Ухвала від 05.06.2025 по справі 278/292/24

УХВАЛА

05 червня 2025 року

м. Київ

справа № 278/292/24

провадження № 61-7031ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 жовтня

2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вересівського ліцею Житомирської міської ради, Департаменту освіти Житомирської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила:

- зобов`язати Вересівський ліцей Житомирської міської ради, Департамент освіти Житомирської міської ради припинити у майбутньому чинити дії, які перешкоджають відвідуванню дітьми навчальних занять (уроків) за очною (денною) формою (вимагати подання оригіналів або копій медичних довідок дітей за формою первинної облікової документації № 063/о «Карта профілактичних щеплень», не впускати дітей до навчальних приміщень закладу загальної середньої освіти на час освітнього процесу тощо), за умови надання ОСОБА_1 до закладу загальної середньої освіти заяв про переведення її дітей на очну (денну) форму здобуття освіти, копій свідоцтв про народження та оригіналів або копій медичних довідок за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу загальної середньої освіти доказів того, що діти не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень;

- стягнути з Вересівського ліцею Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 74 242,97 грн.

10 жовтня 2024 року Житомирський районний суд Житомирської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року, яким відмовивОСОБА_1 задоволенні позову.

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.

Предметом позову у цій справі є немайнова вимога про зобов`язання вчинити певні дії, яка є вимогою незначної складності, та майнова вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 74 242,97 грн, що не перевищує не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 80 = 242 240,00 грн).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Крім цього, у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 заявила клопотання про повернення судового збору, сплаченого заявником за подання касаційної скарги.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

При зверненні до суду з касаційною скаргою ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 4 844,80 грн, що підтверджується квитанцією від

28 травня 2025 року № 1499748405.

Ураховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, підлягає задоволенню з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вересівського ліцею Житомирської міської ради, Департаменту освіти Житомирської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 4 844,80 грн(чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 коп.), що внесений згідно з квитанцією № 1499748405 від 28 травня 2025 року на розрахунковий рахунок № UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача - 37993783.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов