Ухвала від 18.06.2025 по справі 753/1224/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1224/24

провадження № 2/753/2286/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника позивача - адвоката Криворучко Л.С., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 753/1224/24 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Дарницького районного суду міста Києва Якусика О.В. перебуває цивільна справа № 753/1224/24 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації. У справі триває підготовче провадження.

04 червня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву, у якій на підставі пункту 5 частини першої статті 36 та частини другої статті 39 ЦПК України заявив відвід судді Якусику Олександру Васильовичу у зв`язку з обставинами, які викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості.

Заявник зазначає, що 19 травня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В. виніс ухвалу, якою визнав поважними причини пропуску строку на подання клопотання про витребування доказів, поновив строк на подання клопотання, частково задовольнив клопотання позивача та витребував у ТОВ «Українські торгівельні марки» відомості про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1. Заявник вважає, що у судді не було правових підстав для задоволення цього клопотання, оскільки до відзиву на позову заяву була додана копія листа від ТОВ «Українські торгівельні марки», де вказані відомості про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, жодних зауважень з боку позивача щодо цього листа не було, а тому необхідності у задоволенні клопотання у суду не було.

Також заявник вважає, що у суду не було підстав для поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, оскільки позивач не навів реальних поважних причин його річного пропуску, а відомості про те, що відповідач не є ані власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, ні власником торговельної марки ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ні реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 прямо зазначені у відзиві на позовну заяву. Крім цього на думку заявника представник позивач не довів, що у неї не було можливості самостійно надати докази, вона зверталася з адвокатськими запитами до підприємств, установ, організацій і їй було відмовлено у наданні інформації, а тому у суду не було правових підстав задовольняти таке клопотання.

Заявник також вважає, що суд абсолютно безпідставно вимагає від нього присутності на судовому засіданні, хоча він подав заяву про розгляд справи за його відсутності, усі пояснення були надані його адвокатом до його мобілізації та наявні в матеріалах справи в письмовому вигляді і таку поведінку суду заявник розцінює як тиск, який несумісний із принципами справедливого судочинства.

А тому у нього виникають обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді Якусика О.В.

Згідно з частиною другою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до частини другої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Як передбачено частиною третьою цієї статті, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені частиною першою статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, якою встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як слідує зі змісту заяви відповідача, як на підставу для відводу судді заявник посилається на задоволення клопотання сторони позивача про витребування доказів та визнання обов`язкової явки відповідача судове засідання.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва визнано поважними причини пропуску строку на подання клопотання про витребування доказів, поновлено строк на подання клопотання, частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у ТОВ «Українські торгівельні марки» відомості про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до положень статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідачем є особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц виснувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Згідно з усталеною правовою позицію Верховного Суду у справах щодо поширення негативної інформації в мережі інтернет, відповідачем є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту/порталу. При цьому саме позивач (людина, яка захищає своє чесне ім`я) зобов`язаний знайти і встановити дані цих осіб, оскільки ця інформація повинна бути відображена в позовній заяві.

Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. У таких випадках, власник веб-сайту визначається у договорі, укладеному з реєстрантом доменного імені. Інформація щодо власника веб-сайту може бути отримана у хостинг-провайдера веб-сайту.

Статтею 51 ЦПК України становлено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Згідно із частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частинами третьою, п`ятою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4).

Як визначено статтею 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Частиною другою статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Ухвалами суду від 12 березня 2025 року та 19 травня 2025 року визнано явку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у підготовче засідання обов`язковою.

У контексті необхідності явки відповідача, беручи до уваги реєстрацію ним електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, роз`яснено відповідачу можливість його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, проти чого представник позивача не заперечував.

З огляду на викладене твердження відповідача, що суд вимагає від нього присутності безпосередньо у судовому засіданні є безпідставними, як і доводи поданої заяви щодо тиску на відповідача зв`язку із викликом його у судове засідання.

Як визначено частиною четвертою статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду викладене та підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки мотиви заявленого відводу зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішеннями судді, ухваленими за наслідками розгляду клопотань сторони позивача, і наведені доводи не свідчать про необ`єктивність або упередженість судді, що є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вирішення питання про відвід судді передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Керуючись ст. 36, 40, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 753/1224/24 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації необґрунтованою.

Матеріали справи № 753/1224/24 та заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у цивільній справі № 753/1224/24 передати уповноваженій особі суду для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Якусик