Рішення

від 10.12.2010 по справі 5020-7/019-4/055-1/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-7/019-4/055-1/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

10 грудня 2010 року справа № 5020-7/019-4/055-1/135

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект”

(вул. Сорок років Радянської України, буд. 11, кв. 36, м. Запоріжжя, 69006;

вул. Експресівська, 26, м. Запоріжжя, 69008)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн”

(Камишове шосе, буд. 10, м. Севастополь, 99014)

про стягнення 148 396,23 грн.

                                                                                    Суддя  Алсуф'єв В.В.

Представники:

Від позивача –Черних О.С., представник, довіреність від 29.05.2010 ;   

Від відповідача  - не з'явився.   

 Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект” (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн”                        (надалі - Відповідач) про стягнення 149 006,00 грн. боргу.  

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку Відповідача умов Договору поставки № 2 від 15.02.2007 в частині проведення оплати за поставлену продукцію.

22.02.2010 судом було одержано уточнення позовних вимог, в якому Позивач зазначив, що Відповідачем 08.02.2010 було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 80 002,00 грн., у зв'язку з чим Позивач зменшив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 69 004,00 грн. основного боргу.

Також, Позивач заявив вимогу про стягнення з Відповідача 5 000,00 грн. вартості послуг адвоката в якості судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.04.2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2010, позов задоволений повністю.

За наслідками перегляду справи в касаційному порядку, постановою Вищого господарського суду від 13.10.2010 касаційну скаргу ТОВ “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” задоволено частково, рішення господарського суду міста Севастополя від 20.04.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 у справі № 5020-7/019-4/055 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

24.11.2010 Позивачем надано суду уточнюючу позовну заяву, якою він доповнив первісно заявлені позовні вимоги вимогами про стягнення з Відповідача 72 886,16 грн. –суми інфляційних втрат, а також 11 529,04 грн. –суми трьох процентів річних від простроченої суми.  Вказана уточнююча позовна заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 10.12.2010 провадження у справі було припинено у частині вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 5 022,97 грн. відповідно до пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 10.12.2010 Відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке підписано уповноваженим представником Відповідача 01.12.2010 (т. II а.с. 18), про причини неявки не повідомив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача,  суд,

в с т а н о в и в :

15.02.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект” (постачальник) укладений договір поставки №2 (далі –Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити Продукцію у кількості та по ціні, що зазначається в Специфікації, та є невід'ємною частиною договору /т. I а.с.9-10/.

Згідно з пунктами 2.2.-2.3 Договору, датою поставки за Договором вважається дата, яка визначена у товаротранспортній накладній, якщо інше не обумовлено сторонами. Строк поставки Продукції вказується у Специфікаціях.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.3 –загальна сума Договору складає 1000000,00 грн. Загальна сума може бути змінена за згодою сторін у зв'язку із зміною рівня цін та обсягів поставки. Ціна на Продукцію встановлюється на умовах СРТ (склад Покупця) Покупець сплачує продукцію за Договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 20 днів з моменту отримання Продукції із складу Постачальника.

За умовами пункту 4.4 Договору, разом з Продукцією, покупець отримує наступні документи: паспорт на товар; рахунок та податкову накладну; накладну на товар.

Відповідно до розділу 5 Договору, за порушення умов Договору винна сторона відшкодує спричиненні збитки у порядку, передбаченому діючим законодавством. За порушення строків оплати Продукції, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5% від сумі Договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

16.03.2007 сторонами підписана Специфікація №1 до договору №2 від 15.02.2007                 /т. I а.с.11/.

20.06.2007 сторонами підписана Специфікація №2 до договору №2 від 15.02.2007             /т. I а.с.12/.

20.06.2007 сторонами підписана Специфікація №3 до договору №2 від 15.02.2007             /т. I а.с.13/. У вказаній специфікації встановлена вартість продукції у розмірі 308004,00 грн. (з ПДВ).

          Згідно з умовами договору №2 від 15.02.2007 постачальник поставив, а покупець прийняв Продукцію (електродвигун Д-816 У2, кількістю 2 штуки, вартістю 128335,00 грн. кожен) на загальну суму 308004,00 грн. (з ПДВ).

          Факт поставки Товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000016 від 20.06.2007 (арк.с. 15), податковою накладною від 20.06.2007 №16 (т.I а.с. 16), а також довіреністю серії ЯНЯ №033512 від 20.06.2007 /т. I а.с. 17/.

Відповідно до пункту 3.3 Договору відповідач повинен був здійснити оплату Товару протягом 20 днів з моменту отримання Продукції, таким чином останнім днем здійснення оплати було 10.07.2007.

Відповідач отриманий Товар оплатив лише частково, а саме на суму 158998,00 грн.

Таким чином, решта суми основного боргу, яку повинен був сплатити Покупець склала 149006,00 грн. (308004,00 грн. –158998,00 грн. = 149006,00 грн.).

Актом звірення взаєморозрахунків станом на 31.10.2009 підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 149006,00 грн. /т. I а.с. 19/.

Несплата суми основного боргу за договором №2 від 15.02.2007 і стала причиною для звернення позивача до Господарського суду міста Севастополя з відповідними позовними вимогами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в ході розгляду справи, а саме 08.02.2010 відповідачем сплачено на користь позивача частину суми основного боргу у розмірі 80002,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 84 та 85 від 08.02.2010 на суму 31002,00 грн. та 49000,00 грн. /т. I а.с. 48/.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати отриманої за вказаним договором Продукції, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003               (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою та третьою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Покупцем сума заборгованості за Договором у повному обсязі сплачена не була. Таким чином, сума боргу за отриману Продукцію в розмірі 69004,00 грн. підлягає стягненню з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн”.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 11529,04 грн. –3% річних від суми заборгованості, 67863,19 грн. –інфляційних втрат.

Судом встановлено, що сума 3% річних від суми заборгованості за період з 22.11.2007 по 07.02.2010 (включно) становить 9 895,63 грн., а саме:

149006,00/365 X 3%  X 808 = 9 895,63, де 808 –кількість днів прострочення.

Сума 3% річних від суми заборгованості за період з 08.02.2010 по 22.11.2010 (включно) становить 1 633,41 грн., а саме:

69004,00/365 X 3%  X 288 = 1633,41,  де 288 –кількість днів прострочення.

Отже сума 3% річних від суми заборгованості за період з 22.11.2007 по 22.11.2010 становить 11529,04 грн. (9895,63 + 1633,41 =11529,04).

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат за період 22.11.2007 по 07.02.2010 становить 63 729,86 грн., а саме:

149006,00 X 142,77% - 149006,00 = 63729,86, де 142,77% - середній індекс інфляції за вказаний період.

Сума інфляційних втрат за період 08.02.2010 по 22.11.2010 становить 4 133,33 грн., а саме:

69004,00 X 105,99% - 69004,00 = 4133,33, де 105,99 % - середній індекс інфляції за вказаний період.

Отже сума інфляційних втрат за період 22.11.2007 по 22.11.2010 становить             67863,19 грн. (63729,86 + 4133,33 = 67863,19).

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача  11529,04 грн. –3% річних від суми заборгованості, 67863,19 грн. –інфляційних втрат, - такими, що підлягають задоволенню.  

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Матеріалами справи, а саме договором від 20.10.2009 про надання юридичних послуг (т. I а.с.40-41), платіжним дорученням № 783 від 18.02.2010 (т. I а.с. 42), актом приймання-здачі виконаних робіт до Договору про надання юридичних послуг від 19.02.2010                    (т. I а.с. 43), свідоцтвом №686 про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.08.2009 (т. I а.с. 44) підтверджуються судові витрати позивача на послуги адвоката в сумі                  5000,00 грн.

Керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 625, 655, частинами першою та третьою статті 692, статтею 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 175,193  Господарського кодексу України,  статтями 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” (99014,  м. Севастополь, Камишовське шосе, будинок 10, ідентифікаційний код 33965794, р/р 260087786 в 4К BANK МФО 331489, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект” (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя,  вул. Сорок років Рад. України, будинок 11, квартира 36, ідентифікаційний код 32040374,                       р/р 2600210362601 в АТ «МетаБанк»Операційне управління м. Запоріжжя,            МФО 313582, або на інші рахунки) суму 148 396,23 грн. (сто сорок вісім тисяч триста дев'яносто шість грн., 23 коп.), в тому числі 69004,00 грн. основного боргу, 11529,04 грн. - 3% річних від суми заборгованості, 67863,19 грн. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 2283,28 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят три грн., 28 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі  236,00 (двісті тридцять шість) гривень.

3.            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” (99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, будинок 10, ідентифікаційний код 33965794, р/р 260087786 в 4К BANK МФО 331489, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект” (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя,  вул. Сорок років Рад. України, будинок 11, квартира 36, ідентифікаційний код 32040374,                         р/р 2600210362601 в АТ «МетаБанк»Операційне управління м. Запоріжжя,              МФО 313582, або на інші рахунки) витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч грн., 00 коп. ).

           Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                    В.В. Алсуф'єв

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України  

та підписано 14. 12.2010.

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект”

(вул. Сорок років Радянської України, буд. 11, кв. 36, м. Запоріжжя, 69006)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект”

(вул. Експресівська, 26, м. Запоріжжя, 69008)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн”

(Камишове шосе, буд. 10, м. Севастополь, 99014).