Рішення від 11.06.2025 по справі 160/378/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року Справа № 160/378/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засідання Лінчук С.В., за участі: позивача: представника відповідача: представника третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД»: представника третьої особи Громадської організації «Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги»: представника третьої особи Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області: представника третьої особи Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області): представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області: представника третьої особи Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області: не прибув Ярличенка І.В. Гриценка Д.В. Підлужного В.М. не прибув не прибув Тарана А.М. Чабаненка Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД.", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги", Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 06.01.2025 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 "Про надання дозволу ТОВ "РІВЕРСАЙД" на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро".

В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначив, що 26.11.2024 року виконавчий комітет Дніпровської міської ради прийняв рішення №12-26/11 "Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі пров. Широкого (Амур-Нижньодніпровський район)", згідно до чого вирішено: 1. Надати дозвіл ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РІВЕРСАЙД.» (код ЄДРПОУ 44683286) на проведення благоустрою території у районі пров. Широкого. Благоустрій території передбачає проведення робіт із розчищення, планування та озеленення території, розміщення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, експлуатацію та утримання території у стані, придатному для використання відповідно до цільового призначення. 2. Визначити ТОВ «РІВЕРСАЙД.» відповідальним за експлуатацію та утримання території (п. 1 цього рішення) у стані, придатному для використання відповідно до цільового призначення. 3. Зобов`язати ТОВ «РІВЕРСАЙД.» під час виконання робіт з благоустрою в межах прибережної захисної смуги водного об`єкта, затверджених рішенням міської ради від 22.12.2021 № 260/14, дотримуватися режиму обмеженої господарської діяльності відповідно до вимог ст. 89 Водного кодексу України. 4. Установити термін дії цього рішення - 1 рік. У разі відсутності письмових заперечень щодо продовження строку дії дозволу на проведення благоустрою території від виконавчих органів міської ради, скарг мешканців міста термін дії дозволу продовжується на той самий строк згідно із заявою ТОВ «РІВЕРСАЙД.», яка подається до виконавчого комітету міської ради не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу на проведення благоустрою (п. 1 цього рішення). У разі неподання ТОВ «РІВЕРСАЙД.» заяви про продовження терміну дії дозволу строк дії дозволу припиняється. Загальний термін дії дозволу не може перевищувати десяти років з дати прийняття цього рішення. 5. До початку виконання будівельних робіт розмістити відповідну інформацію (замовник, підрядник, проєктант, джерела фінансування, терміни виконання та у разі необхідності - візуалізація) у місці проведення робіт. 6. Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради проінформувати населення міста про проведення робіт (п. 1 цього рішення). 7. Це рішення набирає чинності з дня його оприлюднення. 8. Це рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Дніпро) протягом шести місяців з дня його оприлюднення. 9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря Дніпровської міської ради та голову адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради.

З рішенням відповідача позивач не погоджується, оскільки: будівельні роботи почали проводити на спірній земельній ділянці з залученням будівельної техніки до отримання спірного рішення (підтверджується фото, відео від 23.10.24 та 3.11.24); товариство не отримало містобудівні умови та обмеження на спірні будівельні роботи (п.8 ч.1 ст.1, ст.29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»); при ухвалені рішення ті розгляду його проекту, не надано Товариством (як вбачається із змісту спірного рішення) затверджена проектна документація, того, що саме Товариство хоче зробити на спірній землі і, що саме погодив виконком за наслідком реалізації рішення, і як наслідок отримає територіальна громада; озеро Московське унікальний, цінний природний водний об`єкт територіальної громади, який підлягає особливій охороні: вчинення дій, які загрожують екологічній безпеці озера є незаконними, створюють загрозу екологічній безпеці цієї частини м. Дніпра, а також безпеці екосистем які існують в озері, на його берегах та навколо них; на спірній території земельної ділянки відсутня будь-яка житлова або громадська забудова: тому спірна ділянка не є територією житлової або громадської забудови, а тому виключно належить до територій водного фонду; згідно до ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування» у виконкому відсутні повноваження з приводу: (1) надання дозволу Товариству, що не належить до підпорядкування місцевій владі, з проведення благоустрою. Благоустрій території передбачає проведення робіт із розчищення, планування та озеленення території, розміщення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, експлуатацію та утримання території у стані, придатному для використання відповідно до цільового призначення; (2) визначити Товариство відповідальним за експлуатацію та утримання території у стані, придатному для використання відповідно до цільового призначення; погоджені у спірному рішені роботи з благоустрою підпадають під поняття підготовчих, будівельних у розрізі Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.11 (далі - Порядок 466). А погодження (видача дозвільного документу) на будівельні роботи має здійснювати виключно орган архітектурно-будівельного контролю визначені законом, а не виконком. Згідно до Порядку №466: будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень - у рішенні не зазначений конкретний вид робіт з благоустрою: наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.03 №154 затверджено Порядок проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, пунктами 1.3, 1.4 розділу I якого проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів встановлено, що роботи з ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів поділяють на такі види: капітальний ремонт; поточний ремонт (ремонт вулично-дорожньої мережі та штучних споруд поділяється на середній та дрібний); утримання. У нашому випадку у рішенні не визначено, що це буде: капітальний ремонт; поточний ремонт (ремонт вулично-дорожньої мережі та штучних споруд поділяється на середній та дрібний); утримання; виконкомом фактично здійснено підміну правової природи рішення і замість дозволу на проведення благоустрою видано дозвіл на проведення підготовчих/будівельних робіт, що і здійснюється Товариством. При цьому, як відомо позивачу, у Товариства відсутня ліцензія (дозвіл) на проведення будівельних робіт на які видано спірне рішення, у тому числі відсутній документ дозвільного характеру (ордер) для видалення зелених насаджень та дозволу на порушення об`єктів благоустрою (пункти 14, 15 ч.2 ст.10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»); погоджені виконкомом роботи відсутні у Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7.06.17 №406; відсутність контролю у сфері благоустрою та порушення встановлених норм і правил під час проведення благоустрою.

Посилаючись на приписи ст.16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», ст. ст. 38, 42 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів, позивач вважає, що жодного контролю з боку виконкому не вбачається. Позивач стверджує, що земельна ділянка визначена у рішенні відноситься до земель водного фонду, що не було враховано виконкомом: частина 2 ст.88 ВК каже, що прибережні захисні смуги навколо водосховищ та озер встановлені у відстані 100 метрів. Тому ділянку не можливо передати у користування чи іншим чином використовувати суб`єкту господарювання; відсутній кадастровий номер на землю: тому не можна набути не неї права користування чи іншим чином використовувати суб`єкту господарювання. Тим самим до отримання кадастрового номеру виконком не мав права вирішувати долю цієї землі, а Товариство не може на землі проводити будівельні роботи; відсутність обговорення з громадськістю: пункт 3 ч.1 ст.2 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» передбачає, що благоустрій населених пунктів передбачає, окрім іншого, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, а п.12 ч.2 ст.10 цього ж Закону відносить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів. Отже, виконком здійснюючи свої повноваження щодо організації благоустрою, у силу викладених вимог законодавства зобов`язаний інформувати населення міста про здійснення заходів з благоустрою території населеного пункту і тим самим забезпечити можливість практичної реалізації наявних у громадян, які проживають на відповідній території, прав у сфері благоустрою, зокрема, брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населеного пункту, а також вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населеного пункту. Наведеного виконкомом зроблено не було. На думку позивача, рішенням не визначено Товариству графік робіт: такий графік слід обов`язково зазначити відповідно до регламенту виконкому №112 від 20.02.2018. Отже надано дозвіл здійснити ним комплекс необхідних робіт та заходів щодо благоустрою території в будь-який момент протягом терміну дії цього рішення, а саме - протягом року. Втім прийняття виконкомом рішень без попереднього обговорення їх проектів можливе у випадках, коли це не потребує з`ясування та/чи встановлення певних обставин, які не є очевидними чи наперед зрозумілими. Зокрема на момент прийняття оскаржуваного рішення виконком не врахував і не надав жодної оцінки тій обставині, що об`єктивна можливість проведення благоустрою території, у тому числі із проведення комплексу робіт та заходів благоустрою з улаштуванням необхідних об`єктів благоустрою для організації території у забудовника настає виключно з моменту отримання дозволу на здійснення будівельних робіт; до рішення не додано список розсилки (перелік посадових осіб та виконавчих органів міської ради, яким необхідно направити копію рішення виконкому) та матеріали, які є підставою для прийняття рішення виконкому (доповідні та службові записки авторів, листи-клопотання організацій, підприємств міста, окремих громадян та інші, зареєстровані належним чином та розглянуті керівництвом міської ради): це визначено регламентом виконкому №112 від 20.02.2018; цільове використання землі не потребує благоустрою, розміщення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, оскільки вказана земля є прибережною вода захисною смугою; проведення благоустрою землі погоджено здійснити без оплат з місцевого бюджету на користь Товариства, тобто безкоштовно, що не узгоджується з п.9 ч.2 ст.10, ст.24 та ст.36 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»: до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; розгляд питання щодо прийняття спірного рішення у купі з іншими рішеннями зайняло у виконкому 33 секунди: підтверджено відео за посиланням (03:00 - 03:33 ІНФОРМАЦІЯ_14). Взагалі незрозуміло, як з такою швидкістю можливо розглядати питання такого характеру. Отже, таке свідчить про порушення виконкомом вимог ст.88 ВКУ, ст.60 ЗКУ під час прийняття спірного рішення, щодо благоустрою і надання дозволу на проведення будівельних робіт на земельній ділянці, розташованої в межах прибережної захисної смуги.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому виконавчий комітет Дніпровської міської ради заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Прийняте виконавчим комітетом Дніпровської міської ради в межах своїх повноважень відповідно до норм чинного законодавства за результатами розгляду письмової заяви ТОВ «РІВЕРСАЙД.», не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи ТОВ «РІВЕРСАЙД.» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого м. Дніпро, не розраховане на багаторазове застосування, а вичерпує дію після завершення означених робіт у рішенні та в межах визначеного строку. Таким чином, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. На переконання ВК ДМР, оспорюване рішення не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення з цим адміністративним позовом, враз позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин з проведення благоустрою, передбачених в оскарженому рішенні індивідуального характеру. Далі зі змісту позовної заяви слідує, що позивач не погоджується з оспорюваним рішенням, оскільки вважає, що: 1) будівельні роботи почали проводити на спірній земельній ділянці з залученням будівельної техніки до отримання спірного рішення (підтверджується фото, відео від 23.10.24 та 3.11.24; 2) Товариство не отримало містобудівні умови та обмеження на спірні будівельні роботи (п.8 ч.1 ст. 1 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»); 3) при ухвалені рішення ті розгляду його проекту, не надано Товариством (як вбачається із змісту спірного рішення) затверджена проектна документація, того, що саме Товариство хоче зробити на спірній землі і, що саме погодив виконком за наслідком реалізації рішення, і як наслідок отримає територіальна громада; 4) озеро Московське унікальний, цінний природний водний об`єкт територіальної громади, який підлягає особливій охороні: вчинення дій, які загрожують екологічній безпеці озера є незаконними, створюють загрозу екологічній на спірній території земельної ділянки відсутня будь-яка житлова або громадська забудова: тому спірна земельна ділянка не є територією житлової або громадської забудови, а тому виключно належить до територій водного фонду. Такі твердження позивача є безпідставними та такими, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а вибудовуються виключно на власних припущеннях. Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі пров. Широкого». В подальшому, згідно з ст. ст. 36, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було зареєстровано дозвільну документацію на проведення підготовчих ти будівельних робіт ТОВ «РІВЕРСАЙД.», тобто останнім отримано усю передбачену чинним законодавством документацію для виконання підготовчих та будівельних робіт, на належних земельних ділянках, що перебувають у власності ТОВ «РІВЕРСАЙД.». Стосовно фотографій на які посилається позивач, необхідно заначити, що по-перше, вони є неналежної якості, по-друге, з них не можливо встановити де, коли, ким та інш, здійснюються роботи. Крім того, взагалі не зрозуміло, яким чином позивач визначив, що ті чи інші роботи здійснюються не в межах земельних ділянок, які перебувають у власності третьої особи та яким чином позивач визначив, що роботи з благоустрою виходять за межі тієї території яка визначена спірним рішенням. Тобто, яким чином та чим це підтверджується. На думку відповідача відеоматеріали, які підкріплюються до позову не можуть вважатись належними та допустимими доказами при розгляді цієї справи. Стосовно тверджень позивача, що «при ухвалені рішення ті розгляду ного проекту, не надано Товариством (як вбачається із змісту спірного рішення) затверджена проектна документація, того, що саме Товариство хоче зробити на спірній землі і що саме погодив виконком за наслідком реалізації рішення, і як наслідок отримає територіальна громада» є помилковими. Представник відповідача вважає, що після отримання дозволу особа може (але не зобов`язана) замовити проект благоустрою, якщо характер робіт цього вимагає. Закон не встановлює обов`язкової вимоги щодо розроблення проекту для всіх видів благоустрою. Проект благоустрою не потребує затвердження органом місцевого самоврядування, а лише може погоджуватися у видках, коли це передбачено законодавством. Рішення виконавчого комітету є лише першим етапом у процесі благоустрою та не встановлює обов`язку щодо розроблення проекту, якщо такий не є необхідним згідно з нормами права чи специфікації. Іншими словами, отримання дозволу на благоустрій не передбачає автоматичну необхідність створення проекту. Стосовно твердження Позивача «про відсутність обговорення з громадськістю: пункт 3 ч. 1 ст.2 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» передбачає, що благоустрій населених пунктів передбачає, окрім того, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, а п.12 ч.2 ст.10 цього ж Закону відносить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів. Отже, виконком здійснюючи свої повноваження щодо організації благоустрою, у силу викладених вимог законодавства зобов`язаний інформувати населення міста про здійснення заходів з благоустрою території населеного пункту і тим самим забезпечити можливість практичної реалізації наявних у громадян, які проживають на відповідній території, прав у сфері благоустрою, зокрема, брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населеного пункту, а також вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населеного пункту. Наведеного виконкомом зроблено не було. Оспорюване рішення 09.12.2024 було офіційно опубліковане на веб-сайті Дніпровської міської ради, що забезпечило його доступність для ознайомлення, як того вимагає чинне законодавство. Рішення виконавчого комітету міської ради «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Дніпровської міської ради» від 20.02.2018 №112 втратило чинність згідно з рішенням виконкому Дніпровської міської ради «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Дніпровської міської ради» від 26.01.2021 №2. Таким чином, вимоги, передбачені цим регламентом, не мають жодного правового значення та не можуть бути застосовані до оскаржуваного рішення. До того ж, чинні регуляторні акти не зобов`язують орган місцевого самоврядування визначати графік виконання робіт безпосередньо у рішенні. Окрім того, вказана обставина є логічною, враховуючи, що на здійснення робіт з благоустрою безпосередньо впливають як мінімум погодні умови, які не можна було передбачити на момент винесення оспорюваного рішення. Іншими словами, відсутність графіка не впливає на правомірність прийнятого рішення, оскільки його встановлення є предметом організаційної діяльності суб`єкта, який здійснює благоустрій. Стосовно твердження позивача щодо того, що нібито «до рішення не додано список розсипки та матеріали, які є підставою для прийняття рішення виконкому», це також не підлягає врахуванню у зв`язку з посиланням на нечинне рішення виконавчого комітету міської ради «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Дніпровської міської ради» від 20.02.2018 №112. Стосовно тверджень позивача, що «цільове використання землі не потребує благоустрою, розміщення елементів благоустрою, мощения та улаштування дорожнього покриття, оскільки вказана земля є прибережною вода захисною смугою». До оспорюваного рішення додається план-схема благоустрою, де визначені межі території на якій такі заходи будуть проводитись, окреслена земельна ділянка є достатньою великою та охоплює не лише прибережні захисні смуги, а й інші ділянки, де можуть бути реалізовані відповідні заходи благоустрою. Крім того, в оспорюваному рішенні виконавчим комітетом було прописано вимоги щодо дотримання ТОВ «РІВЕРСАЙД.» при здійсненні заходів благоустрою на спірній території вимог чинного законодавства, зокрема ВК України та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини. Отже, твердження позивача є бездоказовими та ґрунтуються на припущеннях. Також, позивач стверджує, що «проведення благоустрою землі погоджено здійснити без оплат з місцевого бюджету на користь Товариства, тобто безкоштовно, що не узгоджується з п. 9 ч.2 ст.10, ст.24 та ст.36 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів». Проте висновки позивача не відповідають фактичному стану справ, оскільки відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи місцевого самоврядування мають право залучати кошти та матеріально-технічні ресурси для виконання заходів благоустрою на договірних засадах з юридичними та фізичними особами. Тобто в даному випадку йдеться про залучення ресурсів Товариства передбачає оплати з місцевого бюджету, а організація благоустрою відбувається і добровільних та взаємних умовах, що є законною практикою і відповідає інтересам територіальної громади. Стосовно твердження позивача про «швидкість розгляду питання та обґрунтованість прийнятого рішення», варто зазначити, що перед винесенням на голосування виконкому, рішення попередньо проходить відповідну процедуру, яка передбачена Регламентом виконавчого комітету. Іншими словами, проект рішення виноситься на головування після його ретельного припрацювання відповідними органними (на предмет відповідності документів чинному законодавству тощо), з урахуванням внесених зауважень та доповнень, якщо такі були. Крім того, Регламентом встановлено час засідання виконкому, зокрема для доповіді та виступу, який становить до 5 хвилин. Отже, відсутність тривалого обговорення на засіданні не впливає на правомірність ухваленого рішення. Відтак, посилання позивача на наявність правових підстав для задоволення позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення є безпідставним, враховуючи, що обґрунтування позову базується на припущеннях з власним баченням тлумачення норм чинного законодавства, зручним для позивача, що є неприпустимим.

Представником третьої особи Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" до суду подано заяву про вступ у справу як третьої особи, яку ухвалою суду від 18.03.2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. В даній заяві зазначено про наступне. Так, складовою частиною екомережі є, наприклад, згідно із пунктом "а" ч. 1 ст. 5 території та об`єкти природно-заповідного фонду. Крім того рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 року № 176-8/VII «Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області» затверджено проект схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області. Розділ 7.23. Місто Дніпро Проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області, Том 1, Пояснювальна записка суд встановив, що вказаний розділ має загальний опис екомережі міста Дніпро, де у Таблиці 7.23 «Ключові території екомережі міста Дніпро» зазначено назву ключової території «Ломівський», навпроти якої визначено ландшафтно-екологічні комплекси - «Аквальний затоковий, псамофільно-боровий, заплавно-лісовий, заплавно-болотяний, штучно лісовий». Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної віськової адміністрації від 31.01.2024 р. за № 3-345/0/261-24 наважливіша територія екомережі регіонального значення "Ломівський" включає водні обєкти, зокрема водний об`єкт плесо Ломівське. У той же час оскаржуване рішення безпосередньо стосується робіт вздовж берегової лінії озера. Одними з принципів формування, збереження та використання екомережі, наведені в ст. 4 Закону України "Про екологічну мережу України" є забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі. З системного аналізу положень цього Закону вбачається, що можливими діями щодо екомереж в Україні можуть бути лише підтримання екологічної мережі в тому стані, в якому вона перебуває та покращення її екологічних властивостей. Водночас дії, що безпосередньо або опосередковано спрямовані на погіршення екологічних властивостей екомережі не допускаються. Як зазначено у рішенні Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.11.2024 року №12-26/11 роботи з благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро будуть відбуватися в межах прибережної захисної смуги водного об`єкта, затверджених рішенням міської ради від 22.12.2021 № 260/14, оскільки зазначена ділянка віднесено до земель водного фонду на водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський». Громадська організація була позивачем у справі №160/7238/22, що стосувалась визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради №260/14 від 22.12.2021 року затверджено «Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський» в районі вул. Широка в м. Дніпро Дніпровської міської ради Дніпровського району». Разом з тим, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 06 лютого 2025 року у справі №160/7238/22 Рішення міської ради від 22.12.2021 № 260/14 «Про погодження та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський» у районі вул. Широкої» визнано протиправним та скасовано. Так, судом окрім іншого констатовано: "у статтях 1, 88 Водного кодексу України, ст. 60 Земельного кодексу України однозначно передбачено, що прибережна захисна смуга встановлюється навколо водойм", тобто прибережна захисна смуга повинна обов`язково охоплювати повністю водний об`єкт і не може бути розроблена відносно частини прибережної території.

Від представника третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД." до суду надійшло пояснення, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представником третьої особи заначено наступне. Земельні ділянки з кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0135, 1210100000:01:496:0137, 1210100000:01:496:0136, 1210100000:01:496:0126, 1210100000:01:496:0120, 1210100000:01:496:0130, 1210100000:01:496:0127, перебувають у власності ТОВ «РІВЕРСАЙД.». Означені земельні ділянки були набуті у власність ТОВ «РІВЕРСАЙД.» на законних підставах, як добросовісним набувачем у порядку, передбаченому чинним законодавством. Жодних фактів чи обґрунтованих доказів, що свідчать про порушення ТОВ «РІВЕРСАЙД.» закону, у тому числі що дане нерухоме майно було одержане злочинним шляхом, було предметом злочину, або використовувалось для вчинення злочину чи для схиляння інших осіб до його вчинення. Посилання позивача на кримінальне провадження №12023046630000908, є неприйнятним, оскільки відповідні дані з відкритих джерел не можуть вважатись належними доказами в адміністративному судочинстві та оцінюватись судом об`єктивно та всебічно, згідно ст. 73 КАС України. Відповідні твердження є припущеннями, а не доведеними фактами. Позивач висуває твердження, що «будівельні роботи почали проводити на спірній земельній ділянці з залученням будівельної техніки до отримання спірного рішення» та «Товариство не отримало містобудівні умови та обмеження на спірні будівельні роботи». Ці аргументи є необґрунтованими та не підтверджуються жодними належними доказами, а базуються виключно на припущеннях позивача та сумнівних фотоматеріалах, які не відповідають критеріям належних доказів, встановлених ст. 73 КАС України. Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі пров. Широкого», а саме: реєстраційний номер 15/29-93 від 10.08.2023, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:5359-4861-18З9-7155, які затверджені наказом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 10.08.2023 № 193; реєстраційний номер 15/29-33 від 29.02.2024, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:1983-7157-8092-0737, які затверджені наказом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 29.02.2024 № 73; реєстраційний номер 15/29-34 від 29.02.2024, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:1968-9648-9190-3062, які затверджені наказом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 29.02.2024 № 74; реєстраційний номер 15/29-32 від 29.02.2024, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:1955-7770-1866-0193, які затверджені наказом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 29.02.2024 № 75. В подальшому, згідно з ст. ст. 36, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролюДніпровської міської ради було зареєстровано наступну дозвільну документацію на проведення підготовчих та будівельних робіт: повiдомлення про початок виконання пiдготовчих робiт № ДП 020230728744 від 08.08.2023; повiдомлення про початок виконання пiдготовчих робiт № ДП020240305475 від 07.03.2024; повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ДП051231004717 від 10.10.2023; повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ДП051241101384 від 08.11.2024. Таким чином, ТОВ «РІВЕРСАЙД.» отримало усю передбачену чинним законодавством документацію для виконання підготовчих та будівельних робіт, які і виконувались згідно проектної докумен ації і лише на належних Товариству земельних ділянках. Земельні ділянки, що перебувають у власності ТОВ «РІВЕРСАЙД.» не є спірними, а позивач, використовуючи сумнівні фотоматеріали та висуваючи бездоказові твердження, намагається створити штучні перепони для реалізації проекту. Жоден із наданих ним доказів не є належним або допустимим, а його аргументи базуються на припущеннях. Твердження, що «при ухвалені рішення ті розгляду його проекту, не надано Товариством (як вбачається із змісту спірного рішення) затверджена проектна документація, того, що саме Товариство хоче зробити на спірній землі і, що саме погодив виконком за наслідком реалізації рішення, і як наслідок отримає територіальна громада» не знаходить свого підтвердження, оскільки позивачем не долучено жодного доказу на обґрунтування даної тези. Позивач зазначає, що «озеро Московське унікальний, цінний природний водний об`єкт територіальної громади, який підлягає особливій охороні». Усі виконувані роботи здійснюються у суворій відповідності до чинного законодавства, у тому числі Водного кодексу України. Також, відповідно до рішення Дніпровської міської ради № 43/27 від 21.09.2022, озеро Московське було перейменовано на Плесо Ломівське. З приводу твердження, що «на спірній території земельної ділянки відсутня будь-яка житлова або громадська забудова: тому спірна ділянка не є територією житлової абогромадської забудови, а тому виключно належить до територій водного фонду», позивач помилково ототожнює відсутність забудови з належністю земельної ділянки до територій водного фонду. На переконання третьої особи, сама по собі наявність або відсутність забудови на будь-якій земельній ділянці у теперішній проміжок часу не визначає приналежність до тієї чи іншої категорії земель або виду цільового призначення. Позивач стверджує, що згідно до ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування» у виконкому відсутні необхідні повноваження. Даний аргумент не знайшов свого підтвердження. Відповідач діяв у межах своїх повноважень. Оспорюване рішення є законним, оскільки воно прийнято відповідно до компетенції, передбаченої чинним законодавством. Роботи, передбачені оспорюваним рішенням, належать до заходів із благоустрою території міста, що регулюються Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та Правилами благоустрою території міста Дніпра. Вони підпадають під визначення благоустрою, що включає організаційно-правові, технічні та екологічні заходи, спрямовані на утримання території у належному стані та створення комфортних умов для проживання. Позивачем неправильно інтерпретовано характер цих робіт, а його аргументи не мають під собою нормативного підґрунтя. Позивач некоректно ототожнює поняття «благоустрій» із роботами з ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів України. Згідно з пунктом 1.1 Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 154 від 23.09.2003, зазначений Порядок регламентує виключно роботи, спрямовані на ремонт і утримання, але не стосується заходів із благоустрою території. У нашому випадку мова йде саме про благоустрій території, який охоплює комплекс заходів, спрямованих на покращення технічного, естетичного та функціонального стану території, і не належить до ремонтних робіт. Оспорюване рішення виконавчого комітету містить дозвіл на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район). Перелік робіт, які можуть входити до благоустрою, визначено у Правилах благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 № 44/43 (зі змінами). Роботи, зазначені у рішенні, спрямовані на створення комфортних умов для мешканців та гостей міста, вони включають комплексний благоустрій території, що не вимагає деталізації в межах капітального чи поточного ремонту, адже ремонт та утримання об`єктів благоустрою не є предметом даного рішення. Таким чином, твердження позивача про невідповідність рішення вимогам Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 154 від 23.09.2003, є необґрунтованим. Роботи з благоустрою території не підпадають під класифікацію, передбачену цим Порядком, і регулюються іншими нормативно-правовими актами. Позивач некоректно трактує правову природу рішення виконкому. Оспорюване рішення є дозволом на проведення робіт із благоустрою території, а не на виконання підготовчих чи будівельних робіт. Благоустрій населених пунктів відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Натомість термін «будівництво» відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» включає нове будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт об`єктів будівництва. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 року № 466, затверджено «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт», абз. 2 п. 2 якого визначено, що підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень. Таким чином, роботи, передбачені оспорюваним рішенням, не належать до категорії будівельних чи підготовчих і спрямовані виключно на благоустрій території. Твердження про необхідність наявності у Товариства ліцензії на проведення будівельних робіт є безпідставним, оскільки виконання робіт із благоустрою не вимагає наявності такої ліцензії, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», де передбачено, що ліцензуванню підлягає будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності. Благоустрій території не є будівельними роботами та не вимагає отримання такої ліцензії. Оспорюваним рішенням відповідач надав дозвіл на благоустрій території, що здійснюється у відповідності до Правил благоустрою території міста Дніпра. Зазначені роботи спрямовані на покращення території у межах наданих повноважень і не потребують отримання окремого дозволу на порушення об`єктів благоустрою, оскільки вони не передбачають їх пошкодження чи знищення. Таким чином, аргументи позивача про «підміну правової природи рішення» та необхідність отримання додаткових дозвільних документів є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству України. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради своїм рішенням від 26.11.24 № 12- 26/11 надав відповідний дозвіл ТОВ «РІВЕРСАЙД.» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район). Це свідчить про дотримання відповідних погоджувальних процедур, та підтверджує, що роботи виконуються на підставі офіційного дозволу. Відповідні роботи проводяться в межах виданого дозволу, з дотриманням законодавства у сфері благоустрою. Їх мета - створення комфортного середовища для мешканців і гостей міста, що відповідає принципам благоустрою територій, визначеним у чинних нормативно-правових актах. Позивач не має правових чи фактичних підстав стверджувати про відсутність контролю, оскільки: діяльність у сфері благоустрою регулюється виконавчими органами місцевого самоврядування. Позивач не перебуває постійно на об`єкті, а отже, не може надати обґрунтовані докази щодо порушень або відсутності контролю. Контроль за дотриманням норм і правил здійснюється уповноваженими органами, і відсутність таких порушень підтверджується відсутністю актів або протоколів, які б фіксували відповідні порушення. Роботи з благоустрою здійснюються на підставі рішення органу місцевого самоврядування, з дотриманням законодавства та у межах наданого дозволу. Позивач припускає, що «відсутній кадастровий номер на землю: тому не можна набути не неї права користування чи іншим чином використовувати суб`єкту господарювання. Тим самим до отримання кадастрового номеру виконком не мав права вирішувати долю цієї землі, а Товариство не може на землі проводити будівельні роботи». Законодавство у сфері благоустрою не передбачає обов`язку здійснювати відведення земельної ділянки у користування із присвоєнням кадастрового номера для проведення робіт із благоустрою. Роботи з благоустрою, виконувані ТОВ «РІВЕРСАЙД.», не підпадають під категорію будівельних робіт, а спрямовані виключно на створення комфортних умов для мешканців та відповідають визначенню благоустрою. Отже, вищевказані твердження позивача є безпідставними. Оспорюване рішення виконкому було офіційно опубліковане на веб-сайті Дніпровської міської ради, що забезпечило його доступність для ознайомлення, як того вимагає чинне законодавство. Більше того, пунктом 6 цього рішення передбачено таке: «Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради проінформувати населення міста про проведення робіт (п. 1 цього рішення)». Позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували недотримання відповідачем вимог щодо інформування населення або спростовували факт публікації рішення. Таким чином, відповідач діяв у межах своїх повноважень: забезпечив публічність прийнятого рішення та виконав усі вимоги законодавства щодо інформування населення про заходи з благоустрою. Позивач помилково посилається на рішення виконавчого комітету міської ради № 112 від 20.02.2018, яке було офіційно визнано таким, що втратило чинність, згідно з рішенням виконкому Дніпровської міської ради № 2 від 26.01.2021. Отже, вимоги, передбачені цим регламентом, не мають жодного правового значення та не можуть бути застосовані до оскаржуваного рішення. На момент прийняття оспорюваного рішення виконавчий комітет діяв у межах чинних регуляторних актів та законодавчих норм, які не зобов`язують орган місцевого самоврядування визначати графік виконання робіт безпосередньо у рішенні. Відсутність графіка жодним чином не впливає на правомірність прийнятого рішення, оскільки його встановлення є предметом організаційної діяльності суб`єкта, який здійснює благоустрій. Твердження позивача стосовного того, що нібито «до рішення не додано список розсилки та матеріали, які є підставою для прийняття рішення виконкому» також не підлягає врахуванню у зв`язку із посиланням на нечинне рішення виконавчого комітету міської ради № 112 від 20.02.2018. Територія, яка підлягає благоустрою згідно з оскаржуваним рішенням, є значною за розмірами та охоплює не лише прибережні захисні смуги, а й інші ділянки, де можуть бути реалізовані відповідні заходи благоустрою. Враховуючи це, у процесі виконання робіт, зокрема встановлення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, дотримуються всі норми та обмеження, передбачені Водним кодексом України, зокрема щодо захисту прибережних водоохоронних смуг, з метою збереження екологічного балансу та водних ресурсів. Усі роботи з благоустрою спрямовані на забезпечення функціональності території прибережної зони з дотриманням усіх законодавчих норм і стандартів без шкоди для екології. Позивач вказує, що «проведення благоустрою землі погоджено здійснити без оплат з місцевого бюджету на користь Товариства, тобто безкоштовно». Однак, ця позиція є непідтвердженою й не відповідає фактичному стану справ. На переконання представника третьої особи, усі питання, які виносяться на голосування виконкому, попередньо ретельно пропрацьовуються відповідними міськими службами. Це включає юридичний аналіз, перевірку відповідності документів чинному законодавству, а також оцінку можливих наслідків ухвалення рішення. Перед винесенням будь-якого питання на розгляд виконкому, відповідальні служби у відповідності до Регламенту готують усі необхідні матеріали та документи, що стосуються конкретного питання. Таким чином, навіть якщо час на розгляд конкретного питання був обмежений, це не свідчить про недостатню підготовленість або необґрунтованість прийнятого рішення. Щодо заявленої швидкості розгляду, то це не означає, що питання не було належним чином розглянуте. Підготовка до прийняття рішень виконкому відбувається ще до їхнього винесення на засідання, і тому процес голосування є результатом попереднього всебічного аналізу та обговорення. Рішення виконкому були повністю підготовлені до цього етапу, і їхнє швидке ухвалення вказує на те, що питання не потребувало додаткових уточнень або затримок. Отже, відсутність тривалого обговорення на засіданні не впливає на правомірність ухваленого рішення, оскільки всі необхідні матеріали та документи були попередньо розглянуті відповідними органами. Відповідач діяв у межах своїх повноважень, враховуючи вимоги законодавства, і ухвалене рішення є обґрунтованим та правомірним. Отже, посилання Позивача про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення є недоцільними, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для позивача. Таким чином можливо дійти висновку, що доводи наведені у позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими, оскільки перелічена мотивація не відповідає дійсності і фактичним обставинам справи та не має належного правового обґрунтування. Позивач жодними належними та допустимими доказами або аргументами не довів ту обставину, що він є особою щодо якого застосовано оскаржувані рішення, та що такі рішення відповідно порушують саме його права, обов`язки та інтереси. Тому, у зв`язку з відсутністю встановлення порушення прав позивача, не підлягають дослідженню його доводи в частині порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень.

Від представника третьої особи Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)до суду надійшло пояснення, в якому зазначено про наступне. На виконання доручення Державної екологічної інспекції України від 28.01.2025 №130 (вх. від 28.01.2025 №377/15.2-26-25), посадовими особами Інспекції із залученням представника Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради та працівника Сектору дізнання відділу поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, у присутності скаржника гр. ОСОБА_1 та юриста ТОВ «РІВЕРСАЙД.», 07.02.2025 здійснено виїзд з метою комісійного обстеження земельних ділянок та перевірки фактів викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 щодо діяльності ТОВ «РІВЕРСАЙД.» при проведенні робіт в межах прибережної захисної смуги в районі провулка Широкого в м. Дніпро. За результатами виїзду на місце візуально встановлено, що на зазначених у зверненні гр-на ОСОБА_1 земельних ділянках здійснюється будівництво житлових небагатоповерхових будинків. Територія будівництва огороджена парканом. Доступ до берегової лінії відкритий. Також поблизу до берегової лінії водного об`єкту (плеса Ломівського) здійснюються роботи з розчищення берегу від рослинності, насип піску, підготовлено саджанці сосен для посадки. В ході комісійного обстеження встановлено, що вищезазначені роботи проводяться на виконання рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.11.2024 року № 12-26/11 «Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД.» на проведення благоустрою території у районі провулка Широкого (Амур-Нижньодніпровський район)».

Від третьої особи Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області до суду надійшло пояснення, в якому зазначено про наступне. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.11.2024 №12-26/11 «Про надання дозволу ТОВ «Рівейсайд.» про проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро» та проведенням робіт з благоустрою території у районі провулку Широкого в Амур-Нижньодніпровському районі в межах прибережної захисної смуги водного об`єкта. Тобто, з позовної заяви не вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 у справі заявлено на поновлення безпосереднього свого порушеного права або інтересу у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третіх осіб - Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо позову або відзиву до суду не надходили.

09.01.2025 року ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов залишено без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків та повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову.

09.01.2025 року позивачем надано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив, вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 №12-26/11 Про надання дозволу ТОВ "РІВЕРСАЙД." на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро та заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД." код ЄДРПОУ: 44683286 та іншим особам проведення будь яких дій пов`язаних з: благоустрою території (розчищення, планування та озеленення території, розміщення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, експлуатацію та утримання території у стані, придатному для використання відповідно до цільового призначення); підготовчими, будівельними робами у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) міста Дніпро.

10.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

16.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД.".

28.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання третьої особи, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

31.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, за наслідком оскарження якої, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №160/378/25 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №160/378/25.

05.02.2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду на виконання запиту від 03.02.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом направлено матеріали оскарження ухвали від 10.01.2025 року по справі №160/378/25.

17.02.2025 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєва М.В. визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дєєва М.В. необґрунтованою та постановлено передати матеріали адміністративної справи №160/378/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

18.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Турлакова Н.В.) ухвалено відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дєєва М.В. у справі №160/378/25, адміністративну справу №160/378/25 передано для продовження розгляду.

18.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадську організацію "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги".

19.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про огляд доказів за їх місцезнаходженням - відмовлено; клопотання ОСОБА_1 долучення доказів до справи - задоволено та долучено до матеріалів справи докази надані позивачем разом з клопотанням від 13.03.2025 року; у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД." про призначення експертизи у справі відмовлено.

Також, 19.03.2025 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.04.2025 року.

19.03.2025 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу про відмову у забезпеченні позову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року в справі №160/378/25 задоволено частково, ухвалу про відмову у забезпеченні позову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року в справі № 160/378/25 скасовано, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково та зупинено дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 04052092, просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) від 26.11.2024 року № 12-26/11 "Про надання дозволу ТОВ "РІВЕРСАЙД." на проведення благоустрою території у районі пров. Широкого (Амур-Нижньодніпровський район")" та заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД." (ЄДРПОУ 44683286, вул. Шевченка, 37, м. Дніпро, 49000) проведення будь-яких дій, пов`язаних з благоустроєм території у району пров. Широкого (Амур-Нижньодніпровський район" на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.11.2024 року № 12-26/11, а саме проведення робіт із розчищення, планування та озеленення території, розміщення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, експлуатацію та утримання території у стані, придатному для використання відповідно до цільового призначення, у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони іншим особам проведення будь-яких дій, пов`язаних з благоустроєм території, відмовлено.

02.04.2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому позивач просить прийняти окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, щодо невиконання постанови апеляційного суду від 19.03.2025 року по даній справі.

У період з 28.03.2025 по 04.04.2025 року головуючий суддя Дєєв М.В. перебував у відпустці, згідно графіку відпусток на 2025 рік.

07.04.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 , яка надійшла через підсистему "Електронний суд" - 04.04.2025 року, про відмову від позову.

Також, 07.04.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 , яка надійшла через підсистему "Електронний суд" - 07.04.2025 року, в якій заявник просить його заяву від 04.04.2025 року про відмову від позову не розглядати (залишити без розгляду).

14.04.2025 року головуючому судді передано матеріали оскарження ухвали від 10.01.2025 року по справі №160/378/25, які надійшли з Третього апеляційного адміністративного суду.

15.04.2025 року суддею Дєєвим М.В. заявлено заяву про самовідвід у розгляді справи №160/378/25, в обґрунтування якої вказано, що в ухвалах Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 та 31.01.2025 року про відмову у задоволенні заяв позивача про забезпечення позову суддею вже сформовано думку щодо характеру спірних правовідносин, також, 19.03.2025 року вирішено питання щодо доказів, в тому числі призначення експертизи, з огляду на предмет даного спору. Крім того, зазначено, що за отриманою інформацією, розміщеною на сайті Вищої Ради Правосуддя у розділі Реєстру автоматизованого розподілу матеріалів 13.02.2025 та 03.04.2025 року зареєстровані скарги до Вищої Ради Правосуддя щодо дисциплінарних проступків стосовно судді Дєєва М.В., які подані ОСОБА_1 та які були розподілені між членами Вищої ради правосуддя і станом на дату постановлення даної ухвали не розглянуті, рішення по них не прийнято, а тому, з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді даної адміністративної справи, є підстави для заявлення самовідводу.

15.04.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву судді Дєєва Миколи Владиславовича про самовідвід у розгляді справи №160/378/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД.", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Справу передано на повторний перерозподіл для визначення складу суду.

Відповідно до розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року № 100 д "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" у зв`язку із постановленням ухвали суду від 15.04.2025 року, якою заяву про самовідвід судді Миколи Дєєва в адміністративній справі №160/378/25 задоволено, відповідно до підпункту 2.3.43. та 2.3.44. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/378/25 за позовом ОСОБА_1 , за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За відомостями протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

21.04.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято справу №160/378/25 до провадження судді Прудника С.В. Призначено повторне підготовче засідання.

12.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД." Гриценка Дениса Валерійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

14.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника виконавчого комітету Дніпровської міської ради Ярличенка Ігоря В`ячеславовича про зупинення провадження відмовлено повністю.

14.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника виконавчого комітету Дніпровської міської ради Ярличенка Ігоря В`ячеславовича про закриття провадження відмовлено повністю.

15.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» Гриценка Дениса Валерійовича про скасування заходів забезпечення позову відмовлено повністю.

23.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» Гриценка Дениса Валерійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами примішення суду по справі №160/378/25 задоволено. Забезпечено участь представника товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» Гриценка Дениса Валерійовича в судових засіданнях по справі №160/378/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку ВКЗ. Попереджено осіб, які беруть участь у справі, що відповідно до ч.5 ст.195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Попереджено осіб, які беруть участь у справі про необхідність забезпечення участі у конференції з приміщення, яке б виключало наявність сторонніх звуків (шуму) та в охайному вигляді.

В судовому засіданні 11.06.2025 року представник відповідача, представник товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД» та представник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області висловив правову позицію щодо розгляду даної справи на розсуд суду.

Представник Громадської організації «Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги» підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач та представники Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22.12.2021 року рішенням Дніпровської міської ради № 260/14 погоджено та затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої, розроблений ФОП Шитенко Віталією Станиславівною на підставі листа-замовлення ОСОБА_2 та договору на виконання робіт №17/06-21 від 17.06.2021 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 року у справі №160/7238/22 у задоволенні позовної заяви Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, оскаржив його в апеляційному порядку. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

За наслідками розгляду даної апеляційної скарги постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 року апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги", Громадської організації "Платформа Громадський контроль" залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 року у справі №160/7238/22 без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, Громадською організацією "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" та Громадською організацією "Платформа громадський контроль" у справі №160/7238/22 подано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційні скарги.

За наслідками розгляду касаційних скарг, постановою Верховного Суду від 06.02.2025 року касаційні скарги Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги", подану адвокатом Підлужним В. М., й Громадської організації "Платформа громадський контроль", подану адвокатом Сиромятниковим Е. О., задовольнити повністю. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 року й постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 року у справі №160/7238/22 скасовані. Ухвалено нове рішення, яким позов Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" до Дніпровської міської ради задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської міської ради №260/14 від 22.12.2021 року "Про погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої". Стягнуто з Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514, 49000, місто Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75) за рахунок її бюджетних асигнувань: судовий збір у сумі 2481,00 гривня за подання позовної заяви, судовий збір у сумі 3721,50 гривня за подання апеляційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 5966,00 гривень - на користь позивача Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" (ЄДРПОУ 25542297, 49000, місто Дніпро, вул. Старокозацька, 58); судовий збір у сумі 3721,50 гривня за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 5966,00 гривень - на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Громадської організації "Платформа Громадський контроль" (ЄДРПОУ 39689459, 49000, місто Дніпро, вул. Ульянова, буд. 24, оф. 9).

Як зазначає позивач у поданій до суду позовній заяві, 11.04.2019 року в один день одинадцять фізичних осіб подали клопотання до ДМР про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, ще 2 особи вказані клопотання подали 19.02.2020 року.

Позивач також зазначає, що 26.01.2022 рішеннями ДМР, тобто в один день вищевказаним 13 особам затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано земельні ділянки у власність (на відстані 25м-90м від урізу води плеса Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра) по 0,1000 га кожна, у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами:

1210100000:01:496:0118;

1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120;

1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122;

1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124;

1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126;

1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128;

1210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130.

Джерело: відкриті дані земельного кадастру України за посиланням https://kadastr.live/#15/48.51478/34.98088Джерело: відкриті дані Гугл карта: https://www.google.com/maps/place/%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80,+%D0%entry=ttug_ep=EgoyMDI0MTIxMS4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D.

07-08.02.22, тобто через 12-13 днів, вищезазначеними особами здійснено відчуження ділянок на користь однієї особи, яка 05.07.23 рішенням єдиного учасника ТОВ «РІВЕРСАЙД.» (код ЄДРПОУ: 44683286, дата заснування 07.10.22) вніс земельні ділянки до Статутного капіталу товариства.

У подальшому 9 ділянок із кадастровими номерами:

1210100000:01:496:0118,

1210100000:01:496:0119, 1210100000:01:496:0121,

1210100000:01:496:0122, 1210100000:01:496:0123,

1210100000:01:496:0124, 1210100000:01:496:0125,

1210100000:01:496:0128, 1210100000:01:496:0129 на замовлення ТОВ «РІВЕРСАЙД.» об`єднали в одну ділянку із кадастровим номером 1210100000:01:496:0133. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вищезазначені земельні ділянки належать ТОВ «РІВЕРСАЙД.» (код ЄДРПОУ: 44683286) на праві приватної власності (джерело: ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2023 справа 199/10941/23, що є відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115926432#). У наведеній ухвалі по кримінальному провадженню №12023046630000908 від 01.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК, зазначено про те, що: «Також, в ході аналізу отриманих належним чином завірених копій клопотань від ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, встановлено, що вказані документи мають ознаки підробки, а саме підписувались однією особою, одним почерком. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що зазначені у клопотаннях фізичних осіб мобільні телефони або не існують або їхні власники нічого спільного не мають із вказаними особами. Під час розслідування кримінального провадження, встановлено та допитано в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, які в ході допиту повідомили, що дійсно у 2019-2020 роках до них зверталися особи та пропонували їм заробити грошей шляхом підписання документів, пов`язаних із земельними ділянками, на що свідки погоджувалися та по приїзду до нотаріуса підписували документи, однак які, їм не повідомлялось. Які саме документи підписували свідки, їм відомо не було. Таким чином з допитів встановлено, що вищевказані особи фактично документи, необхідні для оформлення земельних ділянок у районі пров. Широкого Амур-Нижньодніпровського району в місті Дніпро у їх власність не складали». Вказані земельні ділянки огородили парканом та ведеться будівництво: Будівельні роботи проводяться у т.ч. за територією паркану, тобто не на території яка належить ТОВ «РІВЕРСАЙД», при цьому ігноруючи потреби захисту екології, водного фонду, водоохоронної зони, природоохоронного та земельного законодавства, і збереження природних рекреаційних територій. Також поза територію будівництва здійснено: зняття верхнього шару ґрунту у водоохоронній зоні з повним знищенням рослинності та дерев; насип прибережної зони, у т.ч. висипається ґрунт у Плесо Ломівське; висипання чорнозему; земельні роботи (риття водної траншеї) для відводу води з підземної річки; облаштування шлагбауму, що не дає можливості проїхати на авто.

Позивач підтвердив означене наступними фото та відео: Фото від 23.10.24 також є відео від 23.10.24 для перегляду за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно до чого, видно паркан, наявність дерев, пізніше дерева на фото будуть вже відсутні. Бачимо роботу будівельної техніки поза межами відведеної території земельних ділянок. Також вже знято верхній шар ґрунту у водоохоронній зоні із повним знищенням рослинності. Це фото датовано 03.11.2024: Вище одне фото від 5.01.25 де видно вже наслідки збільшення прибережної зони. За парканом розміщено знищені дерева та їх коріння. Відео на підтвердження: ІНФОРМАЦІЯ_2. Відео на підтвердження: ІНФОРМАЦІЯ_3. Після приїзду співробітників поліції, техніка відразу заїжджає за паркан. Відео підтвердження: ІНФОРМАЦІЯ_4. Будівельна техніка заїжджає за паркан з території яка не відведена для проведення саме будівельних робіт. Відео підтвердження: ІНФОРМАЦІЯ_5. Скид у воду землі з коренями дерев, гілками дерев і т.п, тим самим здійснюється насип прибережної зони та засмічення озера. Вражають розміри траншей від шин техніки, що не дозволить у найближчі роки відновити поверхневий рослинний шар грунту прибережної смуги. Насипання, подальше втрамбовування ґрунту шинами техніки дозволяє все далі скидати у воду ґрунт, зменшуючи водне дзеркало водойми, посилання на відео: ІНФОРМАЦІЯ_2. Відтак, прибережна смуга протиправно штучно збільшується засипанням у воду грунту. Відео підтвердження:

1)ІНФОРМАЦІЯ_6

2) ІНФОРМАЦІЯ_7

Відео підтвердження:

ІНФОРМАЦІЯ_8

На протилежній стороні підземної річки, можна побачити наявність рослинності (озеленення) який був аналогічній до початку роботи на ній будівельної техніки.

Руйнування прибережної смуги біля підземної річки яка впадає в озеро, посилання на відео:

ІНФОРМАЦІЯ_8

Вищенаведене фото від 5.01.25, на якому видно продовження повного зняття верхнього шару грунт.

Сліди шин техніки, тим самим повністю знищено верхній шар ґрунту у водоохоронній зоні із повним знищенням рослинності.

З землі торочать коріння знищених дерев. Відео підтвердження:

ІНФОРМАЦІЯ_9

Зламані дерева також наявні. Відео підтвердження:

ІНФОРМАЦІЯ_10

Ковшем техніки повністю знятий верхній зелений шар землі. Яка була рослинність, можливо побачити (за аналогією) на прибережній території на яку будівельна ще не приїхала, відео підтвердження:

ІНФОРМАЦІЯ_11

Відео на підтвердження:

ІНФОРМАЦІЯ_10

Проведенні земельні роботи (риття водної траншеї) поза межами території будівництва для відводу води з підземної річки, при цьому вказана траншея відсутня у рішенні виконкому, у т.ч. знаходиться поза погодженою зоною згідно до схеми благоустрою.

Відео на підтвердження:

ІНФОРМАЦІЯ_12

Облаштовано шлагбаум біля території будівництва, що взагалі не дає можливості проїхати на авто. Відео на підтвердження:

ІНФОРМАЦІЯ_12

Друга точка де насипано чернозем за територію будівництва. Відео підтвердження:

ІНФОРМАЦІЯ_13

Згідно до означених порушень, позивач два рази викликав поліцію 25, 28.12.2024 (фото підтвердження надалі) - це не допомогло.

Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.11.2024 року № 12-26/11 «Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район)» вирішено наступне.

1. Надати дозвіл ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РІВЕРСАЙД» (код ЄДРПОУ 44683286) на проведення благоустрою території у районі пров. Широкого (схема благоустрою додається).

Благоустрій території передбачає проведення робіт із розчищення, планування та озеленення території, розміщення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, експлуатацію та утримання території у стані, придатному для використання відповідно до цільового призначення.

2. Визначити ТОВ «РІВЕРСАЙД» відповідальним за експлуатацію та утримання території (п. 1 цього рішення) у стані, придатному для використання відповідно до цільового призначення.

3. Зобов`язати ТОВ «РІВЕРСАЙД» під час виконання робіт з благоустрою в межах прибережної захисної смуги водного об`єкта, затверджених рішенням міської ради від 22.12.2021 № 260/14, дотримуватися режиму обмеженої господарської діяльності відповідно до вимог ст. 89 Водного кодексу України.

4. Установити термін дії цього рішення - 1 рік.

У разі відсутності письмових заперечень щодо продовження строку дії доз-волу на проведення благоустрою території від виконавчих органів міської ради, скарг мешканців міста термін дії дозволу продовжується на той самий строк згідно із заявою ТОВ «РІВЕРСАЙД», яка подається до виконавчого комітету міської ради не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу на проведення благоустрою (п. 1 цього рішення).

У разі неподання ТОВ «РІВЕРСАЙД» заяви про продовження терміну дії дозволу строк дії дозволу припиняється. Загальний термін дії дозволу не може перевищувати десяти років з дати прийняття цього рішення.

5. До початку виконання будівельних робіт розмістити відповідну інформацію (замовник, підрядник, проєктант, джерела фінансування, терміни виконання та у разі необхідності - візуалізація) у місці проведення робіт.

6. Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради проінформувати населення міста про проведення робіт (п. 1 цього рішення).

7. Це рішення набирає чинності з дня його оприлюднення.

8. Це рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Дніпро) протягом шести місяців з дня його оприлюднення.

9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря Дніпровської міської ради та голову адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради.

Оспорюване рішення 09.12.2024 року о 11:44 було офіційно опубліковане на веб-сайті Дніпровської міської ради відповідно до офіційного вебсайту dniprorada.gov.ua - https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/70016/u-dnipri-uporyadkuyut-teritoriyu-v-rajoni-prov-shirokogo.

Листом Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від 16.01.2025 року №102/03-25 позивачу повідомлено наступне. Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (далі Офіс) розглянув лист ОСОБА_1 від 07.01.2025 №___ стосовно переліку наданих питань, в межах своїх повноважень. Земельні ділянки з кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0119, 1210100000:01:496:0124, 1210100000:01:496:0122, 1210100000:01:496:0121, 1210100000:01:496:0118, 1210100000:01:496:0125, 1210100000:01:496:0123, 1210100000:01:496:0129, 1210100000:01:496:0128, 1210100000:01:496:0126, 1210100000:01:496:0120, 1210100000:01:496:0130, 1210100000:01:496:0127, розташовані в районі провулку Широкий на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, на лівобережжі розширеного плеса Ломівське. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до чергових змін у Земельному кодексі України (ЗКУ) погодження проектів землеустрою та проведення перевірок не входять до компетенції Офісу. При цьому, відповідно до ст. 87 Водного кодексу України (ВКУ) та ст. 58 Земельного кодексу України (ЗКУ) вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони, а відповідно ст. 88 ВКУ та ст. 60 ЗКУ вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Відповідно до ст. 4 ВКУ до земель водного фонду належать землі, зайняті: «… річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, …; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них». Таким чином, земельна ділянка, що розташована між плесом Ломівське і земельними ділянками з кадастровими номерами:

1210100000:01:496:0119, 1210100000:01:496:0124,

1210100000:01:496:0122, 1210100000:01:496:0121,

1210100000:01:496:0118, 1210100000:01:496:0125,

1210100000:01:496:0123, 1210100000:01:496:0129,

1210100000:01:496:0128, 1210100000:01:496:0126,

1210100000:01:496:0120, 1210100000:01:496:0130,

1210100000:01:496:0127, фактично відноситься земель водного фонду. Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (ст. 85 ВКУ). А відповідно пункту 4 ст. 59 ЗКУ, землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються лише на умовах оренди для «…догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту…». При розгляді наданих ОСОБА_1 фото та відео, встановлено, що на земельній ділянці водного фонду ведуться будівельні роботи. Проект на проведення благоустрою території в районі пров. Широкого Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, на лівобережжі розширеного плеса Ломівське до Офісу не надходив. Проведення будь-яких робіт на землях водного фонду, без погодження, в тому числі, з Офісом, є порушенням ст. 86 Водного кодексу України, згідно якої: «…Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр».

31.01.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких просив залучити до справи ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2025 року у справі №199/1054/25.

Так, як свідчать матеріали справи, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2025 року у справі №199/1054/25 скаргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано уповноважену особу ВП №1 Дніпровського РУП №2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень від 18.01.2025 та розпочати досудове розслідування.

З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження: 12025047220000079, дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування): 21 02 2025 16:29:16 №1; дата та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву 21.02.2025 16:28:49; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; правова кваліфікація кримінального правопорушення: (КК України 2001) СТ.197-1 Ч.1 вбачається, що 20.02.2025 до відділу поліції №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2025 про зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 , який прохає прийняти заходи до невстановлених осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Дніпро, по провулку Широкому . (ЄО № 7566 від 20.02.2025).

13.03.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про залучення доказів по справі, згідно якого позивач просив суд залучити до матеріалів справи наступні документи: відповідь Департаменту по роботі з активами Головного архітектурно-планувального управління від 04.03.2025 №8/21-52; містобудівні умови та обмеження, надані ТОВ «РІВЕРСАЙД.» MU01:5359-4859-4861-1839-7155; заяву про видачу містобудівних умов та обмежень (з додатками до неї); викопіювання з топографо геодезичного плану М 1:2000, 1:500; містобудівний розрахунок ПП "АрхОбраз" Р 273.2023- МР з техніко-економічними показниками «Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі пров. Широкого»; витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень; скаргу ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради; відповідь Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 07.03.2025 №9/1-28.

22.04.2025 року керуючись законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі листа ТОВ «РІВЕРСАЙД.» від 26.03.2025 вх. № 11/503, виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято рішення №12-22/4 «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 26.11.2024 №12-26/11 «Про на дання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою тери торії у районі пров. Широкого (Амур-Нижньодніпровський ра йон)».

13.05.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, в якому позивач просив суд долучити до справи: файли з даними Google Карти від 06.05.2025: Google карта 22,22 метрів; Google карта 24,22 метрів; Google карта 65,6 метрів; Google карта 125,05 метрів; Google карта 153,33 метрів; Google карта 176,77 метрів; відповідь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 5-2225-3 від 28.03.2025; лист Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), щодо погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) 1-199-3 від 13.01.2015; інформаційну довідку Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), щодо ТОВ «РІВЕРСАЙД»; анкету Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), щодо встановлення можливого ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «РІВЕРСАЙД»; відповідь Державної екологічної інспекції України 2.1/10/0/46-25ПЗ від 21.01.2025; доказ отримання відповіді Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 5-2225-3 від 28.03.2025; Викопіювання НВ-1201299112025 від 08.05.2025 з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); витяг НВ-1201302742025 від 08.05.2025 з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель; витяг НВ-1201302732025 від 08.05.2025 з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель; витяг НВ-1201301122025 від 08.05.2025 з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель; витяг НВ-9962321102025 від 08.05.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1210100000:01:496:0135; Інформацію Державного земельного кадастру від 08.05.2025 про право власності та речові права на земельну ділянку 1210100000:01:496:0135; витяг НВ-9962368672025 від 08.05.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1210100000:01:496:0136; Інформацію Державного земельного кадастру від 08.05.2025 про право власності та речові права на земельну ділянку 1210100000:01:496:0136; витяг НВ-9962370342025від 08.05.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1210100000:01:496:0137; Інформацію Державного земельного кадастру від 08.05.2025 про право власності та речові права на земельну ділянку 1210100000:01:496:0137.

В обґрунтування вказаного клопотання позивачем зазначено наступне. Після відкриття провадження, позивачем отримано нові докази по справі, а саме: Відомості сервісу Google Карти (Maps). На думку позивача, такі дані, є загальновідомими, тобто не підлягають доказуванню, не потребують спеціального підтвердження та можуть вільно використовуватись без порушення вимог законодавства. До того, Google Карти широко і офіційно використовуються у діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, у тому числі відповідачем. Використання органами влади Google Карти офіційно використовується для геопросторових розрахунків, що підтверджує їхню легітимність. Загальнодоступність, об`єктивність - інформація з Google Карти є публічною, автоматизованою та не залежить від суб`єктивних оцінок. Тому, не можна на сьогодні ігнорувати сучасні геопросторові інструменти як Google Карти. Інструкція з використання інструменту вимірювання відстані оприлюдненабезпосередньо на сайті Google, зокрема: «На комп`ютері відкрийте Карти Google. Натисніть початкову точку правою кнопкою миші. Виберіть "Виміряти відстань". Натисніть будь-яке місце на карті, щоб створити шлях, відстань якого хочете виміряти», джерело: https://support.google.com/maps/answer/1628031? hl=ukco=GENIE.Platform%3DDesktop. Позивачем було використано зазначений функціонал Google Карти з метою отримання загальновідомої інформації із відкритих джерел для встановлення розмірів (відстаней) спірної території, що розміщена у межах прибережної захисної смуги озера Московського та Лівобережного дренажно - паводкового каналу. захисної смуги становить не менше 100 метрів для озера Московського і не менше 25 метрів для дренажного каналу. Таким чином, ПЗС не дозволяла відповідачу погоджувати спірне рішення без порушення вимог водного та містобудівного законодавства, що також візуально підтверджується даними Google Карти. На переконання позивача, наведені дані є важливими для правильного розгляду справи, оскільки: підтверджують візуально на місцевості фактичні розміри ділянки, ПЗС, розмір водних об`єктів і тим самим доводи позову; доводять неможливість реалізації будівельного проекту третьої особи; свідчать про порушення при видачі спірного рішення. Такі обставини мають істотне значення для справи, оскільки спростовують правомірність дій відповідача. 13.01.25 на ім`я Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, позивач направив заяву від 13.01.25 про недопущення знищення лісу, прибережної захисної смуги та припинення проведення робіт, згідно до якої просив: 1. «Провести позапланову перевірку для припинення противоправних дій, порушення законодавства згідно до вищевикладених обставин, у т.ч. припинити знищення лісу прибережної захисної смуги, припинити проведення підготовчих та будівельних робіт. 2. Звернутися до відповідних органів (осіб), у тому числі суду щодо: - визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро; визнання незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 26.01.2022 щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх передання у власність (на відстані 25м-90м від урізу води плеса Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра) по 0,1000 га кожна, у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами:

1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119;

1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121;

1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123;

1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125;

1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127;

1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129;

1210100000:01:496:0130; витребування на користь держави, Дніпровської міської ради земельні ділянки в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами:

1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119;

1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121;

1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123;

1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125;

1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127;

1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129;

1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133; припинити дію дозвільних документів на проведення підготовчих, будівельних робіт на прибережній захисній смузі та на земельних ділянках 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119;

1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121;

1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123;

1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125;

1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127;

1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129;

1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра; зобов`язати винних осіб відновити становище прибережної захисної смуги та земельних ділянок 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119;

1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121;

1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123;

1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125;

1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127;

1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129;

1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра; 3. Про наслідки розгляду даної заяви, повідомити письмово, направивши відводь наелектрону пошту: gplu.dp@gmail.com» Міністерство заяву передало на розгляд Державній екологічній інспекції України, а остання вже передала на розгляд до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка організувала комісійний розгляд фактів, зазначених у заяві, що відбулось 7.02.25 о 11:00 за адресою в районі провулка Широкого в м. Дніпро. 25.03.25 на ім`я Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) позивач направив заяву про надання інформації, згідно до якої у т.ч. просив: «Надіслати на електрону пошту сканкопію: 1) листа (звернення) Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Державної екологічної інспекції України для отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «РІВЕРСАЙД», місцезнаходження юридичної особи: вул. Шевченка, 37, м. Дніпро, 49000, місце провадження діяльності: земельні ділянки на відстані 25-90 м від урізу води плеса Ломівського в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпра у районі пров. Широкого з кадастровими номерами 1210100000:01:496:0133, 1210100000:01:496:0120, 1210100000:01:496:0126, 1210100000:01:496:0127, 1210100000:01:496:0130; 2) відмови Державної екологічної інспекції України в здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог законодавства у сфері охорони атмосферного повітря ТОВ «РІВЕРСАЙД». 05.05.25 від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) отримав відповідь 5-2225-3 від 28.03.2025 до якої у т.ч. залучено: 1) Анкету встановлення можливого ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «РІВЕРСАЙД», якою встановлено високий ступень ризику суб`єкта господарювання, у т.ч. через те, що здійснює діяльність на землях водного фонду; 2) Інформаційну довідку, згідно якої: «Враховуючі факти викладені у зверненні, підприємством порушуються ст. ст. 61, 168 Земельного кодексу України, ст. ст. 44, 89. 95, 99 Водного кодексу України, ст. ст. 5, 25, 27 Закону України «Про рослинний світ», Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою КМУ від 01.08.2006 року № 1045 (зі змінами). Предмет (зазначення сфери природоохоронного законодавства щодо якої буде здійснено позаплановий захід) та питання, які мають бути перевірені під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), відповідно до уніфікованого акта перевірки: про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів згідно з додатком 2, про використання та охорону земель згідно з додатком 3 до уніфікованої форми акту, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 року № 450 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 року за № 1293/34264». Отже, приведені документи свідчать про здійснення діяльності забудовника у ПЗС. При цьому, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до міністерства Екології, щодо отримання дозволу на проведення позапланової перевірки з вищенаведених підстав, але отримало відмову, оскільки неналежним чином оформило документи для розгляду вказаного питання міністерством. 28.04.25 згідно до чого позивач направив окрему заяву до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), у який просив: «1. Усунути недоліки матеріалів підготовлених Інспекцією з метою отримання рішення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «РІВЕРСАЙД.» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44683286) до звернення ОСОБА_1 від 7.01.2025. 2. Повторно направити до Державної екологічної інспекції України матеріали підготовлених Інспекцією з метою отримання рішення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «РІВЕРСАЙД.» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44683286) до звернення ОСОБА_1 від 7.01.2025». Відповідь на зазначену заяву ще не отримав. Відомості державного земельного кадастру. Згідно до відомостей ДЗК спірна ділянка та усе будівництво повністю входить до Ландшафтного заказнику місцевого значення «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ», про це прямо ідеться у витягу за номером НВ-1201301122025 від 8.05.25 з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель та Додатком до витягу з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель від 08.05.2025 р. №НВ-1201301122025 Графічне зображення обмежень у використанні земель, меж режимоутворюючого об`єкта (за наявності такого об`єкта) на картографічній основі Державного земельного кадастру. Також з ДЗК отримав Викопіювання НВ-1201299112025 від 08.05.2025 з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), згідно до чого, стало відомо про наявність обмежень 009:001004:00000039, 011:000501:00000040 та 012:000502:00000135 відносно землі за спірним рішенням, а саме: 1210100000:01:496:0135, 1210100000:01:496:0136, 1210100000:01:496:0137. При цьому обмеження: 1) 009:001004:00000039 Ландшафтний заказник місцевого значення «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ»; 2) 011:000501:00000040: Водоохоронна зона розширеного плеса ДПК "Московський"; 3) 012:000502:00000135: Прибережна захисна смуга розширеного плеса ДПК "Московський". Обмеження 011:000501:00000040 та 012:000502:00000135 ґрунтується на рішенні Дніпровської міської ради від 22.12.2021 № 260/14, яке 6.02.2025 було скасовано постановами Верховного Суду по справі 160/7238/22, у т.ч. з тих підстав, що відсутній такий водний об`єкт як «плесо» згідно до ВК також ПЗС відносно озера становить не менше ніж 100 метрів, а не як помилково було зазначено у скасованому рішенні ДМР 25 метрів. Графічне зображення яке міститься у ДЗК повністю сходиться з даними Гугл карти.

Так, як убачається із матеріалів справи, листом від 13.01.2025 року №1-199-3 Державною екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) розглянуто звернення гр. ОСОБА_1 від 07.01.2025 (вх.№59/15.2-27-25 від 07.01.2025). За результатами розгляду повідомлено. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу Державної екологічної інспекції України від 06.09.2022 № 121 (зі змінами) Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) направляє звернення фізичної особи гр. ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України для отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «РІВЕРСАЙД», місцезнаходження юридичної особи: вул. Шевченка, 37, м. Дніпро, 49000, місце провадження діяльності: земельні ділянки на відстані 25-90 м від урізу води плеса Ломівського в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпра у районі пров. Широкого з кадастровими номерами 1210100000:01:496:0133, 1210100000:01:496:0120, 1210100000:01:496:0126, 1210100000:01:496:0127, 1210100000:01:496:0130 (за інформацією заявника), код ЄДРПОУ 44683286. Перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «РІВЕРСАЙД» не проводилась. Отже, направлено інформаційну довідку ТОВ «РІВЕРСАЙД», ЄДРПОУ 44683286 та анкету встановлення можливого ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних для розгляду та вирішення питання. Додатки: 1. Копія скарги гр. ОСОБА_1 на 51 стор. в 1 прим; 2. Інформаційна довідка на 4 стор. в 1 прим; 3. Анкета встановлення можливого ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на 9 стор. в 1 прим.

Листом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 28.03.2025 року №5-2225-3 ОСОБА_1 повідомлено про те, що Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) розглянуто заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025 (вх. № 820/15.2-26-25 від 25.03.2025). За результатами розгляду направлено ОСОБА_1 копії запитуємих листів щодо отримання погодження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ТОВ «РІВЕРСАЙД» та ТОВ «БАЛІВСЬКА ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» та копії листів щодо відмови у здійсненні позапланових заходів державного нагляду (контролю) ТОВ «РІВЕРСАЙД» та ТОВ «БАЛІВСЬКА ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ». Додаток: копії матеріалів - на 35 арк., в 1 прим.

26.05.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла про долучення до матеріалів справи рішення суду в якості доказу, в якій позивач просив суд долучити до справи: рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.25 справа 160/9279/25.

З тексту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року у справі 160/9279/25 убачається наступне, що 31.03.2025 року за допомогою системи «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.», вимогами: визнати протиправними дії Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ37454258) з надання Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» (код ЄДРПОУ 44683286містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: MU01:1983-7157-8092-0737 ві29.02.2024 року; MU01:1955-7770-1866-0193 від 29.02.2024 року; MU01:1968-9648-9190-3062 ві29.02.2024 року; скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, надання Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 37454258) Товариству обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.»: MU01:1983-7157-8092-0737 від 29.02.2024 року MU01:1955-7770-1866-0193 від 29.02.2024 року; MU01:1968-9648-9190-3062 від 29.02.2024 року; визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) з реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» (код ЄДРПОУ 44683286): Повідомлення про початок виконання підготовчих робіДП020240305475 від 07.03.2024 року; Повідомлення про початок виконання будівельних робіДП051241101384 від 08.11.2024 року; Повідомлення про початок виконання будівельних робіДП051250226171 від 05.03.2025 року; скасувати зареєстровані Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.(код ЄДРПОУ 44683286): Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт ДП020240305475 ві07.03.2024 року; Повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП051241101384 від 08.11.202року; Повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП051250226171 від 05.03.2025 року.

За наслідками розгляду даної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року у справі 160/9279/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» про визнання протиправними дій та скасування рішень задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовані:

- наказ Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активам Дніпровської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень» №73 від 29.02.2025 р.;

- наказ Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активам Дніпровської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень» №74 від 29.02.2025 р.;

- наказ Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активам Дніпровської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень» №75 від 29.02.2024 р.

Скасовані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництва індивідуальних житлових будинків у районі пров. Широкого, м. Дніпро», наданні Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 37454258) Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.»:

- MU01:1983-7157-8092-0737 від 29.02.2024 року;

- MU01:1955-7770-1866-0193 від 29.02.2024 року;

- MU01:1968-9648-9190-3062 від 29.02.2024 року.

Визнані протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) з реєстрації поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» (код ЄДРПОУ 44683286):

- повідомлення про початок виконання підготовчих робіт ДП020240305475 від 07.03.2024 року;

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП051241101384 від 08.11.2024 року;

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП051250226171 від 05.03.2025 року.

Скасовано реєстрацію:

- повідомлення про початок виконання підготовчих робіт ДП020240305475 від 07.03.2024 року;

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП051241101384 від 08.11.2024 року;

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП051250226171 від 05.03.2025 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

28.05.2025 року від представника «РІВЕРСАЙД.» до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено про наступне. В Держводагентстві водний об`єкт перебуває на обліку як канал «Плесо Ломівське», що підтверджується листом з Державного агентства водних ресурсів України від 07.05.2025 р. за вих. № 2587/5/5/11-25 із скриншотами з геопорталу. Для водних об`єктів, які мають статус «канал» встановлюється не прибережна захисна смуга, а смуга відведення, що підтверджується листом Держводагентства від 15.05.2025 р. за вих. № 2764/5/5/11-25. Спірний водний об`єкт зареєстрований в Державному реєстрі географічний назв як канал « Плесо Ломівське » (реєстраційний номер С-5360), що підтверджується листом Держгеокадастру від 27.05.2025 р. за вих. № ПІ-172/0-0.203-309/69-25 (примітка: відповідно до статті 19 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» матеріали топографо-геодезичних і картографічних робіт, прийняті на облік до Державного картографо-геодезичного фонду України, є офіційними, а відповідно до пункту 17 Положення про Державний реєстр географічних назв, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. № 622, унормовані географічні назви, що зареєстровані або обліковуються в Державному реєстрі, є офіційними і підлягають обов`язковому використанню органами державної влади та органами місцевого самоврядування у межах здійснення їх повноважень в офіційних документах, Державному земельному кадастрі, містобудівному кадастрі, інших кадастрах природних ресурсів і реєстрах, базах даних, а також офіційних каталогах, довідниках, словниках і переліках географічних назв, виданих та/або оприлюднених ними в Інтернеті). Внаслідок проведеної в квітні 2025 року позапланової перевірки органом ДАБК встановлено, що порушення при забудові ТОВ «РІВЕРСАЙД.» земельних ділянок відсутні. Озеро «Московське», як природний об`єкт, повністю перестало існувати після будівництва Лівобережного каналу і дренажно-паводкового каналу (ДПК) «Московський», що встановлено судовими рішеннями у справі №199/78/23, які набрали законної сили. Отже, оскільки більша частина вищезазначених доказів була отримана ТОВ «РІВЕРСАЙД.» нещодавно, то строк для подачі цих пояснень було пропущено з поважних причин. Орієнтовний розмір витрат, які ТОВ «РІВЕРСАЙД.» планує понести при розгляді цієї справи складається з витрат на правничу допомогу, розмір яких в суді першої інстанції становить 20 000,00 (двадцять тисяч) грн., в суді апеляційної інстанції становитиме 20 000,00 (двадцять тисяч) грн., в суді касаційної інстанції становитиме 20 000,00 (двадцять тисяч) грн., а також зі сплати судового збору при оскарженні судового рішення в апеляційному та касаційному порядку (у випадку ухвалення судового рішення на користь позивача). Отже, третя особа просить визнати поважною причину пропуску строку для подачі доказів, здійснювати розгляд справи з урахуванням пояснень ТОВ «РІВЕРСАЙД.» та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також, ТОВ «РІВЕРСАЙД.» зазначено про намір стягнути витрати на правничу допомогу і відповідні докази на підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, будуть надані ТОВ «РІВЕРСАЙД.» протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення судом рішення по справі.

10.06.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про долучення доказів (відомості ДЗК, опорний план), в якій позивачем зазначено про наступне. 28.05.2025 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у своєму клопотанні зазначало "З метою отримання інформації про спірну земельну ділянку, яку віднесено до земель водного фонду на водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський» від підпорядкованого підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та надання в подальшому відповідних пояснень до суду, просимо відкласти розгляд справи на іншу дату." Згідно інформації електронного суду, на сьогодні від Держгеокадастру так відомості з ДЗК не надійшли. Так, 08.05.2025 року згідно до відомостей ДЗК спірна ділянка та усе будівництво повністю входить до Ландшафтного заказника місцевого значення «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ», про це прямо ідеться у Витягу за номером НВ-1201301122025 від 08.05.2025 року з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель та Додатком до витягу з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель від 08.05.2025 р. № НВ-1201301122025 Графічне зображення обмежень у використанні земель, меж режимоутворюючого об`єкта (за наявності такого об`єкта) на картографічній основі Державного земельного кадастру. Також з ДЗК отримав Викопіювання НВ-1201299112025 від 08.05.2025 року з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), згідно до чого, стало відомо про наявність обмежень 009:001004:00000039, 011:000501:00000040 та 012:000502:00000135. При цьому обмеження: 1) 009:001004:00000039 Ландшафтний заказник місцевого значення «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ»; 2) 011:000501:00000040: Водоохоронна зона розширеного плеса ДПК "Московський"; 3) 012:000502:00000135: Прибережна захисна смуга розширеного плеса ДПК "Московський". Обмеження 011:000501:00000040, 012:000502:00000135 ґрунтується на рішенні ДМР від 22.12.2021 року №260/14, яке 06.02.2025 року було скасовано постановами Верховного Суду по справі 160/7238/22, у т.ч. з тих підстав, що відсутній такий водний об`єкт як «плесо» згідно до ВК також ПЗС відносно озера становить не менше ніж 100 метрів, а не як помилково було зазначено у скасованому рішенні ДМР 25 метрів. На думку позивача, вказані відомості слід долучити до справи з метою об`єктивного та повного розгляду. Також позивач зазначив про те, що раніше не зміг залучити, оскільки отримав вказані відомості лише 08.05.2025 року. Окремо позивач виявив бажання щодо акцентування уваги про те, що на днях йому стало відомо про те, що 24.02.2021 року ДМР прийняло рішення №326/4 Про затвердження детального плану території у районі вул. Широкої та вул. Бєляєва (Амур-Нижньодніпровський район) - це саме за місцем знаходження спірної ділянки. До наведеного рішення як додаток входить фото опорного плану, з якого прослідковується наявність саме озера Московського, а не плесо Ломівське. Отже, вказаний опорний план слід залучити до справи. Раніше цього зроби не зміг, оскільки не знав про наведене рішення.

Також, від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій позивач висловив незгоду щодо стягнення з нього витрат на послуги адвоката ТОВ "РІВЕРСАЙД." через безпідставність та необґрунтованість.

11.06.2025 року від представника третьої особи Громадсько організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" до суду надійшли письмові пояснення, в яких представником з метою процесуальної економії зазначено про наступне. Як зазначено у рішенні виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.11.2024 року №12-26/11 роботи з благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро будуть відбуватися в межах прибережної захисної смуги водного об`єкта, затверджених рішенням міської ради від 22.12.2021 року № 260/14, оскільки зазначена ділянка віднесено до земель водного фонду на водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський». Громадська організація була позивачем у справі № 160/7238/22, що стосувалась визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради №260/14 від 22.12.2021 року затверджено «Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський» в районі вул. Широка в м. Дніпро Дніпровської міської ради Дніпровського району». Разом з тим, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 06.02.2025 року у справі №№160/7238/22 рішення міської ради від 22.12.2021 року №260/14 «Про погодження та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський» у районі вул. Широкої» визнано протиправним та скасовано. Так, судом окрім іншого констатовано: "у статтях 1, 88 Водного кодексу України, ст. 60 Земельного кодексу України однозначно передбачено, що прибережна захисна смуга встановлюється навколо водойм", тобто прибережна захисна смуга повинна обов`язково охоплювати повністю водний об`єкт і не може бути розроблена відносно частини прибережної території. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адміністративну процедуру" учасником адміністративного провадження є інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про адміністративну процедуру», під час підготовки справи до розгляду та вирішення, крім невідкладного розгляду та вирішення справи (стаття 60 цього Закону), адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності: повідомляє заінтересованим особам про початок адміністративного провадження та про їхні права на участь в адміністративному провадженні. Адміністративний орган повідомляє адресата та заінтересованих осіб про початок адміністративного провадження невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів після його початку, у порядку, передбаченому цим Законом (ч. 1 ст. 49 Закону України «Про адміністративну процедуру»). З огляду на означені норми Закону України "Про адміністративну процедуру" громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги", яка була позивачем у справі № 160/7238/22, мала б бути залучена до участі в адміністративному провадженні щодо надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро, оскільки вказане рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.11.2024 року №12-26/11 стосується земельної ділянки, яка розташована в межах прибережної захисної смуги водного об`єкта, затверджених спірним рішенням міської ради від 22.12.2021 року №260/14, яке було визнано протиправним і скасовано постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 06.02.2025 року у справі №160/7238/22. На переконання третьої особи, враховуючи той факт, що оскаржуваний адміністративний акт повинен був мати мотивувальну частину, а вони у них відсутня, то є достатні підстави для визнання протиправним оскаржуваного рішення. Представник стверджує, що діючи в межах, в порядку та у спосіб, що передбачено чинним законодавством України, вбачається, що відповідач зобов`язаний був вчинити такі дії: 1. Проінформувати населення про намір проведення благоустрою на певній території. 2. Оприлюднити проекти рішень аби зацікавлені громадяни мали змогу ознайомитися з проектною документацією благоустрою. 3. Вчинити дії спрямовані на обговорення зазначеного проекту благоустрою (надати можливість громадянам викласти свої пропозиції та заперечення). Однак у даному випадку органами виконавчого комітету Дніпровської міської ради було повністю проігноровано вимоги чинного законодавства України. Відповідачем не було поінформовано громадськість про діяльність у сфері благоустрою, також не було оприлюднено проекти рішень. Як наслідок не було і обговорення зазначеного проєкту благоустрою. Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства та сталу практику Верховного Суду, відповідач в силу наявних повноважень повинен був у встановленому законом порядку інформувати територіальну громаду міста, зокрема, й позивача, про здійснення заходів з благоустрою цього населеного пункту, а також у передбачений законодавством спосіб провести обговорення проекту благоустрою та забезпечити право брати участь у цьому обговоренні усіх зацікавлених осіб з можливістю надання ними своїх пропозицій з вказаного питання. Необхідність громадського обговорення проектів благоустрою обумовлюється й тим, що благоустрій території населених пунктів спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення й безпосередньо стосується інтересів відповідної територіальної громади, конституційного права кожного з її членів на безпечне для життя і здоров`я довкілля. Матеріали справи не містять доказів, що відповідачем вчинялися дії спрямовані на інформування громадськості, а тим більше на врахування громадської думки та надання можливості громадянам реалізувати свої права шляхом надання зацікавленими особами пропозицій та зауважень. Зазначене прямо свідчить, що бездіяльністю відповідача було порушено вимоги чинного законодавства України та фактично позбавлено громадськість можливості практичної реалізації своїх прав у площині обговорення проєкту благоустрою. Відтак виданий дозвіл на проведення благоустрою є таким, що прийнятий всупереч чинного законодавства України. На підставі оскаржуваного рішення діяльність, що полягала у проведенні робіт з благоустрою в районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро, спричинила такі наслідки: було знищено дерева, кущі, зелені насадження та інші елементи рослинного світу; відбулося розширення та збільшення площі водного дренажного каналу в межах прибережної захисної смуги озера (плеса ДПК "Московський») без належних дозволів і без погодження проєкту з Державним агентством водних ресурсів України та його регіональним офісом у Дніпропетровській області; знято і знищено верхній шар ґрунту за допомогою важкої будівельної техніки; частково засипано озеро. Таким чином, скасування рішення № 12-26/11 від 26.11.2024 року не відновлює порушені права, оскільки ці права були порушені бездіяльністю органу місцевого самоврядування щодо невиконання вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". Скасування рішення діє лише на майбутнє і не впливає на вже існуючі правовідносини чи відновлення порушених прав. Згідно з ч. 1 ст. 89 Закону України "Про адміністративну процедуру", протиправний адміністративний акт може бути визнаний недійсним із зворотною дією в часі, якщо інше не передбачено законом. Однак, виконавчий комітет прийняв рішення лише про втрату чинності рішення №12-26/11 від 26.11.2024, а не про його недійсність, щоб мало зворотню дії в часі. ТОВ «РІВЕРСАЙД» долучило до матеріалів справи листи Держводагенства та Держгеокадастру про те що нібито озеро має статус каналу. У першу чергу інформація про те, що нібито озеро має статус каналу було внесено після постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 06.02.2025 року у справі №160/7238/22 на підставі звернень третьої особи - ОСОБА_2 у справі №160/7238/22. У даному випадку такі дані не враховують висновків викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 06.02.2025 року у справі №160/7238/22. Зокрема наступні висновки: «…Оскільки у статтях 1, 88 Водного кодексу України, ст. 60 Земельного кодексу України однозначно передбачено, що прибережна захисна смуга встановлюється навколо водойм, то Дніпропетровський окружний адміністративний суд, Третій апеляційний адміністративний суд неправильно застосували ці норми матеріального права…». У той же час згідно з ст. 3 Водного кодексу України до водного фонду України належать: є природні водойми (озера), штучні водойми (водосховища, ставки). Згідно до Примітки №1 розділу 5 ДСТУ 7176:2010. Водне господарство. Терміни та визначення основних понять, прикладами водотоків: природних - річки, струмки, джерела; штучних - канали. Приклади водойм: природних - озера; штучних - водосховища, ставки, криниці. У відповідності до п. 5,6 розділу 5 ДСТУ 7176:2010. Водне господарство. Терміни та визначення основних понять: водойма - водний об`єкт у заглибині рельєфу, якому характерне уповільнене переміщування води або його зовсім немає; водотік - водний об`єкт, для якого характерним є переміщування води у руслі під впливом земного тяжіння у напрямі похилу дна русла. Отже, оскільки у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 06.02.2025 року у справі №160/7238/22 судом визнано, що прибережна смуга повинна бути встановлена навколо водойми, то це виключає визнання спірного об`єкту як каналу, бо канал це штучний водотік. Отже, листи відповідних органів не повинні враховуватись судом, бо вони не враховують постанову Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 06.02.2025 у справі №160/7238/22.

Вважаючи спірне рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 "Про надання дозволу ТОВ "РІВЕРСАЙД" на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро" протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті, суд виходить з того, що згідно із ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з ч.1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За п. 24, 35 ч. 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами 1, 2, 5, 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

У статті 4 КАС України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тому, перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт».

Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами та доповненнями) на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 09 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 09 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20, від 01 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21 та від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення понять нормативно-правового та ненормативного актів викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Крім того, в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Так, предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 "Про надання дозволу ТОВ "РІВЕРСАЙД" на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро".

Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта.

Згідно ч. 1 статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Відповідно до ч. 1 статті 8 цього Закону стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Частинами 1 - 3 статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Суд зауважує, що оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради лише затверджено надання дозволу ТОВ "РІВЕРСАЙД" на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро, та не містить інших правових норм, у тому числі, щодо надання дозволу на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро будь-яким іншим особам.

Отже, оскаржуване рішення не має регуляторного впливу на правовідносини, у яких виник спір, не змінює їх і не припиняє дію попередніх актів з цього питання, оскільки оскаржуваним рішення затверджено лише надання дозволу ТОВ "РІВЕРСАЙД" на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро.

Таким чином, оскаржуване рішення не містить сукупності ознак, притаманних регуляторному акту, відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Щодо тверджень позивача, що оскаржуване рішення є таким, що зачіпає його права та інтереси як члена територіальної громади, тому правовідносини, які виникли у справі, є публічно-правовими. А тому захист прав та інтересів члена територіальної громади від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають, наприклад, у перевищенні повноважень, недотриманні процедури чи порядку прийняття рішення, є завданням адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

За приписами ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст. 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру та дій, спрямованих на прийняття такого акта, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень та дії/бездіяльність, які передують його прийняттю. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Для визначення інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

в) є визначеним оскільки благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній третій особі (на це вказує слово «її»);

д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних рішень або обставин абстрактно, лише тому, що позивач вважає начебто певні положення таких рішень можуть впливати на його правове становище.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами порушення його прав та інтересів зі сторони відповідача шляхом прийняття спірного рішення, зокрема, щодо надання дозволу на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро.

Варто зазначити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Таким чином, обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

З`ясування факту порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом передує розгляду питання щодо правомірності дій, котрі оскаржуються.

Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15 та від 22.04.2021 у справі № 640/2291/20.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевогосамоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має правобудь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В силу приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частинадруга статті3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (пункт4.1 мотивувальної частини вказаного Рішення).

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої статті 5 КАС України).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті (рішенні) особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

В абзаці четвертому пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 21.08.2019 у справі № 9901/283/19, від 18.09.2019 у справі № 9901/284/19, від 13.11.2019 у справі № 9901/331/19 , від 16.03.2023 у справі № 9901/494/21 та від 20 лютого 2025 року у справі № 990/403/24.

У статті 4 КАС України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тому, перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, судам з метою уникнення істотних порушень норм процесуального права необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт».

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 465/3058/15-а, від 26 листопада 2019 року у справі № 183/6195/17(2-а/183/251/17), від21 грудня 2019 року у справі №826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 20 травня 2020 року у справі № 310/6300/16-а(2-а/310/12/17), від 26 травня 2020 року у справі № 826/17586/16, від 3 вересня 2020 року у справі № 804/3648/16, від 31 травня 2021 року у справі № 826/16053/16, від 15 червня 2021 року у справі № 200/12944/19-а, від 11 травня 2023 року у справі № 380/23542/21 та від 25 липня 2023 року у справі № 640/1873/22.

Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами та доповненнями) на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт -- офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20, від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21 та від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення понять нормативно-правового та ненормативного актів викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Крім того, в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Суд також зазначає, що варто розуміти «дух» КАС України стосовно підходів до розгляду справ щодо законності актів, які містять положення, що відповідають основним критеріям «норми права»: 1) суттєвий та 2) довготривалий вплив на суспільно-управлінські відносини.

Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляюются права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).

Зважаючи на наведені вище положення КАС України та загальновідомі ознаки, властивості нормативно-правового й індивідуального актів, оскаржене рішення є актом індивідуальної дії, оскільки: прийняте виконавчим комітетом Дніпровської міської ради в межах своїх повноважень відповідно до норм чинного законодавства за результатами розгляду письмової заяви ТОВ «РІВЕРСАЙД.», не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи ТОВ «РІВЕРСАЙД.» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого м. Дніпро, не розраховане на багаторазове застосування, а вичерпує дію після завершення визначених робіт у рішенні та в межах визначеного строку.

Таким чином, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Суд вважає, оспорюване рішення не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення з цим адміністративним позовом, враховуючи, що позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин з проведення (виконання) благоустрою, передбачених в оскарженому рішенні індивідуального характеру.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17.

Далі зі змісту позовної заяви слідує, що позивач не погоджується з оспорюваним рішенням, оскільки вважає, що:

1) будівельні роботи почали проводити на спірній земельній ділянці з залученням будівельної техніки до отримання спірного рішення (підтверджується фото, відео від 23.10.24 та 3.11.24 (про це йшло вище));

2) Товариство не отримало містобудівні умови та обмеження на спірні будівельні роботи (п.8 ч.1 ст.1, ст.29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»);

3) при ухвалені рішення ті розгляду його проекту, не надано Товариством (як вбачається із змісту спірного рішення) затверджена проектна документація, того, що саме Товариство хоче зробити на спірній землі і, що саме погодив виконком за наслідком реалізації рішення, і як наслідок отримає територіальна громада;

4) озеро Московське унікальний, цінний природний водний об`єкт територіальної громади, який підлягає особливій охороні: вчинення дій, які загрожують екологічній безпеці озера є незаконними, створюють загрозу екологічній безпеці цієї частини м. Дніпра, а також безпеці екосистем які існують в озері, на його берегах та навколо них;

5) на спірній території земельної ділянки відсутня будь-яка житлова або громадська забудова: тому спірна ділянка не є територією житлової або громадської забудови, а тому виключно належить до територій водного фонду.

Наведені вище твердження є безпідставними та такими, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а вибудовуються виключно на власних припущеннях, враховуючи таке.

Так, приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено отримання замовником або проектувальником вихідних даних для проектування об`єкта будівництва.

Частиною 1 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Варто зазначити, що Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі пров. Широкого».

В подальшому, згідно з ст. ст. 36, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було зареєстровано дозвільну документацію на проведення підготовчих та будівельних робіт ТОВ «РІВЕРСАЙД.», тобто останнім отримано усю документацію для виконання підготовчих та будівельних робіт, на належних земельних ділянках, що перебувають у власності ТОВ «РІВЕРСАЙД.».

Стосовно фотографій на які посилається позивач, необхідно заначити, що по-перше, вони є неналежної якості, по-друге, з них не можливо встановити де, коли, ким та інш. здійснюються роботи.

Крім того, взагалі не зрозуміло, яким чином позивач визначив, що ті чи інші роботи здійснюються не в межах земельних ділянок, які перебувають у власності третьої особи та яким чином позивач визначив, що роботи з благоустрою виходять за межі тієї території яка визначена спірним рішенням. Тобто, яким чином та чим це підтверджується .

На думку суду відеоматеріали, які підкріплюються до позову не можуть вважатись належними та допустимими доказами при розгляді цієї справи.

Стосовно тверджень позивача, що «при ухвалені рішення та розгляду його проекту, не надано Товариством (як вбачається із змісту спірного рішення) затверджена проектна документація, того, що саме Товариство хоче зробити на спірній землі і, що саме погодив виконком за наслідком реалізації рішення, і як наслідок отримає територіальна громада» є помилковими, з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (стаття 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою, зокрема є: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм; зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; технічні засоби регулювання дорожнього руху; будівлі та споруди системи інженерного захисту території; комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (частина 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

На об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів (частина перша статті 16 Закону).

Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів; вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів (пункти 2, 3 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

З огляду на наведене та враховуючи обсяг запланованих робіт з проведення благоустрою слідує, що твердження про незаконність оспорюваного рішення про надання дозволу на благоустрій без проекту благоустрою є помилковим, оскільки: 1. Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», прийняття рішення виконавчого комітету про благоустрій є первинною та достатньою підставою для його здійснення. Закон не передбачає обов`язкової наявності окремого проєкту благоустрою як умови для прийняття такого рішення. 2. План-схема благоустрою, що додається до рішення виконавчого комітету, є достатньою документацією для його реалізації (з урахуванням фактичного обсягу заявлених робіт). Якщо законодавством не встановлено обов`язковість розробки проекту, то вимагати його є неправомірним. 3. Правові висновки та адміністративні процедури, які регулюються спірні правовідносини підтверджують, що відсутність окремого проєкту благоустрою не робить рішення незаконним, оскільки воно базується на нормативно-правових актах та повноваженнях органів місцевого самоврядування.

Отже, з наведеного слідує, що після отримання дозволу особа може (але не зобов`язана) замовити проект благоустрою, якщо характер робіт цього вимагає. Закон не встановлює обов`язкової вимоги щодо розроблення проєкту для всіх видів благоустрою. Проєкт благоустрою не потребує затвердження органом місцевого самоврядування, а лише може погоджуватися у видках, коли це передбачено законодавством. Рішення виконавчого комітету є лише першим етапом у процесі благоустрою та не встановлює обов`язку щодо розроблення проєкту , якщо такий не є необхідним згідно з нормами права чи специфікації.

Іншими словами, отримання дозволу на благоустрій не передбачає автоматичну необхідність створення проєкту.

Стосовно твердження позивача «про відсутність обговорення з громадськістю: пункт 3 ч.1 ст.2 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» передбачає, що благоустрій населених пунктів передбачає, окрім іншого, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, а п.12 ч.2 ст.10 цього ж Закону відносить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів. Отже, виконком здійснюючи свої повноваження щодо організації благоустрою, у силу викладених вимог законодавства зобов`язаний інформувати населення міста про здійснення заходів з благоустрою території населеного пункту і тим самим забезпечити можливість практичної реалізації наявних у громадян, які проживають на відповідній території, прав у сфері благоустрою, зокрема, брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населеного пункту, а також вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населеного пункту. Наведеного виконкомом зроблено не було», зазначаємо таке.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів. Однак ця норма не встановлює обов`язку виконавчих органів місцевого самоврядування проводити громадські обговорення кожного прийнятого рішення.

Водночас п. 12 ч. 2 ст. 10 цього ж Закону до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів. Таке інформування забезпечується шляхом публікації відповідних рішень у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до ст. 57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Нормами ст. 15 Закону України передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Розпорядники інформації можуть оприлюднювати публічну інформацію на своєму офіційному веб-сайті, у власних офіційних друкованих виданнях та/або у медіа на підставі договорів про висвітлення діяльності, укладених із суб`єктами у сфері медіа.

У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація обов`язково оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Варто зазначити, що оспорюване рішення 09.12.2024 року о 11:44 було офіційно опубліковане на веб-сайті Дніпровської міської ради відповідно до офіційного вебсайту dniprorada.gov.ua - https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/70016/u-dnipri-uporyadkuyut-teritoriyu-v-rajoni-prov-shirokogo, що забезпечило його доступність для ознайомлення, як того вимагає чинне законодавство.

Стосовно твердження позивача про «не визначення графіка робіт у рішенні виконкому» суд зазначає наступне.

Рішення виконавчого комітету міської ради «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Дніпровської міської ради» від 20.02.2018 № 112 втратило чинність згідно з рішенням виконкому Дніпровської міської ради «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Дніпровської міської ради» від 26.01.2021 № 2.

Таким чином, вимоги, передбачені цим регламентом, не мають жодного правового значення та не можуть бути застосовані до оскаржуваного рішення.

Суд вважає, що чинні регуляторні акти не зобов`язують орган місцевого самоврядування визначати графік виконання робіт безпосередньо у рішенні. Окрім того, вказана обставина є логічною, враховуючи, що на здійснення робіт з благоустрою безпосередньо впливають як мінімум погодні умови, які не можна було передбачити на момент винесення оспорюваного рішення. Іншими словами, відсутність графіка не впливає на правомірність прийнятого рішення, оскільки його встановлення є предметом організаційної діяльності суб`єкта, який здійснює благоустрій.

Стосовно твердження позивача щодо того, що нібито «до рішення не додано список розсилки та матеріали, які є підставою для прийняття рішення виконкому», це також не підлягає врахуванню у зв`язку з посиланням на нечинне рішення виконавчого комітету міської ради «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Дніпровської міської ради» від 20.02.2018 № 112.

Стосовно тверджень позивача, що «цільове використання землі не потребує благоустрою, розміщення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, оскільки вказана земля є прибережною вода захисною смугою», суд зазначає наступне.

До оспорюваного рішення додається план-схема благоустрою, де визначені межі території на якій такі заходи будуть проводитись, окреслена земельна ділянка є достатньою великою та охоплює не лише прибережні захисні смуги, а й інші ділянки, де можуть бути реалізовані відповідні заходи благоустрою.

Крім того, в оспорюваному рішенні виконавчим комітетом було прописано вимоги щодо дотримання ТОВ «РІВЕРСАЙД.» при здійсненні заходів благоустрою на спірній території вимог чинного законодавства, зокрема ВК України та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вказане, твердження позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Також, позивач стверджує, що «проведення благоустрою землі погоджено здійснити без оплат з місцевого бюджету на користь Товариства, тобто безкоштовно, що не узгоджується з п.9 ч.2 ст.10, ст.24 та ст.36 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів».

Проте висновки позивача є помилковими, оскільки відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи місцевого самоврядування мають право залучати кошти та матеріально-технічні ресурси для виконання заходів благоустрою на договірних засадах з юридичними та фізичними особами.

Тобто в даному випадку йдеться про залучення ресурсів Товариства, що не передбачає оплати з місцевого бюджету, а організація благоустрою відбувається на добровільних та взаємних умовах, що є законною практикою і відповідає інтересам територіальної громади.

Стосовно твердження позивача про «швидкість розгляду питання та обґрунтованість прийнятого рішення», варто зазначити, що перед винесенням на голосування виконкому, рішення попередньо проходить відповідну процедуру, яка передбачена Регламентом виконавчого комітету.

Іншими словами, проект рішення виноситься на головування після його ретельного припрацювання відповідними органними (на предмет відповідності документів чинному законодавству тощо), з урахуванням внесених зауважень та доповнень, якщо такі були.

Крім того, Регламентом встановлено час засідання виконкому, зокрема для доповіді та виступу, який становить до 5 хвилин.

Отже, з аналізу наведено слідує, що відсутність тривалого обговорення на засіданні не впливає на правомірність ухваленого рішення.

Крім того, у судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 липня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18, від 1 червня 2022 року у справі № 620/5996/21, від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/13288/21).

Відповідно, скасування спірного рішення відповідача не буде мати наслідком реального запобіганню порушенню або ж відновлення суб`єктивного права позивача, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач.

Саме по собі припущення, що існування рішення суб`єкта владних повноважень, в даному випадку виконавчого комітету Дніпровської міської ради, як органу місцевого самоврядування, є таким, що якимось чином порушує охоронювані законом права та інтереси позивача не може бути єдиною, безумовною та беззаперечною підставою для визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Спосіб захисту своїх прав, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, по даній справі, відповідно, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, що по суті і є підставою для відмови у задоволені позову повністю.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Скасування ж оскаржуваного рішення у судовому порядку, у цьому конкретному випадку, не призведе до зміни обсягу прав та обов`язків позивача, не вплине на правову регламентацію спірних правовідносин, а отже не забезпечить ефективний захист його прав та інтересів. У такому випадку не буде досягнуто виконання завдання адміністративного судочинства.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 07.10.2021 року у справі №160/17179/20 та від 01.02.2022 року у справі №160/1936/21.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд при вирішенні даної справи, враховує висновок Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" , що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 11 червня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 20 червня 2025 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД.", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги", Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 червня 2025 року.

Суддя С. В. Прудник