Постанова від 23.06.2025 по справі 140/12939/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/12939/24 пров. № А/857/9081/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2025р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 16 Регіональної військово-лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (суддя суду І інстанції: Ксензюк А.Я., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 30.01.2025р., м.Луцьк; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

05.11.2024р. (згідно із відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії 16 штатної Регіональної військово-лікарської комісії /ВЛК/, яка у протоколі № 577 від 11.04.2024р. встановила захворювання солдата ОСОБА_2 , що послужило причиною смерті захворювання, яке призвело до причини смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини;

визнати протиправними дії Центральної ВЛК Збройних Сил /ЗС/ України, яка у протоколі № 5992 від 12.08.2024р. встановила захворювання та причини смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини;

зобов`язати Центральну ВЛК ЗС України прийняти нову постанову, якою встановити причинний зв`язок травми (каліцтва) солдата ОСОБА_2 у формулюванні передбаченому пп.«а» пп.21.5 п.21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р.: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), яке призвело до смерті, та причини смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини» (а.с.1-8, 45).

Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами (а.с.53 і на звороті).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2025р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення 16 Регіональної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання № 577 від 11.04.2024р.; визнано протиправним та скасовано рішення Центральної ВЛК ЗС України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання № 5992 від 12.08.2024р.; зобов`язано 16 Регіональну ВЛК переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , 1982р.н., оформлене протоколом № 577 від 11.04.2024р., з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.92-96).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач Центральна ВЛК ЗС України, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.106-111).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що під час проведення судово-медичної експертизи трупа за фактом смерті ОСОБА_2 , 1982р.н., встановлено, що смерть настала від гострої форми ішемічної хвороби серця, яка протікала з проявами гіпертрофії міокарду, нестенозуючого коронаросклерозу, периваскулярного коронаросклерозу, що підтверджується відомостями судово-медичної експертизи трупа та додатковими методами досліджень. Тілесних ушкоджень при експертизі трупу не виявлено. Безпосередня причина смерті ОСОБА_2 «Гостра недостатність кровообігу. Інші форми гострої ішемічної хвороби серця», що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 4818, виданим Комунальним закладом /КЗ/ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» 01.07.2023р., витягом з висновку експерта № 4818 від 01.07.2023р. КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Враховуючи, що смерть солдата ОСОБА_2 наступила під час участі в бойових діях в умовах воєнного стану, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 4818р. виданим КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» 01.07.2023р., свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 р., виданим Володимирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської обл. Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06.07.2023р., витягом із наказу (по стройовій частині) командира Військової частини НОМЕР_1 № 188 від 29.06.2023р., витягом із наказу (з основної діяльності) командира Військової частини НОМЕР_1 № 346 від 30.06.2023р., витягом з висновку експерта № 4818 від 01.07.2023р. КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», витягом з протоколу засідання штатної ВЛК НОМЕР_3 Регіональної ВЛК № 577 від 11.04.2024р., іншою медичною та військово-обліковою документацією, відповідно до вимог пп.«д» п.21.5 гл.21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р., встановлено наявність підстав для пов`язання захворювання, що послужили причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 «Гостра недостатність кровообігу. Інші форми гострої ішемічної хвороби серця» солдата ОСОБА_2 , 1982 р.н., із захистом Батьківщини.

За результатами розгляду апелянтом прийнято постанову про причинний зв`язок захворювання, що призвело до смерті та причини смерті, у наступному формулюванні: «Захворювання (І24.6) «Гостра недостатність кровообігу. Інші форми гострої ішемічної хвороби серця» солдата ОСОБА_2 , 1982р.н., яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, визначення причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у військовослужбовців, в тому числі, які призвели до смерті, та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК, визначені п.п.21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р., відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК.

Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку викладену у висновку у його рішенні, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК.

Представник позивача Карпюк Л.В. скерувала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.131-137).

У свою чергу відповідач Військова частина НОМЕР_1 подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримав доводи апеляційної скарги та вказав, що не заперечує проти задоволення її вимог (а.с.148-151).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.02.2022р. був призваний на військову службу на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022р.

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 55 від 26.02.2023р. солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , призначений наказом командира Військової частини НОМЕР_4 № 39-РС від 09.02.2023р. (по особовому складу) у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , який прибув з Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ), був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_6 та на всі види забезпечення з 27.02.2023р. (а.с.27).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 170 від 11.06.2023р. солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , старший стрілець 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону вважався таким, що прибув у район безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації /рф/ у Донецькій обл., ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) з 12.06.2023р. (а.с.28).

28.06.2023р. під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, на підставі бойового розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 № 114 від 27.06.2023р., в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 загинув під час ворожого обстрілу зі сторони противника.

Смерть солдата ОСОБА_2 настала внаслідок бойового ураження та дій з боку противника окупаційних військ рф та є бойовою людською втратою, є такою, що пов`язана із захистом Батьківщини під час воєнного стану.

Вказаний факт підтверджується витягом з журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 номенклатурний № 20т від 06.05.2023р. за 28.06.2023р., довідкою Військової частини НОМЕР_1 № 16167 від 04.12.2023р. про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України (а.с.30, 35).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 1488 від 01.07.2023р. КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» смерть ОСОБА_2 настала 28.06.2023р. внаслідок «Гострої недостатності кровообігу, інших форм гострої ішемічної хвороби серця» (а.с.33-34).

Згідно витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК № 577 від 11.04.2024р. захворювання солдата ОСОБА_2 , 1982р.н., «Гостра недостатність кровообігу. Гостра форма ішемічної хвороби серця», яке згідно військово-облікових документів, витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 213 від 23.07.2023р., сповіщення № 14 від 30.06.2023р. (вих.№6335) Військової частини НОМЕР_1 , довідки про безпосередню участь особи у бойових діях № 7444 від 30.07.2023р. Військової частини НОМЕР_1 , повідомлення начальника КЗ «Дніпропетровську обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 3956 від 27.11.2023р., лікарського свідоцтва про смерть № 4818 від 27.07.2023р. Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 06.07.2023р., виданого Володимирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської обл. Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , - захворювання, яке призвело до причини смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.32).

05.06.2024р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Центральної ВЛК ЗС України із заявою, в якій просила скасувати постанову штатної 16 Регіональної ВЛК № 577 від 11.04.2024р. та прийняти нову постанову, якою встановити причинний зв`язок травми (каліцтва) солдата ОСОБА_2 у формулюванні, передбаченому пп.«а» пп.21.5 п.21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р.: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), яке призвело до смерті, та причини смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини» (а.с.39-41).

Відповідно до витягу з протоколу засідання ВЛК Центральної ВЛК ЗС України № 5992 від 12.08.2024р. захворювання (І24.6) «Гостра недостатність кровообігу. Інші формі гострої ішемічної хвороби серця» солдата ОСОБА_2 , 1982 року народження, яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 4818, виданим КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» 01.07.2023р., свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Володимирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської обл. Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06.07.2023р., витягом із наказу (по стройовій частині) командира Військової частини НОМЕР_1 № 188 від 29.06.2023р., витягом із наказу (з основної діяльності) командира військової частини НОМЕР_1 № 346 від 30.06.2023р., витягом з висновку експерта № 4818 від 01.07.2023р. КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 16 Регіональної ВЛК № 577 від 11.04.2024р., іншою медичною та військово-обліковою документацією захворювання та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.43).

Не погоджуючись із діями та прийнятими рішеннями комісій, та вважаючи, що причинний зв`язок травми (каліцтва) солдата ОСОБА_2 повинен бути встановлений у формулюванні, передбаченому пп.«а» пп.21.5 п.21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р.: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), яке призвело до смерті, та причини смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини», позивач звернулася до суду із розглядуваним позовом.

Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що приписами п.21.7 глави 21 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони /МО/ України № 402 від 14.08.2008р., передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001р., зареєст. в Міністерстві юстиції України 23.02.2001р. за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Водночас, абзац 3 п.21.8 глави 21 розділу І Положення № 402 передбачає, що прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

Отже, наявність довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акта про нещасний випадок є обов`язковим для прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва).

Однак, на розгляд 16 Регіональної військово-лікарської комісії не було надано довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Як вбачається із довідки-доповіді Військової частини НОМЕР_1 за фактом загибелі військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем за призовом по мобілізації солдата ОСОБА_2 № 03/311 від 03.07.2023р., « 28.06.2023р., близько 18:45 год. поблизу АДРЕСА_3 , під час виконання бойового завдання, щодо захисту Батьківщини внаслідок мінометного обстрілу загинув солдат ОСОБА_2 . За попередньою інформацією яка була отримана від начальника медичної служби Військової частини НОМЕР_1 майора медичної служби ОСОБА_3 загибель солдата ОСОБА_2 відбулась орієнтовно внаслідок мінно-вибухової травми». У журналі бойових дій Військової частини НОМЕР_1 Реєстраційний номер 20т від 06.05.2023р. міститься запис « 29.06.2023р. в ході штурмових дій позицій противника та закріпленні на новому рубежі за координатами (Х:*3-***50, Y: *4-***69; Х:*3-***06, Y:*4-***90) два військовослужбовця отримали поранення і один військовослужбовець загинув, а саме: - старший стрілець оператор 3Мвід 2 МВ 9 МР 3 МБ солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Діагноз: поранення несумісне з життям».

Наявність довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є обов`язковим для прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва).

При цьому, згідно з п.21.30 розділу ІІ Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у п.п.21.5, 21.6 розділу II Положення № 402.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог шляхом визнання протиправними дій 16 штатної Регіональної ВЛК та Центральної ВЛК ЗС України щодо встановлення захворювання солдата ОСОБА_2 , що послужило причиною смерті захворювання, яке призвело до причини смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Водночас суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку причинам смерті ОСОБА_2 , оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії; суд не оцінює надану медичну документацію щодо його діагнозу, оскільки це перебуває поза межами компетенції суду.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення 16 Регіональної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання № 577 від 11.04.2024р., визнання протиправним та скасування рішення Центральної ВЛК ЗС України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання № 5992 від 12.08.2024р. та зобов`язання 16 Регіональної ВЛК переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , 1982р.н., оформлене протоколом № 577 від 11.04.2024р., з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Стосовно решти позовних вимог колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України № 2232-ХІІ від 25.03.1992р. «Про військовий обов`язок і військову службу» /Закон № 2232-XII/ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

За змістом ч.12 ст.2 Закону № 2232-XII кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов`язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов`язки військової служби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України № 2011-XII від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» /Закон № 2011-XII/.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закон № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч.6 ст.18 Закону № 2011-XII вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Статтею 70 Закону України № 2801-XII від 19.11.1992р. «Основи законодавства України про охорону здоров`я» /Закон № 2801-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ передбачено, що Військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р. затверджено Положення про військово лікарську експертизу в Збройних силах України /далі - Положення № 402; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.1.1. розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п.1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 основним завданнями військово-лікарської експертизи є, серед іншого: визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Згідно пп.2.4.5 п.2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право: приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Відповідно до пункт 21.3 глави 21 розділу І Положення № 402 причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.

Згідно з п.21.7 глави 21 розділу І Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001р. за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Водночас, абз.3 п.21.8 глави 21 розділу І Положення № 402 передбачає, що прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

Отже, наявність довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акта про нещасний випадок є обов`язковим для прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва).

Під час судового розгляду встановлено, що на розгляд 16 Регіональної ВЛК не було надано довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_2 .

Апеляційний суд враховує, що згідно довідки-доповіді Військової частини НОМЕР_1 за фактом загибелі військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем за призовом по мобілізації солдата ОСОБА_2 № 03/311 від 03.07.2023р. « 28.06.2023р. близько 18:45 год. поблизу н.п.Часів Яр, Бахмутського р-ну, Донецької обл., під час виконання бойового завдання, щодо захисту Батьківщини внаслідок мінометного обстрілу загинув солдат ОСОБА_2 . За попередньою інформацією яка була отримана від начальника медичної служби Військової частини НОМЕР_1 майора медичної служби ОСОБА_3 загибель солдата ОСОБА_2 відбулась орієнтовно внаслідок мінно-вибухової травми».

Окрім цього, в журналі бойових дій Військової частини НОМЕР_1 Реєстраційний номер 20т від 06.05.2023р. міститься наступний запис: « 29.06.2023р. в ході штурмових дій позицій противника та закріпленні на новому рубежі за координатами (Х:*3-***50, Y: *4-***69; Х:*3-***06, Y:*4-***90) два військовослужбовця отримали поранення і один військовослужбовець загинув, а саме: - Старший стрілець оператор 3Мвід 2 МВ 9 МР 3 МБ солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Діагноз: поранення несумісне з життям».

Водночас, як правильно зауважив суд першої інстанції, наявність довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є обов`язковим для прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва).

Вказана обставина не була врахована відповідачами при прийнятті спірних рішень.

У цьому контексті варто зазначити, що завданням ВЛК відповідно до Положення № 402, є, зокрема визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Для цього відповідач наділений правом витребовувати медичні документи, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

При цьому, згідно з п.21.30 розділу ІІ Положення № 402 постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов`язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті».

Також апеляційний суд враховує, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 170 від 11.06.2023р. солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , старший стрілець 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону вважався таким, що прибув у район безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій обл., ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) з 12.06.2023р. (а.с.28).

28.06.2023р. під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, на підставі бойового розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 № 114 від 27.06.2023р., в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 загинув під час ворожого обстрілу зі сторони противника.

Смерть солдата ОСОБА_2 настала внаслідок бойового ураження та дій з боку противника окупаційних військ рф та є бойовою людською втратою, є такою, що пов`язана із захистом Батьківщини під час воєнного стану.

Вказаний факт підтверджується витягом з журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 номенклатурний № 20т від 06.05.2023р. за 28.06.2023р., довідкою Військової частини НОМЕР_1 № 16167 від 04.12.2023р. про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України (а.с.30, 35).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення 16 Регіональної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання № 577 від 11.04.2024р., визнання протиправним та скасування рішення Центральної ВЛК ЗС України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання № 5992 від 12.08.2024р. та зобов`язання 16 Регіональної ВЛК переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , 1982р.н., оформлене протоколом № 577 від 11.04.2024р., з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

Щодо аргументів скаржника про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки викладеної у висновку ВЛК, суд апеляційної інстанції зазначає, що в межах розгляду цієї справи судом не надається оцінка діагнозу ОСОБА_2 , а перевіряється дотримання відповідачами вищенаведених правових норм та визначеної процедури при проведенні військово-лікарської експертизи.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов`язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що обраний спосіб захисту прав позивача повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача частково задоволені у визначений спосіб.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Центральну ВЛК ЗС України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2025р. в адміністративній справі № 140/12939/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор

Дата складання повного судового рішення: 23.06.2025р.