Постанова від 02.06.2025 по справі 908/2879/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2025 р. Справа№ 908/2879/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тищенко А.І.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 (повний текст складено 30.12.2024)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 (повний текст складено 30.12.2024)

у справі № 908/2879/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжелектропостачання",

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Санталекс Грін Пауер",

2. Приватне підприємство "Нацпрод",

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "КД Енерджі 2",

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгорне",

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіфія-Солар-2",

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіфія-Солар-1"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2023 року Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго", позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") про зобов`язання ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснити коригування даних на платформі Market Management System (MMS) та у відповідних первинних документах ПрАТ "НЕК "Укренерго" з визначенням значення сертифікованих даних по ресурсним об`єктам генерації, які не здійснювали синхронну роботу з ОЕС України у період з 01.07.2022 по 31.03.2023, на рівні 0 кВт.год, на підставі чого здійснити перерахунок обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії в бік зменшення у період з 01.07.2022 по 31.03.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з коригування за період з липня 2022 року по березень 2023 року включно значення сертифікованих даних на рівні 0 кВт.год по об`єктам генерації, що знаходяться на тимчасово окупованій території (в тому числі ПП "Нацпрод", ТОВ "КД Енерджі") у зв`язку з неможливістю здійснити перевірку даних, наданих ППКО (постачальників послуг комерційного обліку) по виробникам електричної енергії, на підставі Протоколу №48 від 03.07.2023, складеного за результатами наради за участю представників НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, НЕК "Укренерго", ДП "Гарантований покупець" щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів системи передачі/розподілу, які працюють/працювали несинхронно з ОЕС України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 залучено до участі у даній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Санталекс Грін Пауер" (далі - ТОВ "Санталекс Грін Пауер"), Приватне підприємство "Нацпрод" (далі - ПП "Нацпрод"), Товариство з обмеженою відповідальністю "КД Енерджі 2" (далі - ТОВ "КД Енерджі 2").

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2024) до участі у даній справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгорне" (далі - ТОВ "Солар Парк Підгорне").

Господарським судом Запорізької області у судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2024, постановлено ухвалу, за якою дану господарську справу за №908/2879/23 передано для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжелектропостачання" (далі - ТОВ "Запоріжелектропостачання") та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), а також третіх, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіфія-Солар-2" (далі - ТОВ "Скіфія-Солар-2") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіфія-Солар-1" (далі - ТОВ "Скіфія-Солар-1").

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі № 908/2879/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції врахував, що позивачем під час розгляду даної справи не підтверджено шляхом надання суду відповідних доказів наявності у відповідача до 19.04.2024 обов`язку з визначення сертифікованих даних по ресурсним об`єктам генерації, які не здійснювали синхронну роботу з ОЕС України, у період з 01.07.2022 по 31.03.2023, на рівні 0 кВт.год, а також несинхронної роботи об`єктів третіх осіб у період з 01.07.2022 по 31.03.2023, а тому дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування даних на платформі Market Management System (MMS) та у відповідних первинних документах відповідача з визначенням сертифікованих даних про ресурсним об`єктам генерації, які не здійснювали синхронну роботу з ОЕС України, у період з 01.07.2022 по 31.03.2023 на рівні 0 кВт.год.

З огляду на те, що інша вимога позивача щодо зобов`язання здійснити перерахунок обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії в бік зменшення у спірний період є похідною від вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування даних на платформі Market Management System (MMS), суд першої інстанції виснував про відсутність підстав і для її задоволення.

Крім того, суд першої інстанції в ухваленому рішенні констатував про те, що під час розгляду даної справи позивачем також фактично документально не підтверджено невиконання відповідачем обов`язку з перерахунку обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії в бік зменшення, оскільки підписані між позивачем та відповідачем акти коригування за заявлений позивачем період свідчать про протилежне.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 заяви ПП "Нацпрод" та ТОВ "КД Енерджі 2" задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ПП "Нацпрод" 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Присуджено до стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ТОВ "КД Енерджі 2" 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Задовольняючи частково заяви зазначених третіх осіб у справі про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши, що права та інтереси і ПП "Нацпрод", і ТОВ "КД Енерджі 2" у даній справі представляли одні представники АО "Арцінгер", подані ними заяви по суті були ідентичними за змістом, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені третіми особами до відшкодування розміри витрат на правничу допомогу в сумі 155 870,82 грн є завищеними та такими, що не відповідають критеріям пропорційності предмету спору та розумності витрат, а час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт, не відповідає реальності заявлених вимог; ПАТ "Запоріжжяобленерго", будучи підприємством державного сектору економіки, є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що підтверджується витягом з наказу Міністерства енергетики України від 10.10.2024 №394, а тому визнав, що обгрунтованими до стягнення з позивача є витрати на правничу допомогу у зменшеному розмірі до 20 000,00 грн кожному із заявників.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням та додатковим рішенням, ПАТ "Запоріжжяобленерго" 20.01.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі № 908/2879/23 та прийняти нове рішення яким: закрити провадження у справі № 908/2879/23 в частині зобов`язання НЕК "Укренерго" здійснити коригування даних на платформі MMS та відобразити це в системі управління ринком на платформі MMS та у відповідних первинних документах НЕК "Укренерго" з визначенням сертифікованих даних по ресурсним об`єктам генерації, які не здійснювали синхронну роботу з ОЕС України у період з 01.07.2022 по 31.03.2023 на рівні 0 кВт.год та задовольнити позовні вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" в частині зобов`язання НЕК "Укренерго" здійснити перерахунок обсягу наданих послуг з передачі електричної (за договором від 27.05.2019 № 0503-0204) в бік зменшення у період з 01.07.2022 по 31.03.2023; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 908/2879/23 та прийняти нове додаткове рішення, яким витрати на правничу допомогу понесені третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ПП "Нацпрод" та ТОВ "КД Енерджі 2", покласти на НЕК "Укренерго"; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач вважає рішення суду першої інстанції від 04.11.2024 та додаткове рішення від 02.12.2024 у справі №908/2879/23 незаконними, необгрунтованими, прийнятими без з`ясування обставин, що мають значення для справи, та з висновками, які не відповідають встановленим обставинам справи, а тому зазначені судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям постанови про часткове закриття провадженння у справі, часткове задоволення позовних вимог та покладення судових витрат, у тому числі понесених третіми особами, на відповідача.

Так, позивач посилається на те, що встановивши під час розгляду справи факт здійснення відповідачем коригування даних на платформі Market Management System (MMS) у період з 01.07.2022 по 31.03.2023 з зазначенням сертифікованих даних на рівні 0 кВт.год по об`єктам генерації, що знаходяться на тимчасово окупованій території (у тому числі ПП "Нацпрод" та ТОВ "КД Енерджі 2"), суд першої інстанції повинен був закрити в цій частині позовних вимог провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України та задовольнити похідні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії в бік його зменшення у спірний період. Отже, висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, за твердженням позивача, не відповідають встановленим обставинам справи, що є порушенням норм процесуального права.

Крім того, оскільки коригування вище зазначених даних здійснено відповідачем на підставі Протокольного рішення №48-п від 03.07.2023, складеного за результатами наради під головуванням НКРЕКП, щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, тому позивач вважає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції помилково виснував про те, що до 19.04.2024 у відповідача, як адміністратора розрахунків, був відсутній обов`язок щодо прийняття таких даних на рівні нуля.

Щодо додаткового рішення від 02.12.2024, то, на думку скаржника, у зв`язку з тим, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, який в процесі розгляду справи здійснив відповідні коригування даних на виконання Протокольного рішення №48-п від 03.07.2023 за період з 01.07.2022 по 31.03.2023, тобто після звернення позивача до господарського суду з даним позовом, внаслідок чого предмет спору частково припинив існування, тому понесені позивачем витрати зі сплати судового збору та судові витрати третіх осіб у цій справі повинні бути віднесені на відповідача.

19.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду (сформовано в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 18.03.2025) від ПАТ "Запоріжжяобленерго" надійшли пояснення у справі №908/2879/23.

З огляду на зміст зазначених письмових пояснень фактично вони є відповіддю на відзив на апеляційну скаргу, поданою поза межами строку, встановленому судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 10.02.2025, без клопотання про його продовження, а тому такі пояснення залишаються судом апеляційної інстанції без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025 справу № 908/2879/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.

У зв`язку з участю головуючого судді Кравчука Г.А. у семінарі Національної школи суддів України 27.01.2025 та тимчасовою непрацездатністю судді Коробенка Г.П. з 28.01.2025 по 07.02.2025, процесуальні дії у даній справі не здійснювались.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №908/2879/23, розгляд справи призначено на 20.03.2025 о 14 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії в установлені судом строки, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №908/2879/23.

03.03.2025 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено заяву представника НЕК "Укренерго" адвоката Батовської Т.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; вирішено проводити судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представника відповідача - адвоката Батовську Т.І.; попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено заяву представника ПАТ "Запоріжжяобленерго" адвоката Кулешової Л.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; вирішено проводити судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представника позивача - адвоката Кулешову Л.В.; попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

За результатами судового засідання, що відбулось 20.03.2025, колегією суддів відкладено розгляд апеляційної скарги позивача у даній справі на 30.04.2025 о 10 год 20 хв, про що постановлено відповідну ухвалу. У зазначеній ухвалі судом апеляційної інстанції визначено осіб - представників позивача та відповідача, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 задоволено заяву представника ТОВ "Запоріжелектропостачання" адвоката Нікітіної Ю.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; вирішено проводити судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представника ТОВ "Запоріжелектропостачання" - адвоката Нікітіну Ю.С.; попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 розгляд апеляційної скарги ПАТ "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 908/2879/23 призначено на 02.06.2025 о 14 год 20 хв, з визначенням осіб - представників учасників справи, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позиція інших учасників справи.

27.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ПрАТ "НЕК "Укренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Заперечуючи проти апеляційної скарги позивача, відповідач вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції від 04.11.2024 у даній справі таким, що відповідає нормам процесуального та матеріального права.

Узагальнені заперечення відповідача зводяться до такого:

-доводи позивача щодо першої позовної вимоги є суперечливими, оскільки він одночасно вказує про встановлення судом першої інстанції обставин та не нез`ясування ним цих же обставин, що мають значення для справи;

-зі змісту протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №3192379 від 05.08.2024 (п.31) слідує, що суд першої інстанції протокольною ухвалою відмовив позивачеві у прийнятті до розгляду уточнення позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги розглядаються в межах заявлених в позовній заяві. У поданих пізніше письмових поясненнях від 26.08.2024 позивач підтримав свої позовні вимоги та просив врахувати їх та задовольнити позов у повному обсязі. Отже, із наведеного не вбачається відсутність між сторонами цієї справи спору щодо першої позовної вимоги та наявність підстав для застосування у даній ситуації пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України;

-на дату подачі позову, 15.09.2023, і до 19.04.2024 (дата внесення змін до постанови НКРЕКП № 332) нормативними актами, що регулюють спірні відносини, на відповідача, як адміністратора комерційного обліку, обов`язок щодо прийняття певних даних на рівні нуля не покладався;

-наявні в матеріалах справи докази (лист позивача адресований відповідачу від 30.06.2023 №007-63/3069, лист відповідача адресований позивачу від 04.09.2023 №01/43416) у сукупності з твердженнями позивача про здійснення коригування даних на платформі MMS із зазначенням сертифікованих даних на рівні 0 кВт.год по об`єктам генерації, що працювали несинхронно за період з липня 2022 року по березень 2023 року, свідчать про відсутність спору щодо коригування даних на платформі MMS ще на дату подачі позову;

-оскільки станом на дату подачі позову з боку відповідача не було допущено порушень його зобов`язань щодо коригування даних на платформі MMS (до 19.04.2024 нормативними актами не передбачений такий обов`язок), тому не було і порушень похідних від них зобов`язань щодо перерахунку обсягу наданих послуг з передачі;

-саме через не здійснення позивачем, як ППКО, перерахунків погодинних обсягів по ТКО відбору площадок комерційного обліку групи Б учасників ринку та повторного завантаження в датахаб оновлених даних комерційного обліку за період з 01.07.2022 по 31.03.2023 (версія 3), виходячи з обсягу надходження електричної енергії від ресурних об`єктів генерації, які не зддійснюють синхронну роботу з ОЕС України, на рівні 0 кВт.год, у відповідача не було можливості та обов`язку здійснити коригування розрахунків з АР за небаланси та з ОСП за послуги з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління і для позивача, і для інших учасників ринку електричної енергії;

- під час розгляду справи та після неодноразових звернень відповідача, позивачем було здійснено перерахунок погодинних обсягів по ТКО відбору площадок комерційного обліку групи Б учасників ринку, у зв`язку з чим було уточнено дані комерційного обліку, зокрема і для позивача, складено та направлено акти коригування обсягів послуги з передачі електричної енергії за спірний період.

Явка представників сторін.

У судове засідання 02.06.2025 з`явилися представики позивача та відповідача.

Треті особи не забезпечили участь у судовому засіданні своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представників у судове засідання не зверталися.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників третіх сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити у повному обсязі, скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нові рішення, якими задовольнити позовні вимоги з відповідним розподілом судових витрат.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги позивача, просив у її задоволенні відмовити, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі залишити в силі.

Заявлені у справі клопотання та заперечення до них.

27.05.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про врахування зміни найменування позивача та долучення документів до матеріалів справи.

Так, у зазначеному клопотанні позивач просить прийняти до уваги та врахувати при подальшому розгляді справи №908/2879/23 зміну найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго"; долучити до матеріалів справи надані документи, що підтверджують зміну найменування позивача; надалі у всіх процесуальних документах та під час розгляду справи іменувати позивача як Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".

До клопотання позивачем додані документи на підтвердження зазначених у ньому обставин, зокрема: витяг із Статуту АТ "Запоріжжяобленерго", затвердженого 07.05.2025 річними загальними зборами акціонерів ПАТ "Запоріжжяобленерго" (протокол №36); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.05.2025 за №35146808.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача не заперечив щодо задоволення зазначеного клопотання про зміну найменування позивача.

Розглянувши клопотання позивача про врахування зміни найменування та долучення документів до матеріалів справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає його таким, що підлягає задоволенню, оскільки зміна найменування юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Отже, зміна найменування юридичної особи не є правонаступництвом у цивільних відносинах, тому не потребує вчинення дій, передбачених статтею 52 ГПК України.

Як убачається з нової редакції Статуту Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", затвердженого 07.05.2025 річними загальними зборами акціонерів ПАТ "Запоріжжяобленерго" (протокол №36) (далі - Статут), найменування позивача було змінено з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (скорочене найменування - АТ "Запоріжжяобленерго") у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Товариства у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства".

За змістом пунктів 1.3, 1.4 Статуту позивач є юридичною особою приватного права, тип Товариства - приватне акціонерне товариство.

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особа позивача щодо зміни найменування (повного та скороченого) та зміни установчих документів вчинена 16.05.2025 запис: 1011271070074004624, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.05.2025 за номером 35146808.

Відповідно до приписів абзацу 3 частини 2 статті 6 Закону України "Про акціонерні товариства" зміна акціонерного товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Зважаючи на неведене, колегія суддів апеляційного господарського суду при розгляді вказаної справи бере до уваги зміну найменування позивача на Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - АТ "Запоріжжяобленерго") та враховує у подальшому зазначену обставину.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Між ПАТ "Запоріжжяобленерго" (користувач) та ПрАТ "НЕК "Укренерго" (ОСП/оператор систем передачі) 27.06.2019 укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0503-02041 (до якого додатковими угодами вносились зміни та доповнення) (далі - Договір), за умовами якого відповідно до пункту 1.1 (тут і далі - в редакції Додаткової угоди від 21.12.2021) ОСП зобов`язалось надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язався здійснювати оплату за послуги відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що сторони здійснюють свою діяльність згідно з вимогами чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу систем передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Відповідно до пункту 2.1 Договору терміни, які використовуються в цьому договорі, вживаються в значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі систем передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку, Правилах ринку.

Згідно з пунктом 4.1 Договору для розрахунків за цим Договором використовується плановий та фактичний обсяги послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;

2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу 11 Кодексу систем передачі.

Вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов`язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку (пункт 4.3 Договору).

За змістом пункту 4.4 Договору кожна сторона має право ініціювати перевірку погодинних обсягів передачі електроенергії спільно з представниками відповідних постачальників послуг комерційного обліку.

Відповідно до пункту 5.5 Договору корегування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення врегулювання в СУР (системі управління ринком), що здійснюється згідно з Правилами ринку.

Як визначено пунктом 9.2 Договору, ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги та надсилає його користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою сервісу) або надає користувачу два примірника у паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони. Користувач протягом трьох робочих днів повинен підписати акт звірки розрахунків наданої послуги та повернути його ОСП. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами користувач має право протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту звірки направити свій примірник акта звірки розрахунків ОСП з вмотивованим запереченням.

Згідно з пунктом 13.1 Договору останній набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший, ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору, повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається продовженим на кожен наступний рік на тих же умовах.

Листом №01/25819 від 25.05.2023 ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до Операторів систем: АТ "Херсонобленерго", АТ "Харківобленерго", ПАТ "Запоріжжяобленерго", ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", АТ "Миколаївобленерго", АТ "Українська залізниця", АТ "ДТЕК Дніпровські електомережі", НЕК "Укренерго", яким повідомило ОС, що впродовж останнього часу АКО (НЕК "Укренерго") почав отримувати звернення від деяких ОС щодо підозр у несинхронній роботі з ОЕС деяких електроустановок генерації та перетікань між ОС в несинхронних зонах, без зазначення інформації щодо дати початку такого режиму. З метою коректного розрахунку балансу торгової зони ОЕС України, та відображення в ММS (система управління ринком) відповідних ДКО, операторам систем, в ролі АТКО необхідно:

1) в співпраці з суміжними операторами систем забезпечити процес формування та документування інформації щодо топології власних мереж в частині статусу їх несинхронної роботи з ОЕС, включно з статусом несинхронної роботи приєднаних до них площадок обліку електростанцій та об`єктів споживачів;

2) забезпечити постійне інформування АКО, виробників, електропостачальників та ППКО зміни стану синхронної роботи пов`язаних з ними об`єктів та площадок обліку;

3) до 31.05.2023 надати АКО листом інформацію щодо переліку об`єктів виробників, що приєднанні до електричних мереж та наразі працюють несинхронно, з зазначенням дати початку такого режиму роботи.

У відповідь на запит ПрАТ "НЕК "Укренерго" позивач листом №007-63/3069 від 30.05.2023 надав перелік об`єктів ВДЕ ( тому числі ПП "Нацпрод", ТОВ "КД Енерджі-2"), розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та працюють несинхронно з ОЕС України, із зазначенням того, що втрата контролю по об`єктах відбулася у липні 2022 року.

Оскільки ПАТ "Запоріжжяобленерго" не наділено повноваженнями щодо віднесення електроустановок третіх осіб до таких, що здійснюють роботу у синхронно/несинхронному із ОЕС України режимах, без відповідних рішень (висновків) ПрАТ "НЕК "Укренерго", прийняття таких рішень відноситься до виключної компетенції останнього, ПАТ "Запоріжжяобленерго" звернулось до господарського суду з даним позовом.

У позові ПАТ "Запоріжжяобленерго" просило зобов`язати відповідача здійснити коригування даних на платформі Market Management System (MMS) та у відповідних первинних документах відповідача, з визначенням сертифікованих даних по ресурсним об`єктам генерації, які не здійснювали синхронну роботу з ОЕС України у період з 01.07.2022 по 31.03.2023, на рівні 0 кВт.год, на підставі чого здійснити перерахунок обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії в бік зменшення у період з 01.07.2022 по 31.03.2023.

З огляду на те, що судом першої інстанції ухвалою від 05.08.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що предметом позову у даній справі є вимоги, заявленні у позовній заяві №33-33/149, яка надійшла до Господарського суду Запорізької області 15.09.2023.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач посилався на те, що: до подачі даного позову позивач не вважав, що відповідач порушує його права та інтереси щодо визначення обсягів наданої послуги; між сторонами підписані акти приймання передачі послуг за період з 01.07.2022 по 31.03.2023, а також акти коригування до них, при цьому відповідач як адміністратор комерційного обліку отримує дані від постачальників послуг, а не формує ці дані самостійно; позивачем у спірному періоді не подавалась інформації про несинхронну роботу об`єктів електроенергетики з Об`єднаною електросистемою України; позивачем не зазначено, які саме зобов`язання були порушені відповідачем за Договором № 0503-02041 від 27.05.2019 або чинним законодавством.

Заперечення третіх осіб (ПП "Нацпрод", ТОВ "КД Енерджі 2") щодо заявлених позовних вимог грунтувалися на такому:

- ні позивачем, ні відповідачем під час розгляду даної справи не доведено шляхом надання доказів несинхронність режиму роботи електростанцій ПП "Нацпрод" та ТОВ "КД Енерджі 2";

- встановлення асинхронного режиму не може відбуватися більше ніж 6 місяців, а режим не може виникати у зворотному часі (такий режим не може встановлюватись щодо минулих подій);

- протягом спірних періодів відповідач надавав третім особам послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та не висловлював заперечень щодо синхронного режиму роботи електростанцій;

- у разі настання асинхронного режиму роботи електростанції ПП "Нацпрод", диспетчери-позивач та відповідач, які є органами диспетчерського управління, мали б миттєво відреагувати на такий режим роботи системи для захисту всієї енергосистеми України в цілому;

- передача електроенергії в ОЕС України підтверджується фотофіксацією показників лічильників;

- здійснення генерації та відпуску третіми особами в ОЕС України електричної енергії також підтверджується і звітністю, яку вони подавали до НКРЕКП та яка приймалась без зауважень;

- протокол № 48-п не містить норм права, не є нормативно-правовим актом та носить інформаційно-роз`яснювальний характер;

- станом на дату виникнення спірних правовідносин питання щодо особливостей здійснення розрахунків з виробниками за "зеленим" тарифом, генеруючі потужності яких знаходяться на тимчасово окупованих територіях, не було врегульовано на законодавчому рівні;

- постанова НКРЕКП № 759 від 19.04.2024, якою внесені зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, не має зворотної сили, а застосовується виключно до правовідносин, що виникли з 19.04.2024.

Треті особи (ТОВ "Скіфія-Солар-2" та ТОВ "Скіфія-Солар-1"), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказували на те, що:

- ними у період з липня 2022 року по березень 2023 року вироблялась електрична енергія та відпускалась в Об`єднану енергетичну систему України, при цьому ДП "Гарантований покупець" приймало вироблену електричну енергію та сплачувало за неї, що підтверджує роботу генеруючих потужностей (ТОВ "Скіфія-Солар-2" та ТОВ "Скіфія-Солар-1") у межах ОЕС України;

- акти купівлі-продажу були сформовані на підставі отриманих сертифікованих відповідачем у даній справі даних комерційного обліку електричної енергії;

- факт несинхронної роботи генеруючої одиниці Товариства з ОЕС України не є підтвердженим та не віднесений чинним законодавством до підстав для коригування даних комерційного обліку;

- на сьогодні відсутні рішення НКРЕКП, інших уповноважених осіб у сфері енергетики, ПрАТ "НЕК "Укренерго", які б визначали перелік територій/зон/систем, які працюють несинхронно з ОЕС України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Перевіряючи та надаючи оцінку доводам скаржника щодо вказаних вище підстав апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - ККОЕЕ).

Пунктом 1.2.1 глави 1.2 розділу І ККОЕЕ визначено, що комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Комерційний облік електричної енергії забезпечується шляхом надання щоденних даних комерційного обліку електричної енергії в систему управління ринком (система mms) сформованих на підставі показників лічильників. В системі адміністратором комерційного обліку здійснюється контроль наявності даних комерційного обліку по точкам обміну між суміжними ліцензіатами та даних по об`єктам виробників електроенергії.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", адміністратор комерційного обліку електричної енергії (далі - адміністратор комерційного обліку, АКО) - юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку.

За приписами частини 1 статті 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі.

Адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: здійснює адміністрування відносин щодо комерційного обліку електричної енергії шляхом забезпечення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії, а також контролю за дотриманням учасниками ринку електричної енергії вимог кодексу комерційного обліку; координує інформаційний обмін на ринку електричної енергії шляхом визначення регламентів та протоколів інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку електричної енергії; отримує від постачальників послуг комерційного обліку дані комерційного обліку електричної енергії, визначає їхню придатність до використання та забезпечує центральну агрегацію; надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку (пункти 1-4 частини 2 статті 53 Закону України "Про ринок електричної енергії").

У спірних правовідносинах ПрАТ "НЕК "Укренерго" (відповідач) виконує функуції АКО.

Згідно з пунктом 1.2.1 глави 1.2 розділу І ККОЕЕ сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. Сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

За приписами пункту 9.14.1 глави 9.14 розділу IX ККОЕЕ АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО (пункту 9.14.3 глави 9.14 розділу IX ККОЕЕ).

З урахуванням викладеного, оскільки сертифіковані, валідовані, оперативні дані щодо обсягу товарної продукції, що надані АКО, є єдиним джерелом інформації щодо фактичного обсягу переданої електричної енергії, розрахунки між учасниками ринку електричної енергії, в тому числі між позивачем та відповідачем, здійснюються на підставі саме даних комерційного обліку АКО.

Отже, використання інших показників (даних) при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку АКО, чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, не передбачено та з умов Договору не випливає.

При цьому ККОЕЕ передбачено, зокрема, такі етапи перевірки даних комерційного обліку. Перевірка даних здійснюється відповідними ППКО (постачальник послуг комерційного обліку) на етапах збору результатів вимірювання, формування первинних даних комерційного обліку, формування валідованих даних комерційного обліку (пункт 9.6.1 ККОЕЕ).

За результатами цих перевірок ППКО (у ролі ОДКО) формує валідовані дані комерційного обліку та передає їх AKO та заінтересованим сторонам (пункт 9.6.2 ККОЕЕ).

Перевірка результатів вимірювання електричної енергії здійснюється відповідно до встановленого АКО порядку з метою узгодження та визначення достовірності кожного значення вимірювання або групи значень вимірювання (пункт 9.6.3 ККОЕЕ).

Перевірки мають виконуватися для всіх значень результатів вимірювання незалежно від того, яким чином вони були отримані (пункт 9.6.4 ККОЕЕ).

У результаті процесу перевірки кожне значення результатів вимірювання повинно бути занесено до бази даних як: 1) "дійсне" значення - значення (або група значень), що пройшло всі перевірки. "Дійсне" значення може стати "недійсним" у результаті повторної перевірки, подальшого аналізу суперечок та оцінки обставин за рахунок додаткової інформації або внаслідок перевірок, виконаних на пізнішу дату; 2) "недійсне" значення - значення (або група значень), що не пройшло будь-який етап перевірки. Статус "недійсне" значення (або група значень) може бути зміненим у результаті подальшого аналізу даних (пункт 9.6.5 ККОЕЕ).

Отже, дані комерційного обліку перевіряються ППКО. В результаті чого ППКО відправляє валідовані дані ПрАТ "НЕК "Укренерго" як АКО. АКО, в свою чергу, перевіряє дані та встановлює статус "дійсне" або "недійсне". Після проведення всіх перевірок і обчислень, зазначених у цьому Кодексі, АКО визначає значення сертифікованих даних комерційного обліку для кожної точки комерційного обліку (ТКО) (пункт 9.3.1 ККОЕЕ).

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у період з 01.07.2022 по 31.03.2023, суд першої інстанції при розгляді даної справи правомірно врахував положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 31.05.2022 №555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 09.08.2022 №872) (далі - постанова НКРЕКП №555).

Так, пунктом 1 постанови НКРЕКП №555 визначено у період дії в Україні воєнного стану та протягом 60 днів після його припинення чи скасування постачальникам послуг комерційного обліку (далі - ППКО), операторам систем розподілу та оператору системи передачі електричної енергії (далі - оператори систем) забезпечувати комерційний облік електричної енергії для здійснення розрахунків на організованих сегментах ринку електричної енергії із дотриманням Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ), Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28 грудня 2018 року № 2118, вимог підпункту 11 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", з урахуванням таких особливостей:

1) оператори систем, територія ліцензованої діяльності яких частково знаходиться на тимчасово окупованій території України, до 15 червня 2022 року мають забезпечити створення (у межах домену обліку кожного оператора системи) додаткових областей комерційного обліку електричної енергії та їх реєстрацію в Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО), для чого необхідно:

визначити межі районів електричних мереж та додаткових областей комерційного обліку на території провадження ліцензованої діяльності з передачі/розподілу електричної енергії;

створити та/або визначити на межі між районами електричних мереж фізичні точки комерційного обліку (далі - ТКО) для фіксації обсягів прийому/віддачі електричної енергії;

забезпечити у визначених ТКО функціонування вузлів обліку електричної енергії з можливістю погодинного обліку, дистанційного зчитування та передачі даних до відповідних автоматизованих систем ППКО;

створити додаткові області та відповідні ТКО, а також сформувати алгоритми визначення погодинних обсягів прийому/віддачі електричної енергії до/з додаткових областей комерційного обліку відповідно до форм, розроблених АКО;

створити в межах власної території ліцензованої діяльності віртуальну точку комерційного обліку для фіксації обсягів прийому/віддачі електричної енергії на адміністративній межі та/або лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України;

узгодити переліки ТКО та додаткових областей комерційного обліку з усіма суміжними операторами мереж, яких це стосується, та надати ці переліки разом із алгоритмами розрахунку обсягів електричної енергії до АКО. У разі відсутності погодження суміжним оператором мереж переліку ТКО та додаткових областей комерційного обліку протягом десяти днів з дня звернення оператора системи вони вважаються погодженими суміжним оператором без зауважень;

забезпечити складання балансу електричної енергії, що враховує дані виробітку, відбору та відпуску електричної енергії за всіма ТКО, що належать до кожної окремої області комерційного обліку у кожному розрахунковому періоді;

2) оператори системи повинні протягом десяти днів з дня виникнення змін у переліку додаткових областей комерційного обліку та/або переліку ТКО на межі цих областей узгодити їх з усіма суміжними операторами мереж, яких це стосується, та надати інформацію про відповідні зміни до АКО з документальним підтвердженням необхідності проведення такої зміни (зокрема посилання на офіційну інформацію щодо адміністративної межі та/або лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України у відповідному розрахунковому періоді).

У разі відсутності погодження суміжним оператором мереж змін до переліку ТКО та/або додаткових областей комерційного обліку протягом десяти днів з дня звернення оператора системи вони вважаються погодженими суміжним оператором без зауважень.

При неможливості забезпечення окремого комерційного обліку електричної енергії для додаткових областей комерційного обліку, що знаходяться у відповідному розрахунковому періоді на тимчасово окупованій території України, допускається їх об`єднання в одну область комерційного обліку;

3) АКО має забезпечити протягом п`яти робочих днів з дня відповідного звернення оператора системи реєстрацію додаткових областей комерційного обліку, відповідних ТКО та алгоритмів розрахунку обсягів прийому/віддачі електричної енергії до/з цих областей комерційного обліку;

4) формування даних комерційного обліку електричної енергії для додаткових областей комерційного обліку та відповідних ТКО оператора системи (крім областей комерційного обліку та ТКО, що знаходяться на тимчасово окупованій території) здійснюється відповідно до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28 грудня 2018 року № 2118, з урахуванням вимог підпункту 11 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану";

5) у разі фіксації перетікання електричної енергії електромережами оператора системи з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію, при неможливості здійснення заходів щодо припинення такого перетікання, оператор системи має забезпечити ведення окремого комерційного обліку обсягів прийому/віддачі цієї електричної енергії з використанням даних комерційного обліку, які отримані з додаткових областей комерційного обліку та ТКО, що межують з тимчасово окупованою територією;

6) ППКО формує дані комерційного обліку електричної енергії за даними, які отримані із засобів комерційного обліку або визначені розрахунковим шляхом у такій пріоритетності:

дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів основних та дублюючих лічильників;

дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів верифікаційних лічильників;

дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів лічильників технічного обліку, з обов`язковим подальшим їх включенням у відповідний перелік ТКО та алгоритм розрахунку;

дані комерційного обліку, сформовані на підставі графіків навантаження за даними телевимірювань.

У разі відсутності у ППКО можливості отримати покази основного, дублюючого, верифікаційного лічильників, лічильників технічного обліку та/або даних телевимірювань для формування даних комерційного обліку в ТКО (у межах його відповідальності) власними силами ППКО звертається до відповідних сторін, зокрема оператора системи, іншого ППКО, сторони, приєднаної до мережі або електропостачальника для отримання даних комерційного обліку електричної енергії з найближчих суміжних ТКО (у межах їх відповідальності).

Після отримання офіційного звернення ППКО відповідні сторони невідкладно мають надати йому відповідні дані (у разі їх наявності), на підставі яких ППКО формує дані комерційного обліку в ТКО. ППКО має право приймати рішення щодо подальшого використання цих даних для формування валідованих даних комерційного обліку.

Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.

Обсяги споживання електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії для об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях України, визначаються з урахуванням особливостей, встановлених наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану".

Після отримання фактичних показів лічильників ППКО повинен скоригувати відповідні оціночні дані комерційного обліку за всі періоди їх формування та протягом трьох днів надати скориговані дані АКО та іншим заінтересованим сторонам.

У разі незгоди з сформованими ППКО даними комерційного обліку учасник ринку має право ініціювати розгляд суперечки у порядку, встановленому ККОЕЕ.

До дати врегулювання суперечки пріоритет для поточних розрахунків мають дані комерційного обліку, сформовані оператором системи, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться відповідна ТКО.

У разі систематичних порушень (більше трьох виявлених/зафіксованих АКО випадків порушень протягом 20 днів) зі сторони ППКО (у ролі ОДКО) у частині формування та передачі даних комерційного обліку до АКО, а саме ненадання даних, надання їх з порушенням встановлених АКО термінів та/або надання недостовірних даних, АКО має право призначити іншого ППКО (у ролі ОДКО) для відповідних ТКО з попереднім письмовим повідомленням усіх заінтересованих сторін не пізніше ніж за 3 робочих дні до дати призначення іншого ППКО.

У такому випадку призначений ППКО (у ролі ОДКО) повинен провести нове формування даних комерційного обліку для відповідних ТКО за періоди, коли ці дані були визнані АКО такими, що сформовані з порушенням, та продовжувати виконувати функції ОДКО для цих ТКО протягом періоду часу, визначеного АКО.

У разі систематичних порушень (більше трьох виявлених/зафіксованих АКО випадків порушень протягом 30 днів) зі сторони оператора системи в частині формування та передачі даних комерційного обліку до АКО, що призводить до некоректного формування складових балансу по області обліку, а саме ненадання даних, надання їх з порушенням встановлених АКО термінів та/або надання недостовірних даних, АКО повинен забезпечити формування балансу по відповідній області комерційного обліку цього оператора системи з використання даних комерційного обліку, отриманих від інших заінтересованих сторін (зокрема суміжних ОС, інших ППКО);

7) обсяги прийому/віддачі електричної енергії за розрахунковий місяць у цілому по областях комерційного обліку операторів системи на межі з суміжними учасниками ринку, а також на адміністративній межі та/або лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, мають оформлюватися окремими актами за підписом оператора системи, які оператором системи надаються АКО на його запит. Акти щодо обсягів прийому/віддачі електричної енергії за розрахунковий місяць на межі з суміжними учасниками ринку підписуються відповідними суміжними учасниками ринку.

Відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП №555 оператори систем, територія ліцензованої діяльності яких частково знаходиться на тимчасово окупованій території (крім територій, на яких ведуться бойові дії та крім населених пунктів, які є оточеними), щомісячно до 16 числа місяця, наступного за звітним, мають надавати до НКРЕКП інформацію щодо обсягів прийому/віддачі/сальдо перетоків електричної енергії на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією, за формою згідно з додатком, що додається.

Аналізуючи наведені норми, якими врегульовано питання комерційного обліку електричної енергії на ринку у спірний період, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ними передбачено коригування даних у зв`язку з виявленими АКО розбіжностями в обсягах поставленої (переданої) електричної енергії, в тому числі операторами систем, територія ліцензованої діяльності яких частково знаходиться на тимчасово окупованій території України, а не анулювання вже валідованих та сертифікованих даних, тобто зміна показників обліку на "0".

Позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог та наявності у відповідача, як АКО, правових підстав для такої зміни у спірний період даних обсягів електроенергії посилається на протокол НКРЕКП від 03.07.2023 №48-п, складений за результатами наради за участю представників НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, НЕК "Укренерго", ДП "Гарантований покупець", щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, яким було вирішено наступне:

1) Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі;

2) для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок;

3) направити цей протокол ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДП "Гарантований покупець", та відповідним операторам систем розподілу для врахування в роботі;

4) НКРЕКП звернутись до Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України щодо необхідності прийняття рішень для врегулювання діяльності суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією після 24 лютого 2022 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що зазначений протокол не може бути підставою для анулювання (обнулення) сертифікованих даних комерційного обліку.

Порядок прийняття рішень НКРЕКП встановлений статтею 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", зокрема, частинами 5, 7, 9 якої визначено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу. Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття. Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, рішення НКРЕКП, яке є обов`язковим до виконання, оформлюється виключно у формі постанов та розпоряджень з дотриманням процедури прийняття таких рішень. Водночас протоколи наради НКРЕКП не є рішенням Регулятора, обов`язковим до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно, вказаний протокол наради не може бути підставою для анулювання даних комерційного обліку.

Крім того, указаний протокол наради не містить жодних вказівок щодо анулювання даних попередніх періодів, за які здійснено підписання актів (спірні періоди у даній справі з 01.07.2022 по 31.03.2023), шляхом зміни таких даних та показник "0".

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що існування протоколу НКРЕКП від 03.07.2023 №48-п не є достатньою підставою у розумінні норм законодавства та положень укладеного між сторонами спору Договору для зобов`язання відповідача змінити обсяг фактично переданої у спірний період електричної енергії та встановлення показників їх обсягів на рівні "0".

АТ "Запоріжжяобленерго" в апеляційній скарзі також посилається як на правову підставу для коригування даних комерційного обліку на постанову НКРЕКП від 19.04.2024 №759, якою внесені зміни до підпункту 5 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, за змістом якого встановлено, що у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі - ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підпункту 3 пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ), адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підпункту 6 пункту 9.2.1 глави 9.2, а також пункту 9.9.4 глави 9.9, пункту 9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу IX ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії. Вказана постанова набрала чинності з дня її прийняття, тобто з 19.04.2024.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що нормативно-правовий акт, на який посилається скаржник, був фактично прийнятий майже через рік після закінчення спірного періоду, за який позивач просить здійснити коригування даних комерційного обліку електричної енергії та встановлення показників на рівні нуля.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У даному випадку не йдеться про пом`якшення або скасування відповідальності, тому постанова НКРЕКП від 19.04.2024 №759 не може застосовуватися до правовідносин, які мали місце до її прийняття.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до 19.04.2024 у відповідача був відсутній обов`язок для встановлення нульових обсягів переданої електричної енергії на рівні нуля у контексті як умов Договору, так і чинного у період з 01.07.2022 по 31.03.2023 нормативного регулювання спірних правовідносин.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити корегування даних на платформі Market Management System (MMS) та у відповідних первинних документах відповідача, з визначенням сертифікованих даних про ресурсним об`єктам генерації, які не здійснювали синхронну роботу з ОЕС України у період з 01.07.2022 по 31.03.2023, на рівні 0 кВт.год, є підставними та обгрунтованими.

Оскільки позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії в бік зменшення у період з 01.07.2022 по 31.03.2023 є похідною від вимоги про зобов`язання відповідача здійснити корегування даних на платформі Market Management System (MMS), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що ця похідна вимога також не підлягає задоволенню.

Зважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини про відсутність у відповідача обов`язків щодо здійснення у спірний період коригування (зміни) даних на платформі MMS та у відповідних первинних документах відповідача з визначенням значення сертифікованих даних по ресурсним об`єктам генерації, які не здійснювали синхронну роботу з ОЕС України, на рівні 0 кВт.год, і проведення на підставі таких даних перерахунку обсягів наданих послуг з передачі електричної енергії за Договором від 27.05.2019 №0503-02041 у бік їх зменшення, а отже недоведення позивачем порушення його прав та інтересів відповідачем, фактичне здійснення відповідачем під час розгляду справи коригування за спірний період відповідних значень сертифікованих даних в системі MMS по об`єктах генерації, що знаходяться на тимчасово окупованій території, судом апеляційної інстанції до уваги не береться, оскільки не впливає на результат вирішення спору у даній справі.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є також додаткове рішення місцевого господарського суду, яким частково задоволені заяви ПП "Нацпрод" та ТОВ "КД Енерджі-2" про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" витрат на професійну правничу допомогу, визнано за доцільне зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до 20 000,00 грн кожному із заявників, у решті вимог заявників відмовлено.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`зані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 ГПК України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, витрати третіх осіб у справі - ПП "Нацпрод" та ТОВ "КД Енерджі-2", на професійну правничу допомогу, які вони просили стягнути з позивача за результатами розгляду ції справи, склали по 155 870,82 грн на користь кожного.

ПАТ "Запоріжжяобленерго" у поданому до суду першої інстанції клопотанні заперечило суми витрат на правничу допомогу, просило відмовити у їх задоволенні, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають пропорційності предмету спору та розумності витрат, а час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт, не відповідає дійсності та реальності заявлених вимог.

Також позивач у вказаному клопотанні вказував на те, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" є підприємством Державного сектору економіки та здійснює на підставі ліцензії, виданої Постановою НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415, ліцензійну діяльність оператора системи розподілу на території Запорізької області, 75% якої є тимчасово окупованою, або територією на який ведуться активні бойові дії. Крім того, наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2024 № 394 "Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 2)" визначено, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. У той же час, ПАТ "Запоріжжяобленерго" знаходиться в тяжкому фінансовому стані згідно зі звітами про фінансові результати за 2023 рік та 9 місяців 2024 року.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 ГПК України).

Правовий аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Крім того, згідно з частиною 11 вказаної норми судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як убачається з матеріалів справи, у попередніх (орієнтовних) розрахунках суми судових витрат, наведених у заявах по суті (письмових поясненнях) ПП "Нацпрод" (т. 5 а.с. 1-22) та ТОВ "КД Енерджі 2" (т. 4 а.с.130-142), вказувалось про понесення витрат на правничу в розмірі 4 000,00 доларів США щодо кожної з третіх осіб.

Підтверджуючи понесені витрати на професійну правничу допомогу до заяв про розподіл судових витрат додані:

1) ПП "Нацпрод"

- Договір про надання правової допомоги № 3462 від 20 вересня 2023 року;

- Додаткова угода № 2 від 18 жовтня 2023 року;

- звіт (акт) про виконання договору про надання правової допомоги № 1 від 11 листопада 2024 року;

- рахунок № 3461/03-1 від 23.10.2023 на суму 73 080,35 грн;

- рахунок № 3461/03-2 від 05.11.2024 на суму 83 917,27 грн.

2) ТОВ "КД Енерджі 2"

- Договір про надання правової допомоги № 3463 від 20 вересня 2023 року;

- Додаткова угода № 2 від 18 жовтня 2023 року;

- звіт (акт) про виконання договору про надання правової допомоги № 1 від 11 листопада 2024 року;

- рахунок № 3462/02-1 від 23 жовтня 2023 року на суму 73 080,35 грн;

- рахунок № 3462/02-2 від 05 листопада 2024 року на суму 84 382,87 грн.

Надаючи оцінку поданим доказам, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеної між третьою особою - ПП "Нацпрод" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Арцінгер" (АО "Арцінгер", виконавець) Додаткової угоди № 2 від 18 жовтня 2023 року до договору про надання правової допомоги № 3462 від 20 вересня 2023 року сторонами погоджено надання АО "Арцінгер" ПП "Нацпрод" правової допомоги у вигляді представництва останнього у суді першої інстанції під час розгляду справи, що включає такий обсяг правової допомоги: аналіз справи; розроблення стратегії захисту прав клієнта; збір та аналіз доказів, необхідних для подання заяви про вступ у справу клієнта як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог/залучення до справи в інший передбачений процесуальним законом спосіб; складення та подання до суду заяви про вступ у справу клієнта як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог/залучення до справи в інший передбачений процесуальним законом спосіб; підготовка й подача письмових пояснень третьої особи; комунікація з працівниками клієнта; вивчення позиції інших учасників спору; подання інших необхідних процесуальних документів (пояснень, заперечень, клопотань/заяв тощо); участь в судових засіданнях (не більше 5).

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди № 2 сторони погодили, що за представництво клієнта у суді під час розгляду справи судом клієнт сплачує АО "Арцінгер" гонорар у сумі, що дорівнює 4 000 доларів США (враховуючи ПДВ) у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день виставлення рахунку.

Згідно зі звітом (актом) про виконання договору про надання правової допомоги № 1 від 11 листопада 2024 року, що складений між АО "Арцінгер" та ПП "Нацпрод", адвокати Дядюк Є.М., Гутнік І.В. та Залізняк І.І. надали третій особі професійну правничу допомогу в обсязі, передбаченому в Додатковій угоді № 2. Зокрема, адвокати: складали процесуальні документи, що необхідні для представництва клієнта (зокрема, заяву про вступ у справу як третьої особи, пояснень третьої особи щодо позову, додаткові пояснення тощо); аналізували подані іншими учасниками справи процесуальні документи (зокрема, позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви, клопотання тощо); брали участь у судових засіданнях (10 засідань).

23.10.2023 АО "Арцінгер" виставлено ПП "Нацпрод" рахунок № 3461/03-1, відповідно до якого клієнтом було сплачено 50% погодженої в пункті 4 Додаткової угоди № 2 суми (Додаток 5), що становить 73 080,35 грн (з ПДВ).

05.11.2024 АО "Арцінгер" виставлено ПП "Нацпрод" рахунок № 3461/03-2 (Додаток 6) на оплату за надану правову допомогу, що становить решту 50% від погодженої суми у розмірі 83 917,27 грн (з ПДВ), з яких: 82 790,47 грн (з ПДВ) - витрати на правову допомогу; 1 126,80 грн (з ПДВ) - додаткові витрати.

Згідно зі звітом (актом) загальна вартість наданої професійної правничої допомоги становить 155 870,82 грн.

У відповідності з укладеною між ТОВ "КД Енерджі 2" та АО "Арцінгер" Додатковою угодою № 2 від 18 жовтня 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 3463 від 20 вересня 2023 року сторони погодили надання АО "Арцінгер" ТОВ "КД Енерджі 2" правової допомоги у вигляді представництва останнього у суді першої інстанції під час розгляду справи, що включає такий обсяг правової допомоги: аналіз справи; розроблення стратегії захисту прав клієнта; збір та аналіз доказів, необхідних для подання заяви про вступ у справу клієнта як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог/залучення до справи в інший передбачений процесуальним законом спосіб; складення та подання до суду заяви про вступ у справу клієнта як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог/залучення до справи в інший передбачений процесуальним законом спосіб; підготовка й подача письмових пояснень третьої особи; пошук, збір, аналіз необхідної доказової бази; комунікація з працівниками клієнта; вивчення позиції інших учасників спору; подання інших необхідних процесуальних документів (пояснень, заперечень, клопотань/заяв тощо); участь в судових засіданнях (не більше 5).

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди № 2 сторони погодили, що за представництво клієнта у суді під час розгляду справи судом клієнт сплачує АО "Арцінгер" гонорар у сумі, що дорівнює 4 000 доларів США (враховуючи ПДВ) у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день виставлення рахунку.

Згідно зі звітом (актом) про виконання договору про надання правової допомоги № 1 від 11 листопада 2024 року (Додаток 3), що складений між АО "Арцінгер" та ТОВ "КД Енерджі 2", адвокати Дядюк Є.М., Гутнік І.В. та Залізняк І.І. надали клієнту професійну правничу допомогу в обсязі, передбаченому в Додатковій угоді № 2. Зокрема, адвокати: складали процесуальні документи, що необхідні для представництва клієнта (зокрема, заяву про вступ у справу як третьої особи, пояснень третьої особи щодо позову, додаткові пояснення тощо); аналізували подані іншими учасниками справи процесуальні документи (зокрема, позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви, клопотання тощо); брали участь у судових засіданнях (10 засідань).

23.10.2023 АО "Арцінгер" виставлено ТОВ "КД Енерджі 2" до оплати рахунок №3462/02-1, відповідно до якого клієнтом було сплачено 50% погодженої в пункті 4 Додаткової угоди № 2 суми (Додаток 5), що становить 73 080,35 грн (з ПДВ).

05.11.2024 АО "Арцінгер" виставлено ТОВ "КД Енерджі 2" рахунок №3462/02-2 (Додаток 6) на оплату за надану правову допомогу, що становить решту 50% від погодженої суми у розмірі 84 382,87 грн (з ПДВ), з яких: 82 790,47 грн (з ПДВ) - витрати на правову допомогу; 1 592,40 грн (з ПДВ) - додаткові витрати.

Згідно зі звітом (актом) про виконання договору про надання правової допомоги від 11.11.2024 загальна вартість наданої професійної правничої допомоги становить 155 870,82 грн.

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Водночас, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Так, дослідивши та оцінивши заяви ПП "Нацпрод" та ТОВ "КД Енерджі" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що суд першої інстанції при вирішенні цього питання врахував: 1) заявників у даній справі представляли одні представники АО "Арцінгер"; 2) заяви зазначених третіх осіб у справі по суті були ідентичні за змістом; 3) процесуальний статус заявників (треті особи без самостійних вимог); 4) час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт, не відповідає реальності заявлених вимог; 4) статус позивача як підприємства державного сектору економіки, яке за наказом Міністертва енергетики України від 10.10.2024 №394 визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; 5) зміст поданого позивачем клопотання із запереченнями щодо заяв про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, вирішуючи чи є розмір витрат заявників на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених ПП "Нацпрод" та ТОВ "КД Енерджі 2" до стягнення з позивача витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 155 870,82грн на користь кожного не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції, взявши до уваги встановлені обставини, дійшов правильного висновку про те, що обґрунтованою у даній справі є вартість витрат на правничу допомогу в розмірі, зменшеною до 20 000,00 грн кожному із заявників, частково задовольнив заяви третіх осіб щодо стягнення цих витрат та розподілив їх у відповідності до приписів статті 129 ГПК України за результатами розгляду справи, стягнувши з ПАТ "Запоріжжяобленерго" на користь кожного із заявників по 20 000,00 грн таких витрат.

У зв`язку з наведеним, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі та, відповідно, не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №908/2879/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №908/2879/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №908/2879/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з відпусткою судді Коробенка Г.П. з 03.06.2025 по 09.06.2025 та відпусткою судді Кравчука Г.А. з 09.06.2025 по 22.06.2025 повний текст постанови складено 23.06.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді А.І. Тищенко

Г.П. Коробенко