Рішення від 13.06.2025 по справі 339/59/25

Справа № 339/59/25

Провадження № 2/339/81/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 червня 2025 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Кілик М.П.,

з участю: секретаря судового засідання Латик В.Є.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Ридай Н.В.,

представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Дуткевича М.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Болехіву порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Болехівської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Барабаш Руслана Степанівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

представник позивачки ОСОБА_1 адвокатРидай Н.В.звернувся досуду зпозовом,у якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , «терміном» два місяці з часу набуття рішенням законної сили.

В обґрунтуванняпозову посилаєтьсяна те,що ОСОБА_3 на праві власності належав будинок з погосподарськими спорудами на АДРЕСА_1 . Позивач проживала поруч з мамою, піклувалася про неї, допомагала в побуті, утримувала будинок у належному стані. ОСОБА_3 ще за життя наголошувала, що передасть будинок позивачу. У 2007 році позивач змушена була поїхати за межі України до США, де безперервно перебувала до грудня 2023р. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті відкрилася спадщина на вказане домоволодіння. Повернувшись в Україну в грудні 2023 року, позивач звернулася до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини після смерті матері. Однак 27.02.2024 нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини. У ОСОБА_1 існували об`єктивні, істотні труднощі щодо подачі заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки з 2007 року по грудень 2023 року довготривало перебувала в США, що з об`єктивних причин унеможливило звернутися до нотаріуса у 6-місячний строк.

Ухвалою судді від 24.02.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків заяви. У строк, визначений ухвалою, представник позивачки усунув недоліки заяви, відтак ухвалою від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 25.03.2025.

21 березня 2025 року представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Дуткевич М.В. подав відзив на позов, в якому зазначив, що позов є безпідставним та необґрунтованим. ОСОБА_3 мала трьох дітей: доньку ОСОБА_1 (позивач), синів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Позивач з 2007р. по ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала у США. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіту не склала. На час її смерті сини були зареєстровані та проживали разом з матір`ю ОСОБА_3 в одному будинку на АДРЕСА_1 , спадщину прийняли згідно з п.3 ст.1268 ЦК України. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час його смерті в будинку був зареєстрований і фактично з ним проживав його брат ОСОБА_6 , який спадщину прийняв. Позивач знала про смерть мами, а також знала про смерть братів: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , оскільки була на зв`язку з дочкою, яка проживає поруч в буд. АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 на російсько-українському фронті загинув ОСОБА_6 , його донька ОСОБА_2 (відповідачка) 09.10.2023 звернулася із заявою про прийняття спадщини. Сам факт проживання позивача за кордоном не є поважною причиною пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, тим більше через 7 років з часу відкриття спадщини. Позивачу ніщо не перешкоджало звернутися до консульства на території США, який виконує функції нотаріуса, чи надіслати заяву нотаріусу поштовим зв`язком в Україну. Просить у задоволені позову відмовити.

Ухвалою підготовчого засідання від 25.03.2025 витребувано в приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Барабаш Р.С. спадкову справу після смерті ОСОБА_3 ; у Долинської державної нотаріальної контори - спадкову справу після смерті ОСОБА_4 та у приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Ів.-Франківської області Дуткевич О.Я. - спадкову справу після смерті ОСОБА_6 27.03.2025 на виконання даної ухвали до суду надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 11.04.2025 до суду надійшли копії документів зі спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_6

11 квітня 2025 року підготовче засідання відкладено на 24 квітня 2025 року у зв`язку з частковим виконанням ухвали про витребування доказів. 17.04.2025 на виконання ухвали про витребування доказів до суду надійшли інформаційні довідки зі Спадкового реєстру щодо заведеної спадкової справи та щодо посвідчених заповітів після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою від 24 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання 23.05.2025 відкладено у зв`язку з клопотанням представника позивача.

У судовому засіданні 13.06.2025 позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Крім цього, пояснила, що вона проживає та є власником будинку АДРЕСА_1 , що поруч з будинком, який належав її матері. Позивачка з 2017 р. до 08 грудня 2023 року перебувала в США, де працювала. Їй було відомо про смерть матері, проте приїхати в Україну вона не могла через роботу. Вважала, що вона, як одна донька, має право отримати спадщину після смерті матері. На спадщину, яку прийняла відповідачка, вона не претендує. Після повернення в Україну, зразу після Різдвяних свят, вона подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері. Перебуваючи в США, вона не могла добратися до консульства, у неї були прострочені документи. Крім цього, у США був карантин через ковід, і у той час вона не працювала.

Представник позивачки - адвокат Ридай Н.В. у судових засіданнях 03.06.2025 та 13.06.2025 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Крім цього, зазначив, що однією з причин, які Верховний Суд вважає поважними при пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини є велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна. Крім цього, були карантинні обмеження, звернутися на території США до установ, що виконують функції нотаріату, позивачка не могла через вік. Перебуваючи у США позивачка не мала документів на перебування там, а це створювало обмеження звернутися до консульства та вільно користуватися своїми правами. Позивачка розуміла, що пропустила строк на подачу заяви нотаріусу, тому подала таку заяву одразу після повернення в Україну, в шестимісячний строк. Позивачка раніше зверталася до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері, проте судове рішення про задоволення позову скасовано лише з підстав незалучення належного відповідача. Просить врахувати висновки Верховного Суду, зокрема, у справі №314/2550/17 від 13.03.2020.

Також у судовому засіданні представник позивачки адвокат Ридай Н.В. заперечив проти заявленого клопотання ОСОБА_2 про стягнення вартості послуг на правничу допомогу. Вважає, що заявлена сума є непропорційною для відзиву, загалом сума є завищеною та необґрунтованою.

У судовому засіданні 03.06.2025 відповідачка ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позову. Зазначила, що в її бабусі, ОСОБА_3 , було четверо дітей, при цьому, донька ОСОБА_7 померла ще у 2015 р., нікого зі спадкоємців після її смерті немає. Позивачка знала про смерть своєї матері, про прийняття спадщини ОСОБА_4 і ОСОБА_6 та про те, що відповідачка ОСОБА_2 претендує на спадщину після смерті батька ОСОБА_6 . Позивачці про це було відомо, оскільки донька позивачки проживає на АДРЕСА_1 , поруч з будинком ОСОБА_1 . Позивачка не приїхала на похорон через роботу. ОСОБА_3 потребувала постійного догляду, ОСОБА_4 не міг її доглядати, оскільки мав інвалідність І групи. Тому за бабусею доглядав батько відповідачки ОСОБА_6 .

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Дуткевич М.В. у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у відзиві на позов. Крім цього, зазначив, що позивачка мала всі можливості подати заяву нотаріусу, повідомити про намір прийняти спадщину, минуло 6 років з часу смерті її матері. Далека відстань не є перешкодою, відтак для позивачки не було об`єктивних, непереборних перешкод. Вона не скористалася можливостями, передбаченими законодавством та не звернулася за кордоном до консульських установ, які виконують функції нотаріату, або поштовим зв`язком. Карантин через «ковід» почався у 2019 році, тому позивачка мала можливість протягом двох років до початку карантину скористатися правами та подати заяву про прийняття спадщини. Позивачка мала можливість направити заяву нотаріусу листом, для цього не потрібна наявність документів на перебування в США.

Представник відповідача Болехівської міської ради Івано-Франківськоїобластіу судове засідання не з`явився. До суду надійшов лист міського голови ОСОБА_8 , з якого вбачається, що відповідач Болехівська міська рада просить справу розглядати без участі їхнього представника за наявними матеріалами (а.с.140).

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог,приватний нотаріусКалуського районногонотаріального округуБарабаш Р.С.в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо позовних вимог покладається на думку суду (а.с.128).

Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1 , відповідачку ОСОБА_2 та їхніх представників, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1-ч.3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.1, ч.3 ст.13 ЦПК України).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Болехів Івано-Франківської області померла матір позивачки ОСОБА_1 та бабуся відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 , що підтверджується світлокопією свідоцтва про смерть, виданого Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14.02.2024, актовий запис №102 (а.с.43).

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 , її племінницею - відповідачкою ОСОБА_2 та спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.39), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копією свідоцтва про переміну прізвища ОСОБА_9 (а.с.145), копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_10 (а.с.146-148).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, місце відкриття спадщини м.Болехів, заповіту ОСОБА_3 не склала (а.с.124). До складу спадщини входить, зокрема, домоволодіння на АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_3 на підставі рішення Болехівського міського суду від 08 листопада 2006 року, що стверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.12.2006 (а.с.40). Позивачка зареєстрована та фактично проживає в будинку АДРЕСА_1 , що розташований поруч з будинком, в якому проживала ОСОБА_3 .

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 були діти спадкодавця: позивачка ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (батько відповідачки ОСОБА_2 ), що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей спадкодавця (а.с.39, 87, 114, 146-148).

Встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 у її домоволодінні на АДРЕСА_1 разом з нею проживали та були зареєстровані її сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (змінив прізвище з « ОСОБА_11 »), які вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом з нею та не подали заяви нотаріусу про відмову від спадщини, при цьому належним чином спадщину не оформили. Вказане підтверджується копією витягу про зареєстрованих осіб по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2017 по 28.08.2017, копією довідки Болехівського комбінату комунальних підприємств від 09.07.2024 щодо складу осіб, з якими проживала ОСОБА_3 до дня смерті, копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру про відсутність станом на 25.07.2024 заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (а.с.117, 118, 125).

Син спадкодавиці ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , за життя заповіту не склав. На момент його смерті в домоволодінні на АДРЕСА_1 разом з ним проживав та був зареєстрований його брат ОСОБА_6 , який вважається таким, що прийняв спадщину після смерті брата, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом з ним та не подав заяви нотаріусу про відмову від спадщини. ОСОБА_6 не звертався до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті брата, ОСОБА_4 . Вказане підтверджується копією витягу про зареєстрованих осіб по АДРЕСА_1 за період з 01.12.2020 по 05.04.2024, довідками зі Спадкового реєстру про відсутність заповіту від імені ОСОБА_4 та заведених спадкових справ після його смерті (а.с.151, 152, 170, 171).

Син спадкодавиці ОСОБА_3 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , після його смерті відкрилася спадщина, яку прийняла його донька - відповідачка ОСОБА_2 , яка 09.10.2023 - у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подала заяву про прийняття спадщини, відтак отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові заощадження та на земельну ділянку. На житловий будинок (його частку) свідоцтво про право на спадщину не видано, оскільки не надано всі необхідні документи. Вказане підтверджується копіями документів зі спадкової справи №124/2023, заведеної після смерті ОСОБА_6 (а.с.89, 142-155).

Отже, у жовтні 2023 року, у встановлений законом строк відповідачка ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , який, у свою чергу, прийняв спадщину після смерті свого брата ОСОБА_4 та матері ОСОБА_3 . Як вбачається з матеріалів спадкової справи, відповідачка ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 .

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 на момент смерті матері перебувала за межами України, зокрема, з 2007 року перебувала у США, звідки повернулася в Україну 08.12.2023,що стверджуєтьсякопіями закордонногопаспорта,посвідчення особина поверненняв Україну(а.с.47-48). Після повернення в Україну позивачка звернулася до нотаріуса щодо прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_3 . Однак постановою приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Барабаш Р.С. від 27.02.2024 позивачці відмовлено в «поданні заяви про відкриття спадщини за законом», оскільки спадкоємцем пропущено термін 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.44).

25 липня 2024 року позивач, як спадкоємець за законом, повторно звернулася із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на підставі рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 28 травня 2024 року у справі 339/89/24, яким було встановлено додатковий строк для подання такої заяви, нотаріусом заведено спадкову справу №61/2024 (а.с.110-127). Однак, постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року вказане рішення суду від 28 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Болехівської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини з підстав неправильного визначення суб`єктного складу учасників справи (а.с.51-56).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачені наслідки пропуску строку для прийняття спадщини, зокрема ч.1 вказаної статті передбачає, що спадкоємець, який протягом вказаного строку не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що її не прийняв.

Водночас, частина 3 зазначеної статті передбачає можливість встановлення судом додаткового строку, достатнього для подання такою особою заяви про прийняття спадщини за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини.

Судом встановлено,що спадщинапісля смертіспадкодавця ОСОБА_3 (матеріпозивачки)відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .Таким чином,строк дляприйняття спадщинипісля смертіспадкодавця,встановлений ст.1270ЦК України,закінчився 28.02.2018.Позивачка,яка непроживала з ОСОБА_3 на часїї смерті, заявипро прийняттяспадщини післясмерті матерідо нотаріальноїконтори увстановлений закономстрок неподала.Зокрема,звернулася звідповідною заявоюпро прийняттяспадщини доприватного нотаріусапісля поверненняв Україну черезшість роківпісля смертіматері та постановою нотаріуса від 27.02.2024 їй відмовлено в «поданні заяви про відкриття спадщини за законом», у зв`язкуз пропускомшестимісячного строкудля прийняттяспадщини (а.с.44).

Таким чином, в силу вимог ч.1 ст.1272 ЦК України, позивачка вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті матері.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач повинен повідомити суду поважні причини, тобто такі, які безумовно унеможливили вчинення особою дій з прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог. Такі причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом 6-місячний строк є достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Як причину пропуску строку на прийняття спадщини після смерті матері позивач та її представник вказує тривале перебування позивачки за межами України - у США з 2007 по грудень 2023 року, та у зв`язку з цим велику відстань між місцем проживання позивачки і місцем знаходження спадкового майна та неможливість звернутися альтернативними способами з заявою про прийняття спадщини через вік позивачки, закінчення строку дії дозвільних документів на перебування в США та карантинні обмеження.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №545/1231/23 зроблено висновок, що за змістом ст.1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1)спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова ВС від 31.07.2024 у справі № 706/275/22).

При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

У постанові Верховного Суду від 02.02.2022 в справі № 756/957/18 вказано, що якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Суд зазначає, що перебування за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили ОСОБА_1 вчасно здійснити таку дію, з огляду на наступне.

Законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини для громадян України, які проживають за кордоном, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Зокрема, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановлений Наказом Мінюсту та МЗС України від 27.12.2004 №142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України». Відповідно до змісту вказаного Положення, у редакції станом на час спірних правовідносин: вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб (далі - консул), які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах України (п.1.2). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини (п. 3.11.3).

Відповідно до п.2.1, п.3.23 (на цей час п.3.21), п.3.5 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5), у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин: спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена,надійшла поштою,вона приймаєтьсянотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, для громадян України, які проживають за кордоном, передбачено можливість прийняти спадщину без виїзду з країни свого проживання/тимчасового перебування.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у Постанові від 13.04.2023 у справі № 607/13549/21. Зокрема, Суд виснував, що відповідно до Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 № 142/5/310 та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5: за зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини. У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 не скористалася своїм правом для прийняття спадщини після смерті матері у 2017 році. Про смерть матері позивачці було відомо, про що вона підтвердила в судовому засіданні, отже до 28 лютого 2018 року вона могла подати заяву про прийняття спадщини будь-яким зручним для неї способом (про що вказано вище), однак цього не зробила, не вчиняла жодних дій з прийняття спадщини, у зв`язку із чим пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини без поважної причини.

Саме по собі перебування позивачки за межами України протягом тривалого часу без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Позивач, знаючи про смерть спадкодавця, проживаючи окремо від неї протягом шести років не чинила жодних дій для прийняття спадщини, не подавала заяву про прийняття спадщини та будь-яких доказів поважності пропуску цього строку суду не надала.

Не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини і вік позивачки, про що посилався в судовому засіданні її представник, оскільки сам по собі вік (59 років на час відкриття спадщини) не може свідчити про неможливість подання ОСОБА_1 відповідної заяви у визначений законом строк. Також відповідні висновки викладені в Постанові КЦС ВС від 17.08.2023 у справі № 626/274/22.

Посилання позивача та її представника про неможливість ОСОБА_1 звернутися до консульської установи через карантинні обмеження є необґрунтованими, оскільки стороною позивача не надано доказів про існування карантинних обмежень на території США з серпня 2017 року та протягом шестимісячного строку для прийняття позивачкою спадщини після смерті матері. Відсутність у позивачки чинних дозвільних документів на право перебування у США не перешкоджала направленню нотаріусу відповідної заяви засобами поштового зв`язку, електронного повідомлення (аналог телеграми) тощо.

Також суд відхиляє доводи представника позивачки про необхідність врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними зі справою, яка розглядається, у ній встановлені різні фактичні обставини та підстави звернення до суду. Так, у справі № 314/2550/17 судами встановлено факт народження позивачем дитини незадовго до смерті спадкодавця, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також незначний період пропуску строку для подання нотаріусу заяви на прийняття спадщини, у зв`язку з чим суди вважали поважними причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1-ч.3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги зазначені обставини, суд вважає, що наведені представником позивача причини пропуску ОСОБА_1 строку подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, а також враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів в обґрунтування позовних вимог, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у передбачений законодавством шестимісячний строк, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог позивача, а відтак у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про стягнення на її користь з позивачки вартості послуг на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн, у тому числі 400 грн - вивчення позовної заяви з додатками; 1800 грн - складання відзиву на позов; 2800 грн участь адвоката у чотирьох засіданнях у Болехівському міському суді (700 грн х 4 судові засідання).

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі№ 379/1418/18).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачка ОСОБА_2 долучила розрахунок процесуальних витрат (акт виконаних робіт) від 10.06.2025 з детальним описом виконаних робіт, квитанцію до прибуткового касового ордера №31 від 10.06.2025 про оплату ОСОБА_2 5000 грн за складання відзиву та ведення справи в суді адвокатом Дуткевичем М.В. Правничу допомогу відповідачці ОСОБА_2 надавав адвокат Дуткевич М.В. на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги від 04.03.2025, що долучено до відзиву на позов. Відповідно п. 3.1 Договору, вартість участі в судовому засіданні адвоката визначена у 800 грн за кожне судове засідання (без застосування часового критерію). Перелік послуг та їх загальна вартість у розмірі 5000 грн відображені в розрахунку процесуальних витрат (акт виконаних робіт) від 10.06.2025. Зокрема, з вказаного переліку послуг та з матеріалів справи вбачається, що представник відповідачки Корпан В.С. в порядку надання останній професійної правничої допомоги здійснював вивчення позовної заяви з додатками (40хв), складав відзив на позов (180 хв), брав участь у чотирьох судових засіданнях. Позивач надала докази щодо вартості таких послуг. Оплата за вищевказану правничу допомогу здійснена ОСОБА_2 10.06.2025 у розмірі 5000 грн, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера.

Водночас за положеннями ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 756/2114/17).

З огляду на конкретні обставини даної справи, суд враховує, що справа за позовом ОСОБА_1 з аналогічним предметом та підставами спору розглядалася у 2024 році, у якій рішення суду про задоволення позову було скасовано з підстав неправильного визначення суб`єктного складу учасників справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Дуткевича М.В. З вказаного рішення вбачається, що позивач вказувала такі ж підстави для задоволення позову та надавала аналогічні докази на їх підтвердження. Крім цього, щодо вирішення вказаного спору існує стала практика Верховного Суду; обсяг юридичної/технічної роботи - обсяг наданих послуг адвокатом щодо вивчення позовної заяви з додатками та написання відзиву, для професійного досвідченого адвоката не становить надто багато часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи.

Тому виходячи з критерію розумності, пропорційності, справедливості співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлений розмір витрат завищеним, неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат часу, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи з підготовки та написання процесуального документу (відзиву). Суд критично оцінює співмірність витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі та зменшує такі до 4200 гривень. Отже витрати на професійну правничу допомогу підлягають до часткового відшкодування.

При зверненні до суду з позовом позивачем було оплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судовий збір покладається на позивача та розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Болехівської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Барабаш Руслана Степанівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4200 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ;

відповідач: Болехівська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: пл.І.Франка, 12, м.Болехів Калуського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 04054270;

третя особа: приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Барабаш Р.С., місцезнаходження: вул.24 Серпня, 13, м.Болехів Калуського району Івано-Франківської обл.

Повний текст рішення складено 20 червня 2025 року.

Суддя М.П.Кілик