при виконанні робіт по утепленню стін будівлі зовні товщиною 200 мм передбачив застосування наступних РЕКН:

ХБ4-8-1 «Улаштування теплоізоляції вертикальних будівельних конструкцій з дрібноштучних стінових матеріалів із застосуванням системи утеплення "Ceresit" [без опорядження] при товщині мінераловатних плит від 50 мм до 120 мм (перший шар утеплення - тв. 100 мм.), за виключенням матеріалів розчинової суміші та Ceresit СТ 190 та армуючої сітки Ceresit СТ 325 на приклеювання та захисту внутрішної сторони першого шару мінвати;

ХБ4-14-1 відповідно вилучено роботи - «Улаштування додаткового захисного армувального шару товщиною 3 мм при теплоізоляції зовнішніх стінових будівельних конструкцій із застосуванням систем утеплення "Ceresit"», які враховані ресурною нормою ХБ4-8-1;

КБ15-78-1 - «Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 100 мм з опорядженням декоративним розчином. Стіни гладкі (другий шар утеплення - тв. 100 мм.)».

У відповідності до специфікації утеплення та опорядження елементів фасаду Робочого проекту передбачено утеплення зовнішніх стін мінераловатними плитами загальною товщиною 200 мм. Згідно схеми виконання типового вузлу утеплення стінки чітко передбачено виконання робіт із використання двох шарів мінеральної вати однакової товщини в 100 мм. для досягнення загальної товщини в 200 мм.

При проведенні розрахунку енергоефективності вказується про необхідність використання теплоізоляційного шару мінеральної вати загальною товщиною 200 мм та зображуються на схемі виконання робіт із використання двох шарів мінеральної вати однакової товщини в 100 мм. для досягнення загальної товщини в 200 мм.

Згідно Проекту організації будівництва у розділі Технологічна послідовність виконання робіт з влаштування утеплення та оздоблення фасаду визначено, що при влаштуванні утеплення фасаду загальною товщиною утеплювача 200 мм можливе використання мінераловатних плит товщиною 100 мм в два шари згідно схем на зображені.

Рекомендації щодо використання двох шарів мінеральної вати однакової товщини в 100 мм. для досягнення загальної товщини в 200 мм при виконанні робіт із улаштування фасадної теплоізоляції будівлі на об`єкті з використанням матеріалів ТМ Ceresit передбачено Конструктивно-технологічними рішеннями із улаштування фасадної теплоізоляції будівлі на об`єкті з матеріалів ТМ Ceresit, що розроблені виробником систем утеплення "Ceresit". Вказані технічні пропозиції зумовлені необхідністю зміщення перекриття шарів один по відношенню до іншого з метою мінімізації ризиків утворення містків холоду.

Згідно п. 4.1 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіон від 01.11.2021 р. №281 визначено, що прямі витрати визначаються в локальних кошторисах шляхом множення визначеної за КНУ РЕКН кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання об`ємів робіт, обчислених за проектною документацією.

Як слідує із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.02.2025 №3055, проведеної на виконання ухвали від 16.07.2024, експертом в ході її проведення не було виявлено відхилень у фактичному виконані робіт, в тому рахунку із використанням утеплювача мінераловатних плит товщиною 100 мм в два шари, вимогам проектно-кошторисної документації. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, виконані роботи із використанням утеплювача мінераловатних плит товщиною 100 мм в два шари повністю відповідають заявленим вимогам проекту, а застосовані підрядником розцінки узгоджуються із умовами договірної ціни до договору.

Таким чином, суд констатує, що проектною документацією чітко передбачено виконання робіт із утеплення із використанням утеплювача укладеного в 2 шари. В той же час, твердження ревізорів органу Держаудитслужби про необхідність виконання робіт із використанням утеплювача товщиною 200 мм одним шаром суперечить вимогам проектної документації, а відтак є безпідставними.

Що ж до порушень, описаних в Акті перевірки щодо включення норми РЕКН РН4-17-5 «Улаштування підшивки стель сталлю покрівельною неоцинкованою по дереву /улаштування підшивки карнизу металевим софітом з перфорацією» до актів виконаних робіт №1 за серпень 2023 (позиція по акту №28) та №3 за жовтень 2023 (позиція акту №19) в обсязі 112,3 м.кв (з врахуванням обмірів), складом робіт якої передбачено підшивання стель, ґрунтування та фарбування покрівельної сталі з двох сторін, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що, як свідчать заперечення Здолбунівської початкової школи №7 Здолбунівської міської ради, які подавалися до акту перевірки, позивачем було повідомлено відповідача, що таке порушення після завершення перевірки було усунуте, шляхом виключення із актів прийнятих робіт виконаних робіт №1 за серпень 2023 (позиція по акту №28) та №3 за жовтень 2023 (позиція акту №19) трудовитрат в розмірі 8,19 люд/год та корегування складу виконаних робіт про що укладено акт №7 за березень 2024 р. Копію такого акту для відповідача надано разом із запереченнями до акту перевірки, що передувало події складання та надсилання відповідачем оспорюваної вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на час складання Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області вимоги про усунення виявлених порушень, що містяться у листі-вимозі №131716-14/1201-2024 від 22.04.2024 щодо забезпечення позивачем відшкодування на користь бюджету Здолбунівської міської територіальної громади матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок оплати завищених обсягів прийнятих будівельних робіт на суму 1 350,0 грн, відповідно до норм ст.216-226 ГК України, ст.22, 610-625 ЦК України, зокрема шляхом проведення претензійно-позовної роботи, такі порушення були усунені, про що свідчить акт №7 за березень 2024 року, в якому проведено корегування складу виконаних робіт. Вказані обставини мали бути належним чином враховані відповідачем під розгляду заперечень позивача на акт перевірки, та виключені із подальших вимог, які сформовані контролюючим органом, як такі, що фактично усунені.

Що ж до решти описаних в акті порушень, щодо неналежного здійснення технічного та авторського нагляду із збоку ТОВ «ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ Україна» та ТОВ «АРХІТОП» та вимог відповідача щодо усунення таких порушень, суд звертає увагу, що вказані порушення перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із описаними вище порушеннями, які, на переконання відповідача, допущені з боку ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор», про що безпосередньо міститься вказівка у акті перевірки.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.02.2025 №3055 проведеної на виконання ухвали від 16.07.2024, експертом в ході її проведення не було виявлено результатів виконання послуг будівельного підряду із боку ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор», які б не відповідали вимогам проектно-кошторисної документації чи умовах договору будівельного підряду. Відтак, наведене свідчить, про безпідставність доводів відповідача щодо неналежного здійснення технічного та авторського нагляду із збоку ТОВ «ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ Україна» та ТОВ «АРХІТОП».

Таким чином, суд дійшов до висновку, що на час прийняття оспорюваної вимоги наявність заявлених в акті порушень була належним чином спростованою або усунутою позивачем у відповідних запереченнях, що подавалися до акту. Вказане свідчить про відсутність будь-яких порушень, на момент прийняття такої вимоги, усунення яких вимагало б додаткових заходів реагування з боку відповідача.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в справі №460/2626/18, правова природа вимоги органу фінансового контролю породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для позивача, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом про визнання протиправним та скасування цієї вимоги. Таким чином підконтрольна установа не позбавлена права оскаржувати в судовому порядку правомірність висновку органу фінансового контролю про наявність самого порушення законодавства, встановленого під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності, чи правомірності дій Держаудитслужби щодо висування вимоги про усунення порушення законодавства. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року у справі № 818/1857/14, де зазначено про можливість оскарження підконтрольною установою вимоги органу фінансового контролю в судовому порядку. Така позиція підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16, Верховним Судом у постанові від 08 травня 2018 року у справі №826/3350/17.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Так, у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20 Верховний Суд зазначив: «вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Варто зауважити, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і є обов`язковою до виконання.

Отже, вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Верховний Суд у справі № 826/3350/17 (постанова від 08 травня 2018 року) також дійшов висновків, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

До того ж, у цій постанові Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

До подібних висновків дійшов також Верховний Суд у постановах від 06 серпня 2020 року у справі № 826/6254/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 815/4223/16, від11 жовтня 2018 року у справі № 813/4101/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 825/1481/16.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема, обов`язки для свого адресата, а тому наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Тому, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суд, які розглядаючи справу, наділенений процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об`єктивно мали право перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірної вимоги, а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того, чи породжує ця вимога обов`язки для позивача.

Окрім того, у контексті цього питання варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року у справі №822/2087/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», з якою кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі№ 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від22 грудня 2022 року у справі № 826/13003/17, від 21 березня 2023 року у справі № 560/4370/22.

Ключовим питанням у цій справі є можливість підконтрольної установи звернутися до суду з позовом про визнання протиправною вимоги, яка включає в себе пункти зобов`язального характеру, а саме: відшкодування збитків шляхом повернення грошових коштів та перерахування їх в дохід державного бюджету. Також, спірним питанням є те, що вимога контролюючого органу містить вимоги зобов`язального характеру, які не стосуються відшкодування збитків, однак сформовані на підставі тих самих порушень підконтрольної установи, зокрема: розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях; відобразити в бухгалтерському обліку підприємства сум дебіторської заборгованості(переплати) по розрахункам; скласти акт звіряння взаємних розрахунків та забезпечити зменшення в обліку сум нарахованої субвенції з відповідним зменшенням суми кредиторської заборгованості.

Задля вирішення питання порядку оскарження вимоги, яка спрямована на відшкодування збитків, Верховний Суд уважає, що першочергово слід дослідити чи була дотримана контролюючим органом процедура проведення перевірки, підстави її проведення і, як наслідок, правову природу встановлених порушень. Без належного дослідження цих питань та встановлення вини підконтрольної установи (доведеність факту наявності порушення під час здійснення фінансово-господарської діяльності) неможливо надати оцінку правомірності вимозі у частині законності і правильності обчислення розміру збитків.

Отже, право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов`язання щодо повернення збитків, слід розуміти в контексті «права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень».

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги відповідача щодо усунення виявлених порушень необґрунтованими, а позовні вимоги позивача щодо скасування вимоги відповідача підлягають до задоволення.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом із тим, в ході розгляду даної справи, позивачем було подано заяву, в якій містилися вимоги про залишення судових витрат позивача, що складаються із витрат по сплаті судового збору та витрат на проведення судової експертизи за позивачем. У зв`язку викладеними вимогами позивача, розподіл судових витрат позивача, судом не проводиться.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про усунення виявлених порушень, що містяться у листі-вимозі №131716-14/1201-2024 від 22.04.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Здолбунівська початкова школа №7 Здолбунівської міської ради Рівненської області (вул. Лесі Українки,2,м. Здолбунів,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35701, ЄДРПОУ/РНОКПП 22565043)

Відповідач - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (вул. Міцкевича, 14,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40913624)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" Адреса: 45201, Волинська область, луцький район, м.Ківерці, вул.Грушевського, буд.23.

Повний текст рішення складений 16 червня 2025 року

Суддя С.А. Борискін