Ухвала від 06.08.2025 по справі 140/12939/24

УХВАЛА

06 серпня 2025 року

м. Київ

справа №140/12939/24

адміністративне провадження № К/990/31679/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року

у справі № 140/12939/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 16 Регіональної військово-лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 16 Регіональної військово-лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:

- визнати протиправними дії 16 штатної Регіональної військово-лікарської комісії, яка протоколом №577 від 11.04.2024 встановила захворювання солдата ОСОБА_2 , що послужило причиною смерті - захворювання, яке призвело до причини смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини;

- визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка протоколом №5992 від 12.08.2024 встановила - захворювання та причини смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України прийняти нову постанову, якою встановити причинний зв`язок травми (каліцтва) солдата ОСОБА_2 у формулюванні передбаченому п.п. «а» п.п. 21.5 п.21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Поранення (контузія, травма, каліцтво), яке призвело до смерті, та причини смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання від 11 квітня 2024 року №577.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання від 12.08.2024 №5992.

Зобов`язано 16 Регіональну військово-лікарську комісію переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , 1982 року народження, оформлене протоколом №577 від 11 квітня 2024 року з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправними дії відповідача, яка протоколом встановила - захворювання та причини смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини та зобов`язання відповідача прийняти нову постанову, якою встановити причинний зв`язок травми (каліцтва) солдата ОСОБА_2 у формулюванні передбаченому п.п. «а» п.п. 21.5 п.21 розділу ІІ Положення №402.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

При цьому, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень керувались висновками, викладеними у постановах Верховного Суду ід 13.06.2018 у справі №806/526/16 щодо неможливості судів надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК; від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 щодо неможливості надання судом оцінки діагнозу та/або встановлення причин смерті; від 12.02.2021 у справі №820/5570/16 щодо оскарження рішень ВЛК.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі № 140/12939/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 16 Регіональної військово-лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

С. А. Уханенко