Ухвала від 16.06.2025 по справі 480/9950/23

УХВАЛА

16 червня 2025 року

м. Київ

справа №480/9950/23

адміністративне провадження №К/990/23200/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів -Білак М. В., Мартинюк Н.М.,

перевіривши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В. Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М. у розгляді справи №480/9950/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Сумського апеляційного суду та ДСА України щодо незабезпечення ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя на посаді судді Сумського апеляційного суду у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань на проведення видатків з виплати суддівської винагороди у період з 01 січня 2021 року по 28 липня 2023 року; допомоги на оздоровлення, виплаченої їй у 2021-2023 роках, і вихідною допомогою при звільненні у відставку у зв`язку із обчисленням посадового окладу, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2102,00 грн, у порушення статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»;

- зобов`язати Сумський апеляційний суд за рахунок бюджетних асигнувань на проведення видатків з виплати оплати праці, з урахуванням вже виплачених сум грошового утримання судді та сум які підлягають утриманню, як податки і обов`язкові платежі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : суми недоплаченої у період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року в сумі - 2270,00 грн; суми недоплаченої у період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року в сумі - 2481,00 грн; суми недоплаченої у період з 01 січня 2023 року по 28 липня 2023 року суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684,00 грн;

- зобов`язати ДСА Україну забезпечити фінансування за рахунок бюджетних асигнувань виплати ОСОБА_1 утвореної заборгованості по суддівській винагороді за період з 01 січня 2021 року по 28 липня 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, а саме з 01 січня 2021 року в розмірі 2270,00 грн; з 01 січня 2022 року - 2481,00 грн; з 01 січня 2023 року - 2684,00 грн, допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки в сумі 62095,00 грн, вихідної допомоги у зв`язку із звільненням у відставку в сумі 172854,000 грн;

- допустити до негайного виконання у межах місячної суми виплати: по суддівській винагороді за 2021 рік в сумі 16632,00 грн, за 2022 рік - в сумі 37521,00 грн; за 2023 рік - в сумі 57618,00 грн; допомоги на оздоровлення - недоплаченої суми місячного посадового окладу за 2003 рік - у розмірі 32010,00 грн та вихідної допомоги за 1 місяць в розмірі - 57618,00 грн;

- зобов`язати Сумській апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням суддівської винагороди станом на 28 липня 2023 року, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці в розмірі 265716,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 147620,00 грн; доплата за вислугу років 80 % - 118096,00 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду 27 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Сумського апеляційного суду щодо не забезпечення ОСОБА_1 , під час здійснення професійної діяльності судді на посаді судді Сумського апеляційного суду, у повному обсязі виплати суддівської винагороди у період з 01 січня 2021 року по 28 липня 2023 року; допомоги на оздоровлення, що була виплачена у 2021, 2022 і 2023 роках і вихідною допомогою при звільненні у відставку у зв`язку із обчисленням посадового окладу із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2102 гривень.

Зобов`язано Сумський апеляційний суд, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання судді, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :

- суми недоплаченої у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2270 гривень;

- суми недоплаченої у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2481 гривень;

- суми недоплаченої у період з 01.01.2023 по 28.07.2023 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684 гривень.

Зобов`язано Сумській апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням суддівської винагороди станом на 28 липня 2023 року, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 грн, в загальній сумі 265716 грн, із них: посадовий оклад 147620 грн; доплата за вислугу років 80 % - 118096 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14 листопада 2024 року постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі № 480/9950/23 - скасовано в частині відмови у задоволені вимог про зобов`язання ДСА Україну забезпечити фінансування за рахунок бюджетних асигнувань виплати ОСОБА_1 утвореної заборгованості по суддівській винагороді, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги при звільненні у відставку за період з 01 січня 2021 року по 28 липня 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, а саме з 01 січня 2021 року в розмірі 2270,00 грн; з 01 січня 2022 року 2481,00 грн; з 01 січня 2023 року 2684,00 грн.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині.

Зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити за рахунок бюджетних асигнувань фінансування виплати заборгованості зі суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та допомоги при звільненні у відставку ОСОБА_1 , що склалася за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2270 гривень; суми недоплаченої у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2481 гривень; суми недоплаченої у період з 01.01.2023 по 28.07.2023 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684 гривень.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 про справі №480/9950/23 - залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 30 травня 2025 року Сумський апеляційний суд подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

За наслідками передачі судової справи раніше визначеному складу суду протоколом від 30 травня 2025 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Мацедонській В.Е., суддям: Білак М. В. та Мартинюк Н. М.

13 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову у відкритті касаційного провадження разом з заявою про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В. Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М.

В обґрунтування заяви скаржниця вказує, що судді Мацедонська В.Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М. вже розглядали дану справу і ухвалили постанову якою, не переглядаючи у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в іншій частині, постанову апеляційного суду від 29.02.25 було скасовано у повному обсязі. При тому, що, як зазначає ОСОБА_1 , рішенням суду першої інстанції останній було відмовлено і нею, як позивачем, та відповідачем ДСА України рішення в цій частині даними сторонами справи не було оскаржено. Отже, на підставі п.4 ч.1 ст. 36 КАС України, з урахуванням викладених обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності визначених суддів, ОСОБА_1 заявляє відвід відповідному складу колегії суддів.

Так, підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положення частин першої, другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Мотиви заявниці фактично зводяться до того, що позивачка висловлює недовіру суддям Мацедонській В.Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М. у зв`язку із ухваленням постанови від 14 листопада 2024 року про скасування постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та направлення справи на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

Водночас позивачка не наводить доказів існування реальних обставин, які б викликали сумніви у неупередженості або об`єктивності суддів Мацедонської В. Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М.

Отже, мотиви, наведені у клопотанні про відвід суддів, не є чинником, який може свідчити про упередженість та необ`єктивність суддів та не можуть слугувати підставою для відводу суддів Мацедонської В. Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М. від розгляду цієї справи.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

У рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України", заява №33949/02 Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Отже, не може бути підставою для відводу судді клопотання, яке містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Таким чином, оскільки доводи клопотання про відвід суддів ґрунтуються виключно на незгоді із судовим рішенням, ухваленим суддями Мацедонською В. Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М., клопотання про відвід вказаних суддів є необґрунтованим.

Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Мацедонської В. Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М. питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Мацедонської В. Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М. - визнати необґрунтованим.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В. Е., Білак М. В. та Мартинюк Н. М. від розгляду справи №480/9950/23 за касаційною скаргою Сумського апеляційного суду на рішення Сумського окружного адміністративного суду 27 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі № 480/9950/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду клопотання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Н. М. Мартинюк