Рішення від 09.06.2025 по справі 134/1428/17

Єдиний унікальнийномер 134/1428/17

Номер провадження 2/142/78/25

РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

з участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чудака В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

05 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Крижопільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій, яким просив зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,8801 га по АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 , які він орендує у Крижопільської селищної ради, шляхом знесення збудованого нею паркану та нежитлової будівлі та відновлення таким чином меж орендованої ним земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він ОСОБА_1 орендує у Крижопільської селищної ради земельну ділянку площею 0,8801 га по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 0521955100:02:003:0073. Дана земельна ділянка межує із земельною ділянкою, яку орендує ОСОБА_2 . В кінці 2016 року він виявив, що сусідній землекористувач, тобто ОСОБА_2 порушила межі земельної ділянки кадастровий номер 0521955100:02:003:0073 площею 0,8801 га, яку він орендує, встановивши огорожу та самовільно захопивши частину орендованої ним земельної ділянки. Він неодноразово намагався врегулювати даний спір шляхом переговорів із ОСОБА_2 , але позитивних наслідків це не дало, у зв`язку з чим він вимушений був двічі звертатись до Крижопільської селищної ради із заявами про вирішення даного земельного спору. Для вирішення даного земельного спору та відновлення межі спірної ділянки 07 червня 2017 року працівниками селищної ради було рекомендовано залучити працівників землевпорядної організації. При відновленні меж працівники землевпорядної організації вказали на технічні моменти, які унеможливлюють встановити межі спірної ділянки, після чого працівниками селищної ради було встановлено, що розміри земельної ділянки, яку орендує ОСОБА_2 не відповідає даним технічної документації із землеустрою і має місце порушення меж земельної ділянки, яка перебуває у нього в оренді. У зв`язку з цим відповідно до ст.. 161 ЗК України селищна рада зобов`язала ОСОБА_2 в 25 денний термін відновити межі спірної частини земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою на ділянку, що перебуває у її користуванні. Однак ОСОБА_2 по даний час вимогу селищної ради не виконала і продовжує незаконно використовувати частину земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, створює йому перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою кадастровий номер 0521955100:02:003:0073 площею 0,8801 га. Посилаючись на ст. 16 ЦК України, ст.ст. 152, 158 Земельного Кодексу України, Постанову Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року позивач просить зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,8801 га по АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 , які він орендує у Крижопільської селищної ради, шляхом знесення збудованого нею паркану та нежитлової будівлі та відновлення таким чином меж орендованої ним земельної ділянки.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області Зарічанського В.Г. від 09 жовтня 2017 року у даній справі відкрито провадження, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 03 листопада 2017 року у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

04 травня 2018 року судовим експертом Данилюком В.О. складено висновок експерта № 406 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи, який було отримано судом 10 травня 2018 року.

04 червня 2018 року представником відповідача подано зустрічну позовну заяву про визнання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 0521955100:02:003:0073 укладений між Крижопільською селищною радою та ОСОБА_1 недійсним, яку ухвалою суду від 19 червня 2018 року прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 14 серпня 2018 року в даній цивільній справі призначено проведення процедури врегулювання спору за участі судді.

Ухвалою суду від 13 вересня 2018 року припинено процедуру врегулювання спору за участі судді, цивільну справу ЄУН 134/1428/17 передано до Піщанського районного суду Вінницької області.

Ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області Гринишиної А.А. від 11 жовтня 2018 року дану цивільну справу прийнято до розгляду, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 09 серпня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача, замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача - фізичну особу підприємця ОСОБА_2 .

Також ухвалою суду від 09 серпня 2019 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Крижопільської селищної ради про визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Крижопільською селищною радою та ОСОБА_1 , недійсним - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 09 липня 2021 року було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року було зупинено провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2022 року було поновлено провадження у даній справі продовжено провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року задоволено клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільської селищної ради, - адвоката Панасюка Володимира Борисовича про закриття провадження в справі, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій, роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року ухвалу Піщанського районного суду від 14 лютого 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2024 року вказану справу передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до положень ч.11 ст. 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В частині 12 ст. 33 ЦПК України передбачено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою судді Нестерука В.В. від 30 травня 2024 року було прийняти до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій, розгляд даної цивільної справи вирішено здійснювати спочатку зі стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чудака В.Д. про повернення до стадії підготовчого провадження, вирішено провести повторне підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою суду від 04 березня 2025 року було закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судове засідання 03 квітня 2025 року було відкладено із-за неявки учасників справи.

Розгляд справи по суті відбувся в судових засіданнях 06 травня та 09 червня 2025 року, в яких представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чудак В.Д. позовні вимоги підтримав повністю, окремо вказав, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані пізніше.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в жодне судове засідання не з`явилась, про усі судові засідання у даній справі була повідомлена належним чином, що підтверджується зворотніми рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0610237231565, № 0610246476244, № 0610254313435.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду в цьому складі не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Крижопільська селищна рада, будучи належним чином повідомленою про дату час та місце проведення судових засідань, повноважного представника в судові засідання не направила.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В частині 1 ст. 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0503841482016 від 09.02.2016 року земельну ділянку комунальної власності цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення для комерційного призначення кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,8801 га по АДРЕСА_2 орендує ОСОБА_1 на підставі договору від 28.12.2011 року. (т.1 а.с. 8)

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна номер довідки 395591359 від 19.09.2024 року позивач ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі блоку підсобних цехів загальною площею 1851 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 та об`єкту незавершеного будівництва готовністю 68 % за за адресою АДРЕСА_1 (т.4 а.с. 119-121)

Рішенням Крижопільської селищної ради № 23.6-8/16 від 28.07.2016 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521955100:02:003:0073 площею 0,8801 га та надано її йому в оренду строком на 10 років. (а.с. 163)

14 червня 2018 року між Крижопільською селищною радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 0,8801 га що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521955100:02:003:0073 (т.1 а.с. 160-164, т.3 а.с. 68-70)

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 142868499 від 26.10.2018 року право оренди земельної ділянки кадастровий номер 0521955100:02:003:0073 площею 0,8801 га зареєстровано за ОСОБА_1 строком на 10 років на підставі договору оренди землі від 14.06.2018 (т.3 а.с. 78)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33134918 від 04.02.2015 р. земельна ділянка з кадастровим номером 0521955100:02:003:0031, площею 0,1145 га, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, є комунальною власністю органу місцевого самоврядування Крижопільської селищної ради. (т.1 а.с. 38, 121)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 25773138 від 19.08.2014 року та договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 19.08.2014 року ОСОБА_2 є власницею нежилого вбудованого приміщення кафе за адресою АДРЕСА_2 , площею 290,7 кв.м. (т.1 а.с. 39-42)

З копії рішення Крижопільської селищної ради від 18 лютого 2015 року слідує що ФОП ОСОБА_2 надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку комунальної власності за адресою АДРЕСА_2 , на якій розташована нежитлова будівля власником якої вона являється для обслуговування закладу торгівлі площею 0,1145 га кадастровий номер 0521955100:02:003:0031. (т.1 а.с. 120)

02 березня 2015 року між Крижопільською селищною радою та ФОП ОСОБА_2 було укладено відповідний договір оренди щодо земельної ділянки площею 0,1145 га кадастровий номер 0521955100:02:003:0031 (т.1 а.с. 122-127, 150-154)

Копією заяви ОСОБА_1 адресованої Селищному голові Третьякову О.М. (вхід. № К-120 від 06.04.2017) підтверджується його звернення до селищної ради щодо врегулювання цього земельного спору 6 квітня 2017 року (т.1 а.с. 11)

З копії заяви ОСОБА_1 від 31 травня 2017 року адресованої Крижопільській селищній раді слідує, що позивач повторно звертався до селищної ради та просив вжити заходів щодо відновлення меж орендованої ним земельної ділянки кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,8801 га по АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_2 встановила огорожу та самовільно захватила частину її, також просив притягнути її до адміністративної відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки. (т.1 а.с. 12)

З відповіді виконавчого комітету Крижопільської селищної ради № 02-24/379 від 07.06.2017 року на звернення ОСОБА_1 від 31.05.2017 року слідує, що селищною радою направлено листа ОСОБА_2 з вимогою в 15-денний термін встановити межі спірної частини ділянки згідно технічної документації із землеустрою на ділянку що перебуває в її користуванні. (т.1 а.с. 13)

З листа виконавчого комітету Крижопільської селищної ради адресованого ОСОБА_2 від 07.06.2017 року слідує, що працівниками селищної ради за допомогою ручної рулетки було встановлено що розміри орендованої ОСОБА_2 земельної ділянки не відповідають даним технічної документації із землеустрою і має місце порушення меж ділянки, що орендує ОСОБА_1 , та висловлено вимогу ОСОБА_2 у 15-денний термін встановити межі спірної частини ділянки згідно технічної документації із землеустрою на ділянку, що перебуває в її користуванні. (т.1 а.с.14)

З копії листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 09-К-432-2 від 22.12.2018 року слідує, що за результатами позапланового державного архітектурно-будівельного контролю проведеного 18.08.2017 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що гр. ОСОБА_2 самочинно, за відсутності документа, що дає право на виконання будівельних робіт здійснила будівництво прибудови складського приміщення та павільйонів, чим порушила вимоги частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та за виявлене правопорушення ОСОБА_2 23.08.2017 року була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та надано припис на усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Крім того, за результатами позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, щодо вищезазначеного об`єкта, проведеного 01.12.2017, встановлено, що гр. ОСОБА_2 не виконала вимог припису, чим порушила вимоги підпункту а, пункту 3, частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та за даним фактом правопорушення ОСОБА_2 07.12.2017 року була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (т.4 а.с. 176)

Також,для з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи заклопотаннями представниківпозивача ОСОБА_3 та представникавідповідача адвокатаКупрія О.М.для вирішенняпитання щодонаявності чивідсутності порушенняпорядку користуванняземельними ділянками,ухвалою Крижопільськогорайонного судувід 03.11.2017року уданій справіпризначено судовубудівельно-технічнуекспертизу,проведення якоїдоручено Подільськомуцентру судовихекспертиз,та навирішення експертупоставлені наступніпитання: 1. Чи відповідає площа та конфігурація земельної ділянки, яку орендує ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 0521955100:02:003:0073 площі 0,8801 га та технічній документації на дану земельну ділянку? В разі, якщо площа даної земельної ділянки та конфігурація не відповідають технічній документації встановити: 2. Яку саме частину орендованої ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073 площею 0,8801 га самовільно зайняла ОСОБА_2 ; 3. Визначити та відобразити графічно, де має проходити межа між орендованими земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до технічної документації на орендовані земельні ділянки та вказати яким чином необхідно відновити межі земельної ділянки, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, згідно технічної документації на дану земельну ділянку, щоб площа даної земельної ділянки становила 0,8801 га, яка і була надана в оренду ОСОБА_1 , 4. Який розмір земельної ділянки, кадастровий номер 0521955100:02:003:0031 знаходиться під капітальною будівлею по АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . 5. Який розмір земельної ділянки, кадастровий номер 0521955100:02:003:0031 знаходиться під проїздами, проходами, площадками будівлею по АДРЕСА_2 , що перебувають в користуванні ОСОБА_2 , 6. Який фактично, загальний розмір земельної ділянки, кадастровий номер 0521955100:02:003:0031 по АДРЕСА_2 перебуває в користуванні ОСОБА_2 , 7. Який розмір земельної ділянки, кадастровий номер 0521955100:02:003:0031 необхідний для обслуговування будівлі, яка знаходиться по АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_2 . 8. З урахуванням пункту 3.25. ДБН 360-92 «Містобудування Планування і забудова міських і сільських поселень», визначити та відобразити графічно де має проходити межа до земельної ділянки (кадастровий номер 0521955100:02:003:0073) ОСОБА_1 від найбільш виступної конструкції стіни будівлі, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Згідно Висновкуексперта судовоїбудівельно-технічноїта земельно-технічноїекспертизи №406від 04травня 2018року ізсхемами тафототаблицями встановлено,що: за результатами порівняння площі, меж та конфігурації земельних ділянок по АДРЕСА_2 , які перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 станом на час проведення дослідження з інформацією електронних документів у форматі .xml про площі, межі та конфігурацію земельних ділянок кад. номери 0521955100:02:003:0073, 0521955100:02:003:0031, які перебувають у оренді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , встановлено, що площа, межі та конфігурація земельних ділянок відповідно до фактичного користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідають інформації про площі, межі та конфігурацією земельних ділянок кад.номери 0521955100:02:003:0073, 0521955100:02:003:0031, які перебувають у оренді, згідно електронних документів у форматі .xml (в частині необхідній для надання відповіді на питання ухвали суду). Невідповідність полягає у тому, що ОСОБА_1 не користується земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , а саме частиною орендованої земельної ділянки кад.номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,0043га (43,0кв.м).

На Додатку 2 графічно відображена Схема порівняння земельних ділянок по АДРЕСА_2 , що перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на час проведення дослідження, з частиною земельної ділянки кад. номер 0521955100:02:003:0073, що надана в оренду ОСОБА_1 відповідно до електронних документів формату .xml.

При цьому, ОСОБА_1 користується частиною земельної ділянки кад.номер 0521955100:02:003:0031, яка перебуває у оренді ОСОБА_2 , площею 0,0004га (4,0кв.м), та не входить до складу земельної ділянки, що перебуває оренді ОСОБА_1 .

На Додатку 3 графічно відображена Схема порівняння земельних ділянок по АДРЕСА_2 , що перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на час проведення дослідження, з частиною земельної ділянки кад. номер 0521955100:02:003:0073, що надана в оренду ОСОБА_1 відповідно до приведених координат поворотних точок земельних ділянок до їх фактичного розташування.

При встановленні межі між земельною ділянкою, що перебуває у оренді ОСОБА_1 кад.номер 0521955100:02:003:0073 та земельною ділянкою що перебуває у оренді ОСОБА_2 кад.номер 0521955100:02:003:0031, за адресою АДРЕСА_2 , вона буде проходити по приміщенню 15 коридор пл. 11,6кв.м. та приміщенні 16 площею 10,5кв.м. нумерація та площа вказані відповідно до поверхового плану на будівлю літ. «А», поверх І, по АДРЕСА_2 , який складений станом на 26.09.2008р. (цив.спр. №134/1428/17 арк. 41-42) які відповідно до Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 19.08.2014р. серії НАВ 554681, зареєстрованого за №1373 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.08.2014р. інд. номер 25773138 на праві приватної власності належать ОСОБА_2 .

Відповідно до відомостей про земельну ділянку кад. Номер 0521955100:02:003:0031 з електронного документу формату .xml, що надійшов від судді Зарічанського В.Г. Крижопільського районного суду Вінницької області на клопотання експерта від 10 листопада 2017р., розмір земельної ділянки під будівлею адміністративного корпусу літ. А становить 305 кв. м., під проїздами, проходами та площадками 840,0 кв.м. Загальна площа ділянки становить 1145 кв.м. ОСОБА_2 фактично користується земельною ділянкою площею 0,1207 га, що на 0,0062 га (62 кв.м.) більше земельної ділянки яка перебуває в її оренді. Загальна площа земельної ділянки якою фактично користується ОСОБА_2 станом на час проведення дослідження становить 1207,0 кв.м. що на 62,0 кв.м. більше земельної ділянки кад. номер 0521955100:02:003:0031, що внесена в базу даних ДЗК.

На додатку 2 графічно відображено місце проходження межі між земельною ділянкою, що перебуває у оренді ОСОБА_1 кад.номер 0521955100:02:003:0073 та земельною ділянкою що перебуває у оренді ОСОБА_2 кад.номер 0521955100:02:003:0031, межа відповідно до технічної документації має проходити від т. А за годинниковою стрілкою по лінії зеленого кольору до т. Б.

Також на додатках 2, 3 та 4 графічно на схемі відображено частину земельної ділянки кадастровий номер 0521955100:02:003:0073 що перебуває в оренді ОСОБА_1 та якою фактично користується ОСОБА_2 (т.1 а.с. 95, 96, 97)

Фототаблицями, додаток 6 до висновку експерта, зафіксовано зведений паркан із збірних бетонних плит який розділяє суміжні земельні ділянки якими фактично користуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та накрите приміщення павільйону відразу за ним. (т.1 а.с.99-103)

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753.8671.21 (провадження №61-550св22) зазначено, що «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду».

Спірні правовідносини стосуються порядку здійснення права користування земельними ділянками та самочинного будівництва, регулюються положеннями щодо режиму права власності та Земельного кодексу України. Земельний кодекс України визначає дві форми законного користування земельною ділянкою: право власності або право користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 78 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно пунктів «г» та «е» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, а згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування збитків.

Статтею 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватись правил добросусідства, тощо.

За змістом частин першої, другої статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до частини третьої статті 106 ЗК України власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Частиною шостою статті 106 ЗК України передбачено, що власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Статтею 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянкидо її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Відповідно до пункту 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Відповідно до пункту 144 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру безоплатно виправляє допущену помилку.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно зі статтею 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Статтею 107 ЗК України визначено, що основою для відновлення меж земельних ділянок є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

Згідно зіст. 189 ЗК України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 ЗК України).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 мотивував порушення відповідачем ФОП ОСОБА_2 його права на користування земельною ділянкою, що полягає у самовільному захопленні частини земельної ділянки, що перебуває в його оренді, шляхом самовільного зведення відповідачем паркану та господарської нежитлової будівлі.

Зазначені твердження позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, листами Крижопільської селищної ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, висновком експертів з додатками, згідно яких, існує порушення межі земельної ділянки що орендується ОСОБА_1 кадастровий номер 0521955100:02:003:0073. Порушення полягає у фактичному використанні, в тому числі самочинному встановленні паркану та зведені прибудови складського приміщення (павільйону) з боку суміжного землекористувача ФОП ОСОБА_2 .

Розмір і місце порушення межі зі сторони ФОП ОСОБА_2 зображені на Додатках 2, 3 та 4 до висновку експерта штриховкою рожевого кольору «земельна ділянка кад.№ 0521955100:02:003:0073, що перебуває в оренді ОСОБА_1 та якою фактично користується ОСОБА_2 ».

Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (стаття 376 ЦК України).

Отже, юридичними фактами, які становлять правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18) та постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 361/765/16-ц (провадження № 61-33103св18), від 02 лютого 2022 року у справі № 521/16974/17 (провадження № 61-9290св21), від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21).

Знесення самочинного будівництва є крайнім заходом і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Саме таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 462/469/14-ц (провадження № 61-23742св18); від 21 травня 2020 року у справі № 726/824/15-ц (провадження № 61-45216св18).

У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 369/8792/16-ц (провадження № 61-21385св18) зроблено висновок, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК України).

Позивач ОСОБА_1 просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,8801 га по АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 , які він орендує у Крижопільської селищної ради, шляхом знесення збудованого відповідачем паркану та нежитлової будівлі та відновлення таким чином межі орендованої ним земельної ділянки, тобто на усунення йому перешкод в користуванні земельною ділянкою саме шляхом знесення паркану і будівлі, що є крайнім заходом.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Порушення права користування земельною ділянкою може полягати у самовільному захопленні ділянки шляхом зведення будівель чи споруд, ведення господарської діяльності, встановлення спірних межових знаків на чужій ділянці, самовільному проїзді через ділянку, забороні доступу (проходу) до ділянки, засмічення побутовими відходами і стічними водами тощо, при цьому власник майна чи землекористувач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю і відшкодування завданих збитків можна і тоді, коли ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Також орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на ділянку.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Враховуючи викладене, враховуючи, що відповідач ФОП ОСОБА_2 шляхом самовільного встановлення огорожі з бетонних плит (паркану) та будівництва господарської будівлі (павільйону), порушила межі земельної ділянки з кадастровим номером 0521955100:02:003:0073, по АДРЕСА_3 , порушила правила добросусідства та перешкоджає позивачу користуватися цією земельною ділянкою, порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача демонтажу зведеної огорожі та частини зведених господарських будівель, а також відновлення стану частини земельної ділянки що орендується позивачем, який існував до порушення прав, а саме ліквідації наслідків будівництва огорожі та частини господарської будівлі на цій земельній ділянці.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Оскільки відповідач в судові засідання не з`явилась та належними, допустимими доказами доводи позивача не спростувала, зважаючи на тривале порушення землекористування з боку відповідача, неодноразове притягнення її до адміністративної відповідальності, невиконання приписів на усунення порушення землекористування, враховуючи, що порушення землекористування не припинено, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наведених підстав.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що судом позов задоволено, покладає судові витрати по справі на відповідача.

Представником позивача адвокатом Чудаком В.Д. в судовому засіданні зазначено, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу буде подано окремо.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2-7, 9-13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій, - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,8801 га по АДРЕСА_3 , шляхом знесення збудованого нею паркану та нежитлової будівлі та відновлення таким чином меж орендованої земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 640 гривень 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Скорочене рішення проголошено 09 червня 2025 року, що є датою ухвалення судового рішення.

Повне рішення складено 18 червня 2025 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Крижопільська селищна рада, с-ще Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, вул. Героїв України, 59, код ЄДРПОУ 04325940;

Суддя: