Постанова від 17.06.2025 по справі 2-6997/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6797/25 Справа № 2-6997/11 Суддя у 1-й інстанції - Войтух О. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу заскаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця,

- за апеляційною скаргою Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса),

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

31.03.2025 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця, в якій представник ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_3 просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівни по складенню розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року за виконавчим листом №2-6997/11, який виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, та визнати незаконним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року, складений державним виконавцем Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівниза виконавчим листом №2-6997/11, що виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2025 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівни по складенню розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року за виконавчим листом №2-6997/11, який виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

Визнано незаконним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року складений державним виконавцем Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівниза виконавчим листом №2-6997/11, який виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

Стягнутоза рахунок бюджетних асигнуваньДругого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

09.05.2025 року від Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) надійшла апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23квітня 2025року та винесення нового рішення про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 .

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що державний виконавець зобов?язаний застосовувати мінімальний гарантований розмір аліментів на рівні 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з липня 2017 року, цей висновок суперечить Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

27.05.2025 року від представника ОСОБА_1 адвокатаВерби А.П.надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, апеляційну скаргу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2025 року без змін.

03.06.2025 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, апеляційну скаргу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2025 року без змін.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Представник ОСОБА_1 адвокат Верба А.П. у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Боржник ОСОБА_2 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити та змінити ухвалу чуду першої інстанції в частині мотивів.

Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с.122), але його представник у судове засідання не з`явився, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши осіб, що з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було видано дублікат виконавчого листа по справі №2-6997/11 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з 23 грудня 2011 року та до повноліття дитини.

Постановою Старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корчемкіною Маріанною Вячеславівною від 29 січня 2019 року відкрито виконавче провадження №58205306 з виконання дублікату виконавчого листа у справі №2-6997/11 виданого 25 січня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з 23 грудня 2011 року та до повноліття дитини.

25 березня 2025 року державним виконавцем Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксаною Олександрівною складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 , згідно якого визначено заборгованість останнього в період з січня 2016 року по січень 2019 року у сукупному розмірі 4 297 грн. 10 коп., також у зазначеному розрахунку вказано «Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження» у розмірі 4 339 грн. 22 коп.

Так із зазначеного розрахунку вбачається, що нарахування стовпця «Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження» здійснено виключно за січень 2019 року у розмірі «4 339 грн. 22 коп.» без зазначення нарахувань в період з січня 2016 року по грудень 2018 року.

Також у зазначеному розрахунку в графі «Розмір аліментів, визначений у виконавчому документі» визначено в місяцях січень 2019 року, з березня 2017 по червень 2018 року, січень 2017, з січня 2016 року по вересень 2016 року розмір аліментів як «25%», всі інші місяці вказані в грошовій сумі.

Право стягувача ( ОСОБА_1 ) за виконавчим листом у справі №2-6997/11 на пред`явлення виконавчого документу до виконання виникло з 03 грудня 2012 року (дата ухвалення рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 ), тобто до набрання чинності вищевказаними нормативними актами, а отже дії державного виконавця в частині нарахування заборгованості за останні три роки, що передували пред`явленню дубліката виконавчого листа до виконання, є правомірними.

Також суд зазначає, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у справі №2-6997/11 розглянуто питання щодо застосування ч. 1 ст. 194 СК України у даному виконавчому провадженні, та апеляційним судом визначено, що обов`язок зі сплати аліментів у ОСОБА_2 виник з грудня 2011 року, та у цьому випадку застосовуються норми законодавства діючі станом на грудень 2011 року, тобто аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа.

Крім того суд зазначає, що дублікат виконавчого листа №2-6997/11 було видано 25 січня 2019 року, а отже початок нарахування аліментів державним виконавцем за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання, необхідно здійснювати з 25 січня 2016 року. Таким чином посилання представника ОСОБА_1 на необхідності нарахування аліментів за 24 календарні дні січня 2016 року не відповідає вимогам законодавства.

Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у період з 01 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року складав 1 777 грн. 00 коп., отже 50% від суми 1 777 грн. 00 коп. складає 888 грн. 50 коп.

Однак державним виконавцем всупереч вимогам законодавства з липня 2017 року здійснено розрахунок аліментів виходячи з 1/4 від «розміру доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» у сумі 2863 грн. 03 коп., що становить 715 грн. 76 коп. та є меншим за встановлений законом мінімальний розмір аліментів у цей період - 888 грн. 50 коп.

Також державним виконавцем згідно наданого розрахунку заборгованості від 25 березня 2025 року у графі «Розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» в порушення вимог виконавчого документу в період з липня 2018 року по грудень 2018 року, лютий 2017 року, період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року зазначений розмір аліментів в грошовій сумі, а не в відсотковому відношенні.

До того ж графа «Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження» не містить жодних відомостей в період з січня 2016 року по грудень 2018 року, однак у січні 2019 року складає 4 339 грн. 22 коп.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця та її задоволення з підстав недотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства щодо нарахування розміру щомісячних аліментів, а також невідповідності розрахунку заборгованості в частині визначення «Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження».

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомуСімейним кодексом України.

Частиною 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно дочастини першоїцієї статті.

Згідно ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Доводи викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню, оскільки державним виконавцем недотримано вимоги чинного законодавства щодо нарахування розміру щомісячних аліментів, а також невідповідності розрахунку заборгованості в частині визначення «Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження».

Доводи, що містяться в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 17.06.2025 року.

Судді: