ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 р. № 42/219-09
Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Сел іваненко В.П.- головуючий, судд і Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скарг у комунального підприємс тва “Міський інформаційний ц ентр”, м. Харків (далі - Підпри ємство)
на постанову Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 11.08.2010
зі справи № 42/219-09
за позовом Підприємств а
до фізичної особи - під приємця ОСОБА_2, м. Харків (д алі - ФОП ОСОБА_2О.)
про стягнення 18 915, 37 грн.
За результатами розгляду касаційних скарг Вищий госп одарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення суми 18 915, 37 грн., у тому числі сум заборгованості за користування місцем, яке пер ебуває в комунальній власнос ті (далі - Місце), для розташув ання спеціальних конструкці й, сум пені, штрафу, а також про зобов' язання повернути на підставі акта приймання-пере дачі відповідне місце.
Рішенням господарського с уду Харківської області від 29.09.2009 (суддя Яризько В.О.):
позов задоволено;
з ФОП ОСОБА_2 стягнуто на користь Підприємства: забор гованість за користування Мі сцем у сумі 492, 69 грн.; 122, 68 грн. пені ; 18 300 грн. штрафу; 275 грн. витрат з о плати державного мита; 118 грн. в итрат з інформаційно-технічн ого забезпечення судового пр оцесу; 17 грн. “витрат на отрима ння довідки з ЄДР”;
ФОП ОСОБА_2 зобов' язан о повернути Підприємству на підставі акта приймання-пере дачі Місце за адресою: м. Харкі в, вул. Двадцять третього серп ня, 64.
У прийнятті зазначеного рі шення суд з посиланням на нор ми статей 193, 230, 241 Господарськог о кодексу України, статей 526, 549 Ц ивільного кодексу України, с татей 33, 43 та інших Господарськ ого процесуального кодексу У країни (далі - ГПК України) вих одив з обґрунтованості позов них вимог.
Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 11.08.2010 (колегія суддів у складі: Білоконь Н.Д. - го ловуючий, судді Терещенко О.І . і Івакіна В.О.):
клопотання Підприємства п ро відкладення розгляду спра ви залишено без задоволення;
апеляційну скаргу ФОП ОС ОБА_2 задоволено;
рішення місцевого господа рського суду з даної справи с касовано;
прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмов лено;
з Підприємства стягнуто на користь ФОП ОСОБА_2 137, 50 грн . державного мита, сплаченого з апеляційної скарги, та 2 466, 48 г рн. за проведення судової екс пертизи.
У прийнятті зазначеної пос танови суд виходив з відсутн ості підстав для задоволення позовних вимог у зв' язку з т им, що договірних (і зобов' яз альних) відносин між сторона ми у справі не існує.
У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни Підприємство просить скас увати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з дан ої справи і прийняти нове ріш ення, яким позовні вимоги зад овольнити, а судові витрати з і справи покласти на ФОП ОС ОБА_2 Скаргу мотивовано при йняттям згаданої постанови з а неправильного застосуванн я апеляційним господарським судом норм матеріального пр ава.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до стат ті 1114 ГПК України належним чин ом повідомлено про час і місц е розгляду касаційної скарги .
За результатами цього розг ляду Вищий господарський суд України дійшов висновку по в ідсутність підстав для задов олення касаційної скарги з у рахуванням такого.
Судом першої інстанції у сп раві встановлено, що:
- 13.09.2006 Підприємство і ФОП ОС ОБА_2 уклали договір № 9084 про н адання в користування місць, які перебувають у комунальн ій власності, для розташуван ня спеціальних конструкцій ( далі - Договір);
- відповідно до Договору та акта приймання-передачі від 13.09.2006 до цього договору Підприє мство надало ФОП ОСОБА_2 в експлуатацію Місце, розташо ване за згаданою адресою;
- на підставі довідки відділ у реклами управління містобу дування та архітектури від 07.0 9.2006 ФОП ОСОБА_2 було встанов лено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: кр онштейн на опорі (1, 20 х 1, 80 х 2) за ті єю ж адресою на 3 місяці до отр имання дозволу на її розміще ння;
- за умовами Договору й дода тку № 1 до нього ФОП ОСОБА_2 зобов' язана щомісяця здійс нювати оплату за користуванн я місцями авансом до 25 числа м ісяця, що передує місяцеві, за який здійснюється оплата, в р озмірі 186, 62 грн. (з ПДВ);
- ФОП ОСОБА_2 не виконала зобов' язань за Договором: н е вносила платежі за період з вересня по грудень2006 року, вна слідок чого утворилася забор гованість у сумі 492, 69 грн.;
- поданий Підприємством роз рахунок пені відповідає умов ам Договору;
- договір припинив дію 31.12.2006. Ци м договором передбачено обов ' язок користувача після при пинення дії Договору звільни ти надані в користування міс ця і повернути їх Підприємст ву на підставі підписуваного уповноваженими представник ами сторін акта приймання-пе редачі, з моменту підписання якого місця вважаються пове рнутими Підприємству;
- Договором передбачено спл ату штрафу за прострочення п овернення наданих у користув ання місць у розмірі 50 грн. за к ожний день затримки повернен ня кожного місця;
- Підприємством відповідно до умов Договору нараховано штраф за затримку поверненн я Місця за період з 29.07.2008 по 29.07.2009 у сумі 18 300 грн.;
- після припинення дії Догов ору ФОП ОСОБА_2 не поверну ла Підприємству надане в кор истування Місце;
- Підприємство надсилало ФО П ОСОБА_2 повідомлення з в имогою погасити заборговані сть за Договором та повернут и місце, але це повідомлення б уло залишено без відповіді т а задоволення.
Судом апеляційної інстанц ії зазначено, що:
- ФОП ОСОБА_2 через непові домлення її належним чином п ро час і місце судових засіда нь місцевого господарського суду з розгляду даної справи не брала участі в цих засідан нях;
- за клопотанням ФОП ОСОБА _2 ухвалою апеляційного гос подарського суду від 09.12.2009 у спр аві було призначено судову п очеркознавчу експертизу, про ведення якої доручено Харків ському науково-дослідному ін ституту судових експертиз;
- за висновком відповідної е кспертизи від 01.07.2010 № 3332 підписи від імені ФОП ОСОБА_2 у Дог оворі та в акті приймання-пер едачі місць до цього договор у виконані не ОСОБА_2, а інш ою особою;
- відтак Договір ФОП ОСОБА _2 не укладався.
Відповідно до частини друг ої статті 11 Цивільного кодекс у України підставами виникне ння цивільних прав та обов' язків є, зокрема, договори та і нші правочини.
Статтею 509 Цивільного кодек су України передбачено, що: зо бов' язанням є правовідноше ння, в якому одна сторона (борж ник) зобов' язана, зокрема, вч иняти на користь другої стор они (кредитора) певну дію, а кр едитор має право вимагати ві д боржника виконання його об ов' язку; зобов' язання вини кають з підстав, встановлени х статтею 11 цього Кодексу.
У розгляді даної справи апе ляційний господарський суд, на відміну від суду першої ін станції, встановивши з додер жанням правил статті 34 ГПК Укр аїни щодо належності і допус тимості доказів, що:
позовні вимоги засновані н а Договорі;
Договір з боку відповідача - ФОП ОСОБА_2 підписаний не нею, а іншою особою;
відтак цей договір не є підс тавою для виникнення у ФОП ОСОБА_2 зобов' язань щодо П ідприємства, -
дійшов висновку про відсут ність підстав для задоволенн я позовних вимог, який довода ми касаційної скарги не спро стовується.
Зазначаючи про порушення а пеляційним господарським су дом норм матеріального права , скаржник фактично вдається до заперечення фактичних об ставин, встановлених цим суд ом, та спростування здійснен ої ним оцінки доказів у справ і. Проте згідно з частиною дру гою статті 1117 ГПК України не ма є права встановлювати або вв ажати доведеними обставини, що не були встановлені у ріше нні або постанові господарсь кого суду чи відхилені ним, ви рішувати питання про достові рність того чи іншого доказу , про перевагу одних доказів н ад іншими, збирати нові доказ и або додатково перевіряти д окази.
До того ж у касаційній скарз і йдеться крім Договору (щодо якого апеляційним господарс ьким судом з' ясовано, що він не підписувався відповідаче м у справі), ще й про договори в ід 24.01.2006 № 6214, від 21.06.2006 № 7689, на які, о днак Підприємство в обґрунту вання своїх позовних вимог н е посилалося, що вбачається з його позовної заяви (а. с. 2 - 5), а в ідтак у господарського суду й не було підстав досліджува ти їх та оцінювати як докази у справі.
Таким чином, Підприємство п ід час розгляду справи в апел яційній інстанції всупереч в имогам частини другої статті 43, статей 33 і 34 ГПК України не до ведено належними і допустими ми доказами обґрунтованість позовних вимог і ті обставин и, на які воно посилалося як на підставу цих вимог. А перевір ка доводів, наведених у касац ійній скарзі, з урахуванням н аведеного припису частини др угої статті 1117 названого Коде ксу перебуває поза межами пе регляду справи в касаційній інстанції. Водночас скаржник ом не наведено обґрунтованих доводів щодо порушення або н еправильного застосування с удом апеляційної інстанції п ередбачених статтею 43 ГПК Укр аїни правил оцінки доказів.
Визначених процесуальним законом підстав для скасуван ня оскаржуваного судового рі шення не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГП К України, Вищий господарськ ий суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківсько го апеляційного господарськ ого суду від 11.08.2010 зі справи № 42/219- 09 залишити без змін, а касацій ну скаргу комунального підпр иємства “Міський інформацій ний центр” - без задоволення .
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2010 |
Оприлюднено | 16.12.2010 |
Номер документу | 12834024 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні